Постанова № 137649951, 10.06.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/89/26

3/132/211/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2026 року алинівський районний суд Вінницької області

в складі:

Головуючого судді Павленко І.В.,

За участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

В режимі відеоконференції представника адвоката Білої Т.О.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 556241 від 01 січня 2026 року, водій ОСОБА_1 01.01.2026 р. о 04 год. 58 хв., на 276 км автодорозі М-21, в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, керував автомобілем марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується оглядом на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу алкотестером «Drager Alcotest 6820», тест № 1950, результат якого становить 1,30 ‰ (проміле), чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак його представник - адвокат Біла Т.О. звернулася до суду через систему «Електронний суд» з клопотанням про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що працівниками поліції була порушена процедура порядку огляду водія, а саме на те, що після проходження огляду на місці, вони не роз`яснили права водія та не запропонували йому пройти такий огляд у медичному закладі. Докази, які містяться в матеріалах справи в своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, доведена, а тому провадження у справі слід закриття на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Біла Т.О. звернулася до суду через систему «Електронний суд» з клопотанням про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації, яке мотивовано тим, що у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік, враховуючи те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, особою з інвалідністю ІІ групи, працює викладачем дисциплін Вінницького фахового транспортного коледжу. Позбавлення його права керування транспортними засобами на один рік фактично паралізує його повсякденне самостійне життя.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Біла Т.О. подані клопотання підтримала з підстав, зазначених у клопотанні.

Допитаний в судовому засіданні поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержант поліції Дмитро Щаблевський повідомив, що під час патрулювання з поліцейським ОСОБА_2 здійснювали чергування та їх екіпажом на 276 км автодороги М-21 в м. Калинівка, був зупинений за порушення комендантської години водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Opel Astra», н.з. НОМЕР_1 . Під час спілкування, у водія ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. Водію запропоновано пройти огляд. Водій погодився та пройшов такий огляд, який був позитивний (1,30 ‰ (проміле). Був складений протокол, водієві роз`яснено його права та де буде розглядатись справа стосовно нього. Водієві також було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Транспортний засіб не вилучався, а було запропоновано забрати тверезому водію. Водій жодних претензій не мав, погодився із складеним протоколом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заслухавши пояснення свідка, оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставин справи, приходжу до наступного висновку.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України).

Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).

Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 556241 від 01 січня 2026 року, водій ОСОБА_1 01.01.2026 р. о 04 год. 58 хв., на 276 км автодорозі М-21, в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, керував автомобілем марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується оглядом на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу алкотестером «Drager Alcotest 6820», тест № 1950, результат якого становить 1,30 ‰ (проміле), чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.

Протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 556241 від 01 січня 2026 року складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав, пояснень по суті правопорушення не надав.

Згідно з результатами проведення відбору повітря з порожнини рота за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» вміст спирту у видихуваному повітрі становив 1,30 ‰ (проміле). З актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою тестування ОСОБА_1 погодився, про що свідчать його підпис. Жодних заперечень щодо результатів огляду не висловлював.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема:

-Протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 556241 від 01 січня 2026 року, у якому зафіксовано вказані вище обставини;

-Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-Роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820», тест № 1950, результат огляду 1,30 ‰ (проміле);

-Рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Дмитра Щаблевського;

-Технічними засобами відеозапису (нагрудний портативний відеореєстратор № 768878 та № 476585) поліцейських, що містяться на компакт-диску, на яких зафіксовано обставини події, які підтверджують вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Проти результатів огляду ОСОБА_1 не заперечував;

-Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, а також іншими матеріалами, що додані до протоколу, які в силу статті 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Зазначені докази в повному обсязі підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, що в їх сукупності є достатніми та переконливими для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, необ`єктивне ставлення до правопорушника з боку працівників поліції, в суду немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до наданої до матеріалів справи довідки, у водія ОСОБА_3 наявне посвідчення водія НОМЕР_2 від 18.08.2015 та протягом поточного року ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених ст. 130 КУпАП, не притягувався.

Щодо клопотання захисника про застосування до ОСОБА_3 стягнення за аналогією закону ст. 69 КК України та не призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком 1 рік, то як вбачається з матеріалів справи, такі доводи є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно ч. 1 до ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим стягненням, а тому є обов`язковим до його накладення.

Діючий КУпАП, на відміну від загальних положень КК України, не передбачає можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

Наведений вище підхід відповідає п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому з урахуванням наведеного вище нормативного регулювання, закріпленого в КУпАП, визначено, що судам за правилами КУпАП основні й додаткові стягнення слід застосовувати в межах санкцій відповідних норм.

А відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 КК України застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Суд вважає, що адміністративне стягнення, передбачене в межах ч. 1ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, згідно якого адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

Разом з тим, вчинене ОСОБА_5 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія так і для інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

Зокрема, встановлена законодавцем санкція за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачає призначення іншого стягнення ніж те, що передбачено вказаною санкцією.

При цьому, суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати виховну дію правопорушника, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Таким чином, даний Закон передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами, а посилання адвоката на застосування аналогії закону, а саме вимог ст. 69 КК України, є безпідставними.

З огляду на викладене та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність (ст. 33 КУпАП), з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_3 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню сума судового збору на користь держави, що становить 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 251, 280, 283-284,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника - адвоката Білої Т.О. про закриття провадження у справі та про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації залишити без задоволення.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (Реквізити щодо сплати штрафу: Отримувач ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN) UA418999980313080149000002001; Код класифікації доходів бюджету 21081300. Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (Реквізити щодо сплати судового збору: Стягувач: Державна судова адміністрація України; Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати штрафу в вказаний термін, підлягає стягненню з порушника подвійний розмір штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскарженою до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ: І.В. Павленко