Рішення № 137658990, 23.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 рокусправа № 380/9293/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення починаючи з 08.11.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796) та на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести починаючи з 08.11.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, та з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році, та у зв`язку з цим провести виплату пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 26.05.2022 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для обчислення її розміру був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації його пенсії у 2025 та 2026 роках шляхом збільшення зазначеного показника на коефіцієнти 1,115 та 1,121, а також вважає такою, що не підлягає застосуванню при виплаті пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Позивач наголошує, що порушення його права на індексацію носить триваючий характер, а про порушення своїх прав йому стало відомо з моменту отримання листа-відповіді відповідача від 07.04.2026 № 1300-0903-8/54192.

Ухвалою судді від 18.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Відповідач зазначив, що розмір пенсії позивача обчислено вірно, відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Вказав, що відповідно до Порядку № 124 для індексації пенсій застосовується показник середньої заробітної плати в Україні станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), збільшений у наступні роки на встановлені Урядом коефіцієнти, який наростаючим підсумком становить з 01.03.2025 - 8913,83 грн, а з 01.03.2026 - 9992,40 грн. Збільшення показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки (10846,37 грн) на зазначені коефіцієнти чинним Порядком не передбачено. Водночас для обчислення пенсії позивача застосовується показник 10846,37 грн, збільшений на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 380/14692/24 на коефіцієнти 1,197 та 1,0796, який після збільшення становить 14016,56 грн. Оскільки цей показник (14016,56 грн) перевищує показник, збільшений з 01.03.2025 та з 01.03.2026 відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанов КМУ № 209 (11345,30 грн) та № 236 (12037,37 грн), перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.03.2026 не проводився. Окремо відповідач заявив про застосування наслідків пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду в частині перерахунку та виплати індексації за період з 01.03.2025 по 14.11.2025, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 460/10097/24. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Пенсію по інвалідності позивачу призначено з 25.03.2015 відповідно до Закону № 1058. З 26.05.2022 згідно з поданою заявою позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Для обчислення розміру пенсії позивача за віком при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 380/14692/24 Головним управлінням здійснено позивачу з 26.01.2024 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,197, а з 01.03.2024 - у розмірі 1,0796, у зв`язку з чим проведено перерахунок пенсії, починаючи з 26.01.2024.

Відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 380/14692/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.08.2025 у тій самій справі) перерахунок пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача в момент її призначення, у розмірі 10846,37 грн. Внаслідок збільшення цього показника на коефіцієнти 1,197 та 1,0796 він становить 14016,56 грн (10846,37 грн Ч 1,197 Ч 1,0796).

Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні для проведення індексації пенсій, зокрема: постановою від 24 лютого 2023 року № 168 - коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року; постановою від 23 лютого 2024 року № 185 - коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року; постановою від 25 лютого 2025 року № 209 - коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 року; постановою від 25 лютого 2026 року № 236 - коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року.

Листом від 07.04.2026 № 1300-0903-8/54192 відповідач повідомив позивача, що згідно з Порядком № 124 та на підставі підпункту 6 пункту 2 постанови КМУ № 209 індексація пенсії позивача з 01.03.2025 не була здійснена, оскільки показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії позивача (14016,56 грн), є більшим за показник, що враховується для обчислення пенсії відповідно до Порядку № 124 за 2016-2017 роки з урахуванням коефіцієнтів збільшення; з 01.03.2026 індексацію відповідно до постанови КМУ № 236 позивачу не здійснено з тих самих підстав. Станом на 01.03.2026 розмір пенсії позивача становить 18831,94 грн.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Частиною другою статті 40 Закону № 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс Ч (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частина друга статті 42 Закону № 1058 передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).

Пунктами 2 та 3 Порядку № 124 визначено, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена відповідно до Закону № 1058 за зверненням, що надійшло до 31.12.2024, підпадає під дію цього Порядку та підлягає перерахунку у зв`язку з індексацією у 2025 та 2026 роках.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 (на застосуванні якого фактично ґрунтується позиція відповідача) визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), до якого застосовується коефіцієнт збільшення, при цьому кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Ключовим питанням у цій справі є те, чи підлягає збільшенню на щорічні коефіцієнти, встановлені Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати, який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу (за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн), чи лише умовний (базовий) показник станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн), як фактично застосовує відповідач.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Суд враховує, що частина друга статті 42 Закону № 1058 прямо передбачає збільшення саме показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, тобто того показника, який був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії. Положення абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у частині, що передбачає збільшення базового показника станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), суперечать частині другій статті 42 Закону № 1058, оскільки нівелюють основне призначення індексації - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів - і в силу частини третьої статті 7 КАС України застосуванню не підлягають.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, виснувавши, що під час перерахунку пенсії з метою забезпечення її індексації використовуватися має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.03.2026 відповідач мав застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені пунктом 1 постанови КМУ № 209 (1,115) та пунктом 1 постанови КМУ № 236 (1,121), саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, який був врахований при призначенні пенсії позивачу.

Доводи відповідача про те, що показник середньої заробітної плати після виконання рішення суду у справі № 380/14692/24 становить 14016,56 грн і перевищує показники, обчислені відповідно до постанов КМУ № 209 і № 236 (11345,30 грн та 12037,37 грн), суд відхиляє. Зазначений показник 14016,56 грн отримано саме шляхом послідовного збільшення базового для позивача показника 10846,37 грн на коефіцієнти 1,197 (за 2023 рік) та 1,0796 (за 2024 рік), тоді як індексація за 2025 та 2026 роки із застосуванням коефіцієнтів 1,115 та 1,121 відповідачем не проведена. При цьому застосовані відповідачем для порівняння показники 11345,30 грн та 12037,37 грн обчислені з використанням знижених коефіцієнтів 1,046 і 1,061, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанов КМУ № 209 та № 236, а не коефіцієнтів 1,115 і 1,121, встановлених пунктом 1 цих постанов. Такий підхід відповідача суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058 та призводить до безпідставного позбавлення позивача права на індексацію пенсії за 2025 та 2026 роки.

Суд також враховує, що положення підпункту 6 пункту 2 постанови КМУ № 209 та підпункту 6 пункту 2 постанови КМУ № 236, якими встановлено знижені коефіцієнти збільшення (для пенсій, призначених/перерахованих у відповідні роки), не можуть застосовуватися замість коефіцієнтів 1,115 та 1,121, встановлених пунктом 1 відповідних постанов, оскільки звужують зміст та обсяг існуючого права позивача на індексацію пенсії, що не узгоджується зі статтею 22 Конституції України та абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача у 2025 та 2026 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн) на коефіцієнти 1,115 та 1,121 є протиправною.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання провести перерахунок пенсії позивача з 08.11.2025 (індексація за 2025 рік) та з 01.03.2026 (індексація за 2026 рік) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про проведення виплати пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821), суд зазначає, що таку заявлено передчасно, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Питання застосування або незастосування Порядку № 821 при виплаті позивачу пенсії, перерахованої на виконання цього рішення, може бути предметом оцінки лише після проведення пенсійним органом такого перерахунку. Тому зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат останнім не надано, то такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення починаючи з 08.11.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796) та на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) провести починаючи з 08.11.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.