Ухвала суду № 137650827, 23.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9994/26

Провадження № 2/127/2933/26

УХВАЛА

23 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області є вказана цивільна справа.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі із повідомленням (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзиву на позов не надав, а представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи провести у відсутність представника ТОВ «Новий колектор».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1900402 від 16 листопада 2024 року, вказуючи при цьому, що він отримав право вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі договору факторингу №261125/1 від 26 листопада 2025 року.

Водночас, позивачем не надано суду докази на підтвердження переходу права вимоги до позивача за договором факторингу №261125/1 від 26 листопада 2025 року, а саме акту приймання-передачі реєстру боржників, зважаючи, що відповідно до умов цього договору право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами цього договору з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді за формою додатку 5 до цього договору.

Маючи сумнів добросовісного виконання позивачем своїх процесуальних обов`язків щодо доказів, судом було витребувано у позивача докази в підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором №1900402 від 16 листопада 2024 року, укладеним з ОСОБА_1 , про що постановлена ухвала від 08 червня 2026 року.

Ці докази суд зобов`язав позивача надати до 20 червня 2026 року та було роз`яснено позивачу наслідки невиконання вимог даного судового рішення.

Вказана ухвала була направлена позивачу через підсистему «Електронний суд» до його електронного кабінету.

12 червня 2026 року представник ТОВ «Новий колектор» Білосевич О. А. через систему «Електронний суд» надіслала заяву в якій зазначила, що всі необхідні документи для підтвердження переходу права вимоги вже були подані разом із позовною заявою. Також, вона надсилає повторно договір факторингу, акт приймання-передачі прав вимоги, копію платіжної інструкції щодо сплати ціни продажу за відступлення та витяг з Єдиного державного реєстру.

Під час дослідження вказаних матеріалів, судом установлено, що представником позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності від 03 квітня 2026 року та 09 лютого 2026 року, акт приймання-передачі переліку №1 до договору факторингу №С7-270126-1 від 27 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Новий колектор» та ТОВ «Лінеура Україна», договір факторингу №261125/1 від 26 листопада 2025 року, укладений між ТОВ «Новий колектор» та ТОВ «Селфі Кредит», та платіжні інструкції кредитного переказу коштів №1237 від 22 жовтня 2024 року, №1238 від 24 жовтня 2024 року, №1333 від 19 листопада 2024 року та №1336 від 21 листопада 2024 року в яких в графі призначення зазначено «Часткова/остаточна сплата ціни продажу за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №СЦ-091024-14 від 9 жовтня 2024 року без ПДВ».

Разом з тим, суд звертає уваги, що, звертаючись до суду, позивач зазначає, що відступлення права вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1900402 від 16 листопада 2024 року, укладеним з ОСОБА_1 , здійснювалось на підставі договору факторингу №261125/1 від 26 листопада 2025 року укладеним між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Новий колектор», а надані представником позивача акт приймання-передачі переліку №1 та платіжні інструкції кредитного переказу коштів стосуються інших договорів факторингу.

Отже, докази, витребувані судом, не надані.

Суд дійшов висновку, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. Будь-яких клопотань позивач також не подав.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Витребувані ухвалою суду докази (докази на підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором, зокрема акт приймання-передачі реєстру боржників) має істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, оскільки встановлення факту переходу права вимоги є необхідною умовою для перевірки обґрунтованості позовних вимог та визначення належного суб`єкта звернення до суду, а неподання витребуваних судом доказів, враховуючи вищевикладене, унеможливлює повно, всебічно та об`єктивно розглянути справу на підставі матеріалів, що містяться в справі.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд вважає, що позивачем обов`язки, як учасника справи, не виконуються в порушення ч. 2 ст. 43 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

У розумінні наведених положень, залишення позову без розгляду на підставі вказаної норми можливе, зокрема, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Як вказувалося, суд зважає, що підставою позову є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, а отже встановлення належного позивача у справі, зокрема перевірка факту переходу до нього права вимоги за спірним зобов`язанням, має істотне значення для правильного вирішення спору. Витребуваними ухвалою суду доказами підтверджується факт відступлення права вимоги, однак такі докази позивачем не подано, при цьому доказів наявності поважних причин їх неподання не надано, як і не заявлено клопотань про додаткове витребування відповідних документів.

За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Тобто, вирішення питання про розподіл судових витрат в разі залишення позову без розгляду є правом, а не обов`язком суду.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що у відповідності до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: