Рішення № 137665023, 24.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1772/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000028/2 від 29 січня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до зовнішньоекономічного контракту придбав автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER за ціною 7 500 євро та подав його для митного оформлення, визначивши митну вартість за основним методом - за ціною договору. На підтвердження заявленої вартості декларант надав повний пакет автентичних документів, передбачених Митним кодексом України, які не містили жодних розбіжностей. Проте Хмельницька митниця протиправно прийняла рішення про коригування митної вартості від 29 січня 2026 року, збільшивши її до 22 000 євро, через що позивач з метою випуску товару у вільний обіг змушений був додатково сплатити 237 764,26 грн митних платежів.

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача безпідставним, оскільки митний орган не довів наявності законних сумнівів у достовірності ціни чи неможливості застосування основного методу оцінки. Зокрема, оскільки поставка здійснювалася на умовах DAP (Хмельницький), усі витрати на транспортування та страхування ніс продавець, тому вимоги митниці щодо надання додаткових перевізних документів є безпідставними. Окрім цього, відповідач здійснив коригування за резервним методом суто формально, на основі інформації з бази даних ЄАІС, без урахування індивідуальних характеристик, технічного стану та комплектації автомобіля. Позивач також зазначає, що у попередні роки митниця неодноразово оформлювала аналогічні автобуси цієї ж марки за значно нижчою вартістю, від 6 850 до 10 600 євро. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження та надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.02.2026 у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та про призначення незалежної експертизи у справі №560/1772/26 відмовлено.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує повністю, вважає їх неправомірними, безпідставними та необґрунтованими. Вказує, що під час митного контролю правильності визначення митної вартості автобуса MERCEDES-BENZ SPRINTER за митною декларацією №26UA400040001541U0 виявлено невідповідності та належним чином задокументовані розбіжності в інвойсі, а також факти невідповідності продавця товару його власнику, зазначеному в техпаспорті. Крім того, за даними офіційних платформ та інформаційних систем митних органів (ЄАІС), заявлена декларантом вартість у розмірі 7500 євро суттєво відрізняється від реального рівня цін на ринку. Оскільки декларант не надав належних додаткових документів для усунення розбіжностей і підтвердження задекларованої вартості, митний орган мав законні підстави для відмови у застосуванні основного методу та здійснив правомірне коригування митної вартості до 22000 євро за резервним методом.

Також відповідач наголошує, що додані позивачем до матеріалів справи копії минулих митних декларацій інших підприємств (ТОВ «ЄВРОАВТОТРАКТ» та ТОВ «ІМПОРТ-КЕСПРЕС») не є належними, допустимими та достовірними доказами у цій справі й не можуть братися до уваги. На підтвердження дійсної ринкової вартості спірного транспортного засобу митниця просить призначити судово-товарознавчу експертизу та повністю відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши клопотання Хмельницької митниці про призначення у справі незалежної судово-товарознавчої експертизи для встановлення дійсної ринкової вартості спірного транспортного засобу, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Суд зауважує, що предметом судового дослідження у цій справі є виключно правомірність дій та рішення митного органу на момент його винесення. Суд оцінює, чи мав відповідач достатні, визначені законом підстави для витребування додаткових документів, відмови у визнанні заявленої за ціною договору вартості та подальшого її коригування.

Встановлення експертом поточної або ретроспективної "ринкової" чи "дійсної" вартості автобуса не може підтвердити чи спростувати правомірність дій відповідача під час здійснення митного контролю.

Відповідно до ст. 7 ГАТТ, ст. 49, 58 МК України та сталої практики Верховного Суду, первинною основою для митної вартості товарів є вартість операції (ціна, фактично сплачена або яка підлягає сплаті). Митне законодавство України не зобов`язує імпортера ввозити товар за середньою ринковою ціною. Торгові відносини базуються на принципах свободи договору, автономії волі та можливості надання знижок.

Ринкова вартість товару, яку просить визначити відповідач за допомогою експертизи, є усередненим показником обмеженого ринку і не може нівелювати реальну ціну правочину між двома конкретними суб`єктами господарювання, яка підтверджується наданими позивачем первинними документами (контрактом, інвойсом).

З огляду на вищевикладене, оскільки встановлення ринкової вартості автомобіля за допомогою експертизи не входить до предмета доказування у цій справі та не спростовує/підтверджує дотримання митницею встановленої законом процедури митного контролю, суд доходить висновку про недоцільність призначення судово-товарознавчої експертизи та відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

15 січня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КАРКОННЕКТ БУС ЮА» (Покупець) та компанією «Trucks+Parts de Jong» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №18. Відповідно до пункту 2 вказаного контракту вартість транспортних засобів обумовлюється сторонами додатково у кожному конкретному випадку, зокрема у рахунках-фактурах (інвойсах). Пунктом 4 контракту визначено умови поставки товару - DAP - Хмельницький.

На виконання умов цього контракту Продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) RE2026010018 від 15.01.2026 року на оплату моторного транспортного засобу для перевезення 10-ти осіб і більше: автобуса марки MERCEDES-BENZ модель SPRINTER, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , за ціною 7 500 євро.

Зазначений автомобіль було ввезено на митну територію України, і 29 січня 2026 року декларантом позивача до Хмельницької митниці для здійснення митного оформлення було подано електронну митну декларацію № 26UA400040001541U0. У графі 42 митної декларації ціну товару вказано в розмірі 7 500 євро, у графі 45 митну вартість заявлено в розмірі 7 500 євро, а у лівому підрозділі графи 43 обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом із митною декларацією декларантом було надано такі документи: зовнішньоекономічний контракт №18 від 15.01.2026 року, рахунок-фактуру (інвойс) RE2026010018 від 15.01.2026 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06.01.2009 року та К09131208 від 19.01.2026 року, а також сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.020.000842-26 від 28.01.2026 року.

Під час здійснення митного контролю за поданою декларацією Хмельницька митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому зазначила про виявлення розбіжностей в інвойсі, а також про те, що продавець товару («Trucks+Parts de Jong») не відповідає власнику автомобіля, вказаному у свідоцтвах про реєстрацію. На підставі цього митний орган запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант додаткових документів на вимогу митниці не надав.

29 січня 2026 року Хмельницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000028/2, яким визначила митну вартість автобуса за резервним методом у розмірі 22 000 євро. Як джерело інформації для визначення числового значення митної вартості відповідач використав митну декларацію від 15.01.2026 року № 26UA205170000628U5. Того ж дня митним органом було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA400040/2026/000059.

У зв`язку з коригуванням вартості митним органом різниця між сумами митних платежів, розрахованими за ціною декларанта та за ціною митниці, склала 237 764,26 грн. Зазначену суму додаткових платежів було сплачено позивачем, що підтверджується митною декларацією № 26UA400040001609U2 від 30.01.2026 року (графи 47 та В), на підставі якої товар було випущено у вільний обіг.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000028/2 від 29.01.2026 року протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В силу ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відтак, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

Згідно зі ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) (частина 1 статті 64 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. (*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. (*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.

Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: i) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв`язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; ii) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов`язаних із цим витрат у країні імпорту; iіі) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; iv) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення аналогічних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав Хмельницькій митниці повний пакет первинних документів, передбачених частиною 2 статті 53 МК України, зокрема зовнішньоекономічний контракт, інвойс, свідоцтва про реєстрацію ТЗ та сертифікат відповідності. Подані документи є автентичними, містять чіткі числові показники ціни товару (7 500 євро) та повністю узгоджуються між собою.

Щодо доводів відповідача про виявлення розбіжностей в інвойсі та невідповідності продавця особі попереднього власника в техпаспорті, суд зазначає, що такі обставини не є самостійними підставами для відхилення основного методу визначення митної вартості. Торгові відносини здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, а цивільне законодавство не обмежує право продавця («Trucks+Parts de Jong») реалізувати транспортний засіб, який юридично належав третій особі, на підставі відповідних правочинів, деталі яких не стосуються обов`язків імпортера. Відповідач не надав жодних доказів фіктивності поданого інвойсу чи контракту, а отже, його сумніви ґрунтуються на припущеннях.

Стосовно вимоги митного органу надати додаткові документи для підтвердження числових значень складових митної вартості, суд зауважує, що за умовами пункту 4 контракту №18 поставка здійснювалася на умовах DAP - Хмельницький. Згідно з міжнародними правилами "Інкотермс", умови DAP передбачають, що всі витрати на транспортування та страхування товару до пункту призначення несе виключно продавець, і вони вже включені у кінцеву ціну товару. Таким чином, у позивача був відсутній обов`язок оплачувати перевезення чи страхування, а отже, і обов`язок надавати митниці відповідні платіжні або перевізні документи. За таких обставин витребування митницею додаткових документів та подальше коригування вартості через їх ненадання є протиправним.

Щодо використання відповідачем резервного методу на підставі МД №26UA205170000628U5 та даних системи ЄАІС, суд наголошує, що сам по собі факт наявності в інформаційних базах даних митниці відомостей про митне оформлення подібних автобусів за вищою ціною (22 000 євро) не є безумовною підставою для коригування. Рішення митного органу не містить жодного порівняльного аналізу та зіставлення індивідуальних характеристик, комплектації чи технічного стану оцінюваного автобуса MERCEDES-BENZ SPRINTER із транспортним засобом, взятим за зразок. Відповідач провів розрахунок за усередненими показниками без урахування зносу та особливостей конкретного товару.

Крім того, позивачем доведено, що Хмельницька митниця у попередні роки неодноразово здійснювала митне оформлення аналогічних автобусів марки MERCEDES-BENZ SPRINTER за ціною від 6 850 до 10 600 євро, що підтверджує правомірність та реальність задекларованої позивачем вартості у розмірі 7 500 євро і спростовує позицію відповідача про невідповідність ринковим цінам.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач не надав належних доказів наявності обґрунтованих сумнівів у задекларованій вартості операції та безпідставно відмовився від застосування першого (основного) методу за ціною договору.

Оскільки оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000028/2 від 29 січня 2026 року та похідна від нього картка відмови № UA400040/2026/000059 прийняті відповідачем з порушенням вимог Митного кодексу України, без належних правових підстав та всупереч встановленій процедурі, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2853,17 грн, тому ці витрати необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000028/2 від 29 січня 2026 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2853,17 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" (Автодорога Житомир-Чернівці,, 143км+558м,с. Григорівка,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31150 , код ЄДРПОУ - 45438639) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський