Рішення № 137656102, 22.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/222/26

Провадження № 2/202/2326/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі: головуючого судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Споживчий Центр» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 07.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 07.01.2025-100001448, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 4 000,00 гривень, строком на 155 день, зі сплатою процентів за користування кредитом. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у загальному розмірі 7 668,00 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 600,00 грн; заборгованості по процентам в розмірі 1 828,00 грн; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 360,00 грн; неустойки 1880,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Споживчий Центр» просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 7 668,00 грн та судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, яка належним чином повідомлена про судовий розгляд, у встановлений судом строк не скористалась правом на подання відзиву на позов чи зустрічного позову, будь яких заяв/клопотань до суду від неї не надходило.

При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07.01.2025-100001448, відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 8, 12, 13 банк надає позичальнику кредит у сумі 4 000,00 грн, на строк 155 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 10.06.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розрахунок денної процентної ставки: 0,97 %= (6040/4000)/155х100%. Комісія, пов`язана з надання кредиту 360,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 3 209,43%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 10 040,00 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 6 040,00 грн. Неустойка 60 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 20 кредитного договору № 07.01.2025-100001448 від 07.01.2025 року спосіб ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Відповідно до п. 22 кредитного договору № 07.01.2025-100001448 від 07.01.2025 року підписанням цього договору клієнт підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частина 1, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com/ua/ua/rozkritta-informacii), паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», примірник цього договору.

Кредитний договір підписано на вказаних у ньому умовах, одноразовим ідентифікатором, шляхом надіслання кому на фінансовий номер.

Згідно паспорту споживчого кредиту та заявки кредитного договору кредитні кошти у сумі 4 000,00 грн перераховуються позичальнику на банківський рахунок позичальника 5225-31XX-XXXX-6123.

Кредитний договір № 07.01.2025-100001448 від 07.01.2025 підписано Відповідачем шляхом накладання одноразового ідентифікатора.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», згідно якої на виконання договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 07.01.2025 14:47:36 на сумму 4 000,00 грн, на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 617613956. Призначення платежу: видача за договором кредиту №07.01.2025-100001448.

Відповідач належним чином не виконує умови договору, у зв`язку з чим відповідно до наданого позивачем розрахунку має заборгованість перед позивачем у розмірі 7 668,00 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 600,00 грн; заборгованості по процентам в розмірі 1 828,00 грн; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 360,00 грн; неустойки 1880,00 грн.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно з частиною першою статті 530 ЦК України.

Положенням статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положенням статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору № 07.01.2025-100001448 від 07.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 та факт отримання відповідачем кредитних коштів, тому з відповідача підлягає стягнення заборгованість за тілом кредиту та нараховані відсотки.

Відповідно до пунктів 8, 9 Договору № 07.01.2025-100001448 від 07.01.2025 року, встановлена комісія за обслуговування кредиту,. і позивач просить стягнути з відповідача 360,00 грн за додатковою комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження за які послуги по обслуговуванню кредиту ці кошти були нараховані.

Згідно постановою Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, Верховний Суд визнав незаконним та нікчемним стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Суд дійшов висновку, що банк не має права стягувати плату за послуги, які він діє у власних інтересах (наприклад, ведення супроводжуючих справ, облік заборгованості або розрахунково-касове обслуговування кредиту).

Таким чином позовні вимоги про стягнення комісії задоволенню не підлягають

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою у розмірі 1 880,00 грн суд зазначає таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє до цього часу.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також зазначеним Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Згідно з розрахунком позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 668,00 грн, з яких, зокрема, 1 880,00 грн - заборгованість за неустойкою.

Нарахування позивачем пені (штрафів) за період після 24 лютого 2022 року не відповідає вимогам законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені, адже з 24 лютого 2022 року відповідно до пункту 18 Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX позичальники звільняються від відповідальності, та від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені). На підставі викладеного, неустойка у розмірі 1 880,00 грн стягненню не підлягає.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5 428,00 грн, з яких: 3 600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 828,00 грн - заборгованість за процентами.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 828,49 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 07.01.2025-100001448 від 07.01.2025 року у розмірі 5 428 грн (п`ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 828,49 грн (одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень сорок дев`ять копійок).

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпра (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 22.06.2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Суддя С. І. Доценко