Ухвала суду № 137656051, 23.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

23 червня 2026 року справа № 320/17609/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Шморгуна Романа Миколайовича про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернулась ОСОБА_1 з позовом до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2026 №80606011.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код ВП: 44116011). Витребувано докази у справі від відповідача.

03.06.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2026 подано матеріали виконавчого провадження.

12.06.2026 канцелярією суду зареєстровано матеріали виконавчого провадження, направлені відповідачем на адресу суду засобами поштового зв`язку.

19.06.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано докази у справі.

22.06.2026 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Шморгуна Романа Миколайовича про забезпечення позову в адміністративній справі №320/17609/26, подану через підсистему "Електронний суд" 19.06.2026, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 80606011, відкритого на підставі постанови державного виконавця від 27.03.2026 щодо виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № Ф-79 від 02.01.2026 про стягнення заборгованості у розмірі 517 398,53 грн з ОСОБА_1 , до завершення розгляду судом справи та набрання рішенням суду законної сили.

Вказана заява згідно протоколу автоматизованого розподілу від 22.06.2026 була передана для розгляду судді Кушновій А.О.

За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку).

Згідно з частиною 5 статті 151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову, представник позивача зазначає, що станом на момент подання цієї заяви відкрито виконавче провадження №80606011 щодо виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № Ф-79 від 02.01.2026 року про стягнення заборгованості у розмірі 517 398,53 грн з ОСОБА_1 . Державний виконавець вчинив дії щодо примусового виконання вказаної постанови, а саме наклав арешт на всі рахунки позивача та майно позивача, а саме на автомобіль, вартість якого перевищує суму стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) в декілька разів.

Вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідачем може бути списано та перераховано третій особі (ГУ ДПС) кошти з рахунків позивача або проведено звернення стягнення на майно позивача. Такі наслідки створять істотні труднощі для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2026 старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романченко І.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80606011 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 02.01.2026 за №Ф-79 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по сплаті недоїмки у розмірі 517 398,53 грн.

Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80606011 від 27.03.2026 отримано позивачем 03.04.2026 (трекінг Укрпошти R067133669911).

Постановою старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романченко І.О. від 27.03.2026 в рамках виконавчого провадження ВП №80606011 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках//електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Отже, з матеріалів справи вбачається, що на даний час Голосіївським відділом ДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження ВП №80606011 здійснюється примусове виконання виконавчого документу - вимоги Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.01.2026 за №Ф-79 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 517 398,53 грн.

При цьому, у заяві заявник просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 80606011, відкритого на підставі постанови державного виконавця від 27.03.2026 щодо виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № Ф-79 від 02.01.2026 про стягнення заборгованості у розмірі 517 398,53 грн з ОСОБА_1 , до завершення розгляду судом справи та набрання рішенням суду законної сили.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій виключно в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як було зазначено судом вище, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

У той же час, в рамках цієї справи ОСОБА_1 оскаржує постанову Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2026 №80606011, яке відкрито з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 02.01.2026 за №Ф-79 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по сплаті недоїмки у розмірі 517 398,53 грн.

Отже, в даному випадку виконавчим документом є вимога Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 02.01.2026 за №Ф-79, якою позивача повідомлено, що станом на 02.01.2026 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 517 398,53 грн. Недоїмка виникла відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на підставі акту документальної перевірки №101701/Ж5/26-15-24-02-06/2384103884 від 25.11.2025.

У той же час відомостей щодо оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві № Ф-79 від 02.01.2026, якою позивача повідомлено, що станом на 02.01.2026 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 517 398,53 грн., - матеріали справи не містять, та заявник такої інформації у заяві не зазначає.

Отже заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами у цій справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що заявлені заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 80606011, відкритому на підставі постанови державного виконавця від 27.03.2026 при примусовому виконанні Вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві № Ф-79 від 02.01.2026 про стягнення заборгованості у розмірі 517 398,53 грн з ОСОБА_1 мають бути заявлені в рамках адміністративної справи щодо оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № Ф-79 від 02.01.2026, якою позивача повідомлено, що станом на 02.01.2026 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 517 398,53 грн.

Висновки Верховного Суду щодо наявності передбачених підстав для забезпечення позову, на які зробив відповідач посилання в касаційній скарзі, фактично стосуються відмінних в порівнянні з цією справою обставин. Варто зауважити, що у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.

Отже, та обставина, що в іншій справі позов було забезпечено і Верховний Суд з цим погодився, не означає наявність безумовних підстав для застосування таких заходів у будь-якій іншій справі, в тому числі з подібним предметом спору. Це обґрунтовується тим, що за змістом частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Натомість, результат вирішення справи та/або порушеного питання завжди залежить від фактичних обставин у кожній конкретній справі, доказів, наявних на підтвердження доводів та/або заперечень, та їх сукупної правової оцінки.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Шморгуна Романа Миколайовича про забезпечення позову в адміністративній справі № 320/17609/26 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.