Ухвала суду № 137648514, 23.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/6222/26

ун. № 759/16775/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання тимчасово виконуючого обов`язки старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026110000000234 від 10.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кірово, Бориспільського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання тимчасово виконуючого обов`язки старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що ОСОБА_4 , рішенням загальних зборах співвласників ОСББ «Княжа гора» ЄДРПОУ: 44611604 (надалі Об`єднання) обраний головою вказаного об`єднання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі Закон) ОСББ є юридичною особою.

Відповідно до ч. 16 ст. 10 Закону - Правління є виконавчим органом об`єднання та здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Згідно з ч. 17 ст. 10 Закону - Правління має право укладати договори, розпоряджатися коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису, організовувати виконання рішень загальних зборів та здійснювати інші повноваження, визначені законом і статутом.

Голова правління ОСББ очолює виконавчий орган юридичної особи та організовує його діяльність, підписує фінансові та господарські документи, представляє ОСББ у відносинах з третіми особами, розпоряджається майном і коштами в межах наданих повноважень, тобто виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Згідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_7 в силу наділеними повноваженнями діяти від імені Об`єднання з можливістю вчиняти правочини щодо контролю за використанням майна та від імені Об`єднання вчиняти правочини щодо розпорядження майном, у тому числі підписувати договори оренди, являється службою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

Водночас, згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Водночас до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 року визначено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда, тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування, несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, право володіння, користування та розпорядження допоміжними та нежитловими приміщеннями мають усі співвласники житлового будинку.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання:

-утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність;

-приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання;

-визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання;

-укладати договори;

-виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку;

-встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

-здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом;

-визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою;

-здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;

-захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

-використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання;

-встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку;

-набувати статусу активного споживача на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об`єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Як унормовано ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Водночас, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді голови ОСББ «Княжа гора», незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм законодавства, будучи службовою особою, яка обіймає тимчасово посаду у організації, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, відповідно до вимог зазначеного законодавства та Конституції України, знехтував вимогами законодавства, висловивши прохання та одержавши неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.05.2026 року, у ОСОБА_4 , який перебував на посаді голови ОСББ «Княжа гора» виник злочинний умисел, спрямований на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій щодо підписання договорів про передання в оренду - нежитлових приміщень (комор), які знаходяться у підвальних приміщення будинків, від мешканців та орендарів квартир, які виявляли намір отримати у користування допоміжні приміщення (комори), що перебувають у віданні ОСББ, у яких він є головою.

В подальшому, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови правління ОСББ «Княжа гора», являючись службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди 25.05.2026 року приблизно о 12 годині 06 хвилин, перебуваючи поблизу будинку по вул. Княжій у м. Вишгород Київської області, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 , який проживає в квартирі АДРЕСА_2 .

В ході зустрічі 25.05.2026 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що він є головою ОСББ «Княжа гора», яке уповноважило його підписувати договори оренди спільного майна - комор, та показав ОСОБА_8 наявні у підвальному приміщенні багатоквартирного будинку комори, після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів та використовуючи свої службові повноваження голови правління ОСББ, запропонував ОСОБА_8 отримати у користування підвальне приміщення (комору) у розмірі 8,4 кв. метрів, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить до допоміжних (нежитлових) приміщень багатоквартирного будинку та перебуває в управлінні ОСББ «Княжа гора» на підставі договору оренди, умовою укладення якого є сплата ОСОБА_4 , грошових коштів, який залежатиме від метражу комори, які необхідно передати останньому особисто готівкою без їх зарахування на рахунок ОСББ та без оформлення будь-яких фінансових документів, які б підтверджували надходження таких коштів до каси або на рахунки ОСББ. Водночас, ОСОБА_4 вказав, що після підписання договору оренди ОСОБА_8 необхідно буде сплачувати офіційно на рахунок ОСББ розмір оренди, який складатиме орієнтовно 300 грн.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19.06.2026 року близько 11 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 повторно зустрівся з ОСОБА_8 . Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що формально між ОСББ та ОСОБА_8 буде укладений договір оренди нежитлового приміщення, однак для фактичного отримання конкретної комори у оренду останній зобов`язаний передати ОСОБА_4 окрему суму грошових коштів готівкою.

На запитання ОСОБА_8 щодо можливості офіційної сплати таких коштів через рахунок ОСББ та отримання підтверджуючих документів ОСОБА_4 пояснив, що кошти повинні бути передані йому виключно готівкою, не будуть зазначатися у договорі оренди та не підлягатимуть бухгалтерському обліку.

19.06.2026 о 11 годині 34 хвилини, використовуючи мобільний застосунок «Viber», ОСОБА_4 направив ОСОБА_8 повідомлення, в якому вказав суму грошових коштів, які останній повинен передати для укладення договору оренди та отримання права користування коморою, який ОСОБА_4 визначено у розмірі 43 680 грн. При цьому, ОСОБА_4 з метою приховання своєї протиправної діяльності у повідомленні навпроти розміру неправомірної вигоди зазначив - «будівницво», достовірно знаючи, що будівництво не здійснюватиметься.

В подальшому, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови правління ОСББ «Княжа гора», являючись службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди 22.06.2026 о 16 годині 05 хвилин перебуваючи за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 8-Д, корпус 7 приміщення 12н, ОСОБА_7 , на виконання злочинного умислу з корисливих мотивів та використовуючи свої службові повноваження, зустрівся з ОСОБА_8 , в ході чого отримав неправомірну вигоду для себе у розмірі 43 680 грн. за укладення договору оренди допоміжного приміщення (комори), після чого був затриманий працівниками Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, використовуючи надані йому повноваження голови правління ОСББ «Княжа гора», одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 43 680 грн., за вчинення дій в інтересах особи, яка надає таку вигоду, а саме за підписання договору оренди допоміжного приміщення та передачу його у фактичне користування.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень службової особи юридичної особи приватного права в інтересах того, хто надає таку вигоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, та наявність доказів того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу. Саме тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання посилаючись на відсутність ризиків зазначених в клопотанні слідчого, або застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти клопотання та підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 22.06.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

23.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України .

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, а саме:

- заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.04.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 22.06.2026;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 22.06.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 22.06.2026;

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 від 22.06.2026;

- протоколом обшуку приміщення офісу ОСББ від 22.06.2026;

- протоколом обшуку приміщення від 26.01.2026;

- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до трьох років та зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, існує ризик переховування. Крім того, існує ризик впливу на свідків, адже підозрюваному відомі місця проживання/перебування вказаних осіб, а тому слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_4 , який має низку відомчих нагород та виключно позитивні характеристики, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може на даному етапі запобігти доведеному ризику та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-.

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на два місяці, тобто до 23 серпня 2026 року включно.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов`язки::

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 години 00 хвилин до 08 години ранку наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги по Київській області;

- здати на зберігання до територіальних органів/підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді діє в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.08.2026 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1