Рішення № 137652235, 22.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1690/23

Провадження № 2/486/74/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ТОВ «ФК «Ріальто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №219201-34229-1 від 01.02.2021, станом на 16.10.2023 в розмірі 23188,00 грн., що складається з: 4000,00 грн. заборгованості за кредитом; 2388,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 01.02.2021 по 03.03.2021 (включно); 16800,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. кредитного договору за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту (грошових коштів) за кожний день прострочення за період з 04.03.2021 по 01.07.2021 (включно) відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.02.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №210201-34229-1, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 4000,00 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з цим станом на 16.10.2023 виникла заборгованість в загальній сумі 23188,00 грн. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». В подальшому, 17.06.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, згідно з яким ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ріальто» за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №219201-34229-1 від 01.02.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 . Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач просить задовольнити позовні вимоги. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023 справу розподілено судді Волковій О.І.

Ухвалою суду від 27.10.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано у АТ КБ «Приватбанк» письмові докази, які були надані до суду 04.12.2023.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 дану справу розподілено судді Савіну О.І.

Ухвалою суду від 24.09.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 дану справу розподілено судді Волощук О.О.

Ухвалою суду від 06.04.2026 справу прийнято до провадження та призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 08.05.2026.

Ухвалою суду від 08.05.2026 відкладено розгляд справи на 22.06.2026 з повідомленням учасників судового процесу, у зв`язку з нез`явленням відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому у позовній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення. Також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.02.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 було укладено договір №210201-34229-1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» надало останньому кредит у сумі 4000,00 грн., строком на 30 днів (п.1.3. договору), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом у межах строку, визначеного в п.1.3 цього договору (п.1.2 договору) та 3,5% від суми несвоєчасного повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3 цього договору терміну повернення кредиту ( п.3.3. договору).

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що процентна ставка визначена в цьому пункті договору, нараховується відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Вказаний договір був укладений в електронній формі шляхом реєстрації ОСОБА_1 на веб-сайті в мережі Інтернет за посиланням: https://monetka.com.ua, та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «421458» відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання вказаного договору ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» перераховано на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 кошти в сумі 4000,00 грн., що підтверджується копією чека №369049370, призначення платежу: перерахування коштів за договором №210201-34229-1 від 01.02.2021 на умовах фінансового кредиту.

Досліджуючи відповідні обставини суд бере до уваги, що на виконання ухвали суду від 27.10.2023, АТ КБ «Приватбанк» надано лист від 27.11.2023 за №20.1.0.0.0/7-231124/13951, в якому повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим за період з 01.02.2021 по 06.02.2021 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Також АТ КБ «Приватбанк» надано до суду виписку за період з 01.02.2021 по 06.02.2021 з особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , яка містить дані про зарахування 01.02.2021 переказу у сумі 4000,00 грн. на рахунок відповідача.

Суд вважає даний лист та виписку належним та допустимим доказом, а відтак вважає встановленим факт належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_2 , емітованої АТ КБ «Приватбанк», та номеру телефону НОМЕР_3 , що знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» та був/є фінансовим у період з 01.02.2021 по 06.02.2021.

Суд бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №210201-34229-1 від 01.02.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 направлявся на мобільний номер телефону відповідача: НОМЕР_3 , який сам відповідач вказав при реєстрації на сайті.

Зокрема, на підтвердження цього суду надано довідку, видану ТОВ «Девелопмент Інновейшинс» на адресу ТОВ «ФК «Ріальто», згідно якої смс-повідомлення від альфа-імені «MONETKA» з текстом «Для подтверждения согласия с условиями Договора введите 421458» було доставлено на номер НОМЕР_3 за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 01.02.2021 о 17:28:08 год.

Жодних доказів не відповідності такої довідки вимогам законодавства або фактичним обставинам суду не надано, а тому суд вважає дану довідку належним та допустимим доказом надіслання на фінансовий номер відповідача НОМЕР_3 одноразового ідентифікатора «421458», яким в подальшому відповідачем підписано кредитний договір №210201-34229-1 від 01.02.2021 та додатки до нього.

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_us ado https://monetka.com.ua/uk/about_us.

В подальшому, 17.06.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, згідно з яким ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ріальто» за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №210201-34229-1 від 01.02.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 .

