Рішення № 137659223, 24.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 рокусправа № 380/6347/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до Західного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку.

в с т а н о в и в:

Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81146, Львівська область, Львівський район, с.Підберізці, вул.Шевченка, 25, код ЄДРПОУ 22372802) звернулася до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби України (місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8; код ЄДРПОУ 40479801), в якому просить суд:

-визнати протиправним і скасувати висновок Західного офісу Держаудиту про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-02-09-010483-а від 19.03.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваний висновок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки органу контролю ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом порушених прав та законних інтересів. Просить задовольнити адміністративний позов повністю.

Ухвалою суду від 14.04.2026 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Західним офісом Держаудитслужби відповідно до наказу 03.03.2026 №40 проведено моніторинг закупівлі за ID: UA-2026-02-09-010483-a. Моніторингом встановлено, що за умовами розділу укладеного Замовником (позивачем) з ФОП ОСОБА_1 договору № 86- ВР від 09.02.2026 ціна цього договору є твердою і становить 1 489 336,35 грн без ПДВ, договірна ціна є невід`ємною частиною цього договору та наводиться в Додатку № 1 до договору. У Договірній ціні, що міститься у Додатку № 1 до Договору № 86-ВР, вказано, що така договірна ціна визначена як тверда в сумі 1 489 336,35 грн та включає в себе рядок «Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва» (Розрахунок № 13) в сумі 74 466,82 грн, що включена до підсумку розділу І договірної ціни та загальної суми договірної ціни. При цьому у Додатку № 1 до Договору № 86-ВР вищевказана сума (74 466,82 грн) визначена як єдиний податок за ставкою 5 відсотків. Відповідно до пункту 5.1. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (із змінами, далі - Настанова № 281), ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у 4 пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. У пункті 5.2. Настанови № 281 визначено, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Водночас, згідно з пунктом 5.34 Настанови № 281 до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. При цьому, у пункті 5.34 Настанови № 281 вказано, що розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

На думку представника відповідача, включення до Договірної ціни за Договором №86-ВР єдиного податку (Розрахунок 13) є порушенням норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281. У наданому під час моніторингу поясненні Замовником зазначено, зокрема, що ціна тендерної пропозиції учасника розрахована відповідно до Настанови № 281, яка не розподіляє види податків на компенсовані чи некомпенсовані, а зазначає що до договірної ціни учасника включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Також у поясненні Замовника зазначено, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку, тому згідно з Настановою №281 зобов`язаний був включити у договірну ціну також і обов`язкові для нього податки, збори, платежі, зокрема, єдиний податок.

Позивач, на переконання відповідача, ототожнює обов`язок суб`єкта сплачувати податок, і право включати цей податок окремим рядком до структури договірної ціни у будівництві. Однак, спрощена система - особливий механізм справляння податків і зборів, який передбачає, що платник єдиного податку третьої групи звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з відповідних податків (зокрема, податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб у частині доходів; ПДВ (якщо ПДВ включається до складу доходу).

Пунктом 5.34 Настанови № 281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Разом з тим, у пункті 5.34 Настанови № 281 визначено, що розмір таких витрат (податків, зборів, обов`язкових платежів) визначається, виходячи не лише з норм, а й виходячи і з бази для їх нарахування, встановлених законодавством. Отже, сума договору з виконавцем, який є платником єдиного податку 5%, є загальною вартістю робіт, а свій обов`язок зі сплати 5% єдиного податку виконавець покриває за рахунок цієї суми (тобто його податки закладені в його внутрішніх витратах, наприклад, у прибутку або адміністративних витратах). Водночас, зазначає, що діяльність органу державного фінансового контролю (у разі дотримання ним відповідних процедурних та змістовних вимог) не слід ототожнювати з втручанням у функціонування об`єктів контролю та оцінювати як протиправні дії. Зобов`язання, викладені у Висновку, не містять жодних санкцій для позивача, а лише спрямовані на усунення виявлених порушень. Більше того, Висновок передбачає варіант реагування для позивача і у випадку неможливості усунення порушень. Отже, оспорюваний Висновок не є перешкодою у реалізації законних прав, свобод, обов`язків та охоронюваних законом інтересів Замовника. Вважає, що висновок Західного офісу Держаудитслужби є обґрунтованим та вмотивованим, у висновку наведено конкретні підстави його прийняття. Просить відмовити у задоволенні позову.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

09.02.2026 Підберізцівською сільською радою Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22372802) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено Договір №86-ВР на виконання робіт на об`єкті «Капітальний ремонт із використанням енергозберігаючих технологій приміщень №54 та №55 на 2-му поверсі ІСГ Карпатського регіону НААН для розміщення органу місцевого самоврядування в с. Підгірне Львівського району Львівської області».

Зазначений договір укладено в рамках закупівлі UA-2026-02-09-010483-a, проведеної за процедурою «Закупівля без використання електронної системи».

03.03.2026 Західним офісом Держаудитслужби на підставі Наказу №40 від 03.03.2026 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато моніторинг процедури закупівлі UA-2026-02-09-010483-a, за результатами якого Відповідачем складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-02-09-010483-а від 19.03.2026 та який оприлюднено в електронній системі закупівель (з накладенням відповідних електронних підписів).

У вищевказаному Висновку міститься:

- інформація про Замовника: Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області, 22370282, Україна, Львівський р-н, с. Підберізці, вул.Шевченка Т.Г., будинок 25;

- інформація про предмет закупівлі: Капітальний ремонт із використанням енергозберігаючих технологій приміщень №54 та №55 на 2-му поверсі ІСГ Карпатського регіону НААН для розміщення органу місцевого самоврядування в с.Підгірне Львівського району Львівської області;

- інформація про оприлюднення: 409475553b814d1f98есdf836с95bf50, 2026-02-09 448a92f1d9f9807b425f, 2023-11-08;

- застосована процедура закупівлі: закупівля без використання електронної системи;

- підстава здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

- дата початку моніторингу: 03.03.2026 15:14.

Предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; правомірності та обгрунтування для проведення закупівлі та укладення договору про закупівлю без застосування процедур закупівель, визначених Законом України від 25.12.2015 №922- VIII «Про публічні закупівлі» (у чинній для досліджуваної закупівлі редакції, далі - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (у чинній для досліджуваної закупівлі редакції, далі - Особливості №1178), розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; укладання договору та його відповідності вимогам законодавства.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області (далі - Замовник) на 2026 рік (UA- Р-2026-02-09-011926-а); опубліковану в електронній системі закупівель в електронних полях інформацію про предмет та умови закупівлі; опубліковані 09.02.2026 звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір від 09.02.2026 №86-ВР з додатками; опубліковані Замовником пояснення та документи на запит органу державного фінансового контролю.

Відповідно до норм частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

За нормами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до пункту 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва; далі - Загальні умови №668), договірна ціна (визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт) є істотною умовою договору, а відповідно до пункту 21 Загальних умов №668 договірна ціна визначається на основі кошторису з урахуванням вимог частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що при обчисленні вартостібудівництва об`єктів (крім автомобільних доріг загального користування), що будуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, застосовуються кошторисні норми України щодо ціноутворення у будівництві, затверджені, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури.

Моніторингом встановлено, що за умовами розділу 3 укладеного Замовником з ФОП ОСОБА_1 договору №86- ВР від 09.02.2026 (далі - Договір №86-ВР) ціна цього договору є твердою і становить 1 489 336,35 грн без ПДВ, договірна ціна є невід`ємною частиною цього договору та наводиться в Додатку №1 до договору.

У Договірній ціні, що міститься у Додатку №1 до Договору №86-ВР, вказано, що така договірна ціна визначена як тверда в сумі 1 489 336,35 грн та включає в себе рядок «Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва» (Розрахунок №13) в сумі 74 466,82 грн, що включена до підсумку розділу І договірної ціни та загальної суми договірної ціни.

