Ухвала суду № 137665580, 24.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10357/26

Провадження № 2/369/13116/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Черкаська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області про зміну місця проживання малолітньої дитини, -

встановив:

до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 , з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну місця проживання малолітньої дитини.

До суду також надійшла заява про забезпечення позову, подана адвокатом Незвіським Д.Я., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 .

У заяві, поданій одночасно з позовною заявою, представник позивачки просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом покладення на відповідача батька дитини ОСОБА_3 та на третю особу, яка фактично здійснює догляд за дитиною ОСОБА_4 (мачуху дитини), обов`язку забезпечити регулярні особисті побачення та спілкування матері з малолітнім сином, а також забезпечити можливість дистанційного спілкування дитини з матір`ю засобами телефонного та інтернет-зв`язку.

Зокрема, заявник просить визначити тимчасовий порядок побачень із дитиною у форматі особистих зустрічей без присутності батька та мачухи, а саме: кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 год. суботи до 20:00 год. неділі з ночівлею у матері, а також встановити додаткове регулярне дистанційне спілкування у вівторок та четвер з 19:00 год. до 19:15 год. за допомогою засобів відеозв`язку.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивачки зазначає, що між сторонами існує сімейно-правовий спір щодо визначення та зміни місця проживання малолітньої дитини. Рішенням суду у іншій справі місце проживання дитини було визначено разом із батьком, однак фактично, за твердженням заявника, дитина з батьком постійно не проживає, а перебуває під фактичним доглядом мачухи ОСОБА_4 .

Заявник вказує, що батько дитини є військовослужбовцем, у зв`язку з чим фактично не здійснює постійного проживання з дитиною та не забезпечує її безпосереднє виховання і повсякденний догляд. За твердженням заявника, основний догляд за дитиною здійснюється мачухою, яка фактично замінила батьківську опіку без відповідного судового рішення чи визначення органом опіки та піклування. У заяві також зазначено, що позивачці, як матері дитини, чиняться перешкоди у спілкуванні з сином, обмежується можливість регулярних побачень, а також відсутній повноцінний дистанційний зв`язок із дитиною. Заявник стверджує, що контакти матері з дитиною є епізодичними, здійснюються у присутності третіх осіб та у спосіб, який не забезпечує нормального емоційного і психологічного зв`язку між матір`ю та дитиною. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивачки посилається на положення статей 149154 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких суд має право вживати заходів забезпечення позову у разі наявності ризику утруднення або неможливості виконання майбутнього судового рішення. Крім того, заявник зазначає, що у спорах щодо визначення або зміни місця проживання дитини заходи забезпечення позову можуть полягати у встановленні тимчасового порядку спілкування одного з батьків із дитиною з метою збереження емоційного зв`язку та забезпечення найкращих інтересів дитини на час розгляду справи. На підтвердження своєї позиції представник позивачки посилається на правові висновки Верховного Суду, згідно з якими забезпечення спілкування матері з дитиною у період розгляду спору є допустимим заходом забезпечення позову та відповідає найкращим інтересам дитини. Також заявник вказує, що відсутність регулярного контакту з дитиною та тривалий розгляд справи можуть призвести до втрати або суттєвого послаблення емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, що у подальшому ускладнить або унеможливить виконання можливого рішення суду. Окремо зазначається, що представник позивачки не заперечує проти застосування заходів зустрічного забезпечення, у тому числі у вигляді внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду або покладення на позивачку обов`язку дотримуватись визначеного судом порядку повернення дитини після побачень. Таким чином, на думку заявника, запропоновані заходи забезпечення позову є співмірними із предметом спору, спрямовані на захист прав та інтересів малолітньої дитини, збереження її емоційного стану та зв`язку з матір`ю, а також забезпечення ефективного виконання можливого майбутнього судового рішення.

Представник позивача адвокат Незвіський Д.Я. та позивач заяву про забезпечення позову підтримали, просили про її задоволення.

