Постанова № 137651418, 18.06.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/756/26

3/479/182/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2026 року с-ще Криве Озеро

Суддя Кривоозерського районного суду Миколаївської області Репушевська О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №3 Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683876 від 04 червня 2026 року, водій ОСОБА_1 04 червня 2026 року о 16.51 год. в с-ще Криве Озеро по вул.Центральна,11 керував електроскутером марки "Crosser SR1", незареєстрованим, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки, також відмовився від проходження медичного огляду у найближчому медичному закладі, під відеозапис з нагрудної бодікамеру номер 966167, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, вказував, що керував електричним велосипедом, тому на його думку він не є транспортним засобом.

Встановивши обставини, передбачені положеннями ст.280 КУпАП, дослідивши матеріали справи, суддя прийшла до наступного висновку.

Як вбачається з положень п.7 ч.2 ст.129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст.266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 щодо невизнання своєї винуватості у скоєнні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, вина останнього у вчиненні правопорушення, яке мало місце 04 червня 2026 року та полягало у відмові від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683876 від 04 червня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 червня 2026 року; - диском з відеозаписом, який підтверджує, що інспектором СРПП ВП №3 Первомайського РВП було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення ступеню сп`яніння у законному порядку та наслідки відмови відповідного огляду; - довідками ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 05 червня 2026 року, які вказують, що згідно бази даних ІКС "ІПНП" ОСОБА_1 , 1987 року народження, до адміністративної відповідальності не притягувався, та отримував посвідчення водія серія НОМЕР_1 .

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені ст.266 КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя.

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що електровелосипед не відповідає поняттю транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до пункту 2.1 "а" ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 зазначено, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Отже, коли електровелосипед служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Посилання ОСОБА_1 щодо його невинуватості у вчиненні правопорушення, суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Вищевказані докази, що надані органом поліції, суд визнає належними та допустимими.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вказаному вище правопорушенні та факт порушення останнім 04 червня 2026 року вимог п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно довідки ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 05 червня 2026 року, ОСОБА_1 , 1987 року народження, отримував посвідчення водія серія НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Crosser SR1".

Отже, щоб електровелосипед вважався "механічним транспортним засобом" він повинен мати двигун потужністю понад 3 кВт і для керування ним, необхідно мати водійське посвідчення.

ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Crosser SR1", потужність якого є 500В, що є загальновідомим.

За таких обставин, керування вищевказаним електровелосипедом не потребує наявності у особи яка ним керує, посвідчення водія.

Таким чином, до ОСОБА_1 неможливо застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення спеціального права, оскільки він керував транспортним засобом, на управління яким не потрібна наявність посвідчення водія.

На підставі вищевказаного, з урахуванням ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 , слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн..

Керуючись ст.ст.280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., які стягнути на користь держави (отримувач: Миколаїв. ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, Банк отримувача Казначейство України, Номер рахунку (IBAN) UA438999980313010149000014001, код кваліфікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код кваліфікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що за положеннями ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя :