Ухвала суду № 137652428, 12.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23531/26

Провадження № 1-кс/947/8449/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 ,, яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026160000000546 від 26.05.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Надлиманське, Овідіопольського району, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, військового - заступник командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2022 № 89 ОСОБА_4 призначено на посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

Незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та обов`язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_7 , діючи всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства, вчинив злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, з метою протиправного збагачення, всупереч інтересам служби, а також ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», за наступних обставин.

Разом з цим, в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше червня 2026 року, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення невстановленими особами ТЦК та СП щодо зняття з розшуку осіб, які ухиляються від мобілізації та фіктивне їх працевлаштування до підконтрольної йому військової частини, з метою забезпечення таким особам подальшого уникнення зарахування до бойових підрозділів та проведення робочого часу на власний розсуд, без фактичного виконання завдань підрозділу відповідної військової частини.

Додатково встановлено, що на території м. Одеси проживає військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_8 , який оголошений у розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із порушенням правил військового обліку.

У зв`язку з відсутністю знань та страхом перед відповідальністю за порушення мобілізаційного законодавства ОСОБА_8 вирішив звернутися за допомогою до ОСОБА_4 , який повідомив останньому, що за грошову винагороду в розмірі від 5 000 до 7 000 доларів США може посприяти йому у знятті з розшуку у зв`язку із порушенням правил військового обліку та в подальшому ухиленні від мобілізації шляхом фіктивного працевлаштування до підконтрольної йому військової частини, з метою забезпечення подальшого уникнення зарахування до бойових підрозділів та проведення робочого часу на власний розсуд, без фактичного виконання завдань підрозділу відповідної військової частини.

Після вищевказаного, ОСОБА_8 вирішив не вчиняти протиправних дій та звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про злочинні наміри ОСОБА_4 .

Так, 04.06.2026, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 15 год 17 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою:

м. Одеса, бульвар Гетьмана Сагайдачного, 15, при особистій зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , якого було залучено до протиправної діяльності ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, висунув ОСОБА_8 вимогу надати неправомірну вигоду у розмірі від 5 000 до 7 000 доларів США за вплив на прийняття рішення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо зняття ОСОБА_8 з розшуку у зв`язку із порушенням правил військового обліку та подальшого фіктивного працевлаштування до підконтрольної йому військової частини, з метою забезпечення подальшого уникнення зарахування до бойових підрозділів та проведення робочого часу на власний розсуд, без фактичного виконання завдань підрозділу відповідної військової частини.

Надалі, 10.06.2026, о 16 год 20 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , завершуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою конспірації своєї злочинної діяльності, особисто одержав від ОСОБА_9 раніше обумовлену неправомірну вигоду у загальному розмірі 6 000 доларів США, на виконання раніше висунутої вимоги, за вплив на прийняття рішення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо зняття

ОСОБА_8 , з розшуку у зв`язку із порушенням правил військового обліку та подальшого фіктивного працевлаштування до підконтрольної йому військової частини, з метою забезпечення подальшого уникнення зарахування до бойових підрозділів та проведення робочого часу на власний розсуд, без фактичного виконання завдань підрозділу відповідної військової частини.

Після вчинення вищевказаних дій, 10.06.2026 протиправну діяльність ОСОБА_4 було припинено шляхом затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеннмя у розмірі 900 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні -

Прокурор ОСОБА_3 обгрунтувала клопотання, вимоги якого підтримала та просила задовольнити.Розмір застави обгрунтувала майновим станом підозрюваного, зокрема наявності земельних ділянок, та розміром неправомірної вигоди.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання вказуючи на недоведеність ризиків, повідомив, що підзахисний частково погоджується з підозрою.Просить врахувати долучені документи та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначенням місця перебування у військовій частині, а у разі задоволення клопотання просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника, з підозрою погодився частково.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали надані стороною захисту, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

11.06.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 26.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 26.05.2026, який повідомив, що звернувся до свого знайомого ОСОБА_9 стосовно законного вирішення питання щодо зняття з розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 26.05.2026, який повідомив, що знайомий з ОСОБА_4 та має змогу познайомити

ОСОБА_10 з ним, для вирішення питання, щодо законного шляху зняття з розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 , від 11.06.2026, який повідомив, що 04.06.2026 відбулась зустріч з ОСОБА_4 де проговорювались деталі, щодо вирішення питання та формального проходження військової служби без фактичного виконання обов`язків військовослужбовця за надання неправомірної вигоди у розмірі 6000 доларів США та повідомив що 10.06.2026 відбулась зустріч з ОСОБА_4 для передачі грошових коштів за здійснення впливу на посадових осіб, які виконують функції держави; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 , від 11.06.2026, який повідомив, що 04.06.2026 відбулась зустріч з ОСОБА_4 де проговорювались деталі, щодо вирішення питання та формального проходження військової служби без фактичного виконання обов`язків військовослужбовця для ОСОБА_8 за надання неправомірної вигоди у розмірі 6000 доларів США та повідомив що 10.06.2026 відбулась зустріч з ОСОБА_4 для передачі грошових коштів за здійснення впливу на посадових осіб, які виконують функції держави; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 10.06.2026, який повідомив, що був присутній під час проведення слідчих дій; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 10.06.2026, який повідомив, що був присутній під час проведення слідчих дій; протоколом огляду та вручення грошових коштів заявнику від 10.06.2026; протоколом огляду місця події від 10.06.2026 в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 6 000 доларів США, які ОСОБА_4 отримав в якості неправомірної вигоди; протоколом обшуку транспортного засобу, марки «Land Rover», моделі «Rаnge Rover», чорного кольору з vin-кодом НОМЕР_2 , який фактично зареєстрований за державним номерним знаком НОМЕР_3 , однак використовує державний номерний знак НОМЕР_4 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 від 10.06.2026; протоколом обшуку місяця фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2026; протоколом затримання ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 10.06.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання документів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 має відносно міцні соціальні зв`язки з огляду на те, що він має постійне місце мешкання та місце роботи, проте враховує те, що на даний час останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому ризик переховування підозрюваного наразі не можна виключати в рамках кримінального провадження.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховуючи значення ОСОБА_4 як суб`єкта незаконних дій, її роль у розслідуваних подіях та відсутність достатньої інформації задля викриття всіх учасників причетних до злочину, з урахуванням активної стадії досудового розслідування, підозрювана, володіючи інформацією про кримінальне провадження стосовно неї, обставин, що є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, може вжити заходів, з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та наразі не зібрані. Ігнорування вказаного, буде несправедливим підходом до завдань кримінального провадження.Вказаний ризи підтверджується й тим, що під час обшуку підозрювана сховала свій телефон, який досі не знайдено.

Отже кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, які можуть бути використані в рамках даного кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що в рамках даного кримінального провадження наявні свідки, зокрема: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, які повідомляють та можуть в подальшому повідомити важливі обставини імовірного вчинення злочину.

З огляду на роль підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовано свідчить про підвищений ризик вчинення нею перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема така роль свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності особи підозрюваної, її вплив на інших співучасників та наявність у неї реальних можливостей протидіяти кримінальному провадженню, натомість як досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об`єктивна необхідність у відшуканні речей та документів, які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були . Тому на цьому етапі слідства ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України є вкрай обґрунтованим.

Водночас, сторона обвинувачення посилається й наявність в рамках даного кримінального провадження й ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування щодо причетності підозрюваної до вчинення ще інших кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, слідчий суддя відхиляє відповідні доводи сторони обвинувачення.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Проте, встановлені під час судового засідання ризики, передбачені п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і русі кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, та ризику впливу на свідків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативним, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 , який є заступником командира військової частини НОМЕР_1 , інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, вчиненого під час перебування на службовій посаді військової частини, що створює в суспільстві негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом військовослужбовцями, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.

Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення злочину у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину (одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди).

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

З урахуванням резонанстності обставин вчинення злочину, враховуючи розмір неправомірної вигоди у сумі 6000 доларів CША (на момент вчинення інкримінованого злочину сума становила близькл 264 000 грн,), а також те, що протиправна діяльність, яка інкримінується підозрюваному імовірно є систематичною (на даний час засекречені протоколи НСРД), слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного слід визначити заставу у розмірі 900 (дев`ятсот ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 995 200 (два мільйона дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч двісті ) гривень.

На думку слідчого судді, застава у вказаному розмірі, цілком відповідає фінансовим можливостям підозрюваного, не є для нього завідомо непомірною, та дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру, визначених слідчим, прокурором; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 08 серпня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 900 (дев`ятсот ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 995 200 (два мільйона дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч двісті ) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 09.08.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру, визначених слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1