Рішення № 137665732, 24.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/4154/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Падій В. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить.

-визнати протиправним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради оформлене у вигляді листа від 20.03.2026 № 539/1- 10/вих/02/2214/23/вх/03 про відмову у виключенні квартири АДРЕСА_1 з числа службових;

-зобов`язати виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових та надання мені даної квартири для постійного проживання.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.04.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому не визнає позов з наступних підстав. Закон України «Про основні засади житлової політики» не містить положень, які б передбачали виключення житлових приміщень з числа службових та обов`язок органів місцевого самоврядування чи їх виконавчих органів приймати рішення щодо виключення житлового приміщення з державного житлового фонду з числа службових. Крім того, Закон не містить застережень про те, що після набуття Законом чинності на органи місцевого самоврядування досі покладаються повноваження щодо виключення житлових приміщень, що надаються військовослужбовцям, з числа службових. Суть оскаржуваного позивачем листа виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.03.2026 № 539/1- 10/вих/02/2214/23/вх/03 зводиться саме до того, що розгляд питання щодо виключення житлового приміщення з числа службових можливий лише після остаточного формування та роз`яснення механізмів реалізації норм Закону України «Про основні засади житлової політики», тобто мова йде про обов`язок Кабінету Міністрів України внести відповідні зміни до вже існуючих нормативно правових актів та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також прийняти нові нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, що має бути здійснено у шестимісячний строк з моменту набрання чинності Законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних Сил України.

Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2015 №72, від 08.07.2017 №90 позивач приймав безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій.

13.08.2018 за № 9 позивачу видано ордер на службове жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

08.07.2019 наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) № 162 позивач звільнений з військової служби за станом здоров`я.

У зв`язку з встановленням позивачу інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби 20.03.2023 позивачу видано посвідчення ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_3 .

Зі змісту протоколу № 8 засідання об`єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ПУСЗ та ІС від 18.11.2025 слідує, що комісією розглянуто питання щодо виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 у якій проживає позивач з числа службових та надання даній квартирі статусу «для постійного проживання» та направити відповідні документи для розгляду на адресу комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України щодо зміни статусу житла зі службової на «для постійного проживання».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 № 218-АГ затверджено протокол об`єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ПУСЗ та ІС від 18.11.2025 № 8 та наказано направити документи на розгляд комісії по контролю розподілу житла в гарнізонах Збройних Сил України щодо зміни статусу службового житла за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим зняттям позивача з квартирного обліку.

В січні 2026 року командиром Військової частини НОМЕР_1 затверджено Список надання житлової площі для постійного проживання у Військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 шляхом виключення з числа службового житла Міністерства оборони України, який було направлено на розгляд та затвердження на адресу Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Протоколом Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями № 1 від 26.02.2026 прийнято рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 з числа службових та надання її позивачу для постійного проживання із зняттям з квартирного обліку.

06.02.2026 заступником Міністра оборони України затверджено Список надання житла для постійного проживання у Чернігівському гарнізоні, шляхом виключення його з числа службового, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

18.03.2026 за вих. № 565/1085 Квартирно- експлуатаційний відділ міста Чернігова направив на адресу відповідача облікову справу позивача та інші документи для виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 з числа службових та надання її позивачу для постійного проживання.

20.03.2026 за вих. № 539/1-10/вих/02/2214/23/вх/03 відповідач у виключенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 з числа службових відмовив на тій підставі, що у зв`язку з прийняттям Закону України «Про основні засади житлової політики» в Україні розпочато комплексний процес трансформації житлових правовідносин, зазначений закон встановлює нові пріоритети використання житлового фонду, зокрема щодо збереження цільового призначення спеціалізованих житлових об`єктів.

Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним та звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Статтею 2 Закону №2011-XII передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законами України.

За приписами статті 12 Закону України від 20.12.1991 за №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців базової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються безоплатно службовим житлом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов визначає Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 (далі - Інструкція №380).

Відповідно до п. 10 Розділу VIІ Інструкції №380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Положеннями Інструкції №380 передбачено процедуру виключення отриманого військовослужбовцем житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, складовими частинами якої (процедури) є: розгляд житловою комісією військової частини документів облікових справ військовослужбовців та прийняття відповідного рішення; направлення військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району затвердженого командиром військової частини протоколу засідання житлової комісії військової частини; підготовка КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району списку надання житлової площі та направлення його (з відповідними додатковими матеріалами) до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю; підготовка ГКЕУ (за умови наявності рішення про погодження) Списку надання постійного житла у Збройних Силах України та подання його на затвердження заступнику Міністра оборони України, після затвердження якого здійснюється оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району документів для видачі відповідного ордеру, який подається до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради разом з обліковою справою військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Відповідно до п. 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 (далі - Порядок №1081), житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

З матеріалів справи слідує, що 13.08.2018 за № 9 позивачу видано ордер на службове жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу № 8 засідання об`єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ПУСЗ та ІС від 18.11.2025 розглянуто питання щодо виключення квартири адресою: АДРЕСА_2 у якій проживає позивач з числа службових та надання даній квартирі статусу «для постійного проживання» та направити відповідні документи для розгляду на адресу комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України щодо зміни статусу житла зі службової на «для постійного проживання», який затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 № 218-АГ та наказано направити документи на розгляд комісії по контролю розподілу житла в гарнізонах Збройних Сил України щодо зміни статусу службового житла за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим зняттям позивача з квартирного обліку.

В січні 2026 року командиром Військової частини НОМЕР_1 затверджено Список надання житлової площі для постійного проживання у Військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 шляхом виключення з числа службового житла Міністерства оборони України, який було направлено на розгляд та затвердження на адресу Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Протоколом Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями № 1 від 26.02.2026 прийнято рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 з числа службових та надання її позивачу для постійного проживання із зняттям з квартирного обліку.

06.02.2026 заступником Міністра оборони України затверджено Список надання житла для постійного проживання у Чернігівському гарнізоні, шляхом виключення його з числа службового, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

18.03.2026 за вих. № 565/1085 Квартирно- експлуатаційний відділ міста Чернігова направив на адресу відповідача облікову справу позивача та інші документи для виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 з числа службових та надання її позивачу для постійного проживання, проте 20.03.2026 за вих. № 539/1-10/вих/02/2214/23/вх/03 відповідач у виключенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 з числа службових відмовив на тій підставі, що у зв`язку з прийняттям Закону України «Про основні засади житлової політики» в Україні розпочато комплексний процес трансформації житлових правовідносин, зазначений закон встановлює нові пріоритети використання житлового фонду, зокрема щодо збереження цільового призначення спеціалізованих житлових об`єктів.

Проте суд відхиляє таке твердження відповідача як підставу для відмови в прийнятті рішення про виключення квартири з числа службових та про надання позивачу для постійного проживання вказаної квартири, оскільки Законом України «Про основні засади житлової політики» не внесено змін до нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання шляхом виключення його житла з числа службового.

Варто зазначити, що на час розгляду відповідачем клопотання про виключення квартири з числа службових та на час розгляду даної справи не прийнято жодних правових норм, які б обмежували встановлену пунктом 10 Інструкції №380 та частиною 3 пункту 3 Порядку №1081 житлову пільгу щодо можливості реалізації права позивача на виключення його квартири з числа службових.

Вказані нормативні акти є чинними станом на момент розгляду відповідачем клопотання про виключення квартири з числа службових та на час розгляду даної справи.

Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

Відповідна бездіяльність відповідача свідчить про обмеження права позивача на забезпечення житлом, гарантованого Законом №2011-XII та статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак відмовляючи у прийнятті відповідачем рішення про надання позивачу житла з виключенням наданого житла з числа службового в постійне проживання діяв не у спосіб, встановлений законом, всупереч вимогам Інструкції №380, чим порушив права позивача.

Суд відхиляє посилання відповідача на той факт, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки згідно правових висновків Верховного суду, викладених у постанові від 02.04.2025 у справі 3320/18113/23 спори щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного суду від 29.09.2020 у справі №712/5476/19 та від 08.06.2022 у справі №362/643/21.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради, оформлене у вигляді листа від 20.03.2026 № 539/1- 10/вих/02/2214/23/вх/03, про відмову у виключенні квартири АДРЕСА_1 з числа службових.

Зобов`язати виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових та надання ОСОБА_1 даної квартири для постійного проживання.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, буд. 7, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 04062015).

Суддя В.В. Падій