Рішення № 137664919, 23.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/765/26 Провадження № 2/358/825/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача

До Богуславського районного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. № 12) із позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 703,90 грн. та понесених судових витрат по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.12.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2023465, який підписано позичальником за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора, на підставі якого позичальнику було видано кредит в сумі 3 900,00 грн, дата надання кредиту: 06.12.2021, строк кредиту: 29 днів, валюта кредиту: UA; відсоткова ставка: 1,9 % на добу. ТОВ «ФК «ВЕРОНА» перерахувало кредитні кошти в сумі 3 900,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

01.12.2023 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА», як первісним кредитором та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 11 703, 90 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3 900, 00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7 803,90 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 2023465 від 06.12.2021, в сумі 11 703, 90 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3 900, 00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7 803,90 грн., та понесених судових витрат.

2. Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.04.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 30).

30.04.2026 суддя у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с.31).

Як вбачається з відповіді на запит суду за № 03-04/1729/2026 від 11.05.2026, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.32).

Встановивши невідповідність заяви вимогам ЦПК України, 13.05.2026 суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (а.с. 33-34).

З довідки про доставку електронного листа вбачається, що копію ухвали суду від 13.05.2026 про залишення позовної заяви без руху було доставлено 15.05.2026 о 5:00:24 до електронного кабінету одержувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (а.с. 35).

З огляду на правила обчислення процесуальних строків, передбачених ЦПК України, позивач мав усунути недоліки позовної заяви до 23.05.2026 включно.

20.05.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Пархомчук С.В. подав до суду разом з додатками заяву про усунення недоліків (а.с. 36-38).

Таким чином, на виконання ухвали від 13.05.2026 позивач усунув недоліки у встановлений законом строк.

Ухвалою судді від 21.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18 червня 2026 року о 16 год. 30 хв. (а.с. 39-40).

15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Пархомчук С.В. подав заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн. Також, просили розгляд заяви про розподіл судових витрат здійснити без виклику сторін. Проти винесення заочного рішення не заперечували. На підтвердження розміру понесених витрат долучено: акт про отримання правової допомоги та копію платіжної інструкції про її оплату(а.с. 45-53).

15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновити відповідний строк. Прийняти даний відзив на позов та приєднати його до матеріалів справи №358/765/26. У задоволенні позову ТОВ ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН відповідач просив відмовити у повному обсязі. Судові витрати розподілити відповідно до чинного процесуального закону. На обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що позов є передчасним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню із нижченаведених підстав. Позивачем не надано достовірних та достатніх доказів у своїй сукупності для відповідного висновку, тому ним не доведено, що між сторонами укладено кредитний договір і саме на таких умовах, на яких він наполягає. Крім цього, надані позивачем документи на підтвердження факту виникнення грошових зобов`язань, що передбачаються до стягнення у даній справі, об`єктивно свідчать про недотримання простої письмової форми при укладенні договорів кредиту/позики, що має наслідком їхню нікчемність у силу закону. Також, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що первісним кредитором дійсно передавались відповідачеві грошові кошти у фінансовий кредит/позику, що унеможливлює цивільно-правову відповідальність відповідача через не доведення позивачем виконання первісними кредиторами обов`язку із передачі коштів в кредит. Разом з тим, зазначив, щодо достовірності окремих доказів, зокрема щодо лист ТОВ ФК САНРАЙЗ ФІНАНС Про надання інформації документів від 19.03.2026 №1903/2026-3 (про успішно проведений платіж) не містить обов`язкових реквізитів щодо накладення електронного цифрового підпису, а матеріали справи не містять інших доказів накладання цифрового підпису на цей документ саме зазначеним ним підписантом. Повноваження представника позивача та орієнтовний розмір судових витрат не підтверджені належним чином, оскільки в доданих документах (довіреності, договорі про надання правової допомоги та додатковій угоді) допущено суперечності та неузгодженість у написанні власного найменування позивача: «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШ» та «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШИН». Пропуск строку на подання відзиву зумовлений неотриманням відповідачем копії позову до моменту ознайомлення з матеріалами справи (26.05.2026), відсутністю у нього правових знань, необхідністю часу на реєстрацію та освоєння «Електронного суду» (14.06.2026), а також відсутністю негативних наслідків для позивача, оскільки справу призначено з викликом сторін на 18.06.2026 (а.с. 54-58).

17.06.2026представник позивача Пархомчук С.В. через підсистему «Електронний суд» надіслав до суду відповідь на відзив, в якій просив прийняти відповідь на відзив у справі №358/765/26 до розгляду та долучити до матеріалів цивільної справи. Відзив на позовну заяву відповідача у справі № 358/765/26 залишити без розгляду та задоволення. Розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» понесені судові витрати. Позовні вимоги ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості просив задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування представник зазначив, що доводи відповідача щодо неукладеності кредитного договору є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, що підтверджують факт укладення договору в електронній формі відповідно до вимог законодавства. Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний і повний доступ до таких. Натомість, листом ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» підтверджується, що 06.12.2021 було проведено транзакцію на суму 3 900,00 грн, маска картки НОМЕР_1 . Надані Позивачем докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів є належними, допустимими, достовірними та відповідачем спростовані не були всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Щодо нарахування відсотків та пролонгації кредитного договору, представник зазначає, що відповідно до п.9.4.3.2. за цим Договором, в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Також, на підтвердження заборгованості позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок заборгованості за договором №2023465 (а.с. 69-71).

18.06.2026відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких просив прийняти заперечення та приєднати їх до матеріалів справи №358/765/26. У задоволенні позову до ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі. Судові витрати розподілити відповідно до чинного процесуального закону. Справу просив розглянути за відсутності відповідача. На обґрунтування відповідач зазначив, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню через повну недоведеність позивачем фактів укладення кредитного договору та реальної передачі коштів. Відповідач наголошує, що надані копії електронних документів не є належними доказами в розумінні ст. 207 ЦК України, оскільки СМС-код не підтверджує узгодження умов, а первісний кредитор мав одноосібну можливість змінювати текст оферти на веб-ресурсі. Окрім того, позивач не надав обов`язкових первинних бухгалтерських документів (меморіального ордера чи банківської виписки) на підтвердження руху коштів, натомість посилаючись на внутрішні виписки та лист сторонньої компанії ТОВ "САНРАЙЗ ФІНАНС", який до того ж не містить електронного цифрового підпису. Зважаючи на концепцію негативного доказу та тривалий час, що минув з 2021 року, тягар доведення видачі кредиту лежить виключно на позивачеві, чиї докази додатково містять дефекти повноважень представника через суперечливе написання назви компанії («Коллекшн»/«Коллекшин») (а.с. 69-72).

У судове засідання, призначене на 18.06.2026 представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині заяви від 15.06.2025 представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 18.06.2026, не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки та ухвали суду від 21.05.2026 (а.с. 41-42). Клопотань, заяв чи повідомлень про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило. Про причини неявки відповідач суд не повідомив. У відзиві, що надійшов до суду 15.06.2026, просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у повному обсязі.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 06.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2023465, в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) «G2950» (а.с. 9-14).

06.12.2021 відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту «G2950». (а.с. 7-8).

Згідно умов договору, та паспорту споживчого кредиту відповідачу надано на умовах терміновості, повернення та платності кредит в сумі 3 900,00 грн., строком на 29 календарних днів, а саме - з 06.12.2021 по 03.01.2022.

Згідно з пунктом 1.4 договору процентна ставка за кредитом становить 1,90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину.

Пунктом 1.6 договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту становить 6048,90 грн.

За користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору. Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в день надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит. Встановлений Договором розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (пункти 3.1-3.3 договору).

Відповідно до пункту 4.2 позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених договором, але не більше строку, на який надається кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за весь період продовження терміну користування кредитом та строку дії договору.

Пунктом 9.4.1 встановлено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, позичальник має право ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява позичальника про продовження строку користування кредитом вважається поданою, а дія договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати позичальником всіх нарахованих процентів за користування кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

Автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду кредитодавцю на його автопролонгацію продовження строку користування кредитом та строку дії договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту (пункт 9.4.2 договору).

Пунктом 9.4.3 договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах. Строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта ТОВ «ФК «ВЕРОНА», ОСОБА_1 ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства: одноразовий ідентифікатор - «G2950», номер телефону, на який 06.12.2021 було відправлено ідентифікатор 380508728876 (а.с. 17).

Як вбачається з довідки ТОВ "САНРАЙЗ ФІНАНС" №1903/2026-3 від 19 березня 2026 року ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 06.12.2021 успішно перераховано кошти в сумі 3 900, 00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 26).

За наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості за кредитним договором №2023465 від 06.12.2021 станом на 22.02.2022 заборгованість ОСОБА_1 становить - 11 703,90 грн. (а.с. 66-68).

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором №2023465 станом на 20.02.2026 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 11 703,90 грн., з яких: 3900,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 803,90 грн. - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 15).

Відповідно до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023, укладеного між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» (кредитор) та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (новий кредитор), в порядку та на умовах, визначених договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором (а.с.18-19).

В п.1.2. договору встановлено, що в дату підписання цього договору відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором (а.с. 18-19).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ (новий кредитор) підписали реєстр боржників, в тому числі і щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №2023465 від 06.12.2021, сума виданого кредиту 3 900,00 грн., залишок по тілу кредиту 3900,00 грн., залишок по відсотках 7 803,90 грн., загальна сума заборгованості 11 703, 90 грн. (а.с. 16).

