Ухвала суду № 137662144, 24.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4259/15-ц

пр.№ 2-с/464/75/26

УХВАЛА

24.06.2026 м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23.09.2015 у справі 464/4259/15-ц,

встановила:

23.03.2024 боржник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу від 23.09.2015 у справі № 464/4259/15-ц. Крім того, просить поновити пропущений строк для подання заяви про скасування судового наказу у зв`язку з довготривалою хворобою.

Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу, подане клопотання про поновлення пропущеного строку, оглянувши матеріали цивільної справи № 464/4259/15-ц, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

До заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України).

Встановлено, що 23.09.2015 Сихівським районним судом м. Львова видано судовий наказ №464/4259/15-ц (пр. № 2-н/464/985/15) про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 3 478,08 грн., інфляційні в сумі 583,95 грн., 3 % річних в сумі 25,99 грн., всього 4 088, 02 грн. та по 40, 60 грн. судового збору з кожного.

Встановити дату отримання копії судового наказу суду не вдалось, проте з урахуванням відсутності спростування заявником факту отримання такого, накладення постановою виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зелінським Я.С. 11.12.2023 арешту на кошти боржника ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про те, що строк подачі заяви про скасування судового наказу сплив ще у жовтні 2015 року.

Із заявою про скасування судового наказу представник боржника звернулася лише 23.06.2026, тобто майже через одинадцять років після отримання копії судового наказу.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає про довготривалу хворобу. Проте доказів того, що у зв`язку з хворобою заявник не могла самостійно або ж через представника протягом 11 років звернутись із вказаною заявою - суду не надано.

Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Заява боржника про скасування судового наказу, яка подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстави для поновлення строку для подання цієї заяви. ( ч. 2 ст. 171 ЦПК України).

Наведені норми передбачають наслідки пропуску процесуальних строків, зокрема повернення відповідної заяви. Поряд з цим закон передбачає поновлення пропущених строків з поважних причин. Для поновлення строку необхідно визначити два аспекти. Перший це обставини які не залежали від волі особи та були непереборними. Другий коли ці обставини мали місце у строк який пропущено.

У своїй заяві боржник не вказала про те, як довготривала хвороба перешкоджала їй звернутись зі заявою у передбачений законом строк. Також не надала відповідних доказів.

Щодо поважності причин слід також зазначити наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява № 3236/03).

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Узагальнюючи наведене вбачається, що боржник не довела поважності причин пропуску строку на подачу заяви про скасування судового наказу.

Окрім того суд звертає увагу, що заборгованість за надання послуг стягнута у солідарному порядку з боржників, які проживають за однією адресою. Цей наказ створює однакові наслідки для усіх солідарних боржників.

Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, а тому в задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленогочастиною першоюстатті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,

постановила:

у поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу відмовити.

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23.09.2015 у справі 464/4259/15-ц повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 24 червня 2026 року.

Суддя Людмила Сабара