Ухвала суду № 137662991, 23.06.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/970/25

Провадження № 1-кп/674/34/26

УХВАЛА

23 червня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників адвокатів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника потерпілого ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024240000000134 від 18.12.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1, ч.4 ст.408 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.4 ст.408 КК України,

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою кожному із обвинувачених.

У клопотанні в обґрунтування продовження існування ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 зазначає, що враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, категорію вказаних кримінальних правопорушень, суспільний резонанс, наявні ризики переховування від суду, продовження вчинення кримінального правопорушення у яких обвинувачується чи вчинення іншого кримінального правопорушення. Також ОСОБА_6 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на його фактичну поведінку, яка свідчить про його виняткову цинічну зухвалість та зневагу до інститутів держави. Просить не визначати розмір застави ОСОБА_6 .

У поданому клопотанні стосовно ОСОБА_7 зазначає, що враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, категорію вказаних кримінальних правопорушень, суспільний резонанс, наявні ризики переховування від суду, продовження вчинення кримінального правопорушення у яких обвинувачується чи вчинення іншого кримінального правопорушення. Також ОСОБА_7 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на його фактичну поведінку, яка свідчить про його виняткову цинічну зухвалість та зневагу до інститутів держави. Просить не визначати розмір застави ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_6 висловив думку щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник адвокат ОСОБА_8 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що прокурор не довела існування вказаних ризиків, документів, які підтверджують відповідні ризики, не надано. З досліджених доказів, на його думку, вбачається, що факт добровільної відмови обвинуваченого ОСОБА_6 від вчинення злочинів. Висловив думку про можливість застосування іншого запобіжного заходу чи визначення розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_9 висловили думку щодо можливості застосування інших запобіжних заходів.

Представник потерпілого ОСОБА_10 підтримав клопотання прокурора.

Дослідивши матеріали клопотань, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити, в тому числі, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27.04.2026 обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожному продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 25.06.2026 включно.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1, ч.4 ст.408 КК України;

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.4 ст.408 КК України.

На теперішній час продовжують існувати ризики, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суворість можливого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу суд враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , серед яких є тяжкі та особливо тяжкі злочини, за які законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, вони втекли з місця події.

Також враховується вік та стан здоров`я обвинувачених, щодо яких відсутні відомості, які б перешкоджали триманню їх під вартою, те, що вони мають постійне місце проживання, офіційно не працевлаштовані, тобто законного та стабільного джерела доходу на території України не мають, що також підтверджує ризик переховування від суду кожним із обвинувачених.

Окрім цього, обґрунтованим є ризик продовження вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інкримінованих їм кримінальних правопорушень чи вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки за наведеного обвинуваченнявони здійснювали протиправну діяльність з використанням мобільного месенджера «Telegram», який виступав безпосереднім інструментом збору та передачі інформації та наявність відомостей про корисливу спрямованість їх протиправної діяльності.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови»). Суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Також прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, про що свідчать обставини інкримінованих їм кримінальних правопорушень та спосіб можливого їх вчинення.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Наведені вище обставини унеможливлюють застосування щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 іншого, більш м`якого запобіжного заходу. Ризики їхньої неналежної поведінки та небезпека її наслідків безпосередньо загрожують меті й завданням кримінального провадження. У контексті публічного інтересу ці ризики є вагомішими за обставини, якими обумовлено необхідність зміни чи скасування чинного запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, а обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід продовжити строк тримання під вартою до 21.08.2026 включно.

Враховуючи фактичні обставини діянь, в яких обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , положення ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з яким під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 21.08.2026 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 21.08.2026 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та надіслати до Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий: суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3