Як вбачається з платіжної інструкції №1172 від 30.12.2025, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ здійснило оплату ТОВ «ФК «ВЕРОНА» згідно договору відступлення права вимоги №1-01/122023 від 01.12.2023 в сумі 20 000 грн. (а.с. 28).

На підтвердження понесених ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000, 00 грн, суду надано: договір про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025; додаткову угоду № 1 від 20.01.2026 до договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025, акт про отримання правової допомоги від 10.06.2026, рахунком на оплату та платіжною інструкцією № 2844 від 10.05.2026 щодо сплати правничої допомоги згідно договору у розмірі 13 000, 00 грн (а.с.20-21, 22, 48, 49, 51).

Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачем зобов`язання за Договором не надано.

4. Застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

На підставі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на положення ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: "за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

5. Мотиви та висновки суду

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 77, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язаний надати належні та допустимі докази на підтвердження факту надання позичальнику кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законодавства, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» особа, яка отримала оплату відповідно до умов електронного договору, повинна надати документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано довідку ТОВ "САНРАЙЗ ФІНАНС" №1903/2026-3 від 19 березня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 06.12.2021 успішно перераховано кошти в сумі 3 900,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 26).

Оцінюючи зазначені докази у сукупності, суд виходить з того, що довідка про перерахування коштів є документом, складеним ТОВ "САНРАЙЗ ФІНАНС", а тому сама по собі не може підтверджувати факт отримання відповідачем кредитних коштів. Аналогічний підхід висловлено Верховним Судом у постанові від 24 вересня 2025 року у справі № 266/4900/21, у якій зазначено, що довідки, розрахунки заборгованості та інші документи, складені кредитором, самі по собі не підтверджують факту надання кредитних коштів та не можуть замінювати належні докази здійснення платіжної операції.

Надана позивачем довідка підтверджує здійснення переказу коштів на зазначений у ній рахунок. Разом з тим сам по собі факт здійснення переказу коштів не свідчить безумовно про отримання таких коштів саме відповідачем.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів належності відповідачу електронного платіжного засобу, реквізити якого частково зазначені у кредитному договорі як № НОМЕР_1 , а також не містять доказів того, що рахунок (IBAN), зазначений у інформаційній довідці ТОВ "САНРАЙЗ ФІНАНС", відкритий саме на ім`я відповідача.

Надані позивачем документи не містять відомостей про власника відповідної банківської картки або рахунку, а матеріали справи не містять довідки банку, виписки за рахунком, договору банківського обслуговування чи інших документів, які б дозволяли достовірно встановити належність зазначеного рахунку або платіжного засобу відповідачу.

Суд зазначає, що належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів та наявність заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, а також у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц та від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, саме кредитор зобов`язаний довести факт отримання позичальником кредитних коштів належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій.

Однак матеріали справи не містять виписки за рахунком відповідача або інших банківських документів, які б підтверджували належність відповідачу рахунку, зазначеного у інформаційній довідці ТОВ "САНРАЙЗ ФІНАНС", та зарахування на нього кредитних коштів.

Надані позивачем документи не містять сукупності відомостей, які б дозволяли встановити повний рух кредитних коштів від кредитодавця до відповідача та достовірно підтвердити, що кінцевим отримувачем переказу є саме відповідач. За таких обставин подані докази не можуть вважатися достатніми для підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у розумінні наведених норм закону.

Крім того, позивачі зобов`язані подати докази разом із позовною заявою (частина друга статті 83 ЦПК України). У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи вправі звернутися до суду з клопотанням про їх витребування (частина перша статті 84 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» не зазначало про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою з поважних причин, не заявляло клопотань про забезпечення доказів чи їх витребування, у тому числі від банківської установи або платіжної системи.

Відповідно до принципу змагальності цивільного процесу обов`язок доказування покладається на сторони спору, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився належними йому процесуальними правами, не подав достатніх доказів на підтвердження факту перерахування відповідачу кредитних коштів та не заявив клопотань про витребування таких доказів, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 2023465 від 06.12.2021, оскільки матеріали справи не містять належних доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача та доказів належності відповідачу платіжного засобу, на який, за твердженням позивача, було здійснено переказ коштів.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази з власної ініціативи лише у випадках, прямо передбачених законом.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини справи, належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено виникнення у відповідача заборгованості за кредитним договором № 2023465 від 06.12.2021 у заявленому до стягнення розмірі, а тому в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення суд обов`язково зазначає про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У випадку відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ: 44002941, місцезнаходження:, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. № 12.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя К. І. Буравова