Ухвала суду № 137655546, 22.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 червня 2026 року 320/41583/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.?Києві (адреса 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16 ЄДРПОУ 42098368) та Пенсійного фонду України (адреса 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. №9 ЄДРПОУ 00035323) про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.

Представник ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.?Києві та Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.?Києві відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №?1596, та включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів у Філії Головного управління по м.?Києву та Київській області Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 670?804,72?грн, нараховану на виконання рішення, ухваленого Київським окружним адміністративним судом 20 листопада 2024 року у справі №?320/32007/23.

-Зобов`язати Пенсійний фонд України профінансувати на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 670?804,72?грн, нарахованої на виконання рішення, ухваленого Київським окружним адміністративним судом 20 листопада 2024 року у справі №?320/32007/23, без застосування положень постанов Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №?1156 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік та від 11.10.2024 №?1156 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік.

-Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо непрофінансування виплати ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 670?804,72?грн, нарахованої на виконання рішення, ухваленого Київським окружним адміністративним судом 20 листопада 2024 року у справі №?320/32007/23.

-Зобов`язати Пенсійний фонд України профінансувати на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 670?804,72?грн, нарахованої на виконання рішення, ухваленого Київським окружним адміністративним судом 20 листопада 2024 року у справі №?320/32007/23, без застосування положень постанов Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №?631 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік та від 11.10.2024 №?1156 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.?Києві подати звіт про виконання рішення суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи 19.08.2025 визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Правова позиція сторін.

Позивач зазначає, що є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23 було задоволено його позовні вимоги, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії та відмови у проведенні її перерахунку, а також зобов`язано відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії. За твердженням позивача, листом від 21.05.2025 №2600-0202-8/91583 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про проведення на виконання зазначеного судового рішення перерахунку пенсії з 01.01.2018 та нарахування до виплати за період з 01.01.2018 по 31.05.2025 суми у розмірі 670 804,72 грн. Позивач вказує, що попри проведення відповідного нарахування зазначені кошти фактично йому не виплачені. У зв`язку з цим його представник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Пенсійного фонду України з адвокатськими запитами щодо розміру нарахованої заборгованості, строків її виплати, порядку формування черговості виконання судових рішень, а також щодо фінансування нарахованої суми пенсії. Як зазначає позивач, у відповідях від 04.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Пенсійний фонд України повідомили, що виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється відповідно до черговості за датою набрання рішенням законної сили та в межах бюджетних асигнувань, передбачених на такі цілі. Крім того, Пенсійний фонд України послався на відсутність затвердженого бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік та недостатність бюджетного фінансування для здійснення відповідних виплат. ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання рішення, яке ухвалив Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20 листопада 2024 року у справі №320/32007/23, тому звернувся до суду із даним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.

17.09.2025 представник Пенсійного фонду України скерував до суду письмовий відзив, у якому проти задоволення позову заперечував та зазначав, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23 виконано в частині проведення перерахунку пенсії позивача, а сума заборгованості за результатами такого перерахунку обчислена та облікована в установленому порядку. Пенсійний фонд України вказував, що повноваження щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій належать територіальним органам Пенсійного фонду України, зокрема Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, яке є окремою юридичною особою публічного права. При цьому Пенсійний фонд України не був стороною у справі №320/32007/23, не приймав рішень щодо пенсійного забезпечення позивача та не допускав бездіяльності щодо виконання зазначеного судового рішення. Також відповідач зазначав, що фінансування пенсійних виплат здійснюється в централізованому порядку на підставі списків, сформованих територіальними органами Пенсійного фонду України. При цьому централізоване фінансування не є персоналізованим та не передбачає можливості здійснення Пенсійним фондом України виплати або фінансування коштів окремому одержувачу поза встановленою процедурою. У зв`язку з цим, на думку відповідача, вимога про зобов`язання Пенсійного фонду України профінансувати виплату коштів безпосередньо позивачу виходить за межі його повноважень. Крім того, відповідач посилався на те, що виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, в межах бюджетних асигнувань та відповідно до встановленої черговості, яка визначається датою набрання судовим рішенням законної сили. За твердженням відповідача, у 2024 році кошти, передбачені на погашення заборгованості за рішеннями судів, були використані в повному обсязі, а бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на момент надання відповіді не був затверджений, у зв`язку з чим фінансування відповідних виплат не здійснювалося. Відповідач зазначав, що відомості про заборгованість позивача в сумі 670 804,72 грн внесені до відповідних інформаційних систем Пенсійного фонду України та враховані під час формування потреби у бюджетному фінансуванні. Окрім цього, відповідач вважав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки заявлені вимоги фактично пов`язані з виконанням судового рішення у справі №320/32007/23, а питання виконання судових рішень повинні вирішуватися у порядку, передбаченому статтями 370-383 Кодексу адміністративного судочинства України та законодавством про виконавче провадження.

У встановлений судом строк представник Головного управління Пенсійного фонду України в м.?Києві не подав відзив на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та не повідомив про поважні причини його неподання.

Матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа, яка підтверджує отримання відповідачем 28.08.2025 копії ухвали суду про відкриття провадження через електронний кабінет.

Станом на день ухвалення рішення строк, встановлений судом для подання відзиву, сплив.

Будь-яких заяв, клопотань чи пояснень від Головного управління Пенсійного фонду України в м.?Києві до суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, а Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем проведено відповідний перерахунок пенсії та визначено суму заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.05.2025 у розмірі 670 804,72 грн.

Як убачається зі змісту позовної заяви та наведених позивачем обставин, підставою звернення до суду у цій справі є саме невиплата суми заборгованості, нарахованої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23.

Отже, спірні правовідносини виникли після ухвалення та набрання законної сили рішенням суду у справі №320/32007/23 та безпосередньо пов`язані з його виконанням.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи та підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, а примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Крім того, статтями 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено спеціальні механізми судового контролю за виконанням судових рішень, зокрема шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а також шляхом подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що статті 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставою їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального позовного порядку захисту шляхом подання нового позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості, визначеної іншим судовим рішенням.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а контроль за його виконанням здійснює суд.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2026 у справі №120/7799/25 дійшов висновку, що невиконання або неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, оскільки питання виконання судового рішення мають вирішуватися у межах спеціальних процедур судового контролю, передбачених статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати сум, нарахованих на виконання судового рішення, їх фінансування, включення до виплатних документів та зобов`язання здійснити виплату фактично стосуються порядку виконання судового рішення та не утворюють самостійного публічно-правового спору.

Суд зазначає, що предметом цього спору є фактично незгода позивача з повнотою виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23 в частині виплати нарахованої на його виконання суми пенсії у розмірі 670 804,72 грн.

При цьому заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиплати зазначеної суми, її фінансування, включення до виплатних документів та зобов`язання здійснити відповідну виплату безпосередньо пов`язані з виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не утворюють самостійного публічно-правового спору, а стосуються порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судового рішення, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.07.2021 у справі №160/2592/20 зазначив, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Верховний Суд вказав, що зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже були розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті самі позовні вимоги та з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них збігаються сторони, предмет і підстави позову, тобто коли вони повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, якими обґрунтовується звернення до суду.

Підставою позову є обставини та норми права, на яких ґрунтується вимога позивача про судовий захист, а предметом позову є матеріально-правова вимога до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23 вже було вирішено спір між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку та виплати пенсії позивача.

Заявлені у цій справі вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати суми пенсії, нарахованої на виконання зазначеного судового рішення, зобов`язання включити відповідні суми до виплатних документів та здійснити їх фінансування фактично спрямовані на досягнення виконання рішення суду у справі №320/32007/23 та ґрунтуються на тих самих правовідносинах, які вже були предметом судового розгляду.

Отже, звернення позивача з цим позовом фактично спрямоване на повторне судове вирішення питання, яке виникло у зв`язку з виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №320/32007/23, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16 ЄДРПОУ 42098368) та Пенсійного фонду України (адреса 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. №9 ЄДРПОУ 00035323) про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про закриття провадження направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15-ти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Вісьтак М.Я.