Відповідно до наданого ТОВ «ФК «Ріальто» розрахунку станом на 16.10.2023 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №210201-34229-1 від 01.02.2021, яка становить 23188,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за кредитом; 2388,00 грн. прострочена заборгованість по несплаченим процентами за період з 01.02.2021 по 03.03.2021 (включно); 16800,00 грн. заборгованість за несплаченим процентами за неправомірне користування грошовими коштами відповідно до п.3.3 договору за період з 04.03.2021 по 01.07.2021.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В силу ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 01.02.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто», було укладено договір №210201-34229-1, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 4000,00 грн. зі строком на 30 днів, шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок відповідача, емітований в АТ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами ч. ч. 1 та 2 ст.1056-1ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, проте лише частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 4000,00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.02.2021 по 03.03.2021 в сумі 2388,00 грн, а всього 6388,00 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Ріальто» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими процентами в сумі 16800,00 грн. відповідно до п. 3.3 кредитного договору за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту (грошових коштів) за кожний день прострочення з 04.03.2021 по 01.07.2021, суд зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків, викладених висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 по справі №300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 1.2 договору №210201-34229-1 від 01.02.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 , передбачено нарахування кредитодавцем відсотків за користування кредитом в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом у межах строку, визначеного в п.1.3 цього договору.

Пунктом 1.3 договору №210201-34229-1 від 01.02.2021 визначено, що строк кредитування становить 30 днів.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Ріальто» має право на стягнення з ОСОБА_1 лише заборгованість за відсотками, нарахованими відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 01.02.2021 по 03.03.2021, яка згідно з графіком розрахунків, що є додатком №1 до договору, становить 2388,00 грн., а вимоги ТОВ «ФК «Ріальто» про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту (грошових коштів) за кожний день прострочення з 04.03.2021 по 01.07.2021, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Вимог про стягнення відсотків згідно з положеннями ст. 625 ЦК України позивачем у даному позові заявлено не було.

Разом з цим, пункт 3.3 кредитного договору чітко передбачає нарахування відсотків за підвищеною ставкою - 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом, а не за кожен день прострочення, та у разі пролонгації договору.

Визначений кредитодавцем розмір відсотків у вказаному пункті 3,5% за кожен день користування кредитом вказує на наявність у нього намірів одержувати відсотки за користування кредитом у збільшеному розмірі понад установлені у договорі строки з метою отримання прибутків. З огляду на формулювання, викладені у договорі та зміст правовідносин, саме по собі посилання на положення ст. 625 ЦК України не надає ТОВ «ФК «Ріальто» підстав для стягнення відповідних сум. Права ТОВ «ФК «Ріальто» як кредитора повністю відновлені шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 4000,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами за період з 01.02.2021 по 03.03.2021 в сумі 2388,00 грн., що відповідає визначеній сторонами у договорі сукупній вартості кредиту.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 16800,00 грн. відсотків, нарахованих позивачем на підставі п. 3.3 кредитного договору після закінчення строку кредитування (закінчення строку дії договору).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень.

Як встановлено судом, між ТОВ «ФК «Ріальто» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №69/3 від 31.03.2023 надано правничу допомогу за договором №02/06/2022 від 02.06.2022, загальна вартість послуг, наданих позивачу становить 9000,00 грн.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19.02.2020 в справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч.3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 в справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи незначну складність справи, предмет спору, значення справи для позивача, кількість часу, витраченого представником позивача для підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів, виходячи із засад розумності розміру витрат на правничу допомогу та пропорційності позовних вимогам, проте враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України в сумі 2000,00 грн.

При зверненні із позовом до суду ТОВ «ФК «Ріальто» сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (27,54%) з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 739,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (код ЄДРПОУ: 43492595, юридична адреса: 03124, м.Київ, б-р Вацлава Гавела, буд.4) загальну суму заборгованість за кредитним договором №210201-34229-1 від 01.02.2021 у розмірі 6388 (шість тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких: 4000,00 грн. за кредитом; 2388,00 грн. за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 01.02.2021 по 03.03.2021 (включно).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (код ЄДРПОУ: 43492595, юридична адреса: 03124, м.Київ, б-р Вацлава Гавела, буд.4) 739 (сімсот тридцять дев`ять) гривень 40 (сорок) копійок судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук