Рішення № 137663272, 17.06.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 278/4083/25

Провадження № 2/272/339/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області складі:

головуючого судді - Волкова І.М.

секретаря судового засідання Шмикової М.В.

за участю представника позивача Приведьона В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 278/4083/25 за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання укладеної додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Житомиробленерго» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання укладеною Додаткову угоду до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 01-053-0449 від 22.11.2019 ( про внесення змін в абзац перший договору, в додаток № 2, додаток № 3 та додаток № 5) та додатку № 3 від 16.07.2025 до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовуються на об`єктах споживача» в наступній редакції: Додаткова угода № 1 від 16.07.2025 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 01-053-0449 від 22.11.2019 Укладеному між ОСОБА_1 та АТ "Житомиробленерго" Андрушівський РЕМ на виконання вимог Розпорядження НКРЕКП № 102-р від 04.07.2025. Сторони погодилися на внесення наступних змін та доповнень у Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 01-053- 0449 від 22.11.2019: 1. Абзац перший договору № 01-053-0449 від 22.11.2019, після слова «об`єкт» слово «житло» замінити фразою «електрифікована споруда (генеруюча установка з енергії сонячного випромінювання)»; 2. У Додатку № 2 від 24.12.2019 до Договору № 01-053-0449 у пункті 1 вид об`єкт фразу «житловий будинок» замінити на фразу «електрифікована споруда (генеруюча установка з енергії сонячного випромінювання)»; 3. Додаток № 3 від 22.11.2019 до договору № 01-053-0449 «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача» замінити додатком № 3 від 16.07.2025 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовуються на об`єктах споживача» у новій редакції у тому числі із пунктом «назва об`єкту». 4. У Додатку № 5 від 22.11.2019 до Договору № 01-053-0449 у абзаці 1 після слова об`єкт споживача слово «житло» замінити фразою «електрифікована споруда (генеруюча установка з енергії сонячного випромінювання)». Всі інші пункти Договору залишаються незмінними.

Крім цього позивач просить стягнути на його користь із відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що між АТ «Житомиробленерго» та відповідачем 22.11.2019 року укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №01-053-0449 від 22.11.2019 на об`єкт - житло, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В період з 14.05.2025 по 10.06.2025 НКРЕКП проводило перевірку дотримання АТ «Житомиробленерго» вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії за результатами якої був складений Акт № 129 від 10.06.2025. З акту № 129 від 10.06.2025 (аркуш акту 94-97) вбачається, що з метою вибіркової перевірки дотримання порядку укладення договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії комісією з проведення перевірки за участю представників АТ «Житомиробленерго» здійснено виїзд за 28 вибірково обраними об`єктами з проведенням фотофіксації. Під час виїзду на місце, візуальним оглядом комісією з перевірки встановлено, що будинки по адресам наведеним в пунктах 2-4, 6-25 та 27-28 таблиці 3.2.35 Акта № 129 не мають влаштованих димоходів, що може свідчити про відсутність котла або каміна для опалення, при цьому середньомісячне споживання електричної енергії складає 10-20 кВтгод, що свідчить про відсутність електроопалення та щоденного споживання електроенергії на побутові потреби. Споруди мають нежитловий стан, на прибудинковій території відсутні ознаки постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб. Зазначене свідчить про будівництво споруд для отримання фіктивного статусу житлового приміщення з метою укладення договорів купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, задля отримання виплат, які передбачено програмою «Зеленого» тарифу. Разом з тим, візуальним оглядом комісією з перевірки не ідентифіковано житлові будинки за трьома адресами наведеним в пунктах 9 ( АДРЕСА_1 ), АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ) та 11 ( АДРЕСА_1 ) таблиці 3.2.35 Акта № 129, додатки № 2 та № 3 до договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії містять відомості про вид об`єкта - житлові будинки, яких за фактичним місцезнаходженням не виявлено, що свідчить про невідповідність фактичному стану зазначеної у паспортах точок розподілу інформації станом на час проведення перевірки за 3 із вищезазначених 28 адрес. Враховуючи вищезазначене та на виконання Розпорядження, позивачем було підготовлено та направлено відповідачу для погодження та підписання два примірники додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 01-053-0449 від 22.11.2019 ( про внесення змін в абзац перший договору, в додаток № 2, додаток № 3 та додаток № 5) та два примірники додатку № 3 від 16.07.2025 до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовуються на об`єктах споживача». Зазначені вище документи були направленні поштовим зв`язком за місцем знаходження об`єкту та місцем реєстрації відповідача. Враховуючи відсутність відповіді відповідача та те, що укладання Додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 01-053- 0449 від 22.11.2019 (про внесення змін в абзац перший договору, в додаток № 2, додаток № 3 та додаток № 5) та додатку № 3 від 16.07.2025 до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовуються на об`єктах споживача», між позивачем і відповідачем, є вимогою НКРЕКП та передбачено положеннями нормативно-правових актів. Враховуючи викладене просить даний позов задовольнити та стягнути із відповідачки витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимог підтримав просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Відповідно до ст.128 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подавав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав письмові пояснення у яких просить розглядати справу у їх відсутність,

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень п. 1 та п. 13, ч. 3, ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), Оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також виконувати обов`язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону, Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. визначено, що: об`єкт побутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об`єктів житлової нерухомості. Приватне домогосподарство - земельна ділянка разом з розташованим на ній за однією адресою садовим будинком (у якому наявна житлова площа), житловим будинком, дачним будинком або котеджем (разом з господарськими (присадибними) будівлями, наземними та/або підземними комунікаціями у разі їх наявності), що належить індивідуальному побутовому споживачу на праві власності. До складу членів приватного домогосподарства належать його власник та співвласники.

Відповідно норм п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Так, між позивачем та відповідачем 22.11.2019 року укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №01-053-0449 від 22.11.2019 (далі Договір) на об`єкт - житло, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.1.8 ПРРЕЕ для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:

1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;

2) для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);

3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача), крім випадків укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також суб`єкти, які здійснюють владні управлінські функції, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №1540-VIII (надалі Закон №1540-VIII), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(надалі НКРЕКП) є:«постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом у сферах енергетики та комунальних послуг».

Повноваження НКРЕКП визначені ст. 17 Закону №1540-VIII, однак серед повноважень НКРЕКП відсутні перевірка та встановлення права власності на нерухомість, скасування чи спростування записів Державного реєстру, оцінка законності рішень державних реєстраторів тощо.

Будь-яке ставлення під сумнів НКРЕКП відомостей, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, фактично означає вихід цього органу за межі наданих законом повноважень та суперечить принципу діяльності органів державної влади, закріпленому у статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV (надалі Закон №1952-IV), державний реєстратор:встановлює відповідність поданих документів вимогам закону; приймає рішення про державну реєстрацію або відмову.

Відтак, лише державний реєстратор уповноважений оцінювати документи для реєстрації права власності.

Згідно зі ст. 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора оскаржуються:до Міністерства юстиції України або до суду.

Тобто, НКРЕКП не є органом оскарження.

Відтак, НКРЕКП не може підміняти собою суд або Міністерство юстиції України.

Враховуючи викладене, оцінка законності документів та внесення записів до Реєстру виключна компетенція державного реєстратора, а не НКРЕКП.

АТ «Житомиробленерго» є оператором системи розподілу та здійснює діяльність у межах ліцензійних умов і нормативно-правових актів НКРЕКП.

Слід зазначити, що жодна норма Закону№1952-IV не зобов`язує та не наділяє оператора системи розподілу (АТ «Житомиробленерго») електроенергії повноваженнями здійснювати повторну юридичну оцінку вже зареєстрованого права власності.

Крім того, жодним нормативним актом не передбачено повноваження оператора системи розподілу: встановлювати чи спростовувати право власності на нерухоме майно, перевіряти законність державної реєстрації права власності, оцінювати правомірність рішень державного реєстратора, визнавати недостовірними відомості, внесені до Державного реєстру речових прав.

Такі повноваження належать виключно спеціально уповноваженим суб`єктам державної реєстрації.

Крім того, відповідно до п. 2.1.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 для укладення договору споживач подає документ, що підтверджує право власності або користування об`єктом.

Вказана норма вимагає подання споживачем документа,що підтверджує право власності або користування об`єктом, але не надає оператору системи розподілу (АТ «Житомиробленерго») повноважень проводити правову експертизу такого документа.

Тобто, функція АТ «Житомиробленерго» прийняти документ, який підтверджує право власності або користування, а не перевіряти законність даного документа або законність внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ч 1 ст. 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Отже, саме держава, гарантує достовірність записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 12 Закону №1952-IV, відомості Державного реєстру прав є офіційними даними державної інформаційної системи.

Документ, сформований з Реєстру (витяг), є офіційним підтвердженням внесених до нього відомостей.

Спростування цих відомостей можливе лише:за рішенням суду;за результатами процедур контролю у сфері державної реєстрації, визначених Міністерством юстиції України;шляхом внесення змін державним реєстратором у встановленому законом порядку (стаття 26 Закону №1952-IV).

Отже, ні НКРЕКП, ні АТ «Житомиробленерго» не вправі самостійно визнавати витяг «сумнівним», «неналежним» чи «недостовірним».

Враховуючи вищевикладене, витяг з Реєстру є офіційним підтвердженням наявності права власності, доки запис не скасований у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи повністю підтверджується, що відповідачем по справі ОСОБА_1 до АТ Житомиробленерго було надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 194229192) на житловий будинок, який є офіційним документом, сформов аним у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Такий витяг підтверджує факт державної реєстрації права власності саме на житловий будинок та містить відомості, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно уповноваженим державним реєстратором.

Враховуючи вищевикладене, АТ «Житомиробленерго», будучи оператором системи розподілу електричної енергії, не наділене законом повноваженнями перевіряти, спростовувати або ставити під сумнів достовірність витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поданого споживачем, оскільки достовірність таких відомостей гарантується державою (ст. 3 Закону №1952-IV), а контроль за законністю реєстраційних дій здійснюється виключно Міністерством юстиції України та судами (ст. 37 Закону №1952-IV). Аналогічно НКРЕКП не має компетенції та відповідних повноважень вирішувати питання права власності, перевіряти, спростовувати або ставити під сумнів достовірність витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи оцінювати законність дій державних реєстраторів, оскільки повноваження НКРЕКП обмежені сферою державного регулювання енергетики (ст. 17 Закону №1540-VIII).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положенням ч.1 статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч.2 цієї статті встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Чинне законодавство передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин регулюється статтею 652 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно ч. 2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга).

Згідно з ч. 4 ст.652 ЦК України, зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору, є виключною мірою, допускається лише за відсутності форс-мажору, у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на особу, яка подала позов покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність одночасно всіх чотирьох умов та існування виняткового випадку.

За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.

При цьому, суд враховує, що у цій справі позивач не визначав підставами позову положення статей 651 та 652 Цивільного кодексу України, суд також не встановив наявності у спірних правовідносинах істотного порушення відповідачем договору та/або істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладенні

Суд відхиляє доводи позивача щодо імперативного характеру розпорядження НКРЕКП №102-р від 04.07.2025 "Про усунення порушень АТ "Житомиробленерго" як обов`язкову підставу для сторін щодо внесення змін до договору.

Вказане розпорядження НКРЕКП за своєю правовою природою є індивідуальним адміністративним актом, прийнятим за результатами здійснення державного контролю у сфері енергетики, та спрямоване на усунення порушень ліцензійних умов суб`єктом господарювання - ліцензіатом. При цьому розпорядження Регулятора є обов`язковими до виконання лише для суб`єктів, яким вони адресовані, і не породжують цивільно-правових наслідків для третіх осіб.

Таким чином, розпорядження НКРЕКП №102-р стосується виключно АТ "Житомиробленерго" та не створює безпосередніх прав чи обов`язків для інших учасників договірних відносин, зокрема для Відповідача. Відтак, не може розглядатися як правова підстава для визнання укладеною Додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 01-053-0449 від 22.11.2019 ( про внесення змін в абзац перший договору, в додаток № 2, додаток № 3 та додаток № 5) та додатку № 3 від 16.07.2025 до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовуються на об`єктах споживача».

Внесення змін до договору за рішенням суду є виключною мірою, яка пов`язана з втручанням суду в свободу договору, господарську діяльність сторін, і таке втручання може відбуватися лише у разі виникнення значного і вочевидь несправедливого дисбалансу між інтересами сторін внаслідок зміни обставин. За відсутності істотної зміни обставин, якими сторони керувались при вчиненні правочину, не можна змінити договір за рішенням суду.

Наведені обставини у сукупності є достатніми та самостійними підставами для відмови у позові.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-282,352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання укладеної додаткової угоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Повний текст судового рішення складено 24.06.2026.

Відомості про учасників по справі

позивач - Акціонерне товариство "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО", ЄДРПОУ: 22048622, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Косенка Віктора, 32/8.

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ЄДРПОУ: 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19.

Суддя:І. М. Волков