Рішення № 137650578, 24.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1061/26

Провадження №2/149/921/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.,

при секретарі Поліщук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ"БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 03.11.2025 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір №500633-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та акцептуванням їх відповідачем через телекомунікаційну систему одноразовим ідентифікатором UA-8180, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача. Товариство виконало свої зобов`язання за договором кредиту, натомість відповідач своє зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 16 980,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 780,00 грн - заборгованість за простроченими платежами по процентам, 3 000,00 грн. - сума заборгованості по відсотках згідно ст. 625 ЦК України, 1 200,00 грн - заборгованість за прострочені платежі за комісією. Враховуючи викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь16 980,00 грн заборгованості за договором кредиту та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений, до суду не з`явився. Подав до суду заяву, в якій просить відмовити у задоволені позову, а розгляд справи провести у його відсутність. При цьому посилання відповідача про необізнаність справи у суді спростовується матеріалами справи, зокрема трекінгом "Укрпошти" у відповідності до якого ухвала про відкриття провадження з додатками, яка направлялась за зареєстрованим місцем проживання відповідача 09.04.2026 вручена одержувачу (а.с. 84)

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611,625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 03.11.2025 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір №500633-КС-005 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Вказаний договір був укладений шляхом подання відповідачем заявки на отримання кредиту через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://bizpozyka.com/ та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8180 (а.с.19-28).

Крім того, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.16-18), за допомогою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1961.

З візуальної форми послідовності дій клієнта слідує порядок дій здійснений сторонами кредитного договору щодо його укладення (а.с. 39).

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн на строк 16 тижнів, тобто до 23.02.2026 року, на умовах сплати процентів за фіксованою процентною ставкою, що становить 1 % за кожен день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 12 215,37 грн. Денна процентна ставка: 0,92 проценти. Орієнтована реальна річна процентна ставка 9 727,96 проценти.

ТОВ " Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором виконало та перерахувало на рахунок відповідача кошти, що підтверджується довідкою ТОВ "ПрофітГід" (а.с. 42).

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав у зв`язку із чим, у відповідності до розрахунку заборгованості (а.с.13-14) та довідки про стан заборгованості (а.с.15), станом на 11.03.2026року у нього утворилась заборгованість у розмірі 16 980,00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6 780,00 грн - заборгованість по процентам, 1 200,00 грн. - сума заборгованості по комісії, 3000,00 грн - заборгованість по штрафам (за ст.625 ЦКУ).

Крім того, судом було досліджено виписку по рахунку ОСОБА_1 , надану АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на ухвалу суду, що свідчить про отримання особою кредиту (оптичний диск на а.с.93).

Отже, в судовому засіданні доведено, що внаслідок неналежного виконання боржником кредитних зобов`язань у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ задоволенню не підлягають.

Так, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нараховані кошти у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання відповідно до ст. 626 ЦК України у розмірі 3000,00 грн не підлягають стягненню.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн., є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6000,00 грн - тіла кредиту та 6 780,00 грн - відсотків.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2003 грн. 86 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 634, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором №500633-КС-005 про надання кредиту від 03.11.2025 року, що становить 12 780,00 грн., що складається з: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 780,00 грн - заборгованість за простроченими платежами по процентам.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 2003, 86 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: Марина РОБАК