Рішення № 137663690, 24.06.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2361/26

№ 2/688/1769/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

24 червня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2886181 від 06.09.2020 у розмірі 24872 грн та судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн.

Позов мотивовано тим, що 06.09.2020 відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Авентус Україна»договір про надання споживчого кредиту №2886181, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 8000 грн на умовах, визначених договором та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. ТОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 24872 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 8000 грн, заборгованість за процентами 16872 грн.

26.03.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 26032021, за умовами якого останнє набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним договором. 23.05.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №23/05/24, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2886181.

За наведених обставин, ТОВ «Факторинг Парнерс»просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 24872 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в установленому порядку, в позовній заяві просив про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленим про дату судового засідання, в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

21.05.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом. 25.05.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

24.06.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа та перейшов до стадії ухвалення судового рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив,що 06.09.2020 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Авентус Україна» договір про надання споживчого кредиту №2886181, підписав його електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора М938451, що направлений 06.09.2020 року о 00 год. 11 хв. на мобільний номер позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 2.4 договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Авентус Україна» суми кредиту за реквізитами, згідно п. 2.1 кредитного договору.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (п. 9.8 кредитного договору), які розмішені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

Згідно з п. 1.3, 1.4, 1.5.2 договору про надання споживчого кредиту, сума кредиту становить 8000 грн, кредит надається строком на 21 день, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,90% за кожен день від суми кредиту.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 695,40% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення договору за стандартною ставкою складає 11192 грн, що передбачено п.п. 1.7.2 та 1.8.2 договору.

Свої зобов`язання ТОВ «Авентус Україна» виконало, 06.09.2020 перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти за допомогою компанії ТОВ «Вей фор пей». Згідно повідомлення за вих. №6665-ВП від 09.04.2026 ТОВ «Вей фор пей», 06.09.2020 успішно перераховані кошти в сумі 8000 грн на карту № НОМЕР_2 .

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, вчасно кошти не повернув, тому станом на 25.03.2021 має заборгованість в розмірі 24872 грн, з яких 8000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 16872 заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи.

26.03.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №26032021, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Згідно витягу із вказаного реєстру боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 24872 грн, з яких 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 16872 грн. сума заборгованості за відсотками.

23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №23/05/24, за яким фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

20.12.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали додатку угоду №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024, за умовами якого сторони внесли зміни в реєстри заборгованостей, що є додатком до договору факторингу.

За змістом акту приймання-передачі реєстру заборгованостей від 23.05.2024 до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» передало, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло реєстр заборгованостей від 23.05.2024.

Згідно витягу із вказаного реєстру заборгованостей №1, ТОВ «Факторинг партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2886181 від 06.09.2020 в сумі 24872 грн.

Встановлені обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору про надання споживчого кредиту №2886181 від 06.09.2020 з додатками, довідкою про ідентифікацію, копіями договорів факторингу, копіями витягів з реєстрів боржників та заборгованостей до договорів факторингу, розрахунками заборгованості, іншими документами доданими до матеріалів справи.

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Мотиви та висновки суду.

Суд встановив, що ТОВ «Авентус Україна»та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №2886181 від 06.09.2020. Договір підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора М938451, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Уклавши договір, сторони домовилися про всі істотні умови договору, а тому у них виникли взаємні права та обов`язки. ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу кредитні кошти на визначених договором умовах, відповідач кредитні кошти та відсотки за користування кредитними коштами не повернув.

26.03.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір факторингу №26032021. 23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №23/05/24. За вказаними договорами ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 24872 грн. Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» є належним позивачем.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2886181 від 06.09.2020 у розмірі 24872 грн (8000 грн - тіло кредиту + 16872 грн - проценти).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч.1, п.п.1, 2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2662,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг Парнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №42 від 01.04.2026, витяг з Акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, відповідно до якого директор ТОВ «Факторинг партнерс» Сердійчук Я.Я. та керуючий партнер АО «Лігал Ассістанс» Бурдюг Т.В. погодили надання правових послуг щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн., суд вважає, що вони є неспівмірними з складністю справи та виконаною адвокатом роботою, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2886181 від 06.09.2020 у розмірі 24872 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн., яка складається із: 8000 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту; 16872 грн. прострочена заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 24.06.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК