Постанова № 137656360, 24.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6181/26

Провадження № 3/344/1820/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі захисника Петрички О.Є., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 23 березня 2026 року близько 19 год 10 хв в м. Івано-Франківську, по вул. Мазепи, 160А, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Opel Corsa » н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я, у встановленому законом порядку, водій відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

26 травня 2026 року у судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз`яснено вимоги ст.268 КУпАП, вину не визнала. Вказала, що за кермом була того вечора не вона, а близька їй людина, тому вона відмовляється вказати хто саме. В судові засідання 17.06.2026 року та 24.06.2026 року ОСОБА_1 не прибула, причини неявки не повідомила, заяв та клопотань не подавала.

26 травня 2026 року в судовому засіданні захисник Петричка О.Є. вказав, що оскільки ОСОБА_1 не була водієм, то в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вказав, що за кермом була інша особа, яку ОСОБА_1 не хотіла називати під час складення протоколу, однак в суді готова і просить його допитати. В судове засідання 17.06.2026 року захисник не прибув, подав заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в інших справах. В судове засідання 24.06.2026 року захисник не прибув потворно. Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні 26.05.2026 року оголошувалася перерва для виклику свідків та наступна дата судового засідання (17.06.2026 року) узгоджувалася із захисником та ОСОБА_1 , заперечень в захисника щодо дати і часу не було.

Приймаючи до уваги викладене, дотримуючись принципів законності і верховенства права та розумності строків під час здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також враховуючи неодноразові відкладення судових засідань, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, повідомлених належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 за період часу з березня 2026 року по червень 2026 року мала об`єктивну можливість організувати ефективний захист своїх інтересів в суді та прибути на судові засідання, однак не приймала заходів для цього.

За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вини ОСОБА_1 надано наступні докази, котрими доведені фактичні обставини адміністративного правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №622502 від 23.03.2026 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху; актом огляду на стан сп`яніння, даними з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також їхніми усними поясненнями наданими в судовому засіданні, даними відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції та автомобільного реєстратора, іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, а також містить відомості щодо відмови від підпису особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на відеозаписах зафіксовано ознайомлення особи з складеними протоколом та те, що особа відмовляється від підпису та отримання копії протоколу.

В протоколі, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.

Відповідно до протоколу, при складенні протоколу ОСОБА_1 роз`яснювалися її права і обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що підтверджується долученим відеозаписом.

Як слідує з протоколу, правопорушник з наявними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.

З копії письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 23.03.2026 року він на власному автомобілі рухався в сторону с.Крихівців. Перед ним рухався автомобіль «Opel» н.з. НОМЕР_2 , який в районі центральної міської лікарні здійснив наїзд на тротуар та зачепив залізний стовпчик, а потім дальше продовжив рух та в районі світлофора біля міського озера ледь не зачепила припарковане авто, а після виїхала на зустрічну смуг. Потім в районі фізкультурного технікуму, на пішохідному переході, здійснила наїзд на бордюр та стовпчик та ледь не збила пішоходів на тротуарі. Після чого він зупинив її власним авто та викликав поліцію. Водійка припаркувала авто та вибігла з нього з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Була одягнена в шкіряну куртку, чорні лосини, сорочка в клітинку. В автомобілі була одна, за кермом. На прохання дочекатися поліції поводила себе агресивно та пробувала втікати з місця події.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , допитаний під присягою і попереджений про кримінальну відповідальність, підтвердив вказані обставини та зазначив, що ОСОБА_1 була саме за кермом, в автомобілі перебувала одна. Того дня він керував транспортним засобом по вулиці Мазепи. Побачив, що автомобіль Опель, яки й рухався перед ним, збив бордюрний стовпчик біля лікарні. А потім ще і біля фізкультурного інституту. Враховуючи те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 неодноразово здійснював наїзд на бордюр, стовпчик, виїзд на зустрічну смугу, та ледь на наїхав на пішоходів, він прийняв рішення її зупинити, та випередивши автомобіль, зупинив її власним авто. Вона вибігла з машини з явними ознаками сп`яніння, її поведінка була агресивна, вона кричала та погрожувала, намагалася втекти. В автомобілі вона перебувала одна, інших осіб не було. Він викликав поліцію.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , допитаний під присягою і попереджений про кримінальну відповідальність пояснив, що ішов того вечора з міського озера додому і побачив, що їде автомобіль Опель, який неодноразово заїжджав на тротуар, в двох місцях наїхавши на бордюрний стовпчик, а біля фізкультурного технікуму ледь не наїхав на людину. В якийсь час автомобіль, який рухався позаду, здійснив обгін і перекрив дорогу, внаслідок чого водій Опеля припаркувалася спочатку на тротуарі, а потім від`їхала недалеко і припаркувалася на стоянці біля будинку. Коли він підійшов ближче, то побачив, що водійка в автомобілі була одна і намагалася втекти, однак чоловік, який зупинив її, почав викликати поліцію і він вже допоміг йому, почавши говорити з нею.

З копії письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він йшов по тротуару в районі зупинки громадського транспорту по вул. Мазепи з боку фізкультурного техніку. Раптом почув голосний звук від удару чогось важкого. Відскочивши, він побачив, що автомобіль «Opel» н.з. НОМЕР_2 боковою частиною заїхав в бордюр та парканець біля зупинки, не зупиняючись вона продовжила рух з уже пробитим колесом. Водій автомобіля «BMW», що їхав по ззаду неї, не розгубився, обігнав її та своїм автомобілем перекрив їй рух. Він почав голосно розпитувати як вона почувається, а потім сказав, що вона п`яна. Після чого водій «Opel» виїхала на зустрічну смуга та спробувала їхати далі. Через кілька десятків метрів припаркувала машину та вийшла і продовжила рух. Він та водій «BMW», наздогнали та зупинили її. Він одразу почав дзвонити в поліцію. Декілька хвилин вони стояли біля неї, поки не приїхала поліція.

Відеозаписами долученими до матеріалів справи, які переглянуті в судовому засідання, зафіксовано як екіпаж патрульної поліції приїхав на виклик. На місці події свідки надали пояснення та вказали на ОСОБА_1 , як на особу яка керувала транспортним засобом та порушуючи ПДР вчинила наїзд на бордюр, огорожу та ледь не в`їхала в пішоходів. Як вбачається із відеозапису поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці. На момент приїзду ОСОБА_1 перебуває сама, пізніше після телефонних дзвінків приїхав невідомий чоловік та жінка. ОСОБА_1 роз`яснювалися її права, від отримання копії протоколу та підпису особа відмовилася, що зафіксовано відеозаписами. Під час складення протоколу запутувала працівників поліції, відмовляючись від складення і проходження, а потім змінюючи свої слова.

Працівники поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 виявивши в останньої ознаки алкогольного сп`яніння, відповідно до законодавства України, в межах своєї компетенції та виконуючи свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», запропонували водію проходження огляду щодо визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі.

На неодноразові пропозиції пройти огляд на місці та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовлялася.

Долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повною мірою подію адміністративного правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд критично розцінює позицію особи та її захисника про те, що за кермом була не вона, а близька їй людина, оскільки вказане спростовується матеріалами справи та показаннями свідків. Наведені захисником доводи є формальними та не спростовують фактичних обставин вчиненого правопорушення, тому суд розцінює їх як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення відповідальності.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на неї, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями свідків є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відтак, на підставі зазначеного вище, вважаю доводи захисника про те, що працівники поліції безпідставно пропонували пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння, оскільки остання не керувала транспортним засобом на думку суду є недоречними та розцінюється як обрана тактика захисту.

Крім того, суд звертає увагу, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тоді як ОСОБА_5 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов`язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп`яніння.

Повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських, доходжу висновку, що доводи захисника про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу. Встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та безумовно вказують на наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Звертаю увагу, що відповідно до вимог статті 267 КУпАП у разі незгоди з діями працівників поліції ОСОБА_1 могла оскаржити такі дії у порядку, передбаченому КАС України або до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі).

Однак, матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Отже, працівники поліції правомірно склали акт огляду та направлення на огляд, при цьому зазначивши в документах, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року також передбачено, що, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння в такому випадку є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, суд встановив, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 Кодексу про адміністративні правопорушення України суд враховує характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого. З огляду на наведене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде згідно ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-35, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.251, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 665 гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іванна КОВАЛЮК