Ухвала суду № 137660184, 19.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6186/26

1-кс/308/3685/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024070000000483 від 04.10.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам, Німеччина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, тимчасово непрацюючого, одруженого, на утриманні двоє дітей (зі слів)

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, -

встановив:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, в межах строку досудового розслідування, на 60 (шістдесят) діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 04.10.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у невстановленому на даний час органом досудового розслідування місці, але на території Закарпатської області, вирішили утворити та очолити стійке злочинне об`єднання організовану групу. Метою діяльності вказаної групи стало протиправне особисте збагачення шляхом вчинення систематичної, протягом невизначеного терміну часу контрабанди психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено «метамфетамін», на території Закарпатської області.

Водночас ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел вони не зможуть, оскільки така протиправна діяльність потребує чітких та узгоджених дій, значної кількості людей, ОСОБА_4 , діючи спільно та за взаємною згодою із ОСОБА_9 , у різний період часу при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучив в якості виконавців своїх знайомих ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інших невстановлених на даний час органом досудового розслідування осіб.

З метою утворення організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_9 визначили мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників, необхідні особисті якості кожного із них, такі як здатність виконувати злочинні вказівки, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також вузьку злочинну спеціалізацію діяльності вказаного злочинного об`єднання та можливість виїзду за межі України в умовах воєнного стану.

Також, з метою забезпечення існування та функціонування організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_9 спільно розробили єдиний злочинний план, спрямований на безперешкодну, протягом невизначеного проміжку часу, систематичну контрабанду психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено «метамфетамін», на території Закарпатської області, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників вказаного злочинного об`єднання на кожному етапі реалізації злочинного умислу.

При цьому ОСОБА_4 , як співорганізатор і керівник організованої групи, забезпечував виконання наступних функцій, зокрема, але не виключно:

- визначення напрямків злочинної діяльності, її загальне планування, доведення завдань та планів іншим учасникам, координація їх дій;

- організація функціонування стійкого злочинного об`єднання шляхом встановлення взаємодії її учасників;

- впровадження спільних неформальних правил поведінки всередині злочинного об`єднання, обов`язкових для виконання всіма учасниками;

- отримання психотропної речовини на території Закарпатської області, яку відправляв ОСОБА_9 з Словацької Республіки та яку перевозили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

- пошук потенційних покупців та збувачів психотропної речовини на території України, ведення перемовин із ними з цих питань;

- організація розгалуженої мережі покупців та збувачів психотропних речовин споживачам на території м. Мукачево та Мукачівського району Закарпатської області (організація логістики, організація залучення нових «клієнтів» споживачів, організація засобів комунікації між збувачами та споживачами психотропних речовин);

- організація обліку та звітності, організація «інкасації» грошових коштів, одержаних злочинним шляхом з подальшим їх розподілом між учасниками організованої групи.

ОСОБА_9 , як співорганізатор і керівник організованої групи, забезпечував виконання наступних функцій, зокрема, але не виключно:

- визначення напрямків злочинної діяльності, її загальне планування, доведення завдань та планів іншим учасникам, координація їх дій;

- організація функціонування стійкого злочинного об`єднання шляхом встановлення взаємодії її учасників;

- впровадження спільних неформальних правил поведінки всередині злочинного об`єднання, обов`язкових для виконання всіма учасниками;

- перебуваючи більшість часу на території Словацької Республіки та маючи тісні злочинні зв`язки в інших країнах Європейського Союзу відповідав за отримання наркотичних засобів та психотропних речовин на території країн Європейського Союзу за найнижчими цінами;

- забезпечував упакування психотропної речовини у спосіб, який би забезпечував неможливість вільного її виявлення іншими особами, зокрема під час незаконного переміщення через державний кордон України з країн Європейського Союзу;

- організація прихованого відправлення психотропної речовини з Словацької Республіки на територію України;

- організація розгалуженої мережі покупців та збувачів психотропних речовин споживачам на території Закарпатської області (організація логістики, організація залучення нових «клієнтів» споживачів, організація засобів комунікації між збувачами та споживачами психотропних речовин);

Залучені до організованої групи в якості виконавців ОСОБА_10 та

ОСОБА_11 виконували наступні функцій, зокрема, але не виключно:

- отримання від ОСОБА_9 психотропних речовин на території Словацької Республіки та незаконне їх переміщення через державний кордон України з приховуванням від митного контролю (контрабанда);

- незаконне придбання, зберігання, перевезенням з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин на території Закарпатської області;

- виконання інших завдань та вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , звітування про їх виконання.

У період з часу створення не пізніше 04.10.2024, створена ОСОБА_4 та ОСОБА_9 організована група вчинила ряд особливо тяжких злочинів, пов`язаних із контрабандним переміщенням психотропної речовини «метамфетамін», через державний кордон України та незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту на території Закарпатської області, зокрема.

Так, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно в складі організованої групи, реалізуючи єдиний злочинний план, за координацією дій із ОСОБА_4 , у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, отримали, отже у такий спосіб незаконно придбали від ОСОБА_9 речовину вагою 1458, 9744 грама, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП є психотропною речовиною обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети, з яких один пакет приховали від митного контролю в середині паперової упаковки з пральним порошком, а другий - за допомогою спеціальної пов`язки начепили на спину ОСОБА_12 .

Після цього, використовуючи транспортний засіб марки AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , намагалися перевезти вказану психотропну речовину через митний пункт пропуску «Ужгород-Транспортний», що за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 224, під час чого були затриманні працівниками правоохоронних органів.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме контрабанда психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена організованою групою, в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_10 , у невстановлений точний час, однак не пізніше 21.12.2025, діючи умисно, втілюючи у життя єдиний злочинний план організованої групи, при невстановлених органом досудового розслідування, за координацією ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , отримала, отже у такий спосіб придбала від інших на даний час невстановлених учасників організованої групи, перевезла та в подальшому зберігала з метою збуту в орендованій нею квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , речовину вагою 1105,1391 грама, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/14992-НЗПРАП є психотропною речовиною обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром.

Крім цього, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи умисно, в складі організованої групи, реалізуючи єдиний злочинний план, за координацією дій із ОСОБА_4 , у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, повторно отримали, отже у такий спосіб незаконно придбали від ОСОБА_9 речовину вагою 1458, 9744 грама, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП є психотропною речовиною обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети та у подальшому незаконно зберігали з метою збуту один пакет в середині паперової упаковки з пральним порошком, а другий - за допомогою спеціальної пов`язки начепили на спину ОСОБА_12 ..

Після цього, використовуючи транспортний засіб марки AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , намагалися незаконно перевезти вказану психотропну речовину через митний пункт пропуску «Ужгород-Транспортний», що за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 224, під час чого були затриманні працівниками правоохоронних органів.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин, вчиненні повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.

18.06.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 305 КК України, а саме контрабанда психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена організованою групою в особливо великих розмірах та ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин, вчиненні повторно в особливо великих розмірах, організованою групою.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування фактичними даними (доказами) в своїй сукупності, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами обшуку, висновками експерта, протоколами НСРД.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, екпертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Приймаючи до уваги вищевикладене, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, екпертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а застосування більш м`яких запобіжних заходів особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, на думку органу досудового розслідування, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засідання прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив таке задовольнити.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання прокурора, просила врахувати подані нею письмові заперечення та додатково просила застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою. Зазначила, що ризики є формальними, нічим не обгрунтованими, матеріали справи не містять прямої причетності її підзахисного до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Крім того зазначила, що до її підзахисного застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в нішому кримінальному провадженні, де він демонструє належну процесуальнуповедінку, нікуди не втікав, зявлявся за кожним викликом, що вказує на те , що він не збирається переховуватись від органу досудового розслідування чи суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив суд у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, найтяжчий з яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого.

Орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , яке обґрунтовує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, ризиків, визначених ст.177 КПК України, та недостатністю застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Дослідивши додані в обґрунтування клопотання докази, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

При цьому на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій, зокрема наявності достатніх доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Відповідно до частин 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є ризики, передбачені у п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінивши вагомість наявних в органу досудового розслідування доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, у сукупності з тяжкістю покарання, що може бути призначене за такого роду правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про доведеність існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що найтяжче кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого злочину, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (до 12 років позбавлення волі), останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Крім того слідчий в клопотанні зазначає, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави органу досудового розслідування вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Як встановлено, підозрюваний ОСОБА_4 проживає в с. Ключарки, Мукачівського району, Закарпатської області та протягом 2025 року неодноразово виїжджав за межі України.

Вказані обставини у своїй сукупності дають реальні підстави органу досудового розслідування вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінальних правопорушень, з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, затягування строків слідства та уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду за межами території України протягом тривалого часу та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.

Підозрюваний будучи на волі може незаконно впливати на свідків, які слідчим та судом ще не допитані, шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 користується авторитетом у кримінальному середовищі, має на нього значний вплив як в Закарпатській області, так і за її межами, неодноразово попадав в поле зору правоохоронних органів. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного, який перебуває на волі, на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.

Аналогічні протиправні методи впливу можуть бути застосовані як до експертів, які виконуватимуть експертизи у даному кримінальному провадженні, у тому числі у спосіб вступу у поза процесуальні корупційні відносини з метою схиляння їх до проведення необ`єктивного дослідження, складання неправдивих висновків, або відмови від надання таких, так і до потерпілого, з метою надання ним неправдивих показань.

Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Будучи на волі, ОСОБА_4 й надалі матиме можливість вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі пов`язані з обігом наркотичних речовин. Окрім того на даний час встановленно, що ОСОБА_4 отримав повідомлення про підозру за кримінальні правопорушення пов`язанні з незаконним обігом вогнепальної зброї, , що свідчить про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею оцінювалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 для запобігання вищезазначених ризиків.

Так, відповідно до характеристики ОСОБА_4 , останній являється працездатним, згідно наявних медичних документів має ряд захворювань, однак будь яких доказів того, що ОСОБА_4 із наявними діагнозами не може утримуватись під вартою у матеріалах не міститься і суду не представлено, слідчий суддя враховує той факт, що усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, має можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, його ставлення до скоєного суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків можливості підозрюваного переховуватися від суду, а також незаконного впливу на свідка та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.

Отже, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає тяжкості пред`явленої ОСОБА_4 підозри, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 187, 193, 196, 197, 309 КПК України,-

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати (обрати) щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів починаючи з 18 червня 2026 року по 16 серпня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 23 червня 2026 року о 16 год. 40 хв..

Слідчий суддя ОСОБА_1