Рішення № 137654663, 24.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. справа № 300/1657/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 092950003257 від 14.03.2026р., яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виданої позивачу 22.08.2025р. за № 178 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025р. у справі 300/1353/25; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виданої ОСОБА_1 22.08.2025р. за № 178 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025р. у справі 300/1353/25, у розмірі 62% від заробітку зазначеному у цій довідці - 145344 (сто сорок п`ять тисяч триста сорок чотири) грн., з урахуванням одержаних сум за цей період.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 300/1353/25 позивачем отримано довідку Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області за № 178 від 22.08.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024. Позивач звернувся із заявою про перерахунок довічного грошового утримання на підставі довідки за № 178 від 22.08.2025. За принципом екстериторіальності заява позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 092950003257 від 14.03.2026 позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно суперечить ч.4 ст.142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, що передбачає перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого щодо задоволення позову заперечив. У відзиві представник зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача 06.03.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з відсутністю правових підстав, оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки не змінився в порівняні з розміром прожиткового мінімуму на 2020 рік, відповідно і не змінився розмір суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді. Також представник відповідача просив суд залучити до участі в даній справі співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. В задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі (а.с. 28-34).

Ухвалою від 20.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про залучення співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі 300/1353/25, яке набрало законної сили 05.06.2025, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області: визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області щодо відмови у видачі судді у відставці ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 3028 грн.; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення (призначення/перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року відповідно до статті 130 Конституції України, пункту 2 частини 3 та частини 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", який складає 3028 грн. (а.с. 12-13).

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 300/1353/25 позивачем отримано довідку Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області за № 178 від 22.08.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 (а.с. 11).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо здійснення з 01.01.2024 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки за № 178 від 22.08.2025 (а.с. 14-15).

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 092950003257 від 14.03.2026 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки за № 178 від 22.08.2025. Вказано, що органам Пенсійного фонду України у 2024 не повідомлялось про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям місцевих судів. Статтею 135 Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді встановлюється в залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося (а.с. 16-17).

Вважаючи, що пенсійним органом протиправно прийняте рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці відповідно до довідки за № 178 від 22.08.2025, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України № 1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів (частина друга статті 4 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з пунктом 1 частини 3, частинами 4, 5 статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1.1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1.2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1.25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок № 3-1) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 3-1).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку № 3-1, звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.

Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Згідно з пунктом 2 розділу ІV Порядку № 3-1, для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку № 3-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.

Таким чином, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

У свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Статтею 7 Закону № 3460-IX установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 гривні.

Судом встановлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 300/1353/25 позивачем отримано довідку Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області за № 178 від 22.08.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 (а.с. 11).

Суд зазначає, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII і норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.

Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

Закон № 3460-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №1402-VIII, а положення Закону № 3460-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Суд зазначає, що сталою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права (постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 21.09.2023 у справі № 380/25627/21).

Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Окрім цього, у питанні застосування наведених норм права в правовідносинах, подібних до тих, що склалися у цій справі, Верховний Суд послідовно підтримує висновки, висловлені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25, згідно з якими для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тому в разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (постанови Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі №440/559/25, 16 березня 2026 року у справі №380/19912/24, від 25 березня 2026 року у справі №340/519/25, від 08 квітня 2026 року у справі №340/1792/25, від 30 квітня 2026 року у справі №440/12533/24 та інші).

Крім того, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив про нерелевантність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону №1402-VIII та статті 7 Закону № 3460-IX. Так, у справі №240/9028/24 спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Натомість у справі №200/2309/25, як і у цій справі №300/1657/26, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, а саме наявності підстав для здійснення такого перерахунку з огляду на зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року.

Відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 від обставин справи, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, під час вирішення цього спору.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.05.2026 за результатом розгляду справи № 300/1726/25.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги збільшення станом на 01 січня 2024 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області за № 178 від 22.08.2025.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 092950003257 від 14.03.2026 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області за № 178 від 22.08.2025 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо клопотання позивача про звернення до негайного виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Тобто, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.

Оскільки в даному випадку способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 092950003257 від 14.03.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області за № 178 від 22.08.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області за № 178 від 22.08.2025, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.