Рішення № 137650186, 24.06.2026, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/313/26

Провадження № 2/141/299/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява від представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 33472,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 14487-05/2023. Відповідно до умов договору, Товариство надало Відповідачу грошові кошти, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

19.10.2023 первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит» було відступлено право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» за договором факторингу № 19102023.

Оскільки Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви становить 33472,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 4100,00 грн; заборгованість за відсотками 29372,40 грн , яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 01.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 08.05.2026. Клопотань та заяв не подавали.

Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду отримала 09.05.2026. Клопотань, заяв та відзиву на позов не подавала.

Керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:

23.05.2023 ОСОБА_1 і ТОВ «Аванс Кредит» уклали договір про надання фінансового кредиту № 14487-05/2023, Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8851.

Відповідно до умов договору, Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 4100,00 грн строком на 360 днів, дата погашення кредиту 16.05.2024 (п. 1.2 договору) із процентною ставкою, що становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредитування (п.1.4.1 договору), а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором (п.1.1 договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49хх-хххх-9366 (п. 1.6 договору).

Згідно довідки № 3466_250630130125 від 30.06.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», кредитні кошти в сумі 4100,00 грн перераховані на карту НОМЕР_1 , дата прийняття платежу 23.05.2023, номер транзакції в системі iPay.ua 241666305, призначення платежу : зарахування 4100 грн на карту НОМЕР_1 .

Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260508/69456-БТ від 14.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та на цю карту було зарахування коштів на суму 4100,00 грн за період з 23.05.2023 28.05.2023.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 14487-05/2023 від 23.05.2023, заборгованість відповідача перед первісним кредитором складає в загальній сумі 16338,50 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням 4100,00 грн; заборгованість за відсотками 12238,50 грн. нарахована за період з 23.05.2023 по 19.10.2023.

19.10.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» (далі - Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (Фактор) було укладено договір факторингу № 19102023, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).

Внаслідок передачі права вимоги за договором, Фактор заміняє Клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами (п. 1.2 договору).

Права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості (п.1.4 договору).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023 , заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 14487-05/2023 від 23.05.2023 складає 16338,50 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням 4100,00 грн; заборгованість за відсотками 12238,50 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 14487-05/2023 від 23.05.2023 у період з 20.10.2023 по 16.05.2024 , заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ ««Фінансова компанія «Кредит Капітал» складає в загальній сумі 33472,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 4100,00 грн; заборгованість за відсотками 29372,40 грн.

Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд доходить таких висновків:

Судом встановлено, що Позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт існування заборгованості Відповідача та її розмір в частині заборгованості за основною сумою боргу та процентами. Водночас Відповідач відзиву на позов не подала, доказів спростування розрахунків заборгованості або належного виконання зобов`язань суду не надала.

Таким чином, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, а також відсутність заперечень з боку Відповідача, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 33472,40 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та процентами за договором № 14487-05/2023 від 23.05.2023 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, додаток до договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 акт № 671 від 10.04.2026, детальний опис наданих послуг до акту № 671 за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01 .07.2025 від 10.04.2026, ордер на надання правничої допомоги. Загальна вартість правничої допомоги згідно з цими документами складає 8000,00 грн.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, з урахуванням часткового задоволення позову, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-цвказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Крім цього, позивач просить стягнути на його користь з відповідача судові витрати у виді судового збору.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит Капітал» (вул. Смаль Стоцького, буд. 1 корпус 28, 4 поверх, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 14487-05/2023 від 23.05.2023 у розмірі 33472,40 грн (тридцять три тисячі чотириста сімдесят дві гривні 40 коп.), з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 4100,00 грн (чотири тисячі сто гривень 00 коп.); заборгованість за відсотками 29372,40 грн(двадцять девять тисяч триста сімдесят дві гривні 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит Капітал» (вул. Смаль Стоцького, буд. 1 корпус 28, 4 поверх, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І.В. Демченко