Представники відповідача адвокати Олійник О.А. та Коваль М.С. проти задоволення заяви про забезпечення позову в частині надання позивачці права на побачення з дитиною кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 години суботи до 20:00 години неділі з ночівлею та без присутності батька чи мачухи заперечували. Зазначали, що такі вимоги фактично спрямовані на встановлення нового порядку участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною до вирішення спору по суті та не відповідають інтересам малолітньої дитини. Вказували, що рішенням виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради вже визначено порядок спілкування матері з дитиною, який виконується, а будь-які перешкоди у спілкуванні з боку відповідачів відсутні. Наголошували, що малолітня дитина постійно проживає з батьком на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та залишене без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій, а наведені позивачкою обставини не свідчать про наявність реальної загрози невиконання можливого рішення суду або необхідність застосування саме таких заходів забезпечення позову. Посилалися на наявні у справі відомості щодо неналежного виконання позивачкою батьківських обов`язків у минулому, випадки зловживання алкогольними напоями, а також на обставини самовільної зміни місця проживання дитини матір`ю наприкінці 2024 року, що, на їх думку, виключає можливість передачі дитини позивачці на тривалий час та з ночівлею без присутності відповідального дорослого. Зазначали, що задоволення заяви у запропонованому позивачкою вигляді може негативно вплинути на емоційний стан та відчуття безпеки дитини. Водночас представники не заперечували проти забезпечення особистого спілкування матері з дитиною засобами телефонного та інтернет-зв`язку кожного вівторка та четверга з 19:00 до 19:15 години. З урахуванням викладеного представники просили у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині надання позивачці права на побачення з дитиною з ночівлею та без присутності батька чи мачухи відмовити, а у разі визнання судом за необхідне застосувати заходи забезпечення позову визначити тимчасовий порядок спілкування матері з дитиною шляхом надання їй можливості бачитися з малолітнім сином кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 до 18:00 години у присутності відповідального дорослого (батька або мачухи) та забезпечити телефонне й відеоспілкування кожного вівторка та четверга з 19:00 до 19:15 години.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, вислухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, вказує таке.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, та співмірність забезпечення позову заявленим позовним вимогам та інші відомості, потрібні для забезпечення позову, та додані докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

У ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, що набула чинності для України 27 вересня 1991 року, яка в силу положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї .

У ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язанні брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Про необхідність та важливість контакту дитини з кожним із батьків під час тривання судового процесу та відсутності остаточного рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ.

Так, у рішенні від 04 вересня 2018 року "Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії" (заява № 6221/14) ЄСПЛ вважав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, зі встановленням графіку відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, а тому допустимим є встановлення такого графіку до закінчення розгляду справи по суті, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного i сімейного життя.

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дітей з матір`ю на час вирішення по суті спору щодо встановлення місця проживання дітей разом із матір`ю.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Судом встановлено, що між сторонами тривалий час існує спір щодо реалізації батьківських прав щодо їхнього малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як убачається з досліджених судом письмових доказів, раніше між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вже розглядався спір про визначення місця проживання дитини. За результатами розгляду зазначеної справи рішенням Самарівського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року та постановою Верховного Суду від 30 березня 2026 року у справі № 183/2755/24, місце проживання малолітнього ОСОБА_2 визначено разом із батьком ОСОБА_3 .

Під час розгляду зазначеної справи судами було досліджено обставини, що характеризують умови проживання кожного з батьків, їхнє ставлення до виконання батьківських обов`язків, висновки органів опіки та піклування, а також інші докази, які стосувалися забезпечення найкращих інтересів дитини.

Суди дійшли висновку, що на момент розгляду спору визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком найбільше відповідає її інтересам. При цьому судами було враховано висновки органів опіки та піклування про доцільність проживання дитини з батьком, належні умови для її проживання, виховання та розвитку за місцем проживання батька, а також встановлені обставини щодо неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків у певний період часу.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2026 року погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що сукупність досліджених доказів підтверджує відповідність визначення місця проживання дитини разом із батьком найкращим інтересам малолітнього.

Як убачається зі змісту вищевказаних судових рішень, зокрема, судами встановлено, що упродовж 20232024 років до служби у справах дітей неодноразово надходили повідомлення та звернення щодо зловживання матір`ю дитини ОСОБА_1 алкогольними напоями, неналежного догляду за дитиною та залишення малолітнього сина на піклування родичів. В матеріалах справи містилися відомості служби у справах дітей про виявлені факти перебування матері у стані алкогольного сп`яніння, її нестабільний психоемоційний стан, а також повідомлення про спробу самогубства у січні 2024 року.

Судами було враховано показання представника органу опіки та піклування Черкаської селищної ради, яка підтвердила неодноразові звернення до служби щодо неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків та факти її зловживання алкогольними напоями. Також встановлено, що у березні 2024 року дитину було передано батькові після чергового повідомлення про перебування матері у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Разом із тим судами встановлено, що після переїзду до батька дитина проживає у належних житлово-побутових умовах, забезпечена всім необхідним для проживання та розвитку, відвідує дошкільний навчальний заклад, заняття з футболу та мистецтва, має стабільне та безпечне середовище для виховання. Батько позитивно характеризується, має постійне місце роботи та стабільний дохід, належним чином виконує батьківські обов`язки, забезпечує розвиток та догляд за дитиною.

Крім того, судами були враховані висновки органу опіки та піклування Черкаської селищної ради від 13 серпня 2024 року та органу опіки та піклування Феодосіївської сільської ради від 20 березня 2025 року, якими визнано доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_2 саме разом із батьком.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що проживання дитини разом із батьком найбільше відповідало її найкращим інтересам, забезпечувало стабільне, безпечне та сприятливе середовище для її виховання і розвитку. Верховний Суд погодився з такими висновками та зазначив, що сукупність досліджених доказів підтверджує обґрунтованість визначення місця проживання дитини разом із батьком.

Разом із тим судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є новий спір між сторонами, який виник після ухвалення вищевказаних судових рішень.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просить змінити визначене раніше місце проживання малолітньої дитини та визначити місце проживання сина разом із нею. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на істотну зміну обставин, які існували на час розгляду справи № 183/2755/24.

Зокрема, позивачка зазначає, що висновки судів у попередній справі були значною мірою обумовлені встановленими фактами зловживання нею алкогольними напоями та пов`язаними із цим обставинами, які негативно впливали на виконання нею батьківських обов`язків. Натомість, за твердженнями позивачки, починаючи з березня 2024 року вона повністю припинила вживання алкогольних напоїв, усвідомила наслідки своєї попередньої поведінки та вжила заходів для зміни способу життя.

На підтвердження зазначених обставин позивачка посилається на результати періодичних медичних обстежень та лабораторних досліджень, які, на її думку, підтверджують відсутність фактів вживання нею алкоголю протягом тривалого часу. Також вона зазначає, що зробила відповідні висновки зі своєї поведінки, відновила належний спосіб життя, створила належні умови для проживання та виховання дитини, має постійне місце проживання, стабільний дохід та можливість особисто здійснювати догляд за сином. Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка фактично стверджує про зміну тих обставин, які були покладені судами в основу висновку про доцільність визначення місця проживання дитини разом із батьком, та вважає, що на теперішній час найкращим інтересам дитини відповідатиме її проживання разом із матір`ю.

Одночасно із поданням позову позивачка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявниця зазначає, що після визначення місця проживання дитини разом із батьком їй чиняться перешкоди у спілкуванні з сином та реалізації її батьківських прав. За твердженням позивачки, відповідач обмежує можливість її особистого спілкування з дитиною, що негативно впливає на збереження емоційного зв`язку між матір`ю та малолітнім сином.

Судом також досліджено рішення виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 18 жовтня 2024 року, яким затверджено висновок служби у справах дітей та сім`ї щодо встановлення способу участі матері ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначення графіка її побачень з дитиною.

Із зазначеного рішення вбачається, що органом опіки та піклування після вивчення обставин справи та з урахуванням рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини було визначено порядок участі матері у вихованні дитини шляхом встановлення регулярних побачень. Зокрема, рекомендовано здійснювати зустрічі кожного місяця у другу та четверту п`ятницю з 15:00 до 17:00 години, у суботу з 16:00 до 19:00 години та в неділю з 10:00 до 14:00 години. При цьому рішенням передбачено, що такі зустрічі мають відбуватися у присутності батька дитини, за місцем його проживання або в іншому місці за взаємною домовленістю батьків.

Таким чином, на час прийняття вказаного рішення орган опіки та піклування виходив із необхідності забезпечення права матері на спілкування та участь у вихованні малолітньої дитини, одночасно визначивши особливий порядок реалізації такого права шляхом проведення зустрічей у присутності батька дитини.

Також зазначеним рішенням було роз`яснено, що у разі виникнення між батьками спорів щодо участі у вихованні дитини, проведення зустрічей або невиконання встановленого порядку кожен із батьків має право звернутися до суду для вирішення відповідних спірних питань.

Судом досліджено висновок психолога Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» Дніпровської міської ради» від 16 червня 2026 року № 01-04/63, складений за результатами психологічного обстеження батька дитини ОСОБА_3 , малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також оцінки внутрішньосімейних відносин та емоційного стану дитини.

Із зазначеного висновку вбачається, що психологом проведено індивідуальні консультації з дитиною, групові консультації з членами сім`ї, психодіагностичні бесіди, арттерапевтичні заняття, дослідження рівня тривожності та інші психологічні методики, адаптовані до віку дитини.

За результатами проведеного обстеження встановлено, що малолітній ОСОБА_2 є активною, комунікабельною дитиною, яка демонструє позитивне ставлення до дорослих, достатній для віку рівень мовленнєвого розвитку, належні комунікативні навички та здатність до швидкої адаптації. Психологом відзначено, що дитина є охочою до спілкування, творчою, старанно виконує поставлені завдання та проявляє інтерес до взаємодії з оточуючими.

Разом із тим у висновку зазначено, що дитина має виражену емоційну прив`язаність до батька ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_5 , яких сприймає як найближче коло свого повсякденного життя. Також встановлено наявність тісного емоційного зв`язку зі старшим братом ОСОБА_6 , який відіграє важливу роль у житті дитини.

Під час проведення психологічного обстеження дитина повідомила, що бажає проживати разом із батьком та ОСОБА_5 . При обговоренні питань, пов`язаних із матір`ю, психологом зафіксовано підвищення рівня тривожності та емоційного дискомфорту дитини. Водночас після завершення відповідної бесіди та переходу до звичних для дитини занять її емоційний стан швидко стабілізувався.

У висновку також зазначено, що на момент обстеження дитина проживає у стабільному середовищі, що позитивно впливає на її психологічний та емоційний стан. На думку психолога, стабільність місця проживання має важливе значення для дитини такого віку та сприяє її гармонійному розвитку. Крім того, психологом звернуто увагу на те, що малолітній ОСОБА_2 наразі має певні страхи та переживання, пов`язані з конфліктом між батьками, а також не до кінця розуміє причини існуючого спору між ними. У висновку наголошено на необхідності уникнення втягнення дитини у конфлікт між дорослими та врахування її емоційного стану під час вирішення питань, пов`язаних із порядком спілкування з батьками.

Також психолог дійшов висновку, що значні зміни у звичному способі життя дитини та різке збільшення часу перебування поза звичним місцем проживання можуть негативно вплинути на її емоційний стан та призвести до посилення тривожності. У зв`язку з цим рекомендовано забезпечити поступовий та адаптований до віку дитини порядок спілкування з матір`ю з урахуванням її психологічних особливостей та потреб.

Суд враховує доводи позивачки про те, що після ухвалення рішень у справі про визначення місця проживання дитини її життєві обставини змінилися. Заявниця зазначає, що з березня 2024 року припинила вживання алкогольних напоїв, проходить періодичні медичні обстеження, результати яких підтверджують відсутність вживання алкоголю, переосмислила власну поведінку та прагне відновити повноцінні стосунки із сином. Суд вважає важливим те, що мати не відмовилася від участі у житті дитини, а навпаки вживає заходів для налагодження з нею емоційного зв`язку та захисту своїх батьківських прав.

Разом із тим, сама по собі обставина припинення вживання алкоголю та готовність матері брати безпосередню участь у вихованні дитини не є безумовною підставою для висновку про готовність самої дитини до різкої зміни звичного способу життя, порядку спілкування та середовища проживання.

Суд бере до уваги, що негативні події та обставини, які були встановлені судами під час попереднього розгляду спору про визначення місця проживання дитини, не могли пройти безслідно для малолітньої дитини. Саме тому при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний враховувати не лише інтерес матері, а насамперед поточний психологічний та емоційний стан дитини.

Зокрема, судом досліджено висновок психолога Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» Дніпровської міської ради від 16 червня 2026 року № 01-04/63, з якого вбачається, що дитина на даний час є емоційно прив`язаною до батька та мачухи, яких сприймає як найближче сімейне оточення, почувається у місці свого проживання стабільно та безпечно.

Під час проведення психологічної діагностики встановлено, що при обговоренні матері та питань, пов`язаних із нею, у дитини спостерігалося підвищення тривожності та емоційне напруження. Зокрема, психолог зазначив, що під час розмов про матір дитині було некомфортно, рівень її тривожності зростав, а після таких бесід виникала необхідність проведення додаткових розвиткових занять для стабілізації емоційного стану.

Крім того, психологом окремо наголошено, що дитина наразі має страх перед вибором між батьками, не до кінця розуміє причини сімейного конфлікту та потребує стабільного й передбачуваного середовища. У висновку зазначено, що різкі зміни звичного способу життя або надмірне навантаження, пов`язане зі зміною порядку спілкування, можуть негативно вплинути на емоційний стан дитини та підвищити рівень її тривожності.

Отже, навіть за умови позитивних змін у поведінці та способі життя позивачки, наявні на цей час матеріали справи свідчать про те, що питання готовності самої дитини до розширення контактів із матір`ю або зміни існуючого порядку її проживання потребує особливо обережного підходу та оцінки крізь призму найкращих інтересів дитини.

Суд виходить із того, що відновлення та зміцнення емоційного зв`язку між матір`ю та сином є важливим і бажаним, однак такий процес має відбуватися поступово, з урахуванням психологічного стану дитини, а не лише бажання та готовності одного з батьків. Сам факт того, що мати подолала складний період у своєму житті та вживає заходів для налагодження стосунків із сином, ще не свідчить про відсутність у дитини емоційних переживань, сформованих внаслідок попередніх обставин її життя, які, як вбачається з висновку психолога, продовжують впливати на її психоемоційний стан і на теперішній час.

Представник заявниці під час розгляду заяви про забезпечення позову критично оцінив висновок психолога, посилаючись на те, що під час проведення психологічного обстеження відсутньою була мати дитини ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, на думку представника, дослідження не відображає повної картини сімейної ситуації.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для неврахування зазначеного висновку, оскільки він складений уповноваженим спеціалістом психологом закладу соціального захисту із застосуванням відповідних методик, є складовою частиною досліджених судом доказів та оцінюється у сукупності з іншими матеріалами справи.

Суд зазначає, що відсутність матері під час окремих етапів обстеження не нівелює значення висновку, оскільки дослідження також включало спостереження за дитиною, бесіди з батьком, аналіз поведінки та емоційного стану малолітнього.

Разом із тим, суд звертає увагу, що наданий висновок психолога не може розцінюватися як такий, що має наперед визначену або остаточну доказову силу чи наперед встановлену оцінку суду, оскільки на даній стадії провадження спір по суті не вирішується, а розглядається виключно питання про забезпечення позову.

Відтак, оцінка зазначеного висновку здійснюється судом попередньо, у межах вирішення процесуального питання, без формування остаточних висновків щодо прав та обов`язків сторін.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить із необхідності оперативного реагування на обставини, які можуть вплинути на права та інтереси малолітньої дитини, та зобов`язаний керуватися пріоритетом забезпечення її найкращих інтересів і добробуту.

Суд також враховує, що запропонований позивачкою порядок спілкування з дитиною фактично передбачає істотне розширення часу перебування малолітнього з матір`ю, у тому числі з ночівлями та перебуванням поза місцем його постійного проживання. На даній стадії розгляду справи суд не може дійти висновку, що такі зміни відповідають найкращим інтересам дитини.

На переконання суду, запропонований позивачкою графік є занадто різкою зміною для малолітньої дитини, яка протягом тривалого часу проживає разом із батьком, має сформоване коло спілкування, відвідує дошкільний заклад, гуртки та звикла до певного режиму життя. При цьому суд враховує висновок психолога про необхідність поступового налагодження контактів між матір`ю та дитиною, а також про те, що різкі зміни можуть спричинити підвищення тривожності та емоційного напруження дитини.

Окремо суд бере до уваги, що запропоновані позивачкою ночівлі відбуватимуться не за місцем постійного проживання дитини та не в її звичному побутовому середовищі, а фактично в умовах тимчасового перебування у готелі чи іншому місці проживання під час приїздів матері. Для дитини п`ятирічного віку стабільність середовища, звичний режим дня та відчуття безпеки мають особливе значення. За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав вважати, що тривалі побачення з ночівлями поза звичним місцем проживання на даний час позитивно вплинуть на психоемоційний стан дитини.

Разом із тим, з наданих матеріалів вбачається, що батько дитини не заперечує проти розширення спілкування матері з сином та не прагне повністю обмежити такі контакти. Навпаки, відповідач визнає важливість присутності матері в житті дитини та висловлює готовність до поступового розширення такого спілкування.

Суд звертає увагу, що запропонований відповідачем порядок спілкування є більш розширеним, ніж той, який був визначений рішенням органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради від 18 жовтня 2024 року. Така позиція свідчить про те, що відповідач усвідомлює потребу дитини у спілкуванні з матір`ю.

На даному етапі суд вважає, що саме поступове розширення контактів між матір`ю та дитиною, без різкої зміни звичного способу життя малолітнього, найбільшою мірою відповідатиме принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, дозволить зберегти її емоційну стабільність та водночас сприятиме відновленню належних сімейних відносин між матір`ю та сином.

Суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи по суті не виключається можливість вирішення питання визначення іншого, більш розширеного способу участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною. Разом із тим таке питання потребує ретельного дослідження всіх доказів, оцінки висновків спеціалістів.

На даному етапі суд виходить із того, що для дитини, яка тривалий час проживає з батьком, відвідує дошкільний заклад, має сформований режим дня, коло спілкування та стабільне середовище, різка зміна порядку спілкування може створити додаткове емоційне навантаження.

Виконання графіка спілкування, який буде визначений судом на даному етапі, дасть можливість об`єктивно оцінити реакцію дитини на збільшення часу перебування з матір`ю, встановити рівень її психологічного комфорту та безпеки, а також з`ясувати, наскільки позивачка на практиці здатна вибудувати стабільні, позитивні та довірливі відносини із сином.

Крім того, належне виконання матір`ю визначеного порядку спілкування, її послідовна участь у житті дитини, дотримання інтересів сина та демонстрація стабільності власної поведінки можуть слугувати підтвердженням того, що зміни, на які вона посилається, є не тимчасовими, а стійкими та такими, що відповідають найкращим інтересам дитини.

Оцінивши доводи заяви про забезпечення позову, пояснення сторін, досліджені письмові докази, суд доходить висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Суд враховує, що позивачка повідомляє про істотні зміни у своєму житті, зазначає про припинення вживання алкоголю з березня 2024 року, проходження відповідних обстежень та прагнення відновити повноцінні стосунки із сином.

Разом із тим предметом розгляду даної заяви є не оцінка особистості батьків, а визначення таких тимчасових заходів, які найбільшою мірою відповідатимуть інтересам малолітньої дитини до вирішення спору по суті. Суд вважає, що встановлення на даному етапі тривалих побачень із ночівлями та фактичним перебуванням дитини поза звичним місцем проживання може створити для неї додатковий психологічний дискомфорт.

Суд вважає обґрунтованим застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування матері з дитиною, який забезпечить реалізацію права позивачки на підтримання особистих відносин із сином та водночас відповідатиме його віку, психологічному стану та найкращим інтересам.

За таких обставин суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву про забезпечення позову та зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забезпечити побачення та спілкування ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_2 кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. у присутності відповідального дорослого (батька або мачухи), з урахуванням бажання та емоційного стану дитини; зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забезпечувати особисте спілкування ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_2 кожного вівторка та четверга з 19 год. 00 хв. до 19 год. 15 хв. засобами телефонного або інтернет-зв`язку (FaceTime, Viber, Zoom, WhatsApp, Telegram) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

При цьому суд окремо звертає увагу відповідачів на те, що встановлена судом умова щодо врахування бажання та емоційного стану дитини не може використовуватися як інструмент для обмеження спілкування дитини з матір`ю чи створення штучних перешкод для реалізації визначеного судом порядку спілкування.

Суд усвідомлює, що малолітню дитину неможливо примусити до спілкування всупереч її волі або емоційному стану. Водночас батько та особи, з якими проживає дитина, зобов`язані поводитися добросовісно, не формувати у дитини негативного ставлення до матері, не створювати ситуацій, які можуть викликати у неї безпідставний страх, тривогу чи небажання спілкуватися з матір`ю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149-151, 153, 157, 258-261, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

заяву представника позивача адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Черкаська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області про зміну місця проживання малолітньої дитини, - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забезпечити побачення та спілкування ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. у присутності відповідального дорослого (батька або мачухи), з урахуванням бажання та емоційного стану дитини;

зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забезпечувати особисте спілкування ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожного вівторка та четверга з 19 год. 00 хв. до 19 год. 15 хв. засобами телефонного або інтернет-зв`язку (FaceTime, Viber, Zoom, WhatsApp, Telegram) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В решті заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП № НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , паспорт серії НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП у матеріалах справи відсутній.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (орган опіки та піклування), код ЄДРПОУ 43997288, місцезнаходження: вул. Панаса Мирного, буд. 2, с. Ходосівка, Обухівський район, Київська область, індекс 08173.

Черкаська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області (орган опіки та піклування), код ЄДРПОУ 21927787, місцезнаходження: вул. Лісна, буд. 24, селище Черкаське, Самарівський район, Дніпропетровська область, індекс 51272.

Суддя - О.М. Лапченко