Рішення № 137661743, 23.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/966/26

23 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17 листопада 2025 року №39, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту І2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІ;

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.12 ч.І ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543ХІ.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 500/4331/25 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду та неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону ХМ» 3543-ХІ та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025, за результатами якої прийняти рішення про надання або відмову у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні. Рішення суду набрало законної сили 28 жовтня 2025 року.

21.11.2025 позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 19.11.2025, у якій просив відповідача повідомити про результати виконання вищевказаного рішення суду та надіслати відповідь на заяву.

У відповідь на її вищезазначене звернення, 02.12.2025 зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано письмову відповідь за № 1/5604 із доданим письмовим повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 за №1/5399 від 18.11.2025, у якому зазначено про те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.12 ч.І ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду якої повідомлено, що протоколом від 17 листопада 2025 року №39 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови - не відповідає п.12. ч.І ст.223 вищевказаного Закону. Вказане повідомлення позивач отримав 16.12.2025, що підтверджується трекінгом (відстеженням) Укрпошти за № 4820103298174.

З такою відмовою позивач не погоджується та вказує, що відповідач не взяв до уваги, що заява про надання відстрочки мала бути розглянута повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні від 25.09.2025. Натомість відповідач прийняв рішення без належних мотивів та обґрунтувань, і не врахував поданих документів, які підтверджують право позивача відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, бо його дружині встановлено третю групу інвалідності з приводу захворювання внаслідок оперативного втручання 2010 і 2018 року - експертація матки з додатками (втрата парних органів).

За таких обставин позивач звернувся до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що 12.06.2025 позивач подав заяву та підтвердні документи до Комісії з питань надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період (далі Комісія), з метою отримання відстрочки від призову на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оскаржене до суду в межах адміністративної справи №500/4331/25. Після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_2 було 21.11.2025 позивач надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 19.11.2025, у якій просив відповідача повідомити про результати виконання вищевказаного рішення суду та надіслати відповідь на заяву.

У відповідь на її вищезазначене звернення, 02.12.2025 зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано письмову відповідь за № 1/5604 із доданим письмовим повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 за №1/5399 від 18.11.2025, у якому зазначено про те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.12 ч.І ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду якої повідомлено, що протоколом від 17 листопада 2025 року №39 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови - не відповідає п.12. ч.І ст.223 вищевказаного Закону.

Члени комісії надали роз`яснення, що матка з придатками не відноситься до парних органів. Закон не містить вичерпного переліку захворювань, за якими визначається відсутність парного органу чи безпосереднього переліку органів людини, що відносяться до парних. Ще представник відповідача зазначив, що члени Комісії при розгляді заяв керуються законодавством України, особистими переконаннями та власним досвідом. Відповідач не може впливати на рішення, що ухвалюються Комісією.

У відповіді на відзив позивач наполягає на тому, що його дружині встановлено групу інвалідності через захворювання внаслідок оперативного втручання - експертація матки з додатками (втрата парних органів). Іншими словами їй видалено матку з обома яєчниками. Комісія безпідставно не враховує такі обставини, при цьому представник відповідача вказує на відсутність у законодавстві визначення парного органу чи переліку органів людини, що відносяться до парних, і при цьому довільно їх тлумачить.

Представником відповідача 07.04.2026 надіслано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Позивачем 20.04.2026 надіслано до суду відповідь на заперечення.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 27.04.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним.

Оскаржуваним рішенням комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленим протоколом №39 від 17.11.2025, позивачу вчергове відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, як підставу відмови зазначено: «не відповідає вимогам п.12 ч.1 ст.23».

У повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.11.2025 вказано про розгляд заяви позивача та прийняття рішення, оформленого протоколом від 17.11.2025 за №39, про відмову у наданні відстрочки від призву на військову службу під час мобілізації, на особливий період; причина відмови: згідно додатку 5 Постанови КМУ №560 від 16.05.2025, підтверджуючі документи не відповідають вимогам, зазначеним у пункті 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Дане рішення прийняте за результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII як особі, яка має дружину з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, та на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі №500/4331/25.

21.11.2025 позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 19.11.2025, у якій просив відповідача повідомити про результати виконання вищевказаного рішення суду та надіслати відповідь на заяву.

У відповідь на її вищезазначене звернення, 02.12.2025 зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано письмову відповідь за № 1/5604 із доданим письмовим повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 за №1/5399 від 18.11.2025, у якому зазначено про те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.12 ч.І ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду якої повідомлено, що протоколом від 17 листопада 2025 року №39 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови - не відповідає п.12. ч.І ст.223 вищевказаного Закону. Вказане повідомлення позивач отримав 16.12.2025, що підтверджується трекінгом (відстеженням) Укрпошти за № 4820103298174.

У рішенні суду від 25.09.2025 у справі №500/4331/25 суд зазначив:

«Відповідно до додатку 5 Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 12 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII є:

свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Суд зауважує, що аналіз п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію дає підстави для висновку що підставою для отримання відстрочки від призову є відсутність парного органу. У законі не зазначено, що відсутність парного органу повинна бути фізична. Закон не містить переліку захворювань за якими визначається відсутність парного органу.

Позивачем до заяви від 30.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надавались наступні документи: "копії паспортів, шлюб, МСЕК, довідка із архіву, пенсійне, ЛКК, військовий квиток".

Зауважень до долучених до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідачем не висловлювалось.

В той же час, відповідач покликається на відсутність повного пакету документів, які зазначені у вимогах до пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Лише у відповіді на адвокатський запит вказано про відсутність документу, який підтверджує, що інвалідність дружини встановлена внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, відповідно до вимог пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.10.1997.

Відповідно до довідки до акту МСЕК серії 12 ААГ №245909 ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності довічно.

Як вбачається з виписки з акта огляду медикосоціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ №245909 від 17.05.2023 загальним захворювання, що стало підставою для встановлення дружині позивача інвалідності є посткастраційний синдром 06.08.2010 екстирпація матки з правими додатками, тобто, видалення матки і одного яєчника? 30.05.2018 лівобічна аднексектомія, тобто видалення другого яєчника. Зауважую, що інвалідність дружині встановлено довічно на підставі наявної медичної документації станом на дату огляду, що підтверджує факт встановлення інвалідності саме внаслідок відсутності парних органів, оскільки в результаті проведення двох операцій у дружини видалено два яєчники, які являються парними органами. Вказане також підтверджується заключенням ЛКК КНПП «Копичинецька ЛК» Копичинецької міської ради №37 від 12.02.2025.

На думку суду, вказані вище підтверджуючі документи надавались відповідачу та зауважень до них не висловлювалось.

Разом з тим, відповідач не надав належної оцінки змісту заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу та не розглянув належним чином усі додані до заяви документи, а тому рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2025 щодо ненадання ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні».

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що у спірному випадку мова йде про оскарження відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яка прийнята за заявою ОСОБА_1 від 27.02.2025 та на виконання рішення суду від 25.09.2025 у справі №500/4331/25.

При цьому підстави для відмови, що у цьому рішенні, якому вже надавалася оцінка судом, аналогічні невідповідність документів вимогам пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Виходячи зі змісту пояснень представника відповідача, Комісія не вважала, що інвалідність ІІІ групи дружини позивача встановлена внаслідок втрати парних органів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

18.05.2024 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, яким, зокрема, були внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII, яка передбачає підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За змістом пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:

свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Отже, обов`язковою умовою для надання відстрочки від призову має бути наявність обставин, обумовлених положеннями пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, зокрема:

дружина з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів,

або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

а документами, що підтверджують право на відстрочку є:

свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка);

довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що згідно виписки з акта огляду медикосоціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ №245909 від 17.05.2023 загальним захворювання, що стало підставою для встановлення дружині позивача інвалідності є посткастраційний синдром 06.08.2010 екстирпація матки з правими додатками, тобто, видалення матки і одного яєчника? 30.05.2018 лівобічна аднексектомія, тобто видалення другого яєчника. Зауважує, що інвалідність дружині встановлено довічно на підставі наявної медичної документації станом на дату огляду, що підтверджує факт встановлення інвалідності саме внаслідок відсутності парних органів, оскільки в результаті проведення двох операцій у дружини видалено два яєчники, які являються парними органами. Вказане також підтверджується заключенням ЛКК КНПП «Копичинецька ЛК» Копичинецької міської ради №37 від 12.02.2025.

Отже, наведені докази свідчать про те, що дружина позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з втратою парних органів, що підпадає під умови для надання відстрочки відповідно до пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, позивач має право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.

При цьому суд критично оцінює пояснення представника відповідача з посиланням на пояснення Комісії, щодо причини інвалідності дружини позивача - втрату парних органів, така відповідь згадується у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі №500/4331/25, проте комісія на власний розсуд та довільно тлумачить медичні терміни, не вдаючись до прочитання змісту документів, які має виконати.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання прийняти рішення про надання відстрочки, суд зазначає наступне.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини другої статті 2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Водночас у даному випадку Комісія вчергове розглядала заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і мала б таку розглянути з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні від 25.09.2025 у справі №500/4331/25. Проте встановлені обставини у цій справі свідчать, що Комісія не врахувала таких висновків суду і прийняла протиправне рішення, а позивач підтвердив своє право на відстрочку від призову на військову службу від час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

Чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, видати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними.

Зважаючи на це суд вважає, що у цьому випадку можливим ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу від час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту суд в першу чергу враховує його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

В даному випадку, за наявності правових підстав для отримання позивачем відстрочки на військову службу під час мобілізації, та враховуючи чергову протиправну відмову Комісії у її наданні, прийняту без урахування висновків, викладених у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі №500/4331/25, суд погоджується з позивачем, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права буде не лише визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 17.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а й зобов`язання Комісію повторно розглянути заяву позивача та надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У зв`язку з цим позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17 листопада 2025 року №39, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІ.

Зобов`язати комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одну грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.