Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
24 червня 2026 рокусправа № 380/10487/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до Яворівського відділу Державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и л а:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Яворівського відділу Державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 2; код ЄДРПОУ 34978144) з вимогою:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 80816860 від 23.04.2026 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.
Ухвалою суду від 28.05.2026 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали).
10.06.2026 за вх.№49841 від представника позивача надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви. Зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 вживаються належні та необхідні заходи для сплати судового збору у даній справі. Просить продовжити строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.06.2026 продовжено військовій частині строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/10487/26, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2026, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
19.06.2026 за вх.№53348 від представника позивача повторно надійшло клопотання про продовження строку, встановлений судом для усунення недоліків її позовної заяви залишеної без руху.
Розглянувши подане клопотання, суд прийшов до таких висновків.
Суд зазначає, що порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Однак, статтею 44 КАС передбачено перелік змагальних прав учасників справи.
Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо сплати судового збору.
Для цього позивач як особа, зацікавлена у судовому розгляді, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.
Вказані висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18.
Так само суд також виходить з того, що саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для позивача можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Поміж викладеного суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У свою чергу, жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем станом на дату розгляду даного клопотання не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, у зв`язку з чим останнє не підлягає задоволенню.
Отже, суддя встановила, що станом на 24.06.2026 позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 28.05.2026 не виконав, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунув.
Крім того, суддя вважає, що позивачу надано достатньо часу з 28.05.2026 до 22.06.2026 для усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового або електронного зв`язку.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки позивач, у наданий суддею строк, не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 № 9901/258/20, що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Також, суддя роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє їх права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом..
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до Яворівського відділу Державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна
Судове рішення № 137659204, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/10487/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: