Ухвала суду № 137653919, 24.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 червня 2026 р.Справа №160/17728/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ТРАНС» про забезпечення позову у справі №160/17728/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ТРАНС» до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

1. 26.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ТРАНС» (пр-т Героїв, буд. 33, прим. 5, м. Дніпро, 49106, код ЄДРПОУ 40871490) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.06.2026 №013131 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

2. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що постанова Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.06.2026 №013131 про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

3. Разом із позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ-ТРАНС» подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа постанови Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.06.2026 №013131 на суму 17000,00 грн. із забороною вчиняти будь-які дії щодо стягнення коштів та накладення арешту на майно, до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.

4. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до оскаржуваної постанови до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн, за порушення ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розумінні ст. 3 ч. 1 п. 7 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та за умови відсутності її добровільного виконання, вона підлягає примусовому виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, на відміну від інших штрафів, по адміністративно-господарських штрафах закон не передбачає зупинення процедури їх стягнення на час оскарження в суді.

Водночас, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Незважаючи на розгляд справи в суді, Укртрансбезпека зобов`язана протягом трьох місяців з дати вручення постанови передати матеріали у виконавчу службу на стягнення незаконно накладеного штрафу. Це пояснюється тим, що за цими документами стягнення здійснюється у безспірному порядку. Як наслідок відносно позивача буде відкрито виконавче провадження щодо стягнення у примусовому порядку штрафу та виконавчого збору, буде накладено за стандартною процедурою арешт на розрахункові рахунки і на рухоме і нерухоме майно підприємства.

Заявник зазначає, що сума штрафу у розмірі 17000,00 грн є істотним фінансовим навантаженням для підприємства, що здійснює господарську діяльність у сфері організації перевезень. Таке фінансове навантаження створює реальну загрозу стабільності роботи підприємства, особливо з огляду на поточну економічну ситуацію, необхідність здійснення розрахунків із контрагентами, оплати послуг залучених перевізників та виконання поточних господарських зобов`язань. Накладення штрафу у такому обсязі може істотно ускладнити господарську діяльність товариства.

Оскільки постанова Укртрансбезпеки є виконавчим документом, її направлення до органів державної виконавчої служби може призвести до відкриття виконавчого провадження. У межах такого провадження може бути накладено арешт на банківські рахунки підприємства, що фактично унеможливить здійснення розрахунків із контрагентами, оплату послуг залучених перевізників, виплату заробітної плати працівникам та сплату податкових зобов`язань. Така ситуація може призвести до зриву виконання договорів транспортно-експедиторського обслуговування, втрати клієнтів і репутаційних збитків для підприємства.

З огляду на наведене, очевидно, що невжиття заходів забезпечення позову створює для позивача істотні негативні наслідки, оскільки навіть короткострокове блокування рахунків може унеможливити здійснення поточної господарської діяльності, розрахунки з контрагентами та виконання договірних зобов`язань. Відтак, зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови є єдиним дієвим механізмом для запобігання порушенню прав і законних інтересів підприємства до остаточного вирішення спору судом.

5. З огляду на викладене просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

6. Вирішуючи по суті заяву про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.

7. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

8. Частинами 1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

9. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

10. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

11. Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

12. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

13. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

14. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

15. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

16. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

17. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

18. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

19. Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та документи, додані до неї встановлено, що Управлінням державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №013131 від 02.06.2026, якою застосовано до заявника адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

20. Суддя вважає, що заявником не надано суду достатніх та переконливих доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

21. Також суддя зазначає, що заявник не надав суду доказів, які б свідчили про явну протиправність постанови відповідача. Встановлення протиправності чи обґрунтованості оскаржуваного рішення відповідача, що є предметом позову, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.

22. Будь-якого аргументу щодо ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду (у випадку задоволення позовних вимог) позивачем в заяві не зазначено.

23. Також заявником не надано суду доказів звернення відповідачем оскаржуваної постанови до примусового виконання, доказів відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання оскаржуваної постанови відповідача, доказів накладення арешту на майно та грошові кошти позивача, доказів вчинення державним виконавцем дій спрямованих на виконання оскаржуваної постанови відповідача.

24. Таким чином, заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях, які не підтвердженні жодними доказами.

25. Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами.

26. Положеннями ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

27. Згідно до ч. 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28. З огляду на викладене, суддя робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ТРАНС» про забезпечення позову.

29. Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

30. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ТРАНС» про забезпечення позову у справі №160/17728/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ТРАНС» до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

31. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський