Рішення № 137652937, 24.06.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1623/25

Провадження № 2/513/321/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

у грудні 2025 року представник позивача Какун Анна Станіславівна звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року в розмірі 78678,74 грн, з яких: 25000,00 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 53678,47 грн загальна заборгованість по відсоткам; 0,00 грн загальна заборгованість по комісії; 0,00 грн загальна заборгованість по несанкціонованим овердрафтам; 0,00 грн пеня/штрафи.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 01 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАКОМБАНК» (далі Первісний кредитор чи АТ «ТАКОМБАНК»), укладено Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» №002/12842635-SP (далі Кредитний договір), підписанням якого акцептував Публічну пропозицію АТ "ТАСКОМБАНК", яка розміщена на веб-сайті Банку та Лендинговій сторінці та беззастережно приєднався до умов Договору. Строк дії Кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії Кредитного ліміту; направлення Клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом Кредитної лінії та/або про закриття Поточного рахунку.

26 травня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВО ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №HI/11/29-Ф від 26 травня 2025 року (далі Договір факторингу). у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується пере (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити TOB «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існую Дату відступлення Прав Вимоги (копія витягу з Договору факторингу додається).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №HI/11/29-Ф від 26 травня 2025 року Реєстру Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги Відповідача в сумі 78678,47 грн, з яких: 25000,00 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 53678,47 грн загальна заборгованість по відсоткам; 0,00 грн загальна заборгованість по комісії; 0,00 грн загальна заборгованість по несанкціонованим овердрафтам; 0,00 грн пеня/штрафи.

3 моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 26 травня 2025 року Позивачем не здійснювалось жодних нарахувань штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним №002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року в сумі 78678,47 грн, з яких: 25000,00 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 53678,47 грн загальна заборгованість по відсоткам; 0,00 грн загальна заборгованість по комісії; 0,00 грн загальна заборгованість по несанкціонованим овердрафтам; 0,00 грн пеня/штрафи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2025 року справу №513/1623/25, передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 09 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області №194/26 від 24 лютого 2026 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 25 лютого 2026 року, справу № 513/1427/25, прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16 квітня 2026 року на 12 годину 20 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, с. Сарата, вул. К. Вернера, буд. 105.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 16 квітня 2026 року зазначена позовна заява була залишена без руху із наданням строку п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 01 травня 2026 року, продовжено розгляд справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; наступне судове засідання призначено на 08 годину 10 хвилин 24 червня 2026 року у приміщенні Саратського районного суду Одеської області, повідомивши про це учасників справи.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. В позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомила, відзив та заперечення на позов не надала.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.

Судом установлено, що 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 подавши заяву № 959017, приєдналась до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank».

У відповідності до наданої позивачем виписки АТ Таскомбанк по рахунку НОМЕР_1 за період з 01 грудня 2021 року по 26 травня 2025 року, належного ОСОБА_1 , відповідач користувалась кредитними коштами.

26 травня 2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №HI/11/29-Ф, у відповідності до умов якого АТ «Таскомбанк» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні АТ « Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що також підтверджується копією Акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу №HI/11/29-Ф від 26 травня 2025 року та витягом з Реєстру боржників до договір факторингу №HI/11/29-Ф від 26 травня 2025 року.

Відповідно до пункту 2.3. договору, відступлення прав вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку № 2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно пункту 3.1. цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що фактор зобов`язаний в день укладення сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 3974947,56 гривень.

Того ж дня, позивачем на рахунок Акціонерного товариства «Таскомбанк» було сплачено погоджену у пункті 3.1. договору суму фінансування у розмірі 3974947,56 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією № 22817 від 26 травня 2025 року.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №HI/11/29-Ф від 26 травня 2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 78678,47 грн, з яких: 25000,00 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 53678,47 грн загальна заборгованість по відсоткам; 0,00 грн загальна заборгованість по комісії; 0,00 грн загальна заборгованість по несанкціонованим овердрафтам; 0,00 грн пеня/штрафи.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року у розмірі 78678,47 грн, з яких: 25000,00 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 53678,47 грн загальна заборгованість по відсоткам; 0,00 грн загальна заборгованість по комісії; 0,00 грн загальна заборгованість по несанкціонованим овердрафтам; 0,00 грн пеня/штрафи.

Відповідно дост.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1046,1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17 (провадження № 61-684св18), вказано, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Таскомбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві №959017 від 01 грудня 2021 року, підписаній сторонами, не міститься відомостей про розмір кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами.

В заяві про усунення недоліків від 21 квітня 2026 року представник позивача Чечельницька Антоніна Олексіївна, звертає увагу суду на те, що матеріали справи містять копію електронної версії Довідки АТ «ТАСКОМБАНК», за якою ОСОБА_1 є власником поточних рахунків та карток, відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК» відповідно до Заяв Анкет щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної карти, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту Sportbank.

Також, представник позивача вказує на те, що у вказаній Довідці вказано номер кредитного договору 002/12842635-SP, зазначаючи те, що Договором про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання Банківських послуг, фінансових та інших в межах проєкту «Sportbank» № 002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року АТ «ТАСКОМБАНК» відкриває Відповідачу поточний рахунок з встановленим кредитним лімітом та здійснює його комплексне обслуговування.

Проте, матеріали справи не містять копію договору № 002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року, таким чином суд не має змоги встановити істотні умови та перевірити розрахунки заборгованості, суд може дійти висновку, що: належності укладеного кредитного договору; чи виникли між сторонами договірні зобов`язанням за якими ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 78678,47 гривень.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цьому конкретному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача мають мінливий характер.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надана анкета-заява не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 , оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Посилання представника відповідача, на Додаток 5 до Публічної пропозиції (оферти) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної катки, надання інших банківських та фінансових послуг в межах проекту «Sportbank», не знайшли свого підтвердження, оскільки в судовому засіданні позивачем надано на дослідження позовну заяву з такими додатками, а саме: неякісну копію заяви №959017 від 01 грудня 2021 року; копію Правил користування платіжною карткою, які є додатком до Публічної пропозиції (оферти) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору на відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки надання інших банківських та фінансових послуг в проекту «Sportbank»; розрахунок заборгованості по кредитному договору №002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року, укладеного з позичальником ОСОБА_1 станом на 26 травня 2025 року; виписки по особовим рахункам кредитного договору №002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 з 01 грудня 2021 року по 26 травня 2025 року; довідку ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» щодо набуття зазначеним товариством права вимоги за кредитним договором №002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року; копію договору факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2026 року та копію акту приймання-передачі Реєстру права вимоги за договором факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2026 року; копію витягу з реєстру прав вимоги від 26 травня 2025 року та інші документи, які підтверджують правовий статус позивача та його представника.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано самого кредитного договору №002/12842635-SP від 01 грудня 2021 року на який посилається у позові та у заяві про усунення недоліків представник позивача.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, здійснений представником ТОВ «ФК «ЄАПБ», є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, на яких умовах передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит та обумовлений порядок їх використання та повернення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа № 219/1704/17, провадження №61-1211св19.

А відтак матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю публічну пропозицію (оферту) та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті погодженої домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Публічна пропозиція (оферта) АТ Таскомбанк на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» та Тарифів на умови обслуговування фізичних осіб в банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обставин, викладених в позовній заяві.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 53678,47 грн не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем витяг з Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», Наповнення, Тарифи та умови обслуговування картки Sportbank, що містять інформацію про істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту за продуктом «Картка Sportbank», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені договором.

У Заяві-анкеті № 959017 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, що підписана відповідачем зазначені лише дані про особу позичальника, у ній не зазначено банківського продукту, який йому надається, а також відсутні істотні умови договору, а саме: не визначено проценту ставку за кредитом, її тип, порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів.

Суд також встановив, що АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт, яким відповідач активно користувався.

Випискою по особовим рахункам кредитного № НОМЕР_2 від 01 грудня 2021 року підтверджено, що ОСОБА_1 , користувалася наданою їй кредитною карткою, знімала кошти, проводила розрахунок, здійснювала погашення кредиту.

Враховуючи, що належних і допустимих доказів погодження між сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами позивачем не надано, ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, яка згідно розрахунку позивача складає 25000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №144563 від 11 листопада 2025 року.

Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 962,14 грн (25000,00 грн / 78678,47 грн * 3028,00 грн)

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 141 ,259, 263 ,264, 265, 280-289 ЦПК України,

у х в а л и в :

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за тілом кредиту в сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 962 (дев`ятсот шістдесят дві) гривні 14 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ "ТАСкомбанк".

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 24 червня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова