Рішення № 137658914, 24.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8552/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-логістика та склад» до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-логістика та склад» (надалі - позивач) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (надалі - відповідач), у якій просить суд:

- скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000089/1 від 02.12.2025 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці UA901020/2025/000264 від 02.12.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного з компанією Greeny For Manufacturing (Єгипет) контракту №07032025-1 від 13.11.2025 придбав продукцію: «IQF FROZEN MIX VEGETABLES (заморожена суміш овочів), яка являє собою суміш овочів класу Б, бланшировану на пару, без додавання солі та цукру, не консервовану, швидкозаморожену. Склад капуста цвітна суцвіття (20-40 мм) - 5%, квасоля стручкова різана (20-40 мм) - 95%» (товар 1) та «IQF FROZEN STRAWBERRY (полуниця заморожена), яка являє собою полуницю класу Б, розміром ягід 35-25 мм, без чашолистиків, миту у барботажній ванні, без додавання цукру та швидкозаморожену при температурі не менше мінус 18 град. С». Для митного оформлення вказаного товару до відповідача подав митну декларацію, у якій визначив митну вартість товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Під час митного оформлення товару до відповідача подав всі необхідні документи.

Однак, відповідачем 02.12.2025 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000089/1, а також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UA901020/2025/000264 від 02.12.2025. Підставою для прийняття такого рішення зазначено те, що подана декларація митної вартості не містить всі складові митної вартості - вартість морського фрахту від порту Рort Said East (Єгипет) до порту Чорноморськ (Україна). Подана до митного оформлення технічна довідка 28/11 від 28.11.2025 видана не продавцем, а покупцем товару ТОВ «Торговий дім «Агрохолодлогістика та склад». Крім цього, за результатами порівняння заявленої митної вартості товарів виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт».

Товариство не погоджується з вказаним рішенням та карткою відмови, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного митного законодавства.

Вказує, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є самостійною підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Поставка товару здійснювалась на умовах CFR (порт Чорноморськ) відповідно до Інкотермс 2010, тому у ціну товарів продавцем було включено вартість морського фрахту від порту Port Said East (Єгипет) до порту Чорноморськ (Україна). Нормативно-технічна документація не стосується й безпосередньо не впливає на ціну товару. Крім цього, митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано як джерело інформації, про числові значення митної вартості таких товарів.

Наголошує, що неподання додаткових документів декларантом з об`єктивних причин, зокрема з причин їх відсутності, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що подана митна декларація 25UA901020008880U0 від 02.12.2025 не містить всі складові митної вартості, інші документи, що можуть підтвердити складові не надаються вартість морського фрахту від порту Port Said East (Єгипет) до порту Чорноморськ (Україна). Крім цього, пунктом 2.3 Контракту сторонами узгоджено, що поставка кожної партії товару повинна супроводжуватись з боку продавця документами, серед яких заявлено нормативно-технічну документацію, однак подана до митного оформлення технічна довідка №28/11 від 28.11.2025 видана не продавцем, а покупцем товару ТОВ "Торговий дім "Агрохолод-логістика та склад". За результатами проведено порівняння рівня заявленої митної вартості наданих до митного оформлення товарів виявлено що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт».

Відтак, виявлені обставини у сукупності унеможливили здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У зв`язку з чим, було запропоновано позивачу надати додаткові документи, наприклад: каталоги, специфікації, розрахунок ціни (калькуляція); документи, що містять відомості про вартість морського фрахту від порту Port Said East (Єгипет) до порту Чорноморськ (Україна); копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Оскільки необхідних документів позивачем до митного оформлення надано не було, відповідно до статтей 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК Інспектор та враховуючи встановлену статтею 57 цього Кодексу послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару №1 визначено згідно статті 64 МК України резервним методом на мінімальних рівнях із можливих альтернатив, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів на рівні 1,2280 EUR/кг (що еквівалентно 1,430300 USD/кг) для чого використані відомості з МД від 19.03.2025 № 25UA901020002008U7. Митну вартість товару №2 визначено згідно статті 59 МК України із застосуванням застережень визначених статтею 61 МК України за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні - 1,2038 EUR/кг (що еквівалентно сумі - 1,402107 USD/кг) для чого використані відомості з МД від 14.10.2025 № 25UA500020007907U5.

Вважає рішення про коригування митної вартості законним та обґрунтованим.

Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Вказує, що ні у рішенні про коригування митної вартості UA901000/2025/000089/1 від 02.12.2025, ні у відзиві на позовну заяву відповідач не вказав, які саме обставини та/або числові показники у МД потребують додаткового підтвердження або викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, та не вказано конкретні документи, визначені частиною 2 статті 53 МК України і подані до митного оформлення, в яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем.

Наголошує, що ненадання додаткових документів (каталоги, специфікації, розрахунок ціни (калькуляція)) не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

Відповідачем не зазначено яким чином було враховано відмінність торгових марок та виробників суміші овочів, складу замороженої суміші овочів (5% х 95% по МД від 02.12.2025 №25UA901020008880U0 і 80% х 20 по МД від 19.03.2025 №25UA901020002008U7), репутацію товарів на ринку, умови поставки (CFR та FOB), не надано пояснень щодо відмінності оцінюваних товарів (різний клас полуниці). До того ж, використана для митного коригування вартості товару МД від 19.03.2025 №25UA901020002008U7 визначає вартість товару за резервним методом (6 метод), тобто митниця використала декларацію, що подана декларантом після коригування, де визначено митну вартість товару не за основним методом.

25.12.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

07.01.2026 представником позивача подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

12.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

02.12.2025 представник відповідача подав суду клопотання, у якому просив суд здійснити розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.01.2026 від Кропивницької митниці Державної митної служби до суду надійшло клопотання, у якому просила здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін або за правилами загального позовного провадження.

15.01.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Кропивницької митниці Державної митної служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-логістика та склад» (покупець) та компанією «Greeny For Manufacturing» (Єгипет, продавець) укладено контракт №07032025-1 від 13.11.2015 (далі Контракт) на поставку товарів у кількості, за цінами і на умовах, викладених в інвойсі (а.с. 25-29).

Згідно із пунктом 2.1 Контракту Продавець поставляє Продукцію на умовах що вказуються в інвойсі, відповідно до Інкотермс 2010.

Сторонами узгоджена відстрочку платежу за поставлений товар на 90 днів з моменту отримання товару (п. 3.1 Контракту).

У межах контракту згідно інвойсу №936/2025 від 13.11.2025 постачальник здійснив поставку покупцю товару 1 - суміші овочів швидкого поштучного заморожування (IQF), розфасованої у 3000 мішків (по 25 кг), вага нетто - 75000 кг, вага брутто - 75300 кг, ціна за одиницю (тонну) - 470 євро, загальна вартість 35 250 євро; товару 2 - полуниці швидкого поштучного заморожування (IQF), розфасованої у 1000 мішків (по 25 кг), вага нетто - 25000 кг, вага брутто - 25100 кг, ціна за одиницю (тонну) - 770 євро, загальна вартість 19250 євро. Умови поставки визначено CFR порт Чорноморськ (відповідно до Інкотермс 2010) за маршрутом перевезення Порт-Саїд Схід (Єгипет) - порт Чорноморськ (Україна). Узгоджено відстрочку платежу за поставлений товар 90 днів від дати отримання товару (а.с. 63, 72).

З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару, уповноваженою особою позивача (ВП «БРОКЕР-ТЕРМІНАЛ») 02.12.2025 подано до Кропивницької митниці електронну митну декларацію №25UA901020008880U0, визначивши митну вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту) щодо товарів які імпортуються. Для підтвердження митної вартості товару надано: контракт №07032025-1 від 13.11.2025; рахунок-фактура (інвойс) №936/2025 від 13.11.2025; прайс-лист виробника товару від 13.11.2025; пакувальний лист від 10.11.2025; коносамент (Bill of lading) №261714776 від 19.11.2025; сертифікат про походження товару форми А №A25 0214486 від 26.11.2025; фітосанітарний сертифікат №1303833 від 18.11.2025; сертифікат відсутності ГМО (NO-GMO CERTIFICATE) від 13.11.2025; технічну довідку №28/11 від 28.11.2025 та автотранспортні накладні (CMR) (а.с. 15-32, 46-49).

Водночас, 02.12.2025 до поданої декларації відповідач надіслав повідомлення із зазначенням необхідності надання позивачем додаткових документів, наприклад: розрахунок ціни (калькуляція); документи, що містять відомості про вартість морського фрахту від порту Port Said East (Єгипет) до порту Чорноморськ (Україна); копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 103).

У відповідь на вказане електронне повідомлення митного органу позивач направив лист №1 від 02.12.2025, у якому зазначив, що на вимогу митниці надані всі необхідні документи в електронному вигляді. Інших документів надати немає можливості (а.с. 32зв.)

За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №25UA901020008880U0 від 02.12.2025 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості UA901000/2025/000089/1 від 02.12.2025, яким згідно до статті 64 МК України скориговано митну вартість товару до рівня 1,2280 EUR/кг (що еквівалентно 1,430300 USD/кг) із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей. Натомість, митну вартість товару 2 відповідно до статті 59 МК України скориговано до рівня 1,2038 EUR/кг (що еквівалентно сумі - 1,402107 USD/кг) - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а.с. 33-42).

Також, було оформлено картку UA901020/2025/000264 від 02.12.2025, якою відмолено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №25UA901020008880U0 від 02.12.2025 (а.с. 43-45).

Позивачем 02.12.2025 подана нова МД №25UA901020008913U3, згідно якої товар 1 задекларовано за шостим методом, а товар 2 за другим (а.с. 50-51).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованих позивачем товарів, що вказана позивачем у митній декларації №25UA901020008880U0 від 02.12.2025, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частинами 6 та 7 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (частини 5, 6 статті 55 МК України).

При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57).

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару 1 визначено відповідачем за другорядним методом за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару, а товару 2 на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню ідентичного товару.

З оскаржуваного рішення про корегування митної вартості вбачається, що митним органом з використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК Інспектор проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару 1 та товару 2 нижчі, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Згідно зі статтями 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК Інспектор та враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару 1 визначено гідно статті 64 МК України резервним методом на мінімальних рівнях із можливих альтернатив, що грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів на рівні 1,2280 EUR/кг (що еквівалентно 1,430300 USD/кг), для чого використані відомості з МД від 19.03.2025 №25UA901020002008U7, за якою здійснено митне оформлення товару серед інших «IQF Frozen Cauliflower MIXED withcug green beans grade B (Цвітна капуста IQF заморожена МІКС з порізаною стручковою квасолею сорт Б) - 24000 кг. Являє собою суміш овочів, бланшировану на пару,без додавання солі та цукру, не консервовану, швидкозаморожену. Торговельна марка: FRUITGY. Виробник: "Fruitgy For Agritgy Development", країна виробництва: Єгипет», МВВ 6". Натомість митну вартість товару 2 згідно статті 59 МК України із застосуванням застережень визначених статтею 61 МК України за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні - 1,2038 EUR/кг (що еквівалентно сумі- 1,402107 USD/кг), для чого використані відомості з МД від 14.10.2025 № 25UA50002000790705, за якою здійснено митне оформлення товару серед інших «Плоди та горіхи, сирі або варені у воді чи на парі, морожені, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин - полуниця свіжоморожена (IQF), без додання цукру та інших підсоложувальних речовин і домішок, без вмісту ГМО: - артикул 30001, полуниця клас А (некалібрована) - 1000 коробів по 10 кг. К - артикул - артикул 30002, полуниця клас В (некалібрована) - 50 коробів по 10 кг. Вага нетто вантажу: 10500,00 кг. Дата виробництва: 01/09/2025. Термін придатності: 24 місяці. Піддана заморозці IQF при " - 18 гр. С" Торговельна марка "нема даних", країна виробництва Єгипет, виробник: Greeny For Manufacturing, Єгипет», МВВ 1".

Коригування митної вартості було здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням відповідних митних декларацій, які містяться у ПІК "Інспектор", при цьому відповідач визначив митну вартість товару, але не зазначив, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що разом з МД №25UA901020008880U0 від 02.12.2025 позивачем були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: контракт №07032025-1 від 13.11.2025; рахунок-фактура (інвойс) №936/2025 від 13.11.2025; прайс-лист виробника товару від 13.11.2025; пакувальний лист від 10.11.2025; коносамент №261714776 від 19.11.2025; сертифікат про походження товару форми А №A25 0214486 від 26.11.2025; фітосанітарний сертифікат №1303833 від 18.11.2025; сертифікат відсутності ГМО (NO-GMO CERTIFICATE) від 13.11.2025; технічну довідку №28/11 від 28.11.2025 та автотранспортні накладні (CMR).

Так, у прайс-листі виробника товару б/н від 13.11.2025 митна вартість товару 1 (суміш овочів швидкого поштучного заморожування) зазначена із розрахунку 470 Євро за тону, а товару 2 (полуниця швидкого поштучного заморожування) зазначена із розрахунку 770 Євро за тону, що відповідає ціні вказаній у інвойсі №936/2025 від 13.11.2025.

Відомості щодо найменування, кількості вантажних місць, ваги брутто, розфасовки є ідентичними в інвойсі №936/2025, пакувальному листі від 10.11.2025, сертифікаті відсутності ГМО від 13.11.2025, коносаменті та товарно-транспортних накладних (CMR).

Таким чином, надані позивачем для митного оформлення документи у своїй сукупності містять повні, чіткі, достовірні відомості щодо найменування ввезених товарів, їх кількості, ваги (нетто та брутто), а також ціни, що підлягала сплаті. Будь-які розбіжності у поданих документах щодо ввезених товарів, ознаки їх підробки відсутні.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 18.08.2021 у справі №821/1050/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Спрацювання системи управління ризиками АСАУР може бути лише приводом більш ретельно проаналізувати всі документи та умови операції та не може бути беззаперечною підставою для відмови в оформленні товарів.

Щодо доводів митного органу про те, що подана до митного оформлення технічна довідка № 28/11 від 28.11.2025 в супереч пунктом 2.3 Контракту видана покупцем товару (позивачем), а не продавцем, суд зазначає наступне.

Згідно наявної у матеріалах справи технічної довідки №28/11 від 28.11.2025 вбачається, що така дійсно складена ТОВ «ТД «Агрохолод-логістика та склад» та містить описову інформацію щодо фізичних та якісних характеристик ввезеного товару, у тому числі: детальний опис замороженої продукції, її склад, процентне співвідношення інгредієнтів, вид пакування, дату виготовлення, термін придатності, харчову цінність та умови зберігання.

Тобто дані відомості стосуються споживчих характеристик товарів, жодним чином не підтверджують, чи спростовують числові значення складових їх митної вартості та не містять розбіжностей з іншими наданими до митного оформлення документами в частині якісних та кількісних характеристик.

Отже, складання технічної довідки №28/11 від 28.11.2025 безпосередньо позивачем жодним чином не впливає на митну вартість товарів, не може розцінюватися як подання документів, що містять розбіжності щодо ціни в розумінні статті 53 МК України, та бути підставою для проведення коригування митної вартості.

До складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач імпортував товар на умовах поставки CFR порт Чорноморськ (відповідно до Інкотермс 2010) за маршрутом перевезення Порт-Саїд Схід (Єгипет) - порт Чорноморськ (Україна).

Згідно з Правилами "Інкотермс-2010" умова поставки CFR - Вартість і фрахт (... назва порту призначення) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення. Ціна CFR (CFR price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту призначення.

Тобто, у разі міжнародних перевезень за умовами CFR саме на продавця покладається обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Судом досліджено коносамент №261714776 від 19.11.2025 згідно якого фрахт сплачено до відправки, портові збори в країні відправки сплачено до відправки, вантажно-розвантажувальні роботи передплачені.

Отже, витрати на транспортне перевезення товарів до порту Чорноморськ (Україна), а також портові збори були попередньо оплачені продавцем «Greeny For Manufacturing», тому не можуть бути включені до митної вартості такого товару, оскільки такі витрати не покладаються та не оплачуються покупцем.

У свою чергу, витребування митним органом у декларанта документів на підтвердження транспортних таких витрат здійснено без належного обґрунтування.

Також, за змістом оскаржуваного рішення митна вартість товару 1 була визначена за резервним методом в розмірі 92100,00 Євро (1,2280 EUR/кг). Для визначення митної вартості відповідачем використанні відомості з митної декларації від 19.03.2025 № 25UA901020002008U7, за якою здійснено митне оформлення товару «IQF Frozen Cauliflower MIXED withcug green beans grade B (Цвітна капуста IQF заморожена МІКС з порізаною стручковою квасолею сорт Б) - 24000 кг. Являє собою суміш овочів, бланшировану на пару, без додавання солі та цукру, не консервовану, швидкозаморожену. Склад: капуста цвітна суцвіття (20-40 мм) - 80%, квасоля стручкова різана (20-40 мм) - 20%. Співвідношення компонентів зазначене у складі може містити допустиме відхилення 5% по кожному з інгредієнтів. Торговельна марка: FRUITGY. Виробник: "Fruitgy For Agritgy Development", країна виробництва: Єгипет», МВВ 6».

Разом з тим, у порівнюваних товарах наявні суттєві відмінності у відсоткових пропорціях складу сумішей овочів, які безпосередньо впливають на їх ціноутворення. Так, задекларований позивачем товар має наступний склад: капуста цвітна (20-40 мм) - 5%, квасоля стручкова різана (20-40 мм) - 95%. Натомість товар, взятий митним органом для порівняння має інші пропорції інгредієнтів: капуста цвітна 80%, квасоля стручкова 20%. Різне співвідношення складових порівнюваних товарів на користь дешевших або дорожчих складових істотно впливає на кінцеву його вартість.

У свою чергу, вартість товару 2 була визначена за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів методом в розмірі 30095,00 Євро (1,2038 EUR/кг). Для визначення митної вартості відповідачем використанні відомості з митної декларації від 14.10.2025 №25UA50002000790705, однак оцінюваний товар та товар, взятий для порівняння мають відмінності в якісних характеристиках та комерційних умовах постачання.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що достовірність документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за відповідною митною декларацією митним органом не спростована. Відомостей про те, що імпорт товару, фактично проведено за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.

У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.

Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 18242,19 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30000,00 грн.

Відповідач подав суду заперечення на таку заяву, у яких вказав, що встановлені представником позивача тарифи на послуги правничої допомоги є завищеними, розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West AlliaNce Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17.09.2019 по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24.03.2020, по справі №320/3271/19 від 07.05.2020, від 07.09.2023 у справі №202/8301/21.від 18.05.2023 у справі №280/1983/19.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 30000,00 гривень.

На підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано: ордер на надання правничої допомоги серія ВА №1133806; договір про надання правничої допомоги від 05.12.2025 (далі Договір) із додатком.

Згідно пункту 1.1 Договору За цим Договором Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу, що вказана в цьому Договорі на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. Безпосередній зміст правничої допомоги Адвоката за цим Договором полягає у тому, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення, під час правничої строку дії цього Договору за замовленням та в інтересах Клієнта надати наступні види допомоги Клієнту: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень правових питань, в тому числі, але не обмежуючись, усне та письмове консультування Клієнта з питання скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000089/1 від 02.12.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації UA901020/2025/0000264 від 02.12.2025 року Кропивницької митниці, підготовка листів, запитів, звернень до юридичних та фізичних осіб, пов`язаних із виконанням умов Договору, підготовка та подача процесуальних документів до суду, здійснити представництво (представити) Клієнта по справі в судах першої та апеляційної інстанцій з даного питання (а.с. 54).

У додатку від 05.12.2025 до Договору сторонами узгоджено фіксовану суму гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в Договорі і визначеної Дорученням, у розмірі 50000,00 гривень, з яких 30000,00 гривень в суді першої інстанції та 20000,00 гривень в суді апеляційної інстанції. Сторони також погодили, що виплата гонорару (винагороди) авансом здійснюється в розмірі 15000 грн (а.с. 55).

У постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №280/1983/19 вказано, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення відповідача, категорію складності справи, значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що сума 30000,00 грн є завищеною та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи встановлені частиною 5 статті 134 КАС України критерії, зважаючи на характер спірних правовідносин, приймаючи до уваги обставини цієї справи та процесуальний хід її розгляду у порядку письмового провадження, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн, що відповідає принципам об`єктивності, справедливості та співмірності.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-логістика та склад» до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000089/1 від 02.12.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA901020/2025/000264 від 02.12.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-логістика та склад» (код ЄДРПОУ 36584854, вулиця Тараса Карпи, будинок 89, кімната 411, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) судовий збір у сумі 18242 (вісімнадцять тисяч двісті сорок дві) грн 19 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-логістика та склад» (код ЄДРПОУ 36584854, вулиця Тараса Карпи, будинок 89, кімната 411, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 червня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-логістика та склад» (код ЄДРПОУ 36584854, вулиця Тараса Карпи, будинок 89, кімната 411, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).

Відповідач - Кропивницька митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК