Постанова № 137665134, 22.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2186/26

Провадження 3/362/799/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

встановив:

02.03.2026 о 13:29 год. у с. Ксаверівка Білоцерківського району Київської області по вул. Європейська, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210700-20 , д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій категорично відмовився.

Крім того 02.05.2026 о 22:48 год. у с. Мар`янівка Білоцерківського району Київської області по вул. Європейська, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210700-20 , д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій категорично відмовився.

ОСОБА_1 до суду на визначені дати (18.03.2026, 08.04.2026, 12.05.2026, 20.05.2026, 08.06.2026, 22.06.2026), не прибув, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання на його адресу судових повісток, які повернуті до суду через відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд констатує, що здійснював виклики ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів.

Захисники ОСОБА_1 адвокат Ничик А.В. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 13.03.2026) та адвокат Трубач О.С. (діє на підставі договору про надання правової допомоги № 2026-СДА від 08.04.2026 та ордеру серія АА № 1698097 від 08.04.2026) неодноразово просили суд відкласти розгляд справи з тих чи інших підстав.

Суд зауважує, що неодноразово клопотання сторони захисту про відкладення розгляду цієї справи було задоволено, 22.06.2026 ні ОСОБА_1 , ні його захисники до суду не прибули.

Так, у п.14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Отже, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисників.

Водночас суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 23.08.2018 у справі за №11-237 сап 18, де звертається увага на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

До суду надійшло клопотання захисника Ничик А.В. про закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення (протокол серія ЕПР 1 № 604339 від 02.03.2026), яке обґрунтувала з-поміж іншого тим, що матеріали справи не містять доказів законної підстави зупинки ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, жодним документом не задокументовано факт порушення ним ПДР, що слугувало підставою зупинки. Відтак всі подальші дії працівників поліції були незаконними, а зібрані докази є недопустимими. Вважає, що зазначені у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння є надуманими та жодним чином не перевірялись. Крім того, відеозапис не є безперервним, а ОСОБА_1 не роз`яснювались його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не залучався захисник, на чому ОСОБА_1 неодноразово наполягав.

Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності та клопотання сторони захисту, суд встановив таке.

Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп`яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.

Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;

3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Таке фіксування відбувається на наявний у поліцейського спеціальний технічний засіб відеозапису, а разі його відсутності у присутності двох свідків.

Щодо протоколу серія ЕПР 1 № 604339 від 02.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-фактичними відомостями, викладеними в протоколі серії ЕПР 1 № 604339 від 02.03.2026;

-даними акта огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він не проведений через його відмову. Крім того у графі з результатами згоден зазначено « ОСОБА_1 » та проставлено короткий підпис;

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.03.2026, який не реалізовано через відмову ОСОБА_1 ;

-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, з якого з- поміж іншого вбачається факт руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції, підставою якого слугувало переобладнання автомобіля, багажник відкритий. Після зупинки працівники поліції повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки наркотичного сп`яніння та пропонують пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі, водій категорично відмовляється. Водію ОСОБА_1 повідомляють, що це обов`язок водія та роз`яснюють наслідки такої відмови. Надалі зафіксовано оформлення адміністративного протоколу та додатків до нього і ознайомлення з ними водія ОСОБА_1 . Пізніше на місце пригоди прибувають батьки ОСОБА_1 , які забирають автомобіль під розписку. Крім того ОСОБА_1 підтверджує факт оформлення щодо нього аналогічного протоколу

Щодо протоколу серія ЕПР 1 № 655661 від 02.05.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ЕПР 1 № 655661 від 02.05.2026;

-даними акта огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він не проведений через його відмову. Крім того у графі з результатами згоден проставлено короткий підпис;

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.05.2026, який не реалізовано через відмову ОСОБА_1 ;

-даними письмової розписки ОСОБА_2 від 02.05.2026 про отримання транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з метою доставки за місцем проживання власника та зобов`язання не допускати (не передавати) передавати керування ним;

-даним витягів з адмінпрактики, за яким на ОСОБА_1 неодноразово оформлювались протоколи за ст.. 130 КУпАП, які скеровані до суду для розгляду.

-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, та відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду на місці зупинки або у медичному закладі, уповноваженою на те особою оформлено цей протокол і додатки до нього. Під час пропозиції водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння поліцейський застосував технічний засіб відеозапису.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, у нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, керує ним з ознаками наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановлений законом порядку, однак водій відмовився.

Факт керування транспортним засобом у час та місці, зазначеному у протоколі, та факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння не заперечувалось стороною захисту.

Щодо тверджень сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції. Відповідно до п. 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Матеріалами справи підтверджується те, що в працівника поліції були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння, ці ознаки викладені поліцейським в протоколах про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим суд вважає безпідставними доводи захисника в цій частині.

Крім того, суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи, щодо погодження на проходження огляду.

При цьому, у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров`я.

Щодо наданого стороною захисту результату дослідження № 493098 від 03.03.2026 медичної лабораторії «Нова Медікал».

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

При цьому ч. 5 цієї ж статті імперативно визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналізуючи зазначені норми права слід дійти висновку про те, що огляд на стан наркотичного сп`яніння має проводити лише лікар у спеціалізованому медичному закладі, який має право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, і, обов`язково, у присутності працівника поліції, який привіз водія для проходження такого огляду.

Враховуючи зазначені норми суд вважає, що результат дослідження № 493098 від 03.03.2026 медичної лабораторії «Нова Медікал», який надала сторона захисту суду як доказ невинуватості ОСОБА_1 , складений 03.03.2026 о 13:56 год. (тобто очевидно поза межами двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду), а огляд проведений за відсутності поліцейського у силу імперативних приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсним.

Покликання сторони захисту з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того, стороною захисту не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яка нібито мала місце 02.03.2026.

Також суд бере до уваги, що у силу до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичною особи.

Так, фіксація порушення п. 2.5 ПДР та складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є розглядом справи про адміністративне правопорушення, а тому, на думку суду, деклароване право на захист ОСОБА_1 порушено не було, крім того працівники поліції тривалий час перебували на місці події, але адвокат не прибув, водночас при розгляді цієї справи судом право ОСОБА_1 на захист реалізовано.

Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП .

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а саме їх високий ступінь суспільної шкідливості, особу ОСОБА_1 , його вини, поведінку щодо неявки в судове засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 23, 33-34, 36, 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи за № 362/2186/26 (провадження № 3/362/799/26) та № 362/4057/26 (провадження № 3/362/1307/26) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КупАП, присвоїти об`єднаній справі № 362/2186/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху)з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко