Рішення № 137661738, 24.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1242/26

24 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого діє Медведєва Марина Вікторівна, звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач 2), у якому просив ухвалити рішення, яким:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.03.2025 № 204850020450 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 починаючи з 05.09.2025, ОСОБА_1 , зарахувавши період роботи з 18.10.1993 по 31.07.1994 та з 01.08.1994 по 31.10.2002 до Списку № 1 в подвійному розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю пільгового стажу.

Таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач вважає протиправним, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідач 2, у встановлений судом строк, подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просили відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що на момент звернення за призначенням пенсії вік позивача становить 57 років, страховий стаж позивача становить 30 років 06 місяців 13 дні. Пільговий стаж у позивача відсутній. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: - період роботи з 01.08.1994 по 31.10.2002, оскільки у даті прийняття на роботу та даті наказу про прийняття на роботу наявне виправлення (період роботи з 01.01.1998 року обчислено згідно даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування). До пільгового стажу не зараховано: - період роботи з 01.01.1994 по 29.07.1994, згідно довідки № ВК-1 від 15.01.2025, оскільки не підтверджено факт роботи із шкідливими і важкими умовами праці та наказ про результати атестації робочого місця не надано. Відтак, за результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач 1, у встановлений судом строк, подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просили відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник, наводить аналогічні доводи, що зазначенні відповідачем 2 у своєму відзиві, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 10.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності інших причин його пропуску. У вказаний строк позивач виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду.

Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області докази, а саме: належним чином засвідчені копії доказів вручення позивачу оскаржуваного рішення від 14 березня 2025 року № 204850020450. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області докази, а саме: належним чином засвідчені копії доказів вручення позивачу оскаржуваного рішення від 14 березня 2025 року № 204850020450.

Копію ухвали суду від 24.03.2026 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачам через електронний кабінет 24.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 24.06.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи на період воєнного стану з урахуванням розумних строків розгляду, як це передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та надав всі необхідні документи, що підтверджують страховий стаж.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.03.2025 № 204850020450 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (арк. справи 17).

Відповідно до вказаного рішення вік позивача становить 57 років, страховий стаж позивача становить 30 років 06 місяців 13 дні. Пільговий стаж у позивача відсутній.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 01.08.1994 по 31.10.2002, оскільки у даті прийняття на роботу та даті наказу про прийняття на роботу наявне виправлення (період роботи з 01.01.1998 обчислено згідно з даними наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування).

До пільгового стажу не зараховано:

- період роботи з 01.01.1994 по 29.07.1994, згідно з довідки № ВК-1 від 15.01.2025, оскільки не підтверджено факт роботи із шкідливими і важкими умовами праці та наказ про результати атестації робочого місця не надано.

Дослідженням трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 02.08.1989 (арк. справи 10 - 13) встановлено, наступні записи про трудову діяльність позивача щодо спірних періодів, а саме:

- записи № 12 - № 14 з 18.10.1993 по 31.07.1994 позивач працював на посаді видувальника скловиробів 2-го розряду в Українському державному науково-дослідному вуглехімічному інституті Міністерства промислової політики України;

- записи № 15 - № 16 з 01.08.1994 по 31.10.2002 позивач працював на посаді видувальника скловиробів у Виробничому кооперативі "ПОБУТ".

Згідно з Довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії виданої Державним підприємством "Український державний науково дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)" № ВК-2 від 15.01.2025 позивач працював з 18.10.1993 по 29.07.1994 на посаді учня склодува дослідного виробництва, з 01 січня 1994 року було присвоєно другий розряд склодува дослідного виробництва (арк. справи 18).

Позивач не погодившись з оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 204850020450 від 14.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, звернувся до суду із цим позовом.

Мотивувальна частина

Предметом спору у даній справі по суті є рішення відповідача 2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті першої Закону № 1058-ІV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

11.10.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (надалі Закон № 2148), яким Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", та, відповідно статей 114 та 115.

Отже, після набрання чинності Законом № 2148 пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2 призначаються виключно згідно з статтею 114 Закону № 1058.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Положеннями пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку № 1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Суд зауважує, що у період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991.

З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Починаючи з 03.08.2016 діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

У свою чергу, порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів, основною метою атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Пунктом 1 Порядку № 442 визначено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з пунктами 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку № 442 та підпункту 1.4 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8, 9 Порядку № 442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Так, відповідно до матеріалів справи, зокрема трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 02.08.1989 позивач з 18.10.1993 по 31.07.1994 працював на посаді видувальника скловиробів 2-го розряду в Українському державному науково-дослідному вуглехімічному інституті Міністерства промислової політики України та з 01.08.1994 по 31.10.2002 позивач працював на посаді видувальника скловиробів у Виробничому кооперативі "ПОБУТ".

Згідно з Довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії виданої Державним підприємством "Український державний науково дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)" № ВК-2 від 15.01.2025 позивач працював з 18.10.1993 по 29.07.1994 на посаді учня склодува дослідного виробництва, з 01 січня 1994 року було присвоєно другий розряд склодува дослідного виробництва.

Посада позивача склодув зв`язана з постійним піддуванням і видуванням виробів (код 1150101а-18856) передбачалася підрозділом 1 розділу XV Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 10 від 26.01.1991, що діяв з 26.01.1991 по 11.03.1994.

Посади видувальники скловиробів (код 1150101а-11548), склодуви, зв`язані з постійним піддуванням і видуванням виробів (код 1150101а-18856) передбачалися підрозділом 1 розділу XV Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв з 11.03.1994 по 16.01.2003.

Посади видувальники скловиробів (код 15.1а), склодуви, зв`язані з постійним піддуванням і видуванням виробів (код 15.1а) передбачалися підрозділом 1 розділу XV Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, що діяв з 16.01.2003 по 01.08.2016.

Однак, ані записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 02.08.1989, ані Довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії виданої Державним підприємством "Український державний науково дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)" № ВК-2 від 15.01.2025 не підтверджено відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні виписки із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.

Суд зауважує, сам факт наявності в списках тієї чи іншої посади, яку обіймає особа, не дає права на призначення пільгової пенсії. Підставою для визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії у відповідному списку, а й зайнятість в умовах, передбачених списком, повний робочий день, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.

Отже, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії і виробництва в Списках № 1 і № 2, зайнятість робітника на роботах, передбачених Списками № 1 або № 2, не менше 80% робочого часу, встановленого для цього виробництва; підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації.

Відсутність хоч би однієї з цих умов не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо зарахування періодів роботи з 18.10.1993 по 31.07.1994 та з 01.08.1994 по 31.10.2002 до Списку № 1 в подвійному розмірі не знайшли свого підтвердження, відтак відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідачі:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 код ЄДРПОУ: 14099344);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуючий суддя Юзьків М.І.