Рішення № 137659132, 24.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 рокусправа № 380/6259/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба ( 61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, ЄДРПОУ 24980799) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі позивач) проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Зазначає про те, що він має право на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Проте, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба відмовив у виплаті вказаної одноразової грошової винагороди. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду

Ухвалою судді від 6 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба ( далі відповідач ) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що позивач у позовній заяві зазначає, що відповідає критеріям, визначеним пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, однак таке твердження ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні норм права. Постановою Кабінету Міністрів України №153 запроваджено експериментальний проєкт щодо підвищення мотивації окремих категорій громадян до проходження військової служби під час воєнного стану. Відповідно до пункту 4 зазначеної Постанови право на одноразову грошову винагороду в розмірі 1 000 000 грн мають особи рядового, сержантського і старшинського складу, які одночасно відповідають сукупності визначених умов, зокрема були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять військову службу на дату набрання чинності постановою, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців та не мають фактів притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності під час служби і чинних дисциплінарних стягнень. Вказує про те, що позивач проходить військову службу за контрактом з 28.02.2020, тобто був прийнятий на військову службу до введення воєнного стану. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» чітко розмежовує прийняття на військову службу та призов на військову службу як самостійні юридичні підстави набуття статусу військовослужбовця. Водночас частина восьма статті 23 цього Закону передбачає продовження дії контракту на період воєнного стану, що не є ані новим прийняттям на службу, ані призовом. Отже, момент прийняття або призову на військову службу є визначальною юридичною обставиною для застосування пункту 4 Постанови №153. Аналіз цієї норми свідчить, що її дія поширюється виключно на осіб, які вступили на військову службу саме під час воєнного стану, тобто в умовах підвищеного ризику та навантаження. Визначальним критерієм є факт прийняття або призову на військову службу в період дії воєнного стану, а не сам факт подальшого проходження служби. Оскільки Позивач станом на 24.02.2022 вже проходив військову службу за контрактом, положення пункту 4 Постанови №153 на нього не поширюються. Відтак просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якому заперечує аргументи відповідача. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 28 лютого 2020 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Відповідно до пункту 3 контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, він є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодження сторін на три роки.

Згідно з Довідкою про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних ( бойових) дій, відсутність ( наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин позивач :

- дійсно в період з 24.02.2022 по 01.10.2022 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в: Миколаївська область, Вознесенський район, Прибужанівська СТГ; Миколаївська область, Баштанський район, Баштанська МТГ, Березнегуватська СТГ; Миколаївська область, Миколаївський район, Веснянська СТГ; Дніпропетровська область, Криворізький район, Зеленодольська МТГ, Новопільська СТГ,; Донецька о область, Бахмутський район, Сівесрька МТГ, Соледарська МТГ; Донецька область, Покровський район, Маріїнська МТГ. Луганська область, Сєвєродонецький район; Луганська область Сватівський район, Красноріченська СТГ; Харківська область, Чугуївський район, Слобожанська СТГ; Харківська область, Ізюмський район, Ізюмська МТГ, Барвінківська МТГ; Харківська область, Куп`янський район, Курилівська СТГ;

- дійсно в період з 20.10.2022 по 09.12.2022 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в; Харківська область, Чугуївський район, Слобожанська СТГ; Харківська область, Ізюмський район, Ізюмська МТГ, Барвінківська МТГ; Харківська область, Куп`янський район, Курилівська СТГ;

- дійсно в період з 12.01.2023 по 08.07.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в: Харківська область, Чугуївський район, Слобожанська СТГ; Харківська область, Ізюмський район, Ізюмська МТГ, Барвінківська МТГ; Харківська область, Куп`янський район, Курилівська СТГ; Донецька область, Краматорський район, Слов`янська МТГ, Лиманська МТГ; Донецька область, Базмутський район, Сіверська МТГ, Соледарська МТГ; Донецька область, Покровський район, Маріїнська МТГ; Лунаеська область, Сєвєродонецький район; Луганська область, Сватівський район, Красноріченська СТГ;

- дійсно в період з 01.08.2023 по 04.08.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в: Донецька область, Краматорський район, Слов`янська МТГ, Соледарська МТГ; Донецька область, Покровський район, Маріїнська МТГ. Луганська область Сєвєродонецький район; Красноріченська СТГ.

Всього брав безпосередню участь в бойових діях 453 днів.

Станом на 15.08.2023 за позивачем випадків притягнення до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився: не опубліковано.

Витягом з інформаційно аналітичної систем «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявність судимості» підтверджено, що на території України станом на 18.03.2026 відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук відсутні.

Відповідно до Витягу із наказу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 23.02.2026 № 54 ОСОБА_1 , курсанта 333Б навчальної групи (набору 2023 року) факультету зенітних ракетних військ університету (колишній військовослужбовець військової служби за контрактом), відповідно до пунктів 3 та 13 розділу 11 Особливостей, відрахування, поновлення та переведення курсантів, слухачів, ад`юнктів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі України від 31 грудня 2024 року № 877, відрахувати від подальшого навчання за станом здоров`я та звільнити з військової служби у відставку за підпунктом б, пунктом 3 (за станом здоров`я) частини 5 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Позивач звернувся відповідача із заявою, у якій просив виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 11.02.2025 № 153.

Листом від 02.03.2026 № 176/176/24/104/161/ пс повідомлено про відсутність права на виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 у зв`язку з тим, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 28.02.2020, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Позивач вважає таку відмову протиправною, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та триває до цього часу.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок).

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 153 (в редакції на час її прийняття) установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу, Збройні Сили, Міністерство оборони, військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил.

В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 01.04.2025 № 387 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153», якою розширено коло учасників вказаного експериментального проекту та, серед іншого, підпункт 1 пункту 3 Постанови № 153 викладено в такій редакції: « 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.».

Тобто, до кола учасників експериментального проекту додано, зокрема, громадян України від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом.

Також абзацом другим пункту 4 Постанови № 153 (в редакції на час її прийняття) установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій пункту 4 Постанови № 153).

Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Разом з тим, абзацом п`ятим пункту 4 Постанови № 153 (в редакції на час її прийняття) установлено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 № 387 та від 30.07.2025 № 942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153» внесено зміни, зокрема, у пункт 4 Постанови № 153.

Відповідно до абзаців другого-дев`ятого пункту 4 Постанови № 153 (в редакції з урахуванням вищенаведених змін) установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Аналізуючи вищевказані положення пункту 4 Постанови № 153 (в редакціях як на час її прийняття, так і з урахуванням вищевказаних змін), суд зазначає, що для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаними нормами, мають бути дотримані такі умови:

- громадянин України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, мав бути прийнятий (в тому числі за контрактом) або призваний на військову службу у віці до 25 років під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»;

- така особа проходить військову службу (станом на момент набрання чинності вказаною постановою) та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;

- вказана особа не входить до кола військовослужбовців, які визначені абзацом п`ятим пункту 4 Постанови № 153, яким винагорода не виплачується.

При цьому, розмір вказаної грошової винагороди залежить від строку безпосередньої участі вищевказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та інших обставин, а саме:

- якщо такий строк сукупно становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, то одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах виплачується у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк сукупно становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 у зв`язку із наявністю у вказаних військовослужбовців захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі, тобто також у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк сукупно становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та за відсутності наведених вище обставин щодо захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

З урахуванням викладеного слід відзначити, що перебування позивача з 2020 року на військовій службі не впливає на набуття права на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 153, оскільки як в редакції на момент її прийняття, так і в подальшому в редакції внесених до неї змін, вказана Постанова № 153 не містить таких умов та/або обмежень у виплаті спірної грошової винагороди щодо осіб, які до введення на території України воєнного стану вже проходили військову службу, а в подальшому під час воєнного стану, перебуваючи на військовій службі продовжили дію контракту про проходження військової служби.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами позивач уклав контракт 28.02.2020 та проходив службу у Збройних Сил України на посадах рядового складу.

Позивач був призваний на військову службу у віці до 25 років та на момент набрання чинності Постановою № 153 (13.02.2025) проходив військову службу, що не заперечується сторонами.

Також встановлено, що позивач є учасникам бойових дій, брав участь у бойових діях та не притягався до відповідальності.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди.

Суд зазначає, що виплата грошової винагороди, передбаченої Постановою № 153, лише особам, які проходять військову службу на період воєнного стану, буде дискримінаційним відносно осіб, які до 25 років прийняті на службу та проходять військову службу за контрактом до введення воєнного стану, та після введення воєнного стану також виявили бажання продовжувати військову службу, подовживши дію укладеного контракту в період воєнного стану.

Частинами першою та другою статті 24 Конституції України визначено загальний стандарт рівності та заборони дискримінації, що є важливим елементом забезпечення верховенства права. Так, цими нормами визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Аналогічний підхід у своїх рішеннях використовує і Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац 7 пункту 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.07.2004 № 14-рп/2004).

При цьому, суд зазначає, що запроваджений Кабінетом Міністрів України експериментальний проект має на меті саме підвищення мотивації до проходження служби осіб, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, до яких відноситься і позивач.

У зв`язку з чим, бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови № 153 є протиправною.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду цієї справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба ( 61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, ЄДРПОУ 24980799) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович