Рішення № 137647614, 18.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 Справа № 914/3236/25

За позовом: Підприємства об`єднання громадян «Дніпровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», м. Дніпро,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Універсальні інженерні рішення», м. Львів,

про розірвання договору та стягнення коштів

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання І.К. Капітанчук

За участю представників сторін:

від позивача: Стегніцький А. М.. представник;

від відповідача: Кріль О. М. представник.

Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про розірвання договору та стягнення коштів.

Ухвалою від 27.10.2025 суд залишив позов без руху та встановив позивачу строк для виправлення недоліків. Позивач виправив недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 10.11.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив 10.12.2025.

Ухвалою від 18.11.2025 суд відмовив у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову.

Розпорядженням від 17.12.2025 було призначено повторний перерозподіл, яким передано справу 914/3236/25 судді Н.Є. Березяк, у зв`язку із призначенням на посаду судді Західного апеляційного господарського суду судді Т. Я. Рима.

Рух справи відображено в ухвалах і протоколах судових засідань.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив залдоволити позов з підстав і мотивів викладених в позовній заяві, наданих поясненнях і матеріалах справи. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на істотне порушення Відповідачем умов договору поставки від 18.06.2025 в частині своєчасності виготовлення та поставки товару, що завдало Позивачу збитків.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов та наданих поясненнях. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на недоведення позивачем складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності , як стягнення збитків .

В судовому засіданні 18.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив:

18.06.2025 Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки від 18.06.2025 (а. с. 10-13), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (Відповідач) зобов`язався у визначений цим договором термін виготовити та передати у власність покупцю промислове обладнання: "Штамп заглушка мала" та "Штамп заглушка збільшена", а покупець зобов`язався прийняти у власність та оплатити товар.

У пункті 1.2 Договору поставки від 18.06.2025 сторони погодили, що загальна вартість договору становить 500'000,00 грн, з яких:

"Штамп заглушка мала" 280'000,00 грн (у т.ч ПДВ 20% - 46'666,67 грн).

"Штамп заглушка збільшена" 220'000,00 грн (у т.ч. ПДВ 20% - 36'666,66 грн).

Згідно з пунктом 3.3 Договору поставки від 18.06.2025 покупець зобов`язаний здійснити передоплату за товар у розмірі 70% вартості договору, а саме 350'000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 58'333,33 грн протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору на підставі рахунку, який постачальник надає покупцю. Остаточний розрахунок за товар, а саме 150'000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 25'000,00 грн, покупець здійснює протягом 3 банківських днів після отримання від постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Термін виготовлення товару складає 75 календарних днів з моменту передоплати … (пункт 4.1 Договору поставки від 18.06.2025).

Відповідач виставив Позивачу рахунок на оплату № 1 від 18.06.2025 на суму 500'000,00 грн (а. с. 39).

Позивач перерахував Відповідачу аванс в сумі 350'000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2255 від 20.06.2025 (а. с. 40). Отже, Відповідач повинен був виготовити товар до 03.09.2025.

Позивач 19.06.2025 уклав з Приватною фірмою "Променерго" (надалі ПФ "Променерго") договір поставки № 1/1/25 (надалі Договір поставки від 19.06.2025) (а. с. 15-17), відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого зобов`язався поставити продукцію, визначену у специфікації.

Згідно із Специфікацією № 1 від 19.06.2025 (а. с. 18) предметом поставки були: заглушка мала у кількості 250'000,00 штук вартістю 2'750'000,00 грн з ПДВ; заглушка збільшена у кількості 250'000,00 штук вартістю 1'150'000,00 грн з ПДВ. Сума поставки складає 4'680'000,00 гривень.

У цій специфікації сторони погодили умови оплати: за першу партію продукції здійснюється попередня оплата в розмірі 500'000,00 грн протягом 3 банківських днів з дати підписання договору, на підставі рахунку, виставленого постачальником. Для наступних партій передбачено 50 % попередньої оплати, а решта 50 % сплачується протягом п`яти банківських днів після поставки продукції.

Позивач звертався до Відповідача з листами № 120 від 08.08.2025 (а. с. 19) та № 134 від 03.09.2025 (а. с. 20), в яких просив надати відповідь про стан виготовлення та терміни поставки товару.

Листом № 09/09 від 10.09.2025 (а. с. 21) Відповідач повідомив Позивача про затримку у виконанні зобов`язань, пояснюючи це мобілізацією двох працівників до Збройних Сил України. Також зазначив, що очікуваними строками завершення робіт є: для "Штамп заглушка велика" 25.09.2025, для "Штамп заглушка мала" 06.10.2025. Додатково Відповідач запропонував надати знижку у розмірі 16'000,00 гривень як форму добровільної компенсації.

Позивач скерував Відповідачу претензію № 141 від 18.09.2025 (а. с. 22-28), в якій зазначив, що внаслідок невиконання Відповідачем умов договору виникла загроза порушення ПОГ "Дніпровське УВП Українського товариства сліпих" своїх зобов`язань перед ПФ "Променерго", для якого мала бути виготовлена продукція із використанням обладнання, що мало бути поставлене Відповідачем. Це призвело до фінансових втрат та створило ризик додаткових збитків. У зв`язку з цим Позивач вимагав негайного виконання умов договору.

Оскільки продукція, передбачена Договором поставки від 19.06.2025, не була поставлена, ПФ "Променерго" у листі № 2609 від 26.09.2025 (а. с. 29) просила розірвати договір та повернути сплачений аванс.

Позивач скерував Відповідачу лист № 147 від 29.09.2025 (а. с. 31-34), у якому зазначив, що через неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань, він був змушений розірвати договір із ПФ "Променерго", оскільки для його виконання була необхідна продукція, яку мав поставити Відповідач. У зв`язку з істотним порушенням умов Договору поставки від 18.06.2025, Позивач просив розірвати цей договір та повернути аванс у розмірі 350'000,00 гривень.

У відповідь Відповідач листом від 01.10.2025 (а. с. 35) гарантував повернення авансового платежу до 16.10.2025.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, сплативши аванс у розмірі 350'000,00 гривень. Однак Відповідач порушив строк виготовлення товару, що стало причиною розірвання договору Позивача з замовником ПФ "Променерго". Як наслідок, Позивач втратив замовлення та недоотримав прибуток у сумі 380'000,00 гривень.

Попри письмову згоду відповідача на розірвання договору та повернення авансу, жодних дій вчинено не було.

В звязку з істотним порушенням умов договору поставки , позивач звернувся з позовом про розірвання Договору поставки від 18.06.2025, стягнення 730'000,00 грн, з яких 350'000,00 грн аванс та 380'000,00 грн збитків.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Упущена (втрачена) вигода є окремим видом збитків. Вона відрізняється від реальних збитків тим, що не стосується фактичного зменшення майна потерпілого, наприклад, здійснених витрат чи пошкодження майна. Йдеться про дохід, який міг би бути отриманий за нормального перебігу подій, якби зобов`язання були виконані належним чином. Інакше кажучи, це різниця між реальним майновим станом і тим, який міг би настати за відсутності порушення.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Оскільки Відповідач не виконав зобов`язання за Договором поставки від 18.06.2025 у встановлений строк, у його діях наявний такий елемент складу цивільного правопорушення, як протиправність поведінки.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2023 у справі № 910/3317/21 зазначив, що звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

У постанові від 24.07.2025 у справі № 916/4912/24 зазначив:

"Оскільки упущена вигода є категорією розрахунок якої потребує урахування значної кількості чинників, зокрема, звичайних умов обороту, справедливості, розумності, компенсаційності відшкодування, які є оціночними поняттями, очевидно, що доведення таких обставин передбачає існування ряду міркувань (умовиводів), ймовірностей, а отже має здійснюватися із застосуванням стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Таким стандартом є стандарт вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дозволяє стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся (мав місце), аніж не був. Зокрема, з розумною впевненістю стверджувати доведеність позивачем наявності заподіяних йому збитків, правильність розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, розміру упущеної вигоди, яка підлягає стягненню з боржника на користь кредитора тощо. За цих умов збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором не отриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості".

Відповідно до наданої специфікації Позивач планував поставити ПФ "Променерго" продукцію загальною вартістю 3'900'000,00 грн (без ПДВ).

Як вбачається з розрахунку Позивача (а. с. 36), підтвердженого плановою калькуляцією від 10.06.2025?р. (а. с. 37), витрати на виготовлення ним продукції становили 3'520'000,00 грн, з яких:

На виробництво заглушок малих у кількості 250'000 шт. за плановою собівартістю 9,93 грн/шт. 2'482'500,00 гривень.

На виробництво заглушок збільшених у кількості 250'000 шт. за плановою собівартістю 4,15 грн/шт. 1'037'500,00 гривень.

Позивач розрахував упущено вигоду у розмірі 380'000,00 грн, як різницю між запланованою сумою надходжень від реалізації продукції (3'900'000,00 грн) та витратами на її виготовлення (3'520'000,00 грн).

Суд вважає, що обраний Позивачем підхід до визначення розміру упущеної вигоди є обґрунтованим та узгоджується з характером спірних правовідносин. Подані розрахунки базуються на конкретному договорі, відповідній специфікації та затвердженій калькуляції, що підтверджує реальність намірів щодо виробництва і подальшої реалізації продукції.

Таким чином, суд вважає доведеним наступний елемент правопорушення розмір збитків.

Через невиконання Відповідачем Договору поставки від 18.06.2025? Позивач не зміг виготовити продукцію, яку мав поставити за Договором поставки від 19.06.2025, укладеним з ПФ "Променерго". Залежність виконання одного зобов`язання від іншого підтверджується листуванням між Позивачем і ПФ "Променерго", а також між Позивачем і Відповідачем. Також зазначені обставини жодною зі сторін не заперечуються. У зв`язку з цим суд вважає доведеним наявність такого елементу складу правопорушення, як причинний зв`язок між діями Відповідача та завданими збитками.

Відповідач не довів відсутності своєї вини. Тому наявним є останній елемент складу цивільного правопорушення вина.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 380'000,00 грн збитків є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічні положення сторони узгодили в пункті 10.2 Договору поставки від 18.06.2025.

Невиконання Відповідачем умов Договору поставки від 18