Рішення № 137654625, 15.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 червня 2026 року (10 год. 51 хв.)Справа № 280/3607/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача Грамчук М.О.,

відповідача Фесюк О.В,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 39924774)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі відповідач), в якій позивач просить:

скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20.03.2026 р. №193-к Про звільнення ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року;

зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 20 жовтня 2021 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваним наказом відповідача, позивача було звільнено із займаної посади, у зв`язку із відмовою від запропонованих посад, однак позивач зазначає про те, що не відмовлявся від посад, а навпаки виявив бажання працювати, але відповідач не запропонував всі вакантні посади та не дочекавшись відповіді позивача, щодо обрання посади звільнив його. Вважає, що відповідачем не дотримано процедуру звільнення. Просить позов задовольнити.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі 280/10981/21 було скасовано наказ про звільнення та зобов`язано запропонувати вакантні посади, що було зроблено у повному обсязі відповідачем, а так як позивач відмовився від запропонованих посад, позивач був звільнений. Вважає, що звільнення позивача відбулось із додержанням вимог законодавства України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито загальне позовне та призначено підготовче засідання на 11.05.2026.

Ухвалою суду 11.05.2026 відкладено підготовче засідання на 01.06.2026.

Ухвалою суду 01.06.2026 відмовлено в прийняття уточнень позовної заяви з підстав наявності Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі № 280/10981/21, яким було зобов`язано відповідача запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 20 жовтня 2021 року, тому суд не може проігнорувати наведене рішення та поновити відразу позивача, а питання стягнення середнього заробітку також є предметом розгляду у справі №280/2124/26. У цей же день було відкладено підготовче засідання на 15.06.2026.

Ухвалою суду 15.06.2026 закрито підготовче провадження та за згодою сторін суд перейшов до розгляду справи по суті, у той же день.

15.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

21.05.2021 ОСОБА_1 наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20.05.2021 №268-К призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області як такого, що визначений переможцем конкурсу, в порядку просування по службі.

09.11.2021 поштовим відправленням із трек-номером 0100199514347 позивачем отримано наказ Держпродспоживслужби від 20.10.2021 №576-к Про звільнення ОСОБА_1 з 20.10.2021 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області у зв`язку з поновленням на посаді ОСОБА_2 , який раніше обіймав цю посаду, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 88 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із наказом Держпродспоживслужби від 20.10.2021 №576-к Про звільнення ОСОБА_1 позивач звернувся до суду із позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, ОСОБА_3 , в якому позивач просив: скасувати наказ Держпродспоживслужби від 20.10.2021 №576-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області з 21.10.2021.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі № 280/10981/21 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Держпродспоживслужби від 20.10.2021 №576-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Зобов`язано Держпродспоживслужбу запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 20 жовтня 2021 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 280/10981/21 від 18.10.2022 задоволено апеляційну скаргу Держпродспоживслужби, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №280/10981/21 від 05 лютого 2026 року касаційну скаргу адвоката Грамчук Марини Олександрівни - представника ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі №280/10981/21 скасовано. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 у справі №280/10981/21 залишено в силі.

25.02.2026 року листом з трек-номером 0100101335024 (а.с.64 зворотній) на адресу ОСОБА_1 з боку Держпродспоживслужби надійшов лист від 11.02.2026 вих. № 24-18/3880, яким позивачу повідомлено про те, що наказом Держпродспоживслужби від 11.02.2026 №99-к, на виконання рішення суду, скасовано наказ Держпродспоживслужби від 20.10.2021 №576-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Разом з тим, відповідачем запропоновано позивачу розглянути рівнозначні вакантні посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області та начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області. Про прийняте рішення запропоновано повідомити Держпродспоживслужбу протягом 10 календарних днів.

04.03.2026, з дотриманням строків встановлених у листі від 11.02.2026 вих. № 24-18/3880 (10 днів), цінним листом з описом вкладення з трек-номером R690060006527 (а.с.20), позивач направив на адресу відповідача лист наступного змісту:

«Від Держпродспоживслужби надійшла пропозиція щодо вакантних посад начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області та начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області.

Наступним повідомляю, що я бажаю працевлаштуватись та продовжувати державну службу в Держпродспоживслужбі.

У зв`язку із зазначеним, з метою виконання рішення суду та реалізації моїх прав у вільному виборі роботи, прошу Вас, надати інформацію про наявність чи відсутність, станом на дату відповіді, в структурі Держпродспоживслужби всіх вакантних (не зайнятих) посад державної служби категорії «Б» (5 ранг), або інших рівнозначних посаді ОСОБА_1 , яку він обіймав до 20.10.2021, посад державної служби.

Інформацію прошу надіслати мені на адресу: АДРЕСА_1 ».

Зазначений лист відповідачем отримано 09.03.2026.

Листом від 17.03.2026 №В-2770/В-3013 (а.с.90) відповідач повідомив позивача, що Держпродспоживслужбою в листі від 11.02.2026 вих. № 24-18/3880, який було направлено на адресу позивача, був зазначений перелік всіх наявних посад державної служби, суб`єктом призначення на які є Голова Держпродспоживслужби.

23.03.2026 позивач отримав лист від 17.03.2026, про що свідчить поштове відправленням з трек-номером 0100101348312 ( а.с. 65 зворотній, 14 та 90 зворотній номер відправлення).

Та вже 25.03.2026 поштовим відправленням з трек-номером 0100101518668 (а.с.15) позивач отримав від відповідача супровідний лист від 20.03.2026 №24-18/7454 та наказ Держпродспоживслужби від 20.03.2026 №193-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (далі наказ №193-к), яким позивача наказано вважати звільненим 20.10.2021 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Позивач вважає, що відповідач не дочекавшись факту отримання позивачем листа від 11.02.2026 вих. № 24-18/3880 щодо вичерпності переліку запропонованих посад, виніс оскаржуваний наказ від 20.03.2026 №193-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким позивача наказано вважати звільненим 20.10.2021 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, тому такий наказ підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Дія цього Закону поширюється на державних службовців, зокрема, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (пункт 3 частини другої статті 3 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну службу", державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, визначних частиною першою цієї статті.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апарату (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну службу"рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів;

Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 5 Закону України "Про державну службу" визначено, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" визначено перелік підстав припинення державної служби, зокрема:

1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);

4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону);

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);

7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 881 цього Закону).

Відповідно до ст.87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

11) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільненн

При цьому, ст. 9-1 Закону України "Про державну службу" регулює порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів

1. Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

3. Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

4. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

З матеріалів справи судом встановлено, що Держпродспоживслужба листом від 11.02.2026 №24-18/3880 повідомила позивача про скасування наказу Держпродспоживслужби від 20.10.2021 №576-к про звільнення позивача та запропонувала позивачу розглянути вакантні посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області та начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області, на виконання рішення суду у справі №280/10981/21. Цим листом було надано 10 днів на надання відповіді позивачем.

Також суд зазначає, що відповідач на вимогу суду надав довідку від 27.05.2026 №24.1/12/53 в якій зазначає про наявність вакантних посад станом на 27.05.2026: начальник Дніпропетровської області з 25.03.2026, начальник Донецької області з 26.12.2023 та начальник Луганської області з 22.10.2025, якою підтверджує перелік вакантних посад.

Суд не приймає аргумент відповідача, що листом від 11.02.2026 було повідомлено позивача про вакантні рівнозначні посади, а лише 20.03.2026 його було звільнено, так як позивач не виявив бажання працювати на жодній із запропонованих посад, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що листом від 04.03.2026 позивач повідомив Держпродспоживслужбу про бажання працевлаштуватись та продовжувати державну службу, а також просив надати інформацію щодо наявності всіх вакантних рівнозначних посад. Тобто позивач не відмовлявся від запропонованих посад, як стверджує відповідача, а так як відповідач не зазначив, що це є вичерпний перелік посад, тому позивач цілком правомірно просив надати весь перелік вакантних посад.

Лист від 04.03.2026 відповідачем отримано 09.03.2026.

Листом від 17.03.2026 відповідач повідомляє позивач, що це всі наявні вакантні посади.

Лист відповідача від 17.03.2026, позивач отримав лише 23.03.2026, а 20.03.2026 вже був звільнений.

Судом встановлено, що лист відповідача від 17.03.2026 відповідно до поштового відправлення з трек-номером 0100101348312 був направлений 18.03.2026, прибуло до відділення 69121 м. Запоріжжя Україна 22.03.2026, а фактично отримано позивачем 23.03.2026.

При цьому, суд зауважує, що ч.4 ст.9-1 Закону України «Про державну службу» встановлений 5 денний термін щодо доведення інформації, однак відповідач не дотримавши навіть цього терміну, вже 20.03.2026 приймає наказ про звільнення ОСОБА_1 .

Зазначені вище обставини свідчать про доброчесну поведінку позивача щодо наміру на працевлаштування, які підтверджуються своєчасним отриманням поштової кореспонденції від відповідача та надання відповідей.

Зокрема, суд звертає увагу, що наказ №193-к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 20.03.2026 не містить посилання на норму закону, на підставі якої позивач був звільнений.

Закон України «Про державну службу», а у разі не врегульованих цим Законом питань звільнення, нормами законодавства про працю, закріплений порядок звільнення працівників, в залежності від підстави звільнення, який повинен був бути дотриманий роботодавцем під час звільнення, що відповідачем було проігноровано.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не відмовлявся від працевлаштування на запропоновані посади. Навпаки, зі змісту листа позивача вбачається його намір продовжувати державну службу та бажання з`ясувати повний перелік вакантних посад.

Судом проаналізований детально зміст листа відповідача від 11.02.2026 та зроблений висновок, що не можливо достовірно встановити чи то був повний перелік, наявних на той момент, рівнозначних посад.

Також слід зазначити, що відповідачем позивач був звільнений 20.10.2021 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, а Наказ про звільнення датований 20.03.2026, з цього приводу суд зазначає наступне.

Рішенням суду у справі № 280/10981/21 було скасовано попередній наказ про звільнення, відповідно позивач вважається таким, що ніколи не переривав трудову діяльність із дати першого звільнення та вважався працюючим на попередній посаді.

Звільнення позивача тією ж старою датою, означає надання новому наказу зворотної сили в часі. Суд звертає увагу, що надання наказу про звільнення зворотної сили є неприпустимим.

Якщо роботодавець має законні підстави звільнити працівника знову, він зобов`язаний заново пройти всю законну процедуру.

За таких обставин суд вважає, наказ від 20.03.2026 №193-к «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно обраного способу захисту позивача шляхом зобов`язання відповідача запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 20 жовтня 2021 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі № 280/10981/21 зобов`язано відповідача запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 20 жовтня 2021 року.

Так як судом встановлено, що дії які вчинялися відповідачем і позивачем, та які були досліджені судом у даній справі, були спрямовані на виконання саме рішення суду по справі № 280/10981/21, а суд дійшов висновку про протиправність наказу відповідача від 20.03.2026 №193-к «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно сторони повертаються у попереднє правове становище, тому суд вважає належним способом захисту позивача, зобов`язання відповідача запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 20 жовтня 2021 року.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, в силу приписів Закону України Про судовий збір, питання про розподіл судового збору не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 39924774) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20.03.2026 №193-к Про звільнення ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року.

Зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він займав до припинення державної служби 20 жовтня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 24.06.2026.

Суддя О.В. Конишева