При цьому у Додатку №1 до Договору №86-ВР вищевказана сума (74 466,82 грн) визначена як єдиний податок за ставкою 5 відсотків.

Відповідно до пункту 5.1. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (із змінами, далі - Настанова №281), ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

У пункті 5.2. Настанови №281 визначено, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Водночас, згідно з пунктом 5.34 Настанови №281 до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. При цьому, у пункті 5.34 Настанови №281 вказано, що розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством. Відповідно до наявної у публічному доступ інформації у базі даних YouControl (https://youcontrol.com.ua/catalog/ fop_details/81956132/) та у Реєстрі платників єдиного податку (за даними сайту Державної податкової служби України, https:// cabinet.tax.gov.ua/) ФОН Косар Ю.В. (код ЄДРПОУ 3153820178), з яким Замовником укладено Договір №86-ВР, є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ (дата (період) обрання або переходу на єдиний податок та застосування ставки та групи: 02.10.2025 Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені у Главі 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.?

Зокрема, у пункті 291.2. статті 291 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з нормами пункту 293.1. статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників 3 групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки), а відповідно до пункту 292.1. статті 292 ПКУ для фізичної особи - підприємця доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3. цієї статті, для платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.

У пункті 297.1. ПКУ визначено перелік податків та зборів, від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності

щодо яких звільняються платники єдиного податку, серед яких: податку на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених абз. 4, 3 і 4 підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту

осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в

результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані

згідно з цією главою; ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи) тощо.

Враховуючи, що згідно з вимогами ПКУ єдиний податок в розмірі 5% обраховується від загального доходу фізичних осіб- підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і. такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві та містобудування не передбачається -до вартості будівництва об`єктів сума такого єдиного податку не включається.

Таким чином, включення до Договірної ціни за Договором №86-ВР єдиного податку (Розрахунок 13) є порушенням норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281.

У наданому під час моніторингу поясненні Замовником зазначено, зокрема, що ціна тендерної пропозиції учасника розрахована відповідно до Настанови № 281, яка не розподіляє види податків на компенсовані чи некомпенсовані, а зазначає що до договірної ціни учасника включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва.

Також у поясненні Замовника зазначено, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку, тому згідно Настанови №281 зобов`язаний був включити у договірну ціну також і обов`язкові для нього податки, збори, платежі, зокрема, єдиний податок.

Однак, спрощена система - особливий механізм справляння податків і зборів, який передбачає, що платник, єдиного податку третьої групи звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з відповідних податків (зокрема, податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб у частині доходів; ПДВ (якщо ПДВ включається до складу доходу).

Пунктом 5.34 Настанови №281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва.

Разом з тим, у пункті 5.34 Настанови №281 визначено, що розмір таких витрат (податків, зборів, обов`язкових платежів) визначається, виходячи не лише з норм, а й виходячи і з бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Як зазначено вище, базою для нарахування єдиного податку для платника єдиного податку 3 групи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду.

З урахуванням норм статей 291 та 292 ПКУ, єдиний податок є податком, який належить до сплати безпосередньо платником такого податку та не належить до витрат, пов`язаних з виконанням робіт.

Єдиний податок - це податок на дохід (виручку) фізичної особи - підприємця та у разі включення суми єдиного податку окремим рядком до договірної ціни у договорі підряду такий?податок стане частиною доходу, спрямується на рахунок платника єдиного податку (як оплата за договором) та увійде до складу оподаткованого доходу (відповідно до пункту 292.1. статті 292 ПКУ), з якого платник єдиного податку 3 групи повинен знову сплатити єдиний податок.

Висновки про результати моніторингу закупівель (на які Замовник посилається у поясненні) стосуються індивідуальних обставин і не мають прецедентного характеру Замовники при здійсненні закупівель повинні керуватись нормами чинного законодавства, а не висновками про результати моніторингу інших закупівель.

Отже, сума договору з виконавцем, який є платником єдиного податку 5%, є загальною вартістю робіт, а свій обов`язок зі сплати 5% єдиного податку виконавець покриває за рахунок цієї суми (тобто його податки закладені в його внутрішніх витратах, наприклад, у прибутку або адміністративних витратах).

З врахуванням вищевикладеного, до Договірної ціни за Договором №86-ВР єдиний податок у розмірі 5% (74 466,82 грн) включено всупереч положень кошторисних норм України щодо ціноутворення у будівництві (Настанова №281), чим недотримано норм пункту 21 Загальних умов №668 та статті 843 Цивільного кодексу України та що суперечить принципам здійснення закупівель, визначних у статті 5 Закону (максимальна економія, ефективність та пропорційність).

Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушення) або відсутність порушень законодавства: За результатами аналізу питання укладання договору та його відповідності вимогам законодавства встановлено недотримання норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281, норм пункту 21 Загальних умов №668 та статті 843 Цивільного кодексу України, що суперечить принципам здійснення закупівель, визначних у статті 5 Закону (максимальна економія, ефективність та пропорційність).

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; правомірності та обґрунтування для проведення закупівлі та укладення договору про закупівлю без застосування процедур закупівель, визначених Законом та Особливостей №1178,?розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178 - порушень не встановлено

Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень): З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме привести умови договору у відповідність до вимог законодавства (зокрема, Настанови №281, Загальних умов №668, Цивільного кодексу України) з відповідним укладанням на опублікуванням додаткової угоди до договору про закупівлю, а у разі неможливості внесення змін до договору - вжити заходи щодо його припинення з дотриманням норм законодавства.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач вважає Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі вимога Західного офісу Держаудиту про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-02-09-010483-а від 19.03.2026 необгрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача, оскільки у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом

Вирішуючи зазначений спір суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Держаудитслужба у відносинах здійснення державного фінансового контролю є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Пунктом 37 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Щодо встановленого порушення замовником вимог норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281, норм пункту 21 Загальних умов № 668 та статті 843 Цивільного кодексу України, що суперечить принципам здійснення закупівель, визначних у статті 5 Закону (максимальна економія, ефективність та пропорційність), що вплинуло на результат проведення закупівлі суд зазначає таке.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі Особливості №1178), якою встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

За нормою пункту 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

За нормами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Відповідно до пункту 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва; далі - Загальні умови № 668), договірна ціна (визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт) є істотною умовою договору, а відповідно до пункту 21 Загальних умов № 668 договірна ціна визначається на основі кошторису з урахуванням вимог частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

У частині другій статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що при обчисленні вартості будівництва об`єктів (крім автомобільних доріг загального користування), що будуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, застосовуються кошторисні норми України щодо ціноутворення у будівництві, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури.

З матеріалів справи, судом досліджено, що під час Моніторингу встановлено, що за умовами розділу 3 укладеного Замовником з ФОП ОСОБА_1 договору № 86- ВР від 09.02.2026 (далі - Договір №86-ВР) ціна цього договору є твердою і становить 1 489 336,35 грн без ПДВ, договірна ціна є невід`ємною частиною цього договору та наводиться в Додатку № 1 до договору.

У Договірній ціні, що міститься у Додатку № 1 до Договору № 86-ВР, вказано, що така договірна ціна визначена як тверда в сумі 1 489 336,35 грн та включає в себе рядок «Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва» (Розрахунок № 13) в сумі 74 466,82 грн, що включена до підсумку розділу І договірної ціни та загальної суми договірної ціни.

При цьому у Додатку № 1 до Договору № 86-ВР вищевказана сума (74 466,82 грн) визначена як єдиний податок за ставкою 5 відсотків.

Відповідно до пункту 5.1. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (із змінами, далі - Настанова № 281), ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у 4 пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

У пункті 5.2. Настанови № 281 визначено, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Водночас, згідно з пунктом 5.34 Настанови № 281 до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва.

