Ухвала суду № 137652162, 24.06.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2821/26

н\п 2-з/490/65/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову подану ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційни Банк "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційни Банк "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

06.05.2026 року ОСОБА_1 подав до Центрального районного суду м. Миколаєва заяву про забезпечення позову в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони: Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» нараховувати будь-яку заборгованість за кредитним договором, формувати нові зобов`язання, передавати будь-яку інформацію щодо заборгованості позивача третім особам; Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» поширювати інформацію про наявність заборгованості Позивача, передавати такі дані третім особам та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» зупинити обробку та поширення інформації щодо позивача до вирішення спору по суті.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному судді від 06.05.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.05.2026 року заяву про забезпечення позову подану ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційни Банк "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди було повернуто заявнику.

Постановою Миколаївського апелційного суду від 16.06.2026 року ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.05.2026 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду пршої інстанції.

24.06.2026 року матеріали справи передані судді.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Верховний Суд зауважує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Під час оцінки зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десята статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В даному випадку між сторонами існує спір щодо дій відповідача АТ КБ "Приватбанк" щодо нарахування та сплати боргу за кредитним договором б/н від 23.08.2018 року, який на думку позивача не існує, а також щодо передачі інформації про спірну заборгованість відповідачем АТ КБ "Приватбанк" відповідачу УБКІ та обробку даної інформації відповідачем УБКІ.

З урахуванням наведеного вище, на переконання суду, ефективним заходом забезпечення позову у цій справі є заборона Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» нараховувати будь-яку заборгованість за кредитним договором б/н від 23.08.2018 року укладеним між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом заборони: Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» формувати нові зобов`язання, передавати будь-яку інформацію щодо заборгованості позивача третім особам; Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» поширювати інформацію про наявність заборгованості Позивача, передавати такі дані третім особам та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» зупинити обробку та поширення інформації щодо позивача до вирішення спору по суті, оскільки такі носять узагальнений характер (не обмежуються правовідносинами у спірному зобов`язанні, тобто виходять за межі позовних вимог) та судом не встановлено обставин, які б підтверджували, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому цій в частині вимоги заяви про забезпечення позову слід залишити без задоволення.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому, можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки, матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином заборона Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» нараховувати будь-яку заборгованість за кредитним договором б/н від 23.08.2018 року до вирішення спору по суті може завдати збитків відповідачу, а також, в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених статтею 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 149, 151, 152, 153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову подану ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційни Банк "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Заборонити Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» нараховувати будь-яку заборгованість за кредитним договором б/н від 23.08.2018 року укладеним між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

В іншій частині вимог заяви, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 .

Боржник: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Суддя О.В. Саламатін