Рішення № 137657084, 24.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/3309/26

Провадження №2/592/1526/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць Д.В.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, сформованим в системі «Електронний суд» і просить стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області на її користь набуті у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії у загальному розмірі 204843,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , якому за життя у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 48/4967/22 перераховано кошти у сумі 204843,20 грн. На її звернення щодо оформлення спадкових прав після смерті чоловіка їй повідомлено, що нараховані на виконання рішення кошти не включаються до складу спадкового майна. На її звернення відповідач відмовив у здійсненні виплати грошових коштів на її користь. Вважає, що відповідач неправомірно перешкоджає реалізації її прав як спадкоємиці на отримання всього належного їй спадкового майна, яке належало спадкодавцю на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 12.03.2026 по справі відкрито загальне позовне провадження.

23.04.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В наданому відзиві на позов представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Просив розглянути справу без участі представника ГУ ПФУ в Сумській області.

У судове засідання учасники не з`явились; представник позивачки ОСОБА_2 надала суду заяву про проведення судового розгляду у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, дійшов такого висновку.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 08.02.2024; свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 03.02.2005 (а.с. 9, 13).

Згідно листа приватного нотаріуса Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Засоріна А.І. від 18.11.2024 після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина (спадкова справа № 296/2024). Спадкоємцем за законом є дружина ОСОБА_1 (а.с. 5).

Листом № 1800-0404-8/52753 від 20.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило, що ОСОБА_3 перебував на обліку як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У головному управлінні обліковуються кошти, нараховані ОСОБА_3 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 480/4967/22 у розмірі 204843,20 грн., що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися невиплачені у зв`язку з його смертю, які не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (а.с. 8).

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2 та 3 ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19, від 30.11.2022 у справі № 638/19167/19, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, від 22.02.2024 у справі № 461/5878/22.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до ч.3 ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) дійшов висновку, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Судом установлено, що недоотримана пенсія у загальному розмірі 204843,20 грн., нарахована ОСОБА_3 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 480/4967/22, ухваленого за життя спадкодавця, яке набрало законної сили, залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Позивачка успадкувала належну ОСОБА_3 суму недоотриманої пенсії, відповідно до положень статті 1227 ЦК України і у даному випадку між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання нарахованої, але неодержаної пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування, оскільки сума недоотриманої пенсії змінила свій правовий статус і є коштами, які увійшли до складу спадщини, а не пенсією, недоотриманою пенсіонером.

Враховуючи, що дії відповідача порушують право позивачки як спадкоємиці на отримання всього належного їй спадкового майна, грошові кошти, набуті позивачкою в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію у розмірі 204843,20 грн., яка належала за життя ОСОБА_3 , тому підлягає стягненню на її користь.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню документально підтверджені витрати, понесені позивачем по справі, а саме 1638,75 грн. судового збору за пред`явлення позову.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 недоотриману померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за життя пенсію у розмірі 204843 (двісті чотири тисячі вісімсот сорок три) грн. 20 коп., а також 1638,75 грн. витрат на оплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, РНОКПП 21108013.

Повне судове рішення складено 24.06.2026.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА