Ухвала суду № 137662605, 05.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 Справа №607/26963/24 Провадження №1-кп/607/41/2026

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,

під час проведення відкритого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000483 від 07.10.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 6, 11 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_7 ,-

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000483 від 07.10.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п. п. 6, 11 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України.

Прокурор ОСОБА_6 скерував на адресу суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 діб, оскільки термін застосування вказаного запобіжного заходу закінчується о 23:59 17.06.2026.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам і забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід застосований до обвинуваченого на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина перша статті 194 КПК України).

Як вже зазначалось, це кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Таким чином, вирішуючи питання продовження строку тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Колегією суддів встановлено, що 27.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.115, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.04.2024 стосовно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. У подальшому, вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000483 від 07.10.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 6, 11 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України надійшов на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 16.12.2024.

Також після направлення обвинувального акту до суду, згідно ухвал Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє до 23:59 17.06.2026.

Колегія суддів враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 6, 11 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України, одне з яких є особливо тяжким злочином та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Окрім того, ризики, визначені в ухвалах Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на даний час продовжують існувати, а саме: ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що: обвинувачений зможе переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.

Зокрема ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується, зокрема у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення воді на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_5 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами, з метою уникнення від відповідальності. За таких обставин, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів є цілком ймовірним.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, яким передувала підготовка до їх вчинення та їх подальше приховування, а тому, за таких обставин, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів є цілком ймовірним.

Також, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні багатоепізодових кримінальних правопорушень, пов`язаних із позбавленням життя людини, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчиненні у довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи і вказує на наявність ризиків вчинення ОСОБА_5 нових аналогічних злочинів.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, колегія суддів не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, в судовому засіданні не встановлено.

Також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується останній, колегія суддів вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до двох місяців, при цьому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 23:59 31.07.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3