Ухвала суду № 137653224, 23.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

23 червня 2026 р. Справа № 120/8596/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та наказів та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо примусового доставлення, утримання, взяття на облік, проведення медичного огляду та призову ОСОБА_1 09-10.06.2025;

- визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.06.2025 №2025-0609-1900-5418-7;

- визнати недійсним та анулювати військовий квиток серія НОМЕР_2 оформлений ІНФОРМАЦІЯ_3 09-10.06.2025;

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов ОСОБА_1 на направлення до в/ч НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.06.2025 №168 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 18.09.2025 №4094 про призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 18.09.2025 №274 (по стройовій частині) в частині виключення ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 20.10.2025 №41-рс (по особовому складу) в частині звільнення ОСОБА_1 з посади та зарахування у розпорядження командира;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу та звільнити з військової служби.

Ухвалою від 12.06.2026 позовну заяву залишено без руху, зокрема, з підстав пропуску строку звернення до суду. З огляду на викладене позивачу запропоновано подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, із долученням відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали від 12.06.2026 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява про поновлення строку звернення до суду у зв`язку з поважністю причин його пропуску.

В обґрунтування цієї заяви позивач стверджує, що він з 27.11.2025 та донині перебуває під вартою в ДУ "Вінницька установа виконання покарань №1" в рамках кримінального провадження №12025020120000156 (справа №147/940/26, Тростянецький районний суд Вінницької області, ухвала про обрання запобіжного заходу від 28.11.2025).

Вказує, що позивач вперше ознайомлений з оскаржуваними наказами командира в/ч НОМЕР_1 (№168 від 10.06.2025, №4094 від 18.09.2025, №274 від 18.09.2025, №41-рс від 20.10.2025) та довідкою ВЛК від 09.06.2025 №2025-0609-1900-5418-7 виключно в рамках ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12025020120000156. До цього моменту позивачу жоден з цих документів не вручався і не видавався.

Тож, заявник вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Позивач не міг дізнатися про зміст документів раніше ніж отримав доступ до них.

За подіями позивач вказує про відсутність можливості своєчасного звернення до суду через те, що 09.06.2025 був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10.06.2025-по серпень 2025 проходив бойове злагодження у в/ч, 08.08.2025 за наказом командира направлений на повторну ВЛК у військово-медичний клінічний центр Центрального регіону України, 27.08.2025 - 18.09.2025 проходив стаціонарну медичну експертизу у закритому медичному закладі, з 27.11.2025 перебуває під вартою.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач оскаржує накази командира військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2025 №168, від 18.09.2025 №4094, від 18.09.2025 №274 та від 20.10.2025 №41-рс, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо примусового доставлення, утримання, взяття на облік, проведення медичного огляду та призову ОСОБА_1 09-10.06.2025; довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.06.2025 №2025-0609-1900-5418-7; наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов ОСОБА_1 на направлення до в/ч НОМЕР_1 .

Тож, до цих правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду.

Позивач до суду звернувся 05.06.2026 (згідно з відміткою на поштовому конверті), що вказує на пропуск строку, установлений законом.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Заявник, покликаючись на лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.06.2025 №4748, стверджує, що він не підписував виданих останнім документів, а відтак не був обізнаним.

Досліджуючи питання початку перебігу строку на звернення до суду, суд установив, що відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.06.2025 №4748 зазначено, що документів, які були видані ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 не підписував.

Водночас, у цьому листі на другому аркуші перший абзац зверху зазначено, що 09.06.2025 на ім`я ОСОБА_1 була виписана повістка №12274 для проходження військової служби під час мобілізації у складі команди НОМЕР_1 , проте від підпису повістки ОСОБА_1 відмовився, у зв`язку з чим посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено акт відмови від отримання повістки та доведено її вимоги в усній формі.

Суд приймає вказані докази як належні, оскільки вони надані стороною позивача на підтвердження наведених у позові обставин.

Щодо обізнаності позивача про довідку щодо ступеню його придатності до військової служби, суд зазначає, що відповідно до листа від 30.07.2025 начальника 11 Регіональної військово-лікарської комісії, який наданий на скаргу військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 стосовно довідки ВЛК від 09.06.2025 №2025-0609-1900-5418-7, повідомлено командира військової частини та позивача про необхідність направлення останнього на медичний огляд ВЛК за територіальним принципом.

Із цього листа від 30.07.2025 суд встановив, що позивач був ознайомлений із змістом довідки, скористався правом на оскарження та направляв медичні додаткові документи, що спростовує доводи заявника про неможливість ознайомитися з документами, неможливості дізнатися про зміст документів раніше ніж отримав доступ до них в рамках кримінального провадження.

Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2025, адресованого позивачу, на звернення останнього, відповідно до направлення №670 від 08.08.2025 ОСОБА_1 направлено для проходження військово-лікарської комісії.

Отже, наведені вище обставини та докази вказують на те, що позивач був обізнаний про зміст довідки ВЛК від 09.06.2025, про повістку №12274 для проходження військової служби під час мобілізації у складі команди НОМЕР_1 , про що оголошено йому усно. Не погоджуючись із довідкою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 подав у встановленому порядку скаргу, на яку листом від 30.07.2025 начальником 11 Регіональної військово-лікарської комісії надана відповідь.

Покликання позивача на ознайомлення з документами виключно в рамках ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 27-28.11.2025 як підставу для поновлення строку з поважних причин, суд вважає безпідставним, оскільки матеріалами позову спростовуються доводи позивача.

З приводу спірних наказів в/ч НОМЕР_1 від 18.09.2025 №274 та від 18.09.2025 №4094 про призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , суд зазначає що відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької ОВА, ОСОБА_1 18.09.2025 написав заяву про відмову від подальшого лікування, йому надано виписний епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №16217. За встановленим порядком виписка військовослужбовців здійснюється винятково в супроводі представника військової частини, який прибув 18.09.2025 о 19:00. Проте позивач категорично відмовився від виписки до військової частини, про що зроблено відповідну відмітку в медичній документації, та пацієнта виписано самостійно.

Тож, доводи позивача, що він постійно не мав доступу до юридичної допомоги спростовуються доказами, які долучені до матеріалів справи. Позивач самостійно зазначає, що він з 27.08.2025 по 18.09.2025 проходив стаціонарну медичну експертизу у закритому закладі. Однак, перебування позивача з 19.09.2025 по 27.11.2025 матеріали справи не містять, та не наведено причин неможливості у цей період звернутися за правовою допомогою.

В контексті питання дотримання строку звернення до суду, суд зазначає, що частиною 2 ст. 122 КАС України, обумовлено про обчислення строку не лише з дня, коли особа дізналася, але і з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За сталою практикою Верховного Суду, суд має перевіряти, чи мав позивач реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Із здобутих доказів суд встановив, що позивач був обізнаний про зміст довідки від 09.06.2025, яку оскаржував до 11 Регіональної військово-лікарської комісії, звертався до військової частини НОМЕР_1 про направлення його на військово-лікарську комісію, що підтверджується додатком 8 до позовної заяви, листом від 02.09.2025 командир військової частини повідомив про направлення позивача до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону України. До листа в додатках долучений витяг із наказу командира в/ч №231 від 08.08.2025 про виключення його із котлового забезпечення у зв`язку з вибуттям на проходження військово-лікарської комісії, тому позивач не міг не знати, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .

Зрештою, факт проходження військової служби особою, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2025 року у справі №260/651/24 виснував, що посилання позивача на одну з причин неможливості звернення до суду, що він був мобілізований, не може бути визнано поважною причиною, оскільки не містить відомостей про те, що позивач виконував бойові завдання у зоні бойових дій та про те, що особисто не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходився у зоні бойових дій. Сам факт мобілізації, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із перебуванням на службі, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.

Велика Палата у постановах від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/240/24 та інших, вказала, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмежене встановленням процесуальних строків, якщо такі обмеження переслідують легітимну мету та не є непропорційними.

Як було зауважено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 року у справі №9901/462/21, згідно з практикою ЄСЛП застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).

Натомість, безпідставне поновлення таких строків може також свідчити про порушення принципу правової визначеності, як невід`ємної складової принципу верховенства права.

Отже, позивачем у заяві про поновлення процесуального строку не наведено достатніх та переконливих аргументів, не надано відповідних доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду, які б завадили звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Суд повторно наголошує, що виходячи з предмету позову, строк звернення до суду встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, якою обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій справі пропущений строк є тривалим, тому позивач має навести конкретні обставини неможливості звернення до суду із доказами своїх доводів, чого зроблено не було, тому наведені мотиви у заяві є неповажними.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

В силу приписів п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Як унормовано частиною 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладені обставини, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу та роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та наказів та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 23.06.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна