Ухвала суду № 137659159, 24.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

24 червня 2026 рокусправа № 380/9060/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду у справі за керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області Ваврика Володимира Богдановича в інтересах держави до Львівської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Експорт» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області Ваврика Володимира Богдановича в інтересах держави до Львівської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Експорт», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0621-0192-8339-2163;

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво трансформаторної підстанції для обслуговування комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0628-7324-8261-8676;

- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 11.09.2025 за реєстраційним номером: ІУ013250910517, об`єкт будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області»;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 23.06.2021 за реєстраційним номером ЛВ020210623883, об`єкт будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарській, 4 в смт. Брюховичі Львівської області (перша черга будівництва)».

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

19.05.2026 до суду надійшла заява представника третьої особи про залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, в частині наступних позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0621-0192-8339-2163;

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво трансформаторної підстанції для обслуговування комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0628-7324-8261-8676;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 23.06.2021 за реєстраційним номером ЛВ020210623883, об`єкт будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарській, 4 в смт. Брюховичі Львівської області (перша черга будівництва)».

Заява обґрунтована, зокрема тим, що Галицька окружна прокуратура міста Львова здійснювала процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 42021142040000006 від 01.04.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України.

На думку представника третьої особи, станом на 29.09.2021 р. - 29.10.2021 р. позивач однозначно знав про підстави для звернення до суду щодо оскарження Містобудівних умов та обмежень (пункти 1, 2 прохальної частини Позову) та Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт (п. 4 прохальної частини Позову) та мав копії відповідних документів, й здійснював активне збирання інформації та доказів в межах кримінального провадження № 42021142040000006 від 01.04.2021 р. Окрім того, в період з 29.09.2021 р. по 05.12.2026 р. (1539 календарних днів) позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на додаткове з`ясування обставин та отримання доказів, які на його думку підтверджували б наявність підстав для звернення із позовом. Фактично, про відповідні підстави позивачу стало відомо ще 29.09.2021 р. (в частині оскарження МУО), та 29.10.2021 р. (в частині оскарження повідомлення про початок виконання підготовчих робіт).

Ухвалою суду від 16.06.2026 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 2 ст. 122, ч. 13 ст. 171 КАС України та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду із позовом.

Суд виснував, що прокурори Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області, які здійснювали процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 42021142040000006 від 01.04.2021, мали доступ до матеріалів зазначеного провадження, у яких містились копії оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень на будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу та трансформаторної підстанції по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі, а також відомості щодо повідомлення про початок виконання підготовчих робіт по об`єкту будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарській, 4 в смт. Брюховичі Львівської області (перша черга будівництва)».

Тобто Галицька окружна прокуратура міста Львова Львівської області, щонайменше з вересня 2021 року мала об`єктивну можливість дізнатись про порушення інтересів держави та наявність підстав для звернення із позовом до адміністративного суду.

Водночас, із даним позовом позивач звернувся до суду лише 07.05.2026 року, тобто поза межами тримісячного строку звернення, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

22.06.2026 до суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, у якій просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк на звернення до адміністративного суду із позовом у справі №380/9060/26 Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області до Львівської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Експорт» про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень, дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Заява обґрунтована тим, що кримінальне провадження №42021142040000006 від 01.04.2021 за ч. 2 ст. 364 КК України не реєструвалось внаслідок видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, чи реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих робіт.

Клопотання про накладення арешту від 24.09.2021, про яке зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, подане з метою недопущення знищення, зміни, розпорядження та відчуження земельних ділянок, які визначені як предмет злочинного посягання. У поданих під час досудового розслідування клопотаннях відсутні відомості про невідповідність оскаржуваних містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівного, земельного законодавства, положенням генерального плану населеного пункту.

Позивач також вказує, що у долучених представником ТОВ «Оріон-Експорт» копіях матеріалів кримінального провадження, зокрема, протоколі тимчасового доступу до речей і документів, описі речей і документів, які були вилучені у приміщенні архівного відділу Львівської міської ради від 25.11.2021, та інших матеріалах, відсутні відомості про вилучення стороною обвинувачення:- текстових та графічних матеріалів містобудівної документації - генерального плану смт. Брюховичі;- документи про зонування території (вул. Лікарська, 4 у смт. Брюховичі), розроблення детального плану цієї території; - документи (відомості) від розробника генерального плану ДП ДІМП «Містопроект» щодо можливості забудови котеджами рекреаційної території (земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:06:001:1213); - викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:06:001:1213;- містобудівного розрахунку 09/2020-МБР.ЕНЗ, складений ФОП Гасюк на замовлення ТОВ «Оріон-Експорт», яким визначено фактичні наміри забудови території (текстова та графічна частини). Вищевказані документи, були отримані окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради (лист від 27.01.2026, лист від 27.03.2026;) ДП ДІМП «Містопроект» лист від 03.03.2026. Без вищевказаних документів, неможливо було провести аналіз та надати оцінку намірів забудови земельної ділянки, співставити наміри забудови з вимогами генерального плану смт. Брюховичі.

Позивач вважає, що посилання представника ТОВ «Оріон-Експорт» на те, що окружна прокуратура здійснювала процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021142040000006 від 01.04.2021 та мала доступ до окремих документів, пов`язаних із забудовою земельної ділянки, саме по собі не свідчить про виникнення у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді та не визначає початок перебігу строку звернення до адміністративного суду. Наявність у матеріалах кримінального провадження відомостей про містобудівні умови та обмеження, інформації про реєстрацію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, не є тотожним встановленню факту їх видачі з порушення містобудівного, земельного законодавства, а також, положенням генерального плану. У межах кримінального провадження сторона обвинувачення здійснювала доказування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягали встановленню для вирішення питання про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення, причетність конкретних осіб до його вчинення та розмір заподіяної шкоди. Натомість, питання відповідності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень вимогам генерального плану смт. Брюховичі, законності їх видачі, наявності або відсутності повноважень у органу, який їх затвердив, а також питання законності видачі дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт не входили до предмета доказування у зазначеному кримінальному провадженні та не були предметом окремого дослідження. Окрім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження не призначались та не проводились експертизи оскаржуваних містобудівних умов та обмежень на їх відповідність вимогам містобудівного законодавства, державних будівельних норм, положень генерального плану населеного пункту. Під час досудового розслідування не вилучалось оскаржуване повідомлення на виконання підготовчих робіт, а також, не досліджувались документи, на підставі яких це повідомлення було зареєстроване, не встановлювалось коли та яким із органів державного архітектурно-будівельного контролю було зареєстроване це повідомлення, його реєстраційний номер.

Зазначає, що у протоколі допиту директора ТОВ «Оріон-Експорт» ОСОБА_1 від 29.10.2021, про який зазначено в ухвалі про залишення позов без руху, відсутні будь які відомості про функціональне призначення та розташування земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:06:001:1213 за генеральним планом, зокрема у межах двох функціональних зон: 1) території закладів відпочинку, туризму, дачного будівництва; 2) озеленених територій загального користування, на яких будівництво котеджів не передбачене. Під час допиту директором ТОВ «Оріон-Експорт» не повідомлялась інформація про фактичні наміри будівництва на ділянці двоповерхової індивідуальної садибної забудови на 202 котеджі, з яких перша черга будівництва буде становити- 45 котеджів. Крім цього, під час допиту директором ТОВ «Оріон-Експорт» не повідомлялось, що внаслідок забудови території виникне потреба у закладах дошкільної та шкільної освіти: дитячий садок на 53 дитини; школа на 185 дітей, про що зазначено у розділі 3.3. Пояснювальної записки містобудівного розрахунку (аркуш 9). Вищенаведене свідчить, що фактичні наміри забудови території, містобудівні умови та обмеження, повідомлення про виконання підготовчих робіт, не були предметом дослідження у кримінальному провадженні. Разом з тим, дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ013250910517, виданий ДІАМ 11.09.2025, вже після закінчення досудового розслідування кримінального провадження на підставі п. 3) ч. 2 ст. 283 КПК України

Зауважує, що у долучених представником третьої особи матеріалах справи відсутні протоколи слідчих (розшукових) дій, якими підтверджується дата отримання (вилучення) стороною обвинувачення у передбаченому КПК України порядку оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, повідомлення на проведення підготовчих робіт, а також матеріалів, що стали підставою для пред`явлення позову, зокрема:- містобудівного розрахунку 09/2020-МБР.ЕНЗ, який виготовлений ФОП ОСОБА_2 на замовлення ТОВ «Оріон-Експорт», (текстова та графічна частини); - викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:06:001:1213;- текстових та графічних матеріалів містобудівної документації - генерального плану смт. Брюховичі;- документів від розробника генерального плану ДП ДІМП «Містопроект» щодо можливості забудови рекреаційної території котеджами.

На думку позивача, для встановлення факту порушення інтересів держави у спірних правовідносинах недостатньо самого лише ознайомлення із містобудівними умовами та обмеженнями. Такий висновок міг бути зроблений виключно після отримання та комплексного аналізу сукупності документів, зокрема текстових та графічних матеріалів генерального плану смт. Брюховичі, містобудівного розрахунку забудови, відомостей від розробника генерального плану щодо допустимості забудови спірної території, інформації про правонаступництво органу, який затвердив оскаржувані містобудівні умови та обмеження, а також інформації щодо чинності та оскарження дозвільних документів на будівництво.

Містобудівні умови та обмеження, повідомлення про виконання підготовчих робіт, не були об`єктом кримінального правопорушення, а також, не належали до предмету злочинного посягання. Вивчення законності містобудівних умов та обмежень, повідомлення про виконання підготовчих робіт не належало до завдань кримінального провадження №42021142040000006 від 04.04.2021, разом з тим, ці документи не були предметом дослідження стороною обвинувачення на предмет законності їх видачі. Наявність у матеріалах кримінального провадження копій містобудівних умов та обмежень не означає встановлення їх невідповідності генеральному плану, містобудівній документації чи законодавству, чи правових підстав для їх оскарження в суді. Для встановлення невідповідності містобудівних умов та обмежень генеральному плану необхідно було одночасно дослідити: текстові та графічні матеріали генплану; містобудівний розрахунок; позицію розробника генплану; відомості про чинність дозвільних документів, а також, встановити чи не отримано документи про готовність об`єкта до експлуатації та не завершено будівництво об`єкта, що згідно ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» припиняє чинність містобудівних умов та обмежень. Жоден із цих документів та фактичних обставин не було предметом дослідження у кримінальному провадженні.

Допущені порушення містобудівного та земельного законодавства внаслідок видачі містобудівних умов та обмежень, повідомлення про виконання підготовчих робіт були встановлені після отримання інформації та матеріалів, зокрема, від Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради (лист від 27.01.2026, лист від 27.03.2026;), а також відомостей від розробника генерального плану ДП ДІМП «Містопроект» (лист від 03.03.2026) щодо неможливості забудови рекреаційної території без її зонування. Окрім цього, під час кримінального провадження стороною обвинувачення- не досліджувались повноваження виконавчого комітету Брюховицкої селищної ради затверджувати містобудівні умови та обмеження;- не встановлювалась особа правонаступник виконавчого комітету Брюховицької селищної ради після ліквідації селищної ради та утворення Львівської територіальної громади;- не досліджувались відомості про проведення ДІАМ перевірок, самостійного вжиття міською радою, інспекцією заходів реагування по оскарженню (скасуванню) або анулюванню містобудівних умов та обмежень, дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт, реєстрацію документів про прийняття в експлуатацію збудованого об`єкта.

Саме після отримання у 2026 році відповідних документів від Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, ДП ДІМП «Містопроект», Офісу агломерації та розвитку громад Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради та ДІАМ України стало можливим встановити фактичні наміри забудови земельної ділянки, їх невідповідність положенням генерального плану, відсутність необхідної містобудівної документації, а також визначити належних відповідачів у справі та наявність предмета судового оскарження.

Позивач також повідомляє, що процедура встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, яка передбачена статтею ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вчинення прокурором процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, збір доказів для представництва інтересів держави в суді, визначення органу в інтересах якого прокурор звертається до суду з позовом або встановлення відсутності такого органу за своєю правовою природою та механізмом реалізації є відмінною від процесу досудового розслідування кримінального провадження та повноважень прокурора, визначених КПК України. У даному випадку підставою для представництва окружною прокуратурою інтересів держави відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та самостійного звернення до суду з позовом є порушення інтересів держави внаслідок видачі містобудівних умов та обмежень, дозвільних документів на забудову земельної ділянки комунальної власності рекреаційного призначення котеджами в супереч положень генерального плану населеного пункту, містобудівного та земельного законодавства, виданого ТОВ «Оріон-Експорт» державного акту на право постійного користування землею серії ІІ ЛВ №002982 від 28.12.2001

У даному випадку початок перебігу строку звернення прокурора до адміністративного суду з позовом слід пов`язувати з моментом виникнення у нього правових підстав для представництва інтересів держави в суді у порядку передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, після встановлення порушення інтересів держави, інформації про захист порушених інтересів уповноваженим на це органом, або ж встановлення відомостей, що орган, який зобов`язаний захищати порушений державний інтерес відсутній. Під час досудового розслідування кримінального провадження та здійснення процесуального керівництва не встановлювались порушення інтересів держави внаслідок видачі містобудівних умов та обмежень та повідомлення на виконання підготовчих робіт. Такі порушення інтересів держави були встановлені поза межами кримінального провадження.

Без отримання документів від Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, ДП ДІМ Містопроект неможливо було встановити фактичні наміри забудови території, їх відповідність положенням генерального плану смт. Брюховичі. Без отримання документів від Офісу агломерації та розвитку громад Львівської міської ради (листи від 11.03.2026 та від 24.03.2026) неможливо було встановити відсутність повноважень у виконавчого комітету Брюховицьої селищної ради затверджувати містобудівні умови та обмеження, а також, неможливо (встановити) визначити відповідача у справі - правонаступника виконкому Брюховицьої селищної ради після ліквідації цієї селищної ради. Без отримання інформації від ДІАМ (листи від 23.03.2026), виконавчого комітету ЛМР (лист від 13.03.2026) про чинність оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт, відомостей про їх скасування (анулювання), у тому числі в судовому порядку, інформацію про готовність об`єкта до експлуатації, неможливо було визначитись із позивачем по справі, а також, наявністю самого предмета оскарження.

Позивач вважає, що лише після отримання та загального аналізу усіх вищезазначених документів та матеріалів у сукупності, було встановлено порушення інтересів держави, також, правові підстави для захисту цих (порушених) інтересів прокурором шляхом самостійного пред`явлення до суду даного позову.

У поданих до суду додаткових поясненнях та запереченнях на заяву Галицької окружної прокуратури м. Львова про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з позовом, представник третьої особи, зокрема зазначає, що в заяві від 22.06.2026 позивач не наводить жодної підстави для поновлення строку на звернення до суду або обґрунтування, чому строк був пропущений з поважних підстав. Вважає, що наведені у заяві позивача доводи та аргументи жодним чином не доводять: поважності причин пропуску строку на звернення до суду із позовом; наявності підстав для поновлення такого процесуального строку.

На думку представника третьої особи, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку. Поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Представник третьої особи також вважає, що усі наведені позивачем в заяві доводи та аргументи, обґрунтовують твердження позивача про те, що передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для звернення до суду виникли у Позивача лише після отримання відповідей на інформаційні запити, в період 03 березня 2026 року по 24.04.2026 р. Таким чином, у заяві позивач доводить той факт, що строк на звернення до суду ним не пропущений, оскільки він дізнався про підстави для звернення до суду лише в період з 03.03.2026 р. по 24.04.2026 р. Фактично, у своїй заяві позивач взагалі не згадує про поважні причини пропуску строку на зверненням до суду, а продовжує повторювати свою позицію про те, що строк не пропущений. Одночасно, позивач просить поновити строк на звернення до суду (хоча в мотивувальній частині заяви наводить аргументи та доводи на підтвердження того, що строк ним не пропущений). Таким чином, наведені позивачем в заяві від 22.06.2026 р. аргументи та доводи вже були оцінені судом, який дійшов висновку про пропуск позивачем строку на звернення до суду та відповідно до вимог ст. 122 КАС надав строк для подачі в суд доказів наявності поважних причин пропуску процесуального строку (тобто нових доказів та аргументів). Позивач таких доказів (обґрунтування, доводів) суду у заяві від 22.06.2026 р. не надав, а лише продублював доводи, який суд вже надав правову оцінку.

Зауважує, що ТОВ «Оріон-Експорт» у письмових поясненнях неодноразово надавались суду докази, та наводились доводи та аргументи в обґрунтування факту пропуску позивачем строку на звернення до суду та наявності підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду. Зокрема, третьою особою доведено, що про підстави для звернення до суду позивачу стало відомо ще 29.09.2021 р. (в частині оскарження МУО), та 29.10.2021 р. (в частині оскарження повідомлення про початок виконання підготовчих робіт). Замість передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України 3-х місячного строку на звернення до суду (90 днів), позивач звернувся до суду лише через 1 680 днів з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. При цьому, в період з 29.09.2021 р. по 05.12.2026 р. Позивач не вжив жодних дій, спрямованих для отримання інформації про порушення, яку він вважає підставою для звернення до суду. Та обставина, що позивач протягом більше ніж 4 років фактично зловживав процесуальними правами, не виконував своїх прямих обов`язків та не здійснював збору додаткових документів та інформації (хоча наявних матеріалів у нього було цілком достатньо для звернення із позовом), свідчить виключно про халатність та грубе зловживання процесуальними правами зі сторони позивача.

Вважає, що наявні підстави для залишення без розгляду частини позовних вимог у справі № 380/9060/26 (вимога 1, 2, 4 прохальної частини позовної заяви).

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII) передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В абзаці 1 частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII передбачено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях:

- у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові наголосила, що установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом;

4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/1719/15, від 20.12.2018 у справі № 756/513/17, від 27.02.2019 у справі № 813/1211/17, від 16.09.2019 у справі № 120/3403/20-а, від 19.02.2020 у справі № 815/5271/16, від 17.06.2021 у справі № 570/4516/19, від 17.02.2022 у справі № 380/893/20, від 08.09.2022 у справі № 380/1598/22, від 16.06.2023 у справі № 520/986/22 та від 04.07.2023 у справі № 620/4707/22.

При цьому, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у певних публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з п. 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (п. 3 Рекомендації).

Таким чином, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. Початок перебігу строку, встановленого для звернення до суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.

Суд встановив, що 22.06.2026 на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Звертаючись до суду із даною заявою, позивач фактично продовжує пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду виключно з датою отримання матеріалів від Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, від Офісу агломерації та розвитку громад Львівської міської ради, від ДП ДІМП «Містопроект», від Державної інспекції архітектури та містобудування України, від виконавчого комітету Львівської міської ради.

Як встановлено судом з матеріалів справи, що прокурори Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області, які здійснювали процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 42021142040000006 від 01.04.2021, мали доступ до матеріалів зазначеного провадження, у яких містились копії оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень на будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу та трансформаторної підстанції по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі, а також відомості щодо повідомлення про початок виконання підготовчих робіт по об`єкту будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарській, 4 в смт. Брюховичі Львівської області (перша черга будівництва)».

Тобто Галицька окружна прокуратура міста Львова Львівської області, щонайменше з вересня 2021 року мала об`єктивну можливість дізнатись про порушення інтересів держави та наявність підстав для звернення із позовом до адміністративного суду.

Проте, позивачем не наведено інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, а також не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Позивачем не надано будь-яких пояснень щодо того, чи здійснювалися органами прокуратури заходи, спрямовані на виявлення можливих порушень законодавства у сфері містобудування у результаті отримання інформації та матеріалів в межах кримінального провадження № 42021142040000006 від 01.04.2021, а також з яких причин обставини, покладені в основу позовних вимог щодо рішень та дій, прийнятих у 2021-2022 роках, не могли бути встановлені раніше.

Суд враховує, що відповідно до ст. 2 Закону № 1697-VII на прокуратуру покладено, зокрема, функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Реалізація зазначеної функції передбачає виявлення обставин, які можуть свідчити про порушення інтересів держави, аналіз діяльності органів державної влади у відповідній сфері та вжиття заходів представницького характеру в межах наданих законом повноважень.

Водночас, сама лише обставина отримання прокуратурою листів та документів від Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, від Офісу агломерації та розвитку громад Львівської міської ради, від ДП ДІМП «Містопроект», від Державної інспекції архітектури та містобудування України, від виконавчого комітету Львівської міської ради у 2026 році не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для виявлення відповідних обставин у більш ранній період та не усуває необхідності належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду.

Як визначено ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.06.2026 позивачем не виконані.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, зазначені у відповідній заяві, суд визнає неповажними, позовна заява залишається без руху.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що надані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, суд робить висновок про наявність правових підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених ч. 3 ст. 123 КАС України, шляхом залишення позовної заяви без розгляду в частині наступних позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0621-0192-8339-2163;

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво трансформаторної підстанції для обслуговування комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0628-7324-8261-8676;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 23.06.2021 за реєстраційним номером ЛВ020210623883, об`єкт будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарській, 4 в смт. Брюховичі Львівської області (перша черга будівництва)».

Керуючись статтями 45, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду відмовити повністю.

Позовну заяву керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області Ваврика Володимира Богдановича в інтересах держави до Львівської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Експорт» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт залишити без розгляду в частині наступних позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0621-0192-8339-2163;

- визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво трансформаторної підстанції для обслуговування комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області», які затверджені рішенням виконкому Брюховицької селищної ради від 30.10.2020 №2087. Реєстраційний номер MU01:0628-7324-8261-8676;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 23.06.2021 за реєстраційним номером ЛВ020210623883, об`єкт будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарській, 4 в смт. Брюховичі Львівської області (перша черга будівництва)».

Здійснювати подальший розгляд справи із наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 11.09.2025 за реєстраційним номером: ІУ013250910517, об`єкт будівництва «Нове будівництво комплексу відпочинкових корпусів сімейного типу по вул. Лікарська, 4 в смт. Брюховичі Львівської області».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати підписання ухвали.

Повний текст ухвали складено 24.06.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович