Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 399/468/26
провадження № 3/399/115/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шуліки Олександри Олександрівни,
при секретарі судового засідання Бобрик І.О.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
законного представника (мати) ОСОБА_2 ,
розглянувши об`єднані справи про адміністративні правопорушення, які надійшла з відділення поліції № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, студент, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 124, ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
18.05.2026 року на розгляд Онуфріївського районного суду Кіровоградської області із відділення поліції № 1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області одночасно надійшли два провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 19.05.2026 року адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП об`єднано в одне провадження.
08.05.2026 року о 18 годині 20 хвилин, по вулиці Станіслава Кохна, в сел. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області, водій ОСОБА_1 , керував електро-велосипедом з двигуном потужністю один кіловат, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому діючим законодавством порядку, за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, результат позитивний 1,19 ‰, чим порушив п.2.9 «а» ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 08.05.2026 року о 18 год. 20 хв. по вулиці Станіслава Кохна, в сел. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області, водій ОСОБА_1 , рухався на електро-велосипеді «DISIY60V21AH», не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, скоїв падіння, чим завдав собі легкі тілесні ушкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 Б Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 є неповнолітнім, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно приписів ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , в присутності законного представника ОСОБА_2 , підтвердив обставини, що викладені у адміністративних протоколах. Негативно оцінює свій вчинок, обіцяє подібного не вчиняти. Крім того, зазначив, що огляд на стан сп`яніння за допомогою Алкотесту Драгер відбирався працівниками поліції в лікарні.
Законний представник ОСОБА_2 пояснила, що негативно оцінює вчинок сина та запевняє, що більше такого не повториться. Зазначила, що складання протоколів та перевірки на стан сп`яніння відбувалося в її присутності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.1 та ст.8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем збоку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Однією з підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Згідно п.2.3 «Б» Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Встановлено, що 08.05.2026 року о 18 год. 20 хв. по вулиці Станіслава Кохна, в сел. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області, водій ОСОБА_1 , рухався на електро-велосипеді «DISIY60V21AH», не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, скоїв падіння, чим спричинив механічні пошкодження транспортного засобу та завдав собі легкі тілесні ушкодження.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, наведених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №058475 підтверджується: схемою місця ДТП, на якій зафіксовано розташування транспортного засобу після ДТП, яка складена 08.05.2026 року о 18 год. 20 хв. в сел. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області по вул. Станіслава Кохна; фото таблицею до схеми місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_4 ; згідно довідки чергового лікаря встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був доставлений бригадою екстреної медичної допомоги на приймальне відділення КНП «Онуфріївська лікарня» Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області. Діагноз: рубана рана підборіддя, множинні садна обличчя та верхніх кінцівок, отруєння невідомою речовиною; протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №058475 від 08.05.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУПАП у зв`язку з порушенням п.2.3.б ПДР.
Таким чином, суд вважає доведеною вину учасника дорожнього руху ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило отримання водієм легких тілесних ушкоджень, а тому його дії правильно кваліфіковані за ст.124 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП суд виходить з наступного:
Однією з підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.05.2026 року керуючи електровелосипедом не дотримався вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.10 ПДР, транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Таким чином, під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема велосипеди, гужові транспортні засоби, візки, самокати, тощо. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Пунктом 1.10 ПДР також визначено, що:
- велосипедом є транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
- мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Правила дорожнього руху не містять визначення моторолера та електровелосипеда.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про обов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемних транспортнихзасобів» наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - транспортні засоби таких категорій:
-автомобілі, мотоцикли (у тому числі моторолери та мотоколяски), мопеди, причепи до автомобілів;
-інші транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, вантажу, багажу, пошти та/або обладнані спеціальним устаткуванням/обладнанням, за умови що відомості про такі транспортні засоби внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, передбаченого Законом України "Про дорожній рух".
Відповідно до УКТЗЕД, затвердженого Законом України «Про митний тариф» розрізняється поняття:
-велосипед (група товару 8712 00)- двоколісні та інші велосипеди (включаючи велосипеди триколісні для перевезення вантажів), без двигуна;
-моторолер (група товару 8711 20 10 00), який може бути з поршневим двигуном внутрішнього згоряння або з електричним двигуном для пересування двох-, трьох- та чотирьохколісні велосипеди з допоміжними педалями, з допоміжним електродвигуном;
-мопед, як підгрупа (8714 10 00) мотоциклів.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що велосипед не може бути обладнаним двигуном (внутрішього згоряння або електричним двигуном), а приводиться в рух мускульною силою людини. Наявність двигуна є основною ознакою, яка відрізняє моролер, мопед, мотоцикл від велосипеда.
Також, пунктом 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24.02.2023,який набрав чинності 23.03.2023 р., визначено, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електромопеди, електровелосипеди, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб- це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб- це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
За положеннями частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Тлумачення «джерело підвищеної небезпеки» та «транспортний засіб» не є тотожними, в той же час саме критерій наявності у електромопеда, електровелосипеда, електросамоката, тощо можливості приведення в рух за допомогою двигуна відрізняє його від звичайного велосипеда та є визначальним при вирішенні питань, чи відноситься він як до «транспортних засобів» так і до «джерел підвищеної небезпеки».
Наявність можливості приведення електровелосипеда або моторолера в рух мускульною силою водія не позбавляє його наявності електродвигуна та можливості руху на транспортному засобі із застосуванням виключно електродвигуна без застосування мускульної сили.
За таких, обставин внаслідок внесення змін в законодавство та прийняття Закону №2956-IX-електричні колісні транспортні засоби прирівняні до транспортних засобів про, що прямо вказано у Законі №2956-IX і такі не підпадають під жодну іншу категорію учасників дорожнього руху, що визначені у ст.14 Закону України «Про дорожній рух», а тому особи, що керують такими транспортними засобами є водіями і зобов`язані дотримуватися правил дорожнього руху та ЗУ «Про дорожній рух».
Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб «DISIY60V21AH», яким ОСОБА_1 здійснював керування 08.05.2026 обладнаний електродвигуном, отже беззаперечно він не є велосипедом.
Пунктом 2.9.а ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9.а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, наведених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №539772, складеному 08.05.2026 року поліцейським СРПП СПДМ ВПМ №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ст.. сержантом поліції Кислицьким Дмитром Івановичем, підтверджується наступними доказами.
Результатом тесту на алкоголь за допомогою Алкотесту Драгер 6810, тест №5191, за яким ОСОБА_1 на час проведення тесту 08.05.2026 року о 19.40 год. перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 1,19‰. Останнє калібрування приладу 29.05.2025 року.
Суд встановив, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11 2015 р. №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 р. № 1747 «Про затвердження між повірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації за категоріями», що між повірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається», становить 1 рік.
З свідоцтва №12-01/1879 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки приладу Акотест Драгер 6810, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 29.05.2025 року, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 08.05.2026 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Акотест Драгер 6810, відтак відсутні підстави для визнання його результатів недійсними.
Відповідно до довідки інспектора адміністративної практики Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції Т. Найденко від 11.05.2026 року № 60391-2026 видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Інформаційно телекомунікаційної системи «ІПНП» підсистеми НАІС «Посвідчення» посвідчення водія не отримував.
Працівники поліції провели відеозйомку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та його оформлення з дотриманням положень ч.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року за №28/32999. Матеріали відеозапису з камер долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
У ст.266 КУпАП встановлено порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Таким чином, суд вважає доведеною вину водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Переглядом відеозаписів нагрудної камери поліцейського встановлено, що підставою для освідчення ОСОБА_1 стало те, що останній допустив ДТП. В лікарні ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», результат огляду становить 1,19 ‰. З результатом тесту ОСОБА_1 погодився.
Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлені.
Згідно з ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями …121-127,130, …цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1цього Кодексу.
Тобто, вказана норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Згідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Правопорушник ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.
Приймаючи до уваги характер вчинених адміністративних правопорушень, суд вважає, що жоден із заходів передбачених ст.24-1 КУпАП не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в подальшому.
Враховуючи характер та небезпечність вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих обставин, те, що його дії характеризуються умисною формою вини та становлять небезпеку учасникам дорожнього руху, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає відповідальності на загальних підставах, відповідно до ст.36 КУпАП, що відповідатиме характеру вчинених правопорушень та меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 130, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч.2 ст.130 КУпАП, та із застосуванням ст.36 КУпАП призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф сплачується на рахунок: отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тгс-щеОнуфр/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA658999980313000149000011001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу - адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у 15 - денний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів, на підставі ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665,60 гривень на рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Строк пред`явлення постанови суду до виконання в частині стягнення судового збору на користь держави - три місяці.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги Кропивницьким апеляційним судом, постанова якого набирає законної сили негайно після її винесення.
Повний текст складено 24.06.2026 року.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області О.О. Шуліка
Судове рішення № 137657119, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 399/468/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: