Ухвала суду № 137648637, 24.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-п/759/89/26

ун. № 759/20640/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

10 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій відповідач просив скасувати заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Вказану заяву відповідач направив до суду 30 травня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд».

У відповідності до протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 22 червня 2026 року визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про її залишення без розгляду з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин ; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд (ч. 1 ст. 282 ЦПК України).

Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення встановлений статтею 284 ЦПК України, якою передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 звернувся до суду 30 травня 2026 року, відправивши відповідну заяву за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Відтак, заява про перегляд заочного рішення подана ОСОБА_1 більше ніж через рік після проголошення рішення.

У поданій заяві ОСОБА_1 стверджує, що ознайомився із текстом рішення лише 21 травня 2026 року.

Водночас, зважаючи на положення ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відтак, звертаючись до суду більше ніж через десять місяців після проголошення рішення суду, ОСОБА_1 разом із заявою про перегляд заочного рішення мав подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) зазначено, що:

«Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

[…] відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. […]

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення від 04 грудня 2024 року із пропущенням відповідного строку, не заявивши клопотання про його поновлення, суд доходить висновку, що дана заява має бути залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заявник має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 24 червня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко