Рішення № 137661789, 24.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1761/26

24 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК, відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.10.2025 № 3907 Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період та відправлення ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 ;

зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позов обґрунтовано тим, що позивач 12.10.2025 під примусом пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК), медичний огляд тривав менше 30 хвилин та проводився без проведення належних медичних досліджень; за результатами огляду винесено висновок про придатність до військової служби.

ОСОБА_1 з серпня 2024 року є студентом Національного університету фізичного виховання і спорту України денної форми здобуття освіти. Через те, що у виданій 17.09.2024 позивачу довідці №346583, сформованій в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО), у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» було зазначено: «Ні, порушує» позивач звертався до Київського окружного адміністративного суду. За результатами розгляду справи судом було ухвалено рішення, яким визнано протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні відомостей до ЄДЕБО, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 10 Закону України «Про освіту»; зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести відповідні зміни до ЄДЕБО, а саме у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначити: «Так, не порушує».

Незважаючи на це, під час мобілізації представники ТЦК не взяли до уваги пояснення позивача щодо наявності у нього права на відстрочку, яким він мав намір скористатися, та всупереч вимогам чинного законодавства мобілізували його.

У відповідь на адвокатський запит відповідачем 1 було повідомлено, що 11.10.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 був супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення та звірки облікових даних. Під час уточнення, за твердженням відповідача, було встановлено, що зазначений військовозобов`язаний не користується правом на відстрочку, у зв`язку з чим підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з відповіддю ТЦК 12.10.2025 позивач отримав направлення та пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами якої був визнаний придатним до проходження військової служби, після чого 12.10.2025 був прийнятий на військову службу до ВЧ НОМЕР_1 . До відповіді було додано лише копію повістки на відправку №3907 від 12.10.2025, мобілізаційного розпорядження надано не було. Із повістки вбачається, що розписка про її отримання нібито оформлена 12.10.2025 о 16:00 годині, із зазначенням часу явки о 22:00 годині 12.10.2025, підпис позивача на вказаній повістці відсутній, що унеможливлює підтвердження факту її отримання. Представник позивача зазначає, що доставивши позивача до приміщення ТЦК та СП 11.10.2025, представники відповідача 1 фактично утримували його до 22:00 години без будь-яких законних підстав та належного документального оформлення, що свідчить про незаконне обмеження його свободи.

Вважає, що при проведенні мобілізації не було дотримано порядку оповіщення та виклику громадян до ТЦК та порядку оформлення призову на військову службу під час мобілізації, порядку проведення медичного огляду ВЛК; ТЦК та ВЛК порушили право позивача на відстрочку, що є підставою для визнання їх дій незаконними та відновлення порушених прав.

Відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ (мобілізаційне розпорядження (повістку)) від 12.10.2025 у частині призову позивача для проходження військової служби під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , діяв недобросовісно та необґрунтовано, оскільки не врахував наявність у позивача діючої відстрочки. Оскільки у позивача на момент призову була наявна діюча відстрочка, суд вважає, що втручання в право позивача на її реалізацію здійснено з порушенням вимог Закону №3543-XII.

Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово за наявними у справі матеріалами.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник ТЦК позов не визнає з посиланням на те, що позивач не був затриманий у процесуальному значенні; не застосовувались заходи примусу; перебування було пов`язане із проходженням процедур мобілізації. Позивач фактично прибув (або був доставлений) до ТЦК; пройшов ВЛК; був направлений до військової частини. Позивач був визнаний придатним до військової служби; рішення ВЛК є чинним, не скасоване, не оскаржене належним чином.

Відповідно до статті 23 Закону № 3543-XII право на відстрочку не виникає автоматично; повинно бути оформлене через ТЦК. Станом на момент призову у ТЦК були дані про порушення послідовності освіти; відстрочка не була оформлена; рішення про її надання не існувало. Наказ про призов позивача на військову службу виданий уповноваженою особою; в межах компетенції; реалізований фактично.

Представник відповідача 1 просить відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на позовну заяву представник ВЧ НОМЕР_1 позовні вимоги також не визнає з посиланням на Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України № 280, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743 (далі - Інструкція №280), які визначають підстави та порядок виключення військовослужбовців зі списків особового складу військової частини. Позовна заява не містить жодних, передбачених пунктом 33 Розділу ІІ Інструкції № 280, законних підстав для виключення позивача зі списків особового складу частини, тому позовна вимога до відповідача 2 є безпідставною та задоволенню не підлягає. Твердження представника позивача про незаконність мобілізації ОСОБА_1 не є підставою для виключення його зі списків особового складу частини, адже таке виключення не передбачене чинним законодавством. Вказане підтверджується висновками, зробленими Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23.

Ще вказує, що солдат ОСОБА_1 з 26.11.2025 є безпідставно відсутнім на військовій службі, оскільки останній самовільно залишив військову частину, що підтверджується наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №346 від 26.11.2025, а представник позивача даний факт замовчує. Безпідставна відсутність на військовій службі солдата ОСОБА_1 унеможливлює проходження обхідного листа, здачі справ і посади останнім, та виключення зі списків особового складу частини відповідно.

Додатково звертає увагу, що позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період 12.10.2025, тобто більше як через рік з дня зарахування до Національного університету фізичного виховання і спорту України; на протязі більше року (з 15.08.2024 по 12.10.2025) ОСОБА_1 міг реалізувати своє право на відстрочку від призову за мобілізацією, однак жодних доказів реальних активних дій позивача спрямованих на оформлення відстрочки від призову на військову службу позовна заява не містить. Триваюча пасивна поведінка ОСОБА_1 (не здійснення жодних активних дій для реалізації права на відстрочку від призову на військову службу) не може свідчити про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову позивача на військову службу.

Представник відповідача 2 просить відмовити у позові.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що зміст відзиву відповідача 1 свідчить про його формальний характер, відсутність належного аналізу фактичних обставин справи та правової оцінки саме спірних правовідносин за участю позивача. Відзив містить загальні положення законодавства та узагальнену судову практику без їх застосування до конкретних обставин цієї справи. Фактично наведений текст має ознаки автоматично згенерованого, без індивідуалізації та без врахування доказів, поданих позивачем. Звернула увагу на правову позицію, викладену у рішенні Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №925/200/22, відповідно до якої використання штучного інтелекту може мати лише допоміжний характер та не може підміняти собою правову позицію сторони.

Ще представник позивача зазначила, що відповідач 1 фактично проігнорував обставини, що підтверджують статус позивача як здобувача освіти, а також не здійснив належної перевірки підстав для надання відстрочки, чим порушив вимоги чинного законодавства. Саме діями ТЦК ОСОБА_1 було позбавлено можливості реалізувати своє право на відстрочку, оскільки рішення про призов було прийнято без належного розгляду відповідних документів та без надання можливості оформити таке право у встановленому законом порядку до моменту набуття статусу військовослужбовця.

У поданому до суду запереченні на відповідь на відзив відповідач 1 вказує, що посилання позивача на окремі правові позиції Верховного Суду щодо використання штучного інтелекту є нерелевантними, оскільки не стосуються предмета доказування у даній справі, не впливають на оцінку законності дій відповідача. Твердження позивача про наявність права на відстрочку є необґрунтованим.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 продовжено строк розгляду справи до тридцяти днів.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до довідки №25974, виданої 17.11.2025 Національним університетом фізичного виховання і спорту України, ОСОБА_1 є студентом (здобувачів вищої освіти) за освітнім ступенем «Бакалавр», за спеціальністю 014.11 «Фізична культура», денна форма здобуття освіти, термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028.

Матеріали справи містять довідку №841919, сформовану 16.03.2026 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо позивача, в якій у графі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначено: «Так, не порушує» з приміткою, що запис у довідці з «Ні, порушує» змінено на «Так, не порушує» на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №320/28367/25.

Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+», станом на 05.01.2026 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК 12.10.2025 та визнаний придатним до військової службу, перебуває у статусі військовозобов`язаного.

Матеріли справи місять копію направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 голові ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.10.2025 про направлення позивача для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

12.10.2026 позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується копією довідки ВЛК №2025-1013-1042-3333-0 від 12.10.2025.

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.10.2025 №1412 призвано ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до ВЧ НОМЕР_1 .

Також в матеріалах справи наявна повістка ІНФОРМАЦІЯ_3 №3907, оформлена на ОСОБА_1 з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 12.10.2025 о 22.00 годині для відправки у військову частину.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №301 від 12.10.2025 зараховано солдата ОСОБА_1 до списків особового складу частини, на всі види забезпечення.

За змістом наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №346 від 26.11.2025 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що самовільно залишив військову частину з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та зони ведення бойових дій.

Позивач, не погодившись з рішенням щодо його призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період та зарахуванням до списків особового складу військової частини, звернувся через представника з цим позовом до суду.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ регламентовано надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Частина перша цієї статті вказує на перелік військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

У частині третій цієї ж статті вказано, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

.

За змістом частини восьмої статті 23 Закону №3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частини дев`ята статті 23 Закону №3543-ХІІ).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, жовтень 2025 року), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Пунктом 59 Порядку № 560 передбачено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Пункту 60 Порядку №560 містить норму, відповідно до якої відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 2 додатка 5, надається на семестр, але не більше ніж на шість місяців.

У підпункті 1 пункту 2 додатка 5, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вказана така категорія осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію як здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Документами, що підтверджують право на відстрочку, для такої категорії осіб, є:

для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;

для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров`я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров`я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб

Відповідно до пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2024 був студентом Національного університету фізичного виховання і спорту України за освітнім ступенем «Бакалавр», за спеціальністю 014.11 «Фізична культура», денної форми здобуття освіти.

Водночас у виданій 17.09.2024 довідці №346583, сформованій в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (за формою, передбаченою у додатку 9 Порядку №560), у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» було зазначено: «Ні, порушує».

Таке визначення послідовності освіти вказано через те, що позивач виходячи з історії навчання здобувача освіти з 01.09.2016 вже розпочинав навчання в цьому ж Національному університеті фізичного виховання і спорту України, ступінь/рівень освіти - бакалавр, форма здобуття освіти - денна, код та назва спеціальності/професії - 014 Середня освіта (014.11 Фізична культура), проте був відрахований 17.12.2018 за невиконання вимог навчального плану.

Через те, що 15.08.2024 позивач був повторно зарахований на навчання за освітнім ступенем бакалавра до Національного університету фізичного виховання і спорту України, у довідці ЄДЕБО вказувалося, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №320/28367/25 було вирішено спір за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, позов задоволено; визнано протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти позивачем не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо непорушення поточним здобуттям освіти позивачем послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати: «Так, не порушує» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133707926).

Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відомостей про дату набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/28367/25, проте його згадка у новій довідці №841919, сформованій 16.03.2026 в ЄДЕБО, в якій у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначено: «Так, не порушує» та наведена примітка, що запис у довідці з «Ні, порушує» змінено на «Так, не порушує» на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №320/28367/25, вказує на його виконання уповноваженим суб`єктом.

Проте такі обставини мали місце вже у 2026 році, тоді як позивача було призвано на військову службу у жовтні 2025 року.

Позивач та його представник не надали жодних доказів того, що ОСОБА_1 звертався для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв`язку з поточним здобуттям освіти.

Вище суд наводив положення підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) відповідно до яких військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22, зазначив, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця. Вказаний вище висновок викладений і в постановах Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №260/1851/22, від 18.01.2024 у справі №280/6033/22.

Наявність у позивача права на відстрочку не є безумовним свідченням того, що таке право ним буде реалізовано. За наявності в особи права на відстрочку від призову на військову службу, така відстрочка не надається автоматично і для реалізації відповідного права особа має звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановленому порядку.

У разі відсутності звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть за умови наявності права на отримання відстрочки від призову на військову службу, особа може бути призвана на військову службу на загальних підставах.

Отже, позивач, будучи військовозобов`язаним, без оформлення відстрочки у вигляді прийняття відповідною комісією ТЦК рішення про її надання, підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Щодо доводів представника позивача про порушення права ОСОБА_1 на відстрочку, то такі не знайшли свого підтвердження, бо право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку. Фактичні обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин дозволяють суду зробити висновок, що ОСОБА_1 не скористався до 12.10.2025 можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб.

У матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю відстрочки, оформленої у встановленому порядку, а тому у ТЦК не було законодавчо визначених підстав для нездійснення призову позивача для проходження військової служби під час мобілізації, а у військової частини НОМЕР_1 - для незарахування позивача до списків особового складу військової частини.

Посилання представника позивача на сам факт навчання як безумовну підставу для звільнення від призову на військову службу є помилковим, оскільки законодавство України у сфері мобілізації пов`язує виникнення правових наслідків не лише з наявністю статусу здобувача освіти, а й із дотриманням визначеної процедури реалізації такого статусу у відносинах з органами військового управління.

Таким чином, саме по собі навчання позивача не свідчить про протиправність спірного наказу за відсутності належного підтвердження реалізації права на відстрочку у встановленому порядку на момент прийняття рішення про призов.

При цьому, слід зазначити, що факт обізнаності відповідача 1 про навчання позивача не надавало позивачу права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки на час прийняття відповідачем 1 оскарженого наказу позивачем не було розпочато процес реалізації права на отримання відстрочки від призову.

Стосовно недотримання процедури оповіщення та виклику громадян до ТЦК, неправомірного затримання та проходження медичного огляду ВЛК, то суд зазначає, що предметом спірних правовідносин є наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.10.2025 № 3907 Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 . Медичний огляд позивач проходив у військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , позовних вимог до такого відповідача та щодо проходження ВЛК не заявлено та такі вимоги судом не розглядаються. Посилання представника позивача на неправомірність затримання ОСОБА_1 виходять за межі предмета спору у частині оскарження наказу про призов та не впливають на правомірність висновків суду щодо законності спірного індивідуального акта.

За відсутності підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.10.2025 № 3907 Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 , немає підстав для зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.