Ухвала суду № 137663471, 16.06.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3022/25

У Х В А Л А

16 червня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Буткевич М.І.,

розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, подану представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ГЕНЕТИЧНА КОМПАНІЯ» до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 року у вище вказаній цивільній справі ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково, а за позивачем Приватним акціонерним товариством «Українська генетична компанія» визнано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1822085600:08:001:2791 площею 1,1797 га.

11.06.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, яка обґрунтована наступним.

Відповідач не погоджується з таким рішенням суду, тому просить скасувати заочне рішення суду.

Причини неявки відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву є поважними: упродовж усього розгляду справи відповідач перебував на військовій службі, а згодом зник безвісти.

З 03.12.2022 ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується копією військового квитка.

01.10.2024 ОСОБА_1 зник безвісти, що підтверджується копією сповіщення від 04.10.2024 № 1022.

Отже, протягом усього розгляду справи відповідач об`єктивно не міг отримувати судові повістки, бути обізнаним про розгляд справи, з`явитися в судове засідання, самостійно укласти договір про надання правничої допомоги, подати відзив чи інші заяви по суті справи.

Про ухвалене заочне рішення стало відомо лише матері відповідача ОСОБА_4 , яка 09.06.2026 звернулася за правничою допомогою та уклала договір про надання правничої допомоги в інтересах сина. Повний текст заочного рішення представник одержав з Єдиного державного реєстру судових рішень 09.06.2026.

Представник відповідача зазначає, що своє право позивач обґрунтовує Державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ-08 № 000229 від 28.09.1998. Проте хронологія подій спростовує набуття такого права:

13.02.1998 розпорядженням Житомирської РДА № 34 право постійного користування землею площею 17,40 га оформлювалося Житомирському обласному об`єднанню по племінній справі у тваринництві «Облплемоб`єднання»;

за частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право постійного користування землею посвідчується державним актом, «Облплемоб`єднання» державного акта так і не отримало;

31.08.1998 наказом регіонального відділення ФДМУ створено ВАТ «Житомироблплемоб`єднання» в процесі приватизації державного підприємства;

28.09.1998 державний акт серії ЖТ-08 № 000229 видано на ім`я «Облплемоб`єднання», якого на той момент уже не існувало;

09.10.1998 зареєстровано юридичну особу ВАТ «Житомироблплемоб`єднання». Приватизація державного підприємства є створенням нової юридичної особи, а не реорганізацією шляхом зміни організаційно-правової форми. За частиною першою статті 37 ЦК УРСР (у редакції від 27.12.1996) реорганізація це злиття, поділ або приєднання; перетворення, передбачене частиною першою статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні», слід кваліфікувати як спосіб створення юридичної особи. Право постійного користування землею не могло бути приватизоване та не перейшло до позивача.

Представник відповідача переконаний, що висновок експерта, покладений в основу заочного рішення, є неповним, а факт розташування земельної ділянки відповідача в межах ділянки площею 17,4 га недоведеним; необхідне проведення судової земельно-технічної експертизи.

Перевіривши матеріли справи та доводи заяви про перегляд заочного рішення, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 278/3022/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ГЕНЕТИЧНА КОМПАНІЯ» до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 11.06.2026 року позов задоволено частково, а за позивачем Приватним акціонерним товариством «Українська генетична компанія» визнано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1822085600:08:001:2791 площею 1,1797 га.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд повинно бути зазначено, зокрема обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як вбачається з ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведених норм цивільного процесуального закону, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення наявності існування одночасно таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, у якому ухвалено заочне рішення та не подав відзив на позовну заяву саме з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, судові повістки та інші процесуальні документи неодноразово направлялися відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання. Поштове повідомлення з відміткою про вручення поверталося на адресу суду (а.с. 213). Також поверталися на адресу суду конверти з пощтовими повідомленнями із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 220, 221, 258, 259).

Разом із тим доводи заявника про неможливість отримувати судові повістки та бути обізнаним про розгляд справи спростовуються матеріалами справи.

Представник заявника стверджує, що про ухвалене заочне рішення стало відомо лише матері відповідача ОСОБА_4 , яка 09.06.2026 звернулася за правничою допомогою та уклала договір про надання правничої допомоги в інтересах сина. Повний текст заочного рішення представник одержав з Єдиного державного реєстру судових рішень 09.06.2026.

Судом встановлено, що 13.08.2024 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Муревич І.О. була посвідчена довіреність, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує Рябцун Ольгу Яківну представляти його інтереси та бути його представником.

Проаналізувавши зміст довіреності, суд дійшов наступних висновків.

Довіреність дає право вести справи в суді «з усіма правами, які надані законом позивачу/заявнику», то автоматично мало б виникати й право на залучення адвоката, адже це законне право будь-якого учасника справи.

?Процесуальні права не є матеріальними правами: Фраза «з усіма правами, які надані законом позивачу...» означає процесуальні права всередині самого судового процесу. Це право заявляти клопотання, надавати докази, виступати в засіданнях, оскаржувати рішення тощо (що детально і розписано в кінці вашої довіреності).

?Укладення договору це правочин: Підписання договору з адвокатом (договору про надання правничої допомоги) це цивільно-правова угода, яка створює фінансові та юридичні зобов`язання для довірителя (зокрема, обов`язок оплатити послуги). Щоб повірений міг укладати угоди від імені довірителя, у довіреності має бути чітко прописано матеріальне право: «укладати договори» (або конкретно «договори про надання правової допомоги»).

?Суворе обмеження договорів у тексті довіреності: У тексті довіреності чітко визначено коло договорів, які повірений може підписувати. Там вказано лише:

1.«договори на обслуговування нерухомого майна»

2.«відповідні банківські договори»

Жодного іншого виду договорів (у тому числі з адвокатами, юристами чи експертами) повірений підписувати не має права.

Відповідно до ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно з ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків для довірителя.

У наданій суду довіреності чітко визначено вичерпний перелік договорів, які повірений має право укладати від імені довірителя (а саме: «договори на обслуговування нерухомого майна» та «банківські договори»). Право на укладення договорів про надання правничої (правової) допомоги чи будь-яких інших угод у довіреності відсутнє. Повірений не мав права підписувати договір з адвокатом від імені довірителя. Отже, цей договір є нікчемним/недійсним у частині представництва інтересів довірителя.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), повноваження представників сторін мають бути підтверджені документами. Для адвоката це довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер адвоката обов`язково має посилатися на Договір про надання правової допомоги. Оскільки цей Договір з боку «Клієнта» підписано особою, яка не мала на це законних повноважень (повіреним), сам Договір є недійсним. Автоматично стає недійсним і ордер адвоката, оскільки він виписаний на підставі незаконного договору. Заяву про перегляд заочного рішення підписано особою (адвокатом), яка не має належним чином підтверджених повноважень на представництво інтересів саме цього Довірителя.

У довіреності чітко зазначено: «без права передоручення повноважень третім особам».

Окрім того, з тексту довіреності вбачається, що довіреність видана строком на 3 (три) роки, однак дійсність такої довіреності зазначена до 13.08.2037 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід повернути як таку, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано в силу п.1 ч. 4. ст. 185 ЦПК України,

Керуючись ст. ст. 185, 284-288 суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву про перегляд заочного рішення, подану представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ГЕНЕТИЧНА КОМПАНІЯ» до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятнадцятиденний строк з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм копії даної ухвали.

Суддя М.І. Буткевич