Ухвала суду № 137665406, 22.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2026 року справа № 580/6361/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/6361/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), Генерального штабу Збройних Сил України (проспект Повітряних Сил 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

15.06.2026 №31900/26 Позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 24 травня 2026 року;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути запит ОСОБА_1 від 24 травня 2026 року та надати відповідь на електрону пошту з наданням запитуваної інформації;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 26 травня 2026 року;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути запит ОСОБА_1 від 26 травня 2026 року та надати відповідь на електрону пошту з наданням запитуваної інформації;

- визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 26 травня 2026 року;

- зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України розглянути запит Позивача від 26 травня 2026 року та надати відповідь з наданням запитуваної інформації на електрону пошту ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

Позивач не обгрунтовує підстав об`єднання в одному адміністративному позові вимоги до різних відповідачів.

В обгрунтуванні позовних вимог позивач стверджує про порушення в контексті ненадання відповіді на запити на інформацію, проте усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України не обгрунтовує обраний спосіб захисту та зміст і характер порушеного права кожним із обраних відповідачів.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень. Згідно із підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовну заяву подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд». Враховуючи положення частини третьої ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Pа подачу адміністративного позову з двома немайновими вимогами необхідно надати до суду докази сплати судового збору у сумі 3194.88 грн (1331,20 грн х коефіцієнт 0,8*3 вимоги). В якості додатку долучено копію посвідчення серії НОМЕР_2 згідно якого пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для УБД, проте Позивач не повідомляє на якій підставі звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Відповідно до статті 22 Закону №3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 Закону №3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

У постанові від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 Верховний Суд висновував, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», сукупно з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів, тому для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у разі вирішення питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), суд має зважити на предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Подібна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 25 березня 2020 року у справі № 805/3982/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21, від 24.04.2025 у справі № 520/23062/24, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 990/205/24. В ухвалі від 28 листопада 2024 року у справі № 620/7893/24 Верховний Суд вказав таке: «крім того, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення (зокрема) і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справа № 567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту. Позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» залишилася незмінною».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та ч.2 ст.22 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи саме як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору. Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору за подання усіх позовів.

Позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати Позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним відповідачем; доказу сплати судового збору у сумі або належні докази звільнення від сплати; підстав для обєднання вимог до різних відповідачів.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити Позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА