Рішення № 137648441, 22.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"22" червня 2026 р. Справа № 924/119/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 м. Київ про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький

до ОСОБА_1 м. Київ

до ОСОБА_2 м. Київ

до ОСОБА_3 м. Дніпро

про надання офіційного тлумачення окремих умов договорів

Представники сторін:

від позивача: Соколовська В.О. за довіреністю від 02.09.2025р.

від відповідачів: Дудяк Р.А. адвокат згідно ордерів

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.06.2026р. в позові акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький до ОСОБА_1 м. Київ до ОСОБА_2 м. Київ до ОСОБА_3 м. Дніпро про надання офіційного тлумачення окремих умов договору про обов`язковий викуп АТ «Хмельницькобленерго» належних акціонеру ОСОБА_1 простих іменних акцій АТ «Хмельницькобленерго» від 25.12.2023, визнаний укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Хмельницькобленерго» рішенням суду по справі № 924/684/24, а саме щодо тлумачення виконання умов договору сторонами, передбачених пунктами 3.3-3.5 Договору, про надання офіційного тлумачення окремих умов договору про обов`язковий викуп АТ «Хмельницькобленерго» належних акціонеру ОСОБА_2 простих іменних акцій АТ «Хмельницькобленерго» від 25.12.2023, визнаний укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Хмельницькобленерго» рішенням суду по справі № 924/684/24, а саме щодо тлумачення виконання умов договору сторонами, передбачених пунктами 3.3 3.5 Договору, про надання офіційного тлумачення окремих умов договору про обов`язковий викуп АТ «Хмельницькобленерго» належних акціонеру ОСОБА_3 простих іменних акцій АТ «Хмельницькобленерго» від 29.12.2023, визнаний укладеним між ОСОБА_3 та АТ «Хмельницькобленерго» рішенням суду по справі № 924/684/24, а саме щодо тлумачення виконання умов Договору Сторонами, передбачених пунктами 3.3 3.5 Договору відмовлено.

Стягнуто з акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського,11А, код 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на проведення експертизи.

10.06.2026р. відповідачем ОСОБА_1 через електронний суд на адресу суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача на його користь 15000,00 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 12.06.2026р. заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/119/26 призначити до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2026 р.

Представник позивача через електронний суд 17.06.2026р. на адресу суду надіслав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн є завищеним, неспівмірним із складністю справи та непропорційним до предмета спору. Разом з тим, у випадку задоволення заяви Позивачів про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, Відповідач вважає, що розмір таких витрат має бути зменшений до 3000,00 грн

В обгрунтування посилається на те, що заявлений Відповідачем 1 розмір витрат на правову (правничу) допомогу у зазначеному розмірі є безпідставно завищеними, неспівмірним із фактичним обсягом наданих послуг, складністю даної справи та таким, що підлягає зменшенню на підставі приписів ст. 126 Господарського процесуального кодексу України

Вказу на те, що у даній справі фактичний обсяг процесуальної діяльності представника Відповідача 1 не свідчить про виконання складної чи надмірної за обсягом правничої роботи. Справа не потребувала здійснення складних правових досліджень, проведення комплексного аналізу значного масиву нормативного матеріалу або підготовки процесуальних документів, які містили б складні правові конструкції чи значний обсяг самостійної аналітичної роботи, жодного аналізу правових висновків Верховного Суду не здійснювалось. Крім того, участь представника Відповідача 1 у всіх судових засіданнях здійснювалася дистанційно в режимі відеоконференції, що виключало витрати часу на прибуття до суду та пов`язані із цим організаційні витрати.

Зауважує, що з аналізу детального опису робіт, поданого представником Відповідачів, вбачається, що значна частина заявлених дій фактично є технічними або допоміжними процесуальними діями, які не можуть обґрунтовувати стягнення витрат у заявленому розмірі, зокрема: 12.02.2026 подання через модуль (підсистему) «Електронний суд» у Господарський суд Хмельницької області від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у справі №924/119/26 за позовом АТ «Хмельницькобленерго» до відповідача 1: ОСОБА_1 , відповідача 2: ОСОБА_2 , відповідача 3: ОСОБА_3 про надання офіційного тлумачення окремих умов договорів, заяви про вступ як представника та заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді з внесенням РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи. 12.02.2026. подання в Господарський суд Хмельницької області від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у справі №924/119/26 через модуль (підсистему) «Електронний суд» заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/119/26.

Подання заяви про вступ представника у справу, заяви про ознайомлення з матеріалами справи та заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є стандартними процесуальними діями технічного характеру, які не потребують значних часових витрат чи складного правового аналізу. Підготовка таких документів здійснюється за типовою формою та не може розглядатися як окрема складна професійна правнича допомога. 19.02.2026 підготовка в Господарський суд Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя Гладій С.В., відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; надіслання проекта відзиву Клієнтам на погодження. 24.02.2026 подання через модуль (підсистему) "Електронний суд" в Господарський суд Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя Гладій С.В., відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Представником Відповідачів окремо зазначено підготовку проєкту відзиву та його направлення клієнтам на погодження, а також подальше подання самого відзиву до суду.

Звертає увагу на те, що на думку Позивача, направлення проєкту процесуального документа клієнту на погодження є внутрішнім етапом виконання адвокатського доручення та складовою процесу підготовки самого відзиву. Такі дії не є самостійними процесуальними діями та не можуть окремо враховуватися при визначенні розміру судових витрат.

Водночас, саме підготовка та подання відзиву на позовну заяву дійсно є видом професійної правничої допомоги, витрати на який можуть підлягати компенсації. Разом із тим, розмір такого відшкодування повинен відповідати критеріям розумності, необхідності та співмірності, визначеним статтею 126 ГПК України.

09.03.2026 складення і подання через модуль (підсистему) "Електронний суд" в Господарський суд Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя Гладій С.В., заяви з проханням про поновлення Відповідачам строку для подання нових доказів, а саме: Семантико-текстуальної експертизи.

Вважає, що дія здійсненна 09.03.2026 представником Відповідача 1, тобто подання до суду заяви з проханням про поновлення Відповідачам строку для подання нових доказів, а саме: Семантико текстуальної експертизи - пов`язана із необхідністю усунення власних процесуальних недоліків сторони захисту, а не об`єктивною складністю справи, а тому відповідні витрати не можуть покладатися на Позивача, оскільки їх виникнення пов`язане виключно з організацією здійснення представництва Відповідача 1.

23.04.2026 складення та подання від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через модуль (підсистему) «Електронний суд» у Господарський суд Хмельницької області в справі №924/119/26, суддя Гладій С.В., клопотання про приєднання доказів: Висновку експерта за результатами лінгівістичної (семантико-текстуальної) експертизи та супровідних документів.

Вважає, що дія здійсненна 23.04.2026 представником Відповідача 1 щодо подання до суду клопотання про приєднання доказів є технічною процесуальною дією, яка не вимагала проведення окремого комплексного правового аналізу чи значних часових витрат.

Зазначає, що за своїм змістом таке клопотання має виключно процесуально-технічний характер та полягає у поданні вже отриманих документів до суду.

07.05.2026 складення та подання від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через модуль (підсистему) «Електронний суд» у Господарський суд Хмельницької області в справі №924/119/26, суддя Гладій С.В., Заяви з приєднанням Постанови Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі №924/1027/25.

Позивач вважає, що дія здійсненна 07.05.2026 представником Відповідача 1 щодо подання до суду заяви з приєднанням Постанови Верховного Суду за своїм характером не є складною процесуальною дією, яка сама по собі могла б обґрунтовувати значний розмір витрат на професійну правничу допомогу. Така дія фактично зводилася до повідомлення суду про існування актуальної судової практики без підготовки самостійної правової позиції.

Вказує на те, що участь у засіданнях Господарського суду Хмельницької області у справі №924/119/26 представник Відповідачів здійснював виключно в режимі відеоконференції (10.03.2026, 29.04.2026, 11.05.2026. 20.05.2026, 08.06.2026), що не передбачало додаткових часу, зусиль та затрат пов`язаних із прибуттям до суду, тому, при визначенні розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі даний факт має бути врахований та відповідати межам, що сформувались у судовій практиці у справах в аналогічних правовідносинах, виходячи із критеріїв часового навантаження у роботі представника.

Окремої уваги заслуговує характер наданої представником Відповідачів професійної правничої допомоги зважаючи на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, інтереси трьох Відповідачів представляв один адвокат Ростислав Дудяк. Відзив на позовну заяву подано як спільний процесуальний документ від імені всіх Відповідачів, усі інші процесуальні заяви також переважно подавалися спільно, а участь у судових засіданнях здійснювалася представником одночасно в інтересах усіх трьох Відповідачів.

Вважає, що правова допомога фактично полягала у формуванні єдиної правової позиції щодо предмета спору, яка була спільною для всіх відповідачів та не потребувала окремого аналізу чи розроблення індивідуальної правової позиції щодо кожного з них.

При цьому, у Відзиві на позовну заяву представником Відповідачів було зазначено про намір кожного із трьох відповідачів понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, тобто загалом 45 000 грн.

Водночас, із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся лише Відповідач 1, який просить стягнути повну суму витрат у розмірі 15 000 грн., хоча відповідні послуги надавалися адвокатом одночасно усім трьом відповідачам у межах спільного представництва .

Зауважує, що аналогічні обставини вже були предметом оцінки Верховного Суду у спорі між цими ж особами щодо договорів про обов`язковий викуп акцій, визнаних укладеними рішенням суду у справі №924/684/24. Зокрема, у справі 924/998/25 кожен із трьох Відповідачів, однак у тій справі вони були залучені як треті особи, також заявили до стягнення по 18 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (разом 54 000 грн).

Однак, Верховний Суд дійшов такого висновку, який виклав у постанові від 19.03.2026 у справі №924/998/25: Так, оцінюючи перелік наданих адвокатом послуг третім особам, колегія суддів доходить висновку, що такі послуги за своїм змістом та обсягом є аналогічними (тотожними), тобто такими, що охоплюються однією дією адвоката безвідносно до кожної особи, а відтак не підлягають виокремленню щодо кожного з третіх осіб. При цьому Суд керується тим, що (1) у відзиві на касаційну скаргу висвітлена спільна правова позиція третіх осіб щодо предмета спору, яка є незмінною протягом усього розгляду справи; (2) представництво інтересів третіх осіб здійснювало одне Адвокатське об`єднання у особі адвоката Дудяка Ростислава Анатолійовича. З огляду на наведене Суд вважає, що підтвердженими та обґрунтованими у даній справі з огляду на надані докази та зміст наданих послуг є витрати адвоката у загальному розмірі 18 000, 00 грн.

Саме з цих підстав Верховний Суд визнав обґрунтованими витрати лише у загальному розмірі 18 000 грн, а не по 18 000 грн щодо кожного із трьох учасників. Наведені висновки Верховного Суду повною мірою підлягають застосуванню і до цієї справи, оскільки фактичні обставини щодо способу надання правничої допомоги є аналогічними.

Зазначає, що у разі звернення кожного з Відповідачів із відповідною заявою про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №924/119/26, загальний розмір заявлених витрат фактично становив би 45 000 грн за єдиний комплекс процесуальних дій адвоката, що суперечить вже сформованому правовому висновку Верховного Суду у справі №924/998/25 про недопустимість множення вартості однієї й тієї самої правничої допомоги залежно від кількості осіб, інтереси яких представляє адвокат.

Більше того, предмет цього спору є менш складним, ніж у зазначеній справі. Крім того, позов має немайновий характер та стосується виключно тлумачення умов договорів.

Вказує на те, що представником Відповідача не здійснювався комплексний аналіз актуальної практики Верховного Суду щодо спірних правовідносин, не проводилися складні правові дослідження, а наведена правова аргументація переважно ґрунтувалася на вже сформованій позиції у інших справах, де предмет спору був пов`язаний з договорами, визнаними укладеними рішенням суду у справі №924/684/24.

Звертає увагу, що навіть у Письмовій промові Відповідача 1 зазначалося про витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн, тоді як у заяві про ухвалення додаткового рішення вже заявлено 15 000 грн, без наведення будь-яких додаткових процесуальних дій або збільшення обсягу виконаної роботи, які могли б обґрунтувати таку різницю.

Вважає, що заявлений Відповідачем 1 розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, визначеним статтями 126 та 129 ГПК України. Справа не відзначалася підвищеною складністю, є немайновою, не потребувала проведення складного правового аналізу чи дослідження значного обсягу судової практики, а правнича допомога фактично полягала у підготовці спільної правової позиції та здійсненні представництва інтересів усіх трьох Відповідачів. Крім того, аналогічний характер наданих адвокатом послуг уже був предметом оцінки Верховного Суду, який дійшов висновку про недопустимість множення вартості однієї й тієї самої роботи залежно від кількості осіб, інтереси яких представляє адвокат.

На підставі наведеного, вважає, що заявлені до стягнення витрати підлягають зменшенню до розумного та співмірного розміру. Інший підхід фактично призведе до компенсації вартості однієї й тієї самої правничої допомоги у розмірі, що не відповідає її реальному обсягу та суперечить принципам, розумності, співмірності й справедливості розподілу судових витрат.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у даній справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.06.2026р. в позові акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький до ОСОБА_1 м. Київ до ОСОБА_2 м. Київ до ОСОБА_3 м. Дніпро про надання офіційного тлумачення окремих умов договору про обов`язковий викуп АТ «Хмельницькобленерго» належних акціонеру ОСОБА_1 простих іменних акцій АТ «Хмельницькобленерго» від 25.12.2023, визнаний укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Хмельницькобленерго» рішенням суду по справі № 924/684/24, а саме щодо тлумачення виконання умов договору сторонами, передбачених пунктами 3.3-3.5 Договору, про надання офіційного тлумачення окремих умов договору про обов`язковий викуп АТ «Хмельницькобленерго» належних акціонеру ОСОБА_2 простих іменних акцій АТ «Хмельницькобленерго» від 25.12.2023, визнаний укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Хмельницькобленерго» рішенням суду по справі № 924/684/24, а саме щодо тлумачення виконання умов договору сторонами, передбачених пунктами 3.3 3.5 Договору, про надання офіційного тлумачення окремих умов договору про обов`язковий викуп АТ «Хмельницькобленерго» належних акціонеру ОСОБА_3 простих іменних акцій АТ «Хмельницькобленерго» від 29.12.2023, визнаний укладеним між ОСОБА_3 та АТ «Хмельницькобленерго» рішенням суду по справі № 924/684/24, а саме щодо тлумачення виконання умов Договору Сторонами, передбачених пунктами 3.3 3.5 Договору відмовлено.

Питання щодо розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, не вирішувалось при ухваленні рішення за результатами розгляду справи № 924/119/26.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2026р. до господарського суду Хмельницької області від відповідача ОСОБА_1 через електронний суд на адресу суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому він повідомив суд, що у зв`язку з розглядом даної справи відповідач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн.

Згідно з ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга чи інші документи чи матеріали чи грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на викладене, заяву подано в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Разом з відзивом, який був першим документом відповідача, останній повідомив суд про те, що у зв`язку з розглядом даної справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Заява представника відповідача про розподіл судових витрат, згідно з якою останній просить стягнути з позивача 15000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката надійшла через електронний суд на адресу суду 10.06.2026р.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано договір про надання правової допомоги № б/н від 11.04.2025р., рахунок №1/06-26 від 08.06.2026р., квитанція до платіжної інструкції №5985356 від 08.06.2026р. про сплату 15000,00 грн., платіжна інструкція №29382 від 08.06.2026р. на суму 15000,00 грн., виписка по рахунку за період з 08.06.2026р. по 08.06.2026р., акт прийому передачі наданих правових послуг від 08.06.2026р., ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1439770 від 13.02.2026р.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №910/16223/18.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

24.10.2024р. між Адвокатським об`єднанням «Мельний і Арцишевський» (Адвокатське об`єднання) та Голубицьким С.Г. (Клієнт) укладено договір №б/н про надання правової допомоги від 11.04.2025р., згідно п. 1 якого Сторони домовились, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати (-вати) Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору, у випадку, якщо така оплата прямо передбачена цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 договору Адвокатське об`єднання зобов`язується виключно на підставі замовлення Клієнта надавати йому такі види правової (правничої) допомоги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення необхідних Клієнту заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також у кримінальному провадженні і справах про адміністративні правопорушення; захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта в державних органах, перед фізичними та юридичними особами; надавати в разі необхідності іншу правову допомогу. Надання такої допомоги повинно бути узгоджене Сторонами шляхом внесення відповідних змін до цього Договору чи шляхом укладення окремої угоди.

Згідно п. 3.1 договору оплата за цим Договором складається з: гонорару, що виплачується Клієнтом в якості оплати правової допомоги, що надана Адвокатським

об`єднанням за цим Договором; сум, що виплачуються Клієнтом Адвокатському об`єднанню як покриття попередньо узгоджених з Клієнтом та документально підтверджених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим Договором.

Відповідно до п. 3.2. договору за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього Договору, Клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, розмір якого визначається відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома Сторонами.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що до складу витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим Договором, що підлягають відшкодуванню Клієнтом Адвокатському об`єднанню, відносяться: а) поштові витрати, видатки на оплату нотаріального посвідчення документів та їх перекладу; б) транспортні витрати (видатки на проїзд до місця надання правової допомоги, якщо таке місце не співпадає з місцем укладення цього Договору); в) видатки на оплату роботи фахівців (спеціалістів), експертів, якщо такі висновки запитуються з метою надання правової допомоги в межах цього Договору; г) оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт; д) телефоні розмови, якщо такі здійснюються в режимі міжнародних дзвінків. Усі перелічені вище витрати мають бути попередньо узгоджені з Клієнтом. Якщо необхідність понесення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з`ясувалася після укладення Договору, Адвокатське об`єднання повинно повідомити про це Клієнта і отримати його згоду на погашення необумовлених раніше витрат.

Відповідно до п. 3.4 договору оплата видатків, передбачених в пункті 3.3 цього договору, відбувається виключно на підставі наданих Адвокатським об`єднанням документів, що підтверджують здійснення таких виплат та/або понесення витрат.

Клієнт проводить виплату гонорару, обумовленого в пункті 3.2 цього договору, не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами акту, який засвідчує факт надання правової допомоги.(п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору Клієнт здійснює оплату правової допомоги виключно у національній валюті України гривні.

Згідно п. 4.8 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 (тридцять першого) грудня 2027 (дві тисячі двадцять сьомого) року.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

08.06.2026р. між сторонами договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від "11" квітня 2025 року, складено та підписано акт приймання передачі наданих правових послуг, згідно якого були виконанні та підлягають наступні види правової допомоги, а саме:

- 16.02.2026р. - подання через модуль (підсистему) «Електронний суд» у Господарський суд Хмельницької області від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у справі №924/119/26 за позовом АТ «Хмельницькобленерго» до відповідача 1: ОСОБА_1 , відповідача 2: ОСОБА_2 , відповідача 3: ОСОБА_3 про надання офіційного тлумачення окремих умов договорів, заяви про вступ як представника та заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді з внесенням РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи. Подання в Господарський суд Хмельницької області від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у справі №924/119/26 через модуль (підсистему) «Електронний суд» заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/119/26.

- 19.02.2026 - Підготовка в Господарський суд Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя - Гладій С.В., відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; надіслання проекта відзиву Клієнтам на погодження.

- 24.02.2026 - подання через модуль (підсистему) "Електронний суд" в Господарський суд Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя -Гладій С.В., відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

- 09.03.2026 - складення і подання через модуль (підсистему) "Електронний суд" в Господарський суд Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя - Гладій С.В., заяви з проханням про поновлення Відповідачам строку для подання нових доказів, а саме: Семантико-текстуальної експертизи.

- 10.03.2026 - представництво інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя - Гладій С.В.

- 23.04.2026 - складення та подання від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через модуль (підсистему) «Електронний суд» у Господарський суд Хмельницької області в справі №924/119/26, суддя - Гладій С.В., клопотання про приєднання доказів: Висновку експерта за результатами лінгівістичної (семантико-текстуальної) експертизи та супровідних документів.

- 29.04.2026 - представництво інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя - Гладій С.В.

- 07.05.2026 - складення та подання від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через модуль (підсистему) «Електронний суд» у Господарський суд Хмельницької області в справі №924/119/26, суддя - Гладій С.В., Заяви з приєднанням Постанови Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі №924/1027/25.

- 11.05.2026 - представництво інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя - Гладій С.В.

- 20.05.2026 - представництво інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя - Гладій С.В.

- 08.06.2026 - представництво інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області у справі №924/119/26 (тлумачення договорів), суддя - Гладій С.В.

Згідно п. 2 акту, Замовник підтверджує, що правова допомога (правові послуги) надавались Виконавцем в терміни, погоджені сторонами.

Відповідно до п. 3 акту, сторони погоджуються, що вартість наданих послуг без ПДВ становить 15000,00 грн..

Даний акт підписаний ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський».

08.06.2026р. Адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський».виставлено ОСОБА_1 рахунок №1/06-26 на оплату за правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Згідно доданої до заяви платіжної інструкції №29382 від 08.06.2026р. ОСОБА_1 оплачено на користь Адвокатського об`єднання «Мельник і Арцишевський» за надання послуг з правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги від 11.04.2025р. та рахунку №1/06-26 від 08.06.2026р. 15000,00 грн.

Суд приймає до уваги, що заява у вступ у справу як представника, заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, заява про участь в режимі відеоконференції, відзив на позов, додаткові пояснення, клопотання про долучення доказів підписані адвокатом Дудяком Р.А. Вказаний представник приймав участь у підготовчих засіданнях 10.03.2026р., 29.04.2026р. та в судових засіданнях 11.05.2026р., 20.05.2026р. та 08.06.2026р.

Також надання адвокатом Дудяком Р.А. професійної правничої допомоги ОСОБА_1 у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/119/26 підтверджується ордером на надання правничої допомоги ВС №1439770 від 13.02.2026р.

З огляду на викладене, належними доказами понесення відповідачем витрат на правову допомогу під час розгляду справи №924/119/26 є договір про надання правової допомоги № б/н від 11.04.2025р., рахунок №1/06-26 від 08.06.2026р., квитанція до платіжної інструкції №5985356 від 08.06.2026р. про сплату 15000,00 грн., платіжна інструкція №29382 від 08.06.2026р. на суму 15000,00 грн., виписка по рахунку за період з 08.06.2026р. по 08.06.2026р., акт прийому передачі наданих правових послуг від 08.06.2026р., ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1439770 від 13.02.2026р.

Таким чином, відповідач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правової допомоги під час розгляду справи №924/119/26 у Господарському суді Хмельницької області.

Разом з тим, надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.

В той же час відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрат з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційності їх розміру до предмета спору, значення справи для сторін.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу не є в повній мірі обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення відповідачу 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, суд зазначає, що розподіляючи витрати за послуги адвоката останній вказує, що наявні в матеріалах справи докази понесення судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За таких обставин, надаючи оцінку заявлених до стягнення витрат відповідача на оплату послуг адвоката у справі, суд зробив висновок про часткове покладення на позивача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/119/26 задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського,11А, код 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 24.06.2026р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (електронний суд)

3 - відповідачу 1 ( АДРЕСА_2 , код 3141517359)(реком. з повід.)

4 - відповідачу 2 (електронний суд)

5 - відповідачу 3 (електронний суд)