При цьому, у пункті 5.34 Настанови № 281 вказано, що розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Відповідно до наявної у публічному доступ інформації у базі даних YouControl (https://youcontrol.com.ua/catalog/fop_details/81956132/) та у Реєстрі платників єдиного податку (за даними сайту Державної податкової служби України, https://cabinet.tax.gov.ua/) ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 3153820178), з яким Замовником укладено Договір № 86-ВР, є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ (дата (період) обрання або переходу на єдиний податок та застосування ставки та групи: 02.10.2025).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені у Главі 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Зокрема, у пункті 291.2. статті 291 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з нормами пункту 293.1. статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників 3 групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки), а відповідно до пункту 292.1. статті 292 ПКУ для фізичної особи - підприємця доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3. цієї статті, для платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.

У пункті 297.1. ПКУ визначено перелік податків та зборів, від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо яких звільняються платники єдиного податку, серед яких: податку на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених абз. 4, 3 і 4 підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу); податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи) тощо.

Враховуючи, що згідно з вимогами ПКУ єдиний податок в розмірі 5% обраховується від загального доходу фізичних осіб підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві та містобудування не передбачається - до вартості будівництва об`єктів сума такого єдиного податку не включається.

Таким чином, включення до Договірної ціни за Договором №86-ВР єдиного податку (Розрахунок 13) є порушенням норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281.

У наданому під час моніторингу поясненні Замовником зазначено, зокрема, що ціна тендерної пропозиції учасника розрахована відповідно до Настанови № 281, яка не розподіляє види податків на компенсовані чи некомпенсовані, а зазначає що до договірної ціни учасника включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва Також у поясненні Замовника зазначено, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку, тому згідно Настанови №281 зобов`язаний був включити у договірну ціну також і обов`язкові для нього податки, збори, платежі, зокрема, єдиний податок.

Позивач ототожнює обов`язок суб`єкта сплачувати податок, і право включати цей податок окремим рядком до структури договірної ціни у будівництві.

Однак, спрощена система - особливий механізм справляння податків і зборів, який передбачає, що платник єдиного податку третьої групи звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з відповідних податків (зокрема, податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб у частині доходів; ПДВ (якщо ПДВ включається до складу доходу).

Пунктом 5.34 Настанови № 281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Разом з тим, у пункті 5.34 Настанови № 281 визначено, що розмір таких витрат (податків, зборів, обов`язкових платежів) визначається, виходячи не лише з норм, а й виходячи і з бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Як зазначено вище, базою для нарахування єдиного податку для платника єдиного податку 3 групи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду.

З урахуванням норм статей 291 та 292 ПКУ, єдиний податок є податком, який належить до сплати безпосередньо платником такого податку та не належить до витрат, пов`язаних з виконанням робіт.

Єдиний податок - це податок на дохід (виручку) фізичної особи - підприємця та у разі включення суми єдиного податку окремим рядком до договірної ціни у договорі підряду такий податок стане частиною доходу, спрямується на рахунок платника єдиного податку (як оплата за договором) та увійде до складу оподаткованого доходу (відповідно до пункту 292.1. статті 292 ПКУ), з якого платник єдиного податку 3 групи повинен знову сплатити єдиний податок.

Водночас, суд зазначити, що висновки про результати моніторингу закупівель (на які Замовник посилається у поясненні) стосуються індивідуальних обставин і не мають прецедентного характеру.

Замовники при здійсненні закупівель повинні керуватись нормами чинного законодавства, а не висновками про результати моніторингу інших закупівель.

Посадова особа органу державного фінансового контролю при проведенні моніторингу керується вимогами чинного законодавства, а не іншими висновками.

Відсутність зауважень у межах інших моніторингів не означає, що при проведенні цієї конкретної закупівлі порушень не допущено. Моніторинг конкретної закупівлі проводиться на підставі конкретних документів, пояснень і встановлених обставин.

Отже, сума договору з виконавцем, який є платником єдиного податку 5%, є загальною вартістю робіт, а свій обов`язок зі сплати 5% єдиного податку виконавець покриває за рахунок цієї суми (тобто його податки закладені в його внутрішніх витратах, наприклад, у прибутку або адміністративних витратах).

Також суд зазначає, що Міністерство розвитку громад та територій України надало офіційні роз`яснення щодо включення єдиного податку та військового збору до договірних цін на будівельні та проектні роботи для підприємців на спрощеній системі оподаткування.

Міністерство розвитку громад та територій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури.

Згідно з листом Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2025 № 1673, єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% не включаються до вартості будівництва об`єктів.

При цьому, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400), Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об`єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача про неправомірне включення єдиного податку до вартості виконаних ремонтно - будівельних робіт.

Поряд з цим, зобов`язання вжити заходи щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень), носить рекомендаційний характер щодо усунення порушень, зі спричинили винесення оскаржуваного висновку.

Із приписів Закону № 922-VIII слідує, що на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Як слідує зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2024 у справі № 640/18786/22 підтвердив право органу державного фінансового контролю зазначати відповідне зобов`язання, що спростовує твердження позивача. При цьому Верховний Суд не пов`язує зобов`язання вжити заходи шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором із негативним впливом порушень на бюджет, адже його пропорційність обумовлена приведенням правовідносин між сторонами у первісний стан. У вищевказаних справах Верховний Суд надавав правову оцінку порушенням з аналогічною правовою природою до тих, правова оцінка яким надається у даній справі.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 01 лютого 2024 року (справа № 640/18786/22), від 05 жовтня 2023 року (справа №160/18507/22), від 04 травня 2023 року (справа №640/17543/20), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21) та ін.

Означені твердження відповідача про правомірність застосування зобов`язань у спірному висновку з покликанням на оцінку Верховного Суду, суд вважає обґрунтованими.

Також суд наголошує, що досягнення цілей публічних закупівель не може відбуватися шляхом порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Тому відповідач не міг не звернути уваги на відповідне порушення.

Отже, визначений в оскаржуваному висновку спосіб усунення порушень, вказаний відповідачем, є конкретно визначений та пропорційний.

Також суд звертає увагу, що результатом проведення процедури закупівлі є укладення господарського договору між замовником і переможцем торгів.

Таким чином, єдиним можливим та повністю пропорційним способом усунення порушення, що вплинуло на результат здійснення процедури закупівлі, є припинення зобов`язань за укладеним договором.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено підстави для зміни або розірвання договору. Так, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд бере до уваги правову оцінку, викладену Верховним Судом у постанові від 29.10.2021 у справі № 520/258/20, відповідно до якої єдино можливим способом припинення дії договору, укладеного з порушенням Закону № 922-VIII, є його розірвання. Спосіб розірвання мають обрати сторони.

Суд також звертає увагу, що в оскаржуваному висновку відповідач окрім того, що зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, також зобов`язав позивача протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, відповідач передбачив альтернативність зобов`язань, адресованих позивачу, що відповідає вимогам законодавства.

Про альтернативність зобов`язань, що містяться у висновках органів Держфінконтролю йдеться у правовому висновку Верховного Суду у постанові від 01.02.2024 року у справі № 160/18391/22; постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21; постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що визначений в оскаржуваному висновку спосіб усунення порушень, вказаний відповідачем, є конкретно визначений та пропорційний та передбачає застосування альтернативність зобов`язань визначених позивачу.

Водночас, оскаржуваним висновком не передбачено жодних санкцій щодо замовника, як юридичної особи.

Таким чином судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що відповідач намагається спричинити негативні наслідки щодо нього.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи докази, що надані сторонами на підтвердження своїх правових позицій, доводів та пояснень суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81146, Львівська область, Львівський район, с.Підберізці, вул.Шевченка, 25, код ЄДРПОУ 22372802) до Західного офісу Держаудитслужби України (місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8; код ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24.06.2026.

Суддя Лунь З.І.