Ухвала суду № 137647850, 24.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"24" червня 2026 р. Справа № 916/2548/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,

розглянувши заяву Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37; ідентифікаційний код юридичної особи: 44279728) про видачу судового наказу за вх. № 2611/26 від 19.06.2026

до боржника: Фізичної особи-підприємця Шевчук Олександра Аркадійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

про стягнення 53 247, 06 грн

ВСТАНОВИВ:

Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою, сформованою в системі Електронний суд 19.06.2026 (вх. № 2611/26 від 19.06.2026) про видачу судового наказу, відповідно до якого: стягнути з фізичної особи-підприємця Шевчук Олександра Аркадійовича суму заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 53 247, 06 грн, нараховану за договором № 876 оренди комунального майна міської територіальної громади від 20.05.2021, та стягнути судовий збір у сумі 266, 24 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовано неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов`язань за договором № 876 від 20.05.2021 оренди комунального майна міської територіальної громади щодо оплати.

До заяви про видачу судового наказу заявник додав: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; вимогу № 01-20-642-вих. від 28.04.2026 щодо розірвання договору оренди комунального майна; виписку з рахунку за 12.06.2026; накладну та фіскальний чек АТ "Укрпошта"; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; відповідь № 36573386 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС; розпорядження № 281/7 від 28.03.2025 Про затвердження Положення про департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради у новій редакції; Положення про департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (нова редакція); платіжну інструкцію № 121 від 11.06.2026; рішення Херсонської міської ради № 73 від 26.02.2021 з додатками 1, 2, 3 до нього.

Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно зі ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

З аналізу вищенаведених норм законодавства випливає, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору та інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Тобто, однією з основних умов задоволення заяви про видачу судового наказу у розумінні ст. 12 ГПК України є безспірність предмету заявлених вимог. У той самий час заявлення вимог конкретно неузгоджених сторонами (у тому числі їх розміру) призводить до виникнення між ними відповідного спору.

При цьому, процесуальними нормами не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статті 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин.

В обґрунтування заяви про видачу судового наказу заявником зазначено про укладення договору № 876 від 20.05.2021 оренди комунального майна міської територіальної громади, однак до вказаної заяви не додає.

Заявником надано виписку з рахунку за 12.06.2026, згідно якої платник фізична особа - підприємець Петренко Олег Борисович, призначення платежу на виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/5615/24.

Таким чином, заявником не надано належних доказів, які підтверджують безспірність вимог.

А відтак вимоги за заявою про видачу судового наказу не мають ознак безспірності в розумінні ч. 1 ст. 12 ГПК України.

Зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

У разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку (ч. 7 ст. 150 ГПК України).

Судом встановлено, що заявником у прохальній частині заяви про видачу судового наказу зазначено реквізити його рахунку в банку, проте до заяви про видачу судового наказу не додано документу, що підтверджує наявність такого рахунку на момент звернення до суду з заявою про видачу судового наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Шевчук Олександра Аркадійовича суму заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 53 247, 06 грн, нараховану за договором № 876 оренди комунального майна міської територіальної громади від 20.05.2021.

При цьому суд зазначає, що згідно з ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 147, 148, 150-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради судового наказу щодо стягнення з з фізичної особи-підприємця Шевчук Олександра Аркадійовича суму заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 53 247, 06 грн, нараховану за договором № 876 оренди комунального майна міської територіальної громади від 20.05.2021.

Ухвала набирає законної сили 24 червня 2026 року у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів відповідно до ст. ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Мусієнко