Рішення № 137662742, 24.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1764/26

Провадження № 2/159/1641/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Сабецької К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із позовом в якому зазначив, що ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено Договір № 29.07.2025-100002129 від 29.07.2025 р. про надання кредиту, за умовами якого останньому на умовах строковості, поворотності та платності надано в розпорядження кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн. за яким термін договору встановили до 15.12.2025р. В порушення умов кредитного договору про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 19000,00 грн., з яких 5000,00 грн. прострочені платежі по тілу кредиту, 5222,74 грн. по процентах, 177,26 грн. комісії, 8600,00 грн. відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України.

У судове засідання 24.06.2026р сторони, не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач повідомлений поштою R067173993258 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

За змістом частин четвертої та п`ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 29.07.2025р. між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено Договір №29.07.2025-100002129 про надання кредиту, за умовами якого останньому на умовах строковості, поворотності та платності надано в розпорядження кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн. Термін дії Договору: до 15.12.2025р.. Процентна ставка 1% за день. Комісія 1000,00 грн.

У договорі (паспоті), заявці на отримання кредиту, сторони також узгодили графік повернення кредитних коштів та процентів та сплати комісії.

Договір та паспорт кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором: E772.

Згідно довідки ТОВ «УПР» №1-1903 від 19.03.2026 позивач перерахував відповідачу суму 5000,00 грн. на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 817449756.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима у повному обсязі матеріали справи не містять.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закону) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію». Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На спростування розрахунку та доказів поданих позивачем, відповідач суду будь-яких доказів не надав, розрахунку не навів.

Позивач суду надав розрахунок заборгованості з якого відповідач станом на 20.03.2026р. заборгованість відповідача по кредитному договору складає 5000,00 грн. тілу кредиту, 5222,74 грн. проценти, 177,26 комісія, 8600,00 залишок відсотків за ст. 625 ЦК України. Проценти по кредиту нараховані за період з 29.07.2025 по 15.12.2025.

Крім того стверджує, що відповідач сплатив 07.10.2025р. суму 4000,00 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦКУ Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач своєчасно умови кредитного договору не виконував, суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив, отже позивач нарахував відповідачу заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 8600,00 грн.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на сьогодні є чинним.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно графіку платежів п.12 Договору, відповідач мав сплатити 10 платежів, загальною сумою 1111,36 грн., що складає в сумі 11113,70 грн., за твердженням позивача сплачено відповідачем 4000,00 грн. Отже в залишку заборгованість відповідача за договором складає 7113,70 грн.

Підсумовуючи наведене суд визнає підставною вимоги позивача за кредитним договором на суму 7113,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2662,40 грн.

7113,70 /19000*100%=37,44% задоволена вимога.

2662,40 *37,44%=996,80 грн. належить стягнути судового збору з відповідача.

Керуючись ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.07.2025-100002129 від 29.07.2025р. в сумі 7113,70 грн., суму судового збору 996,80грн.

В задоволені іншої частини вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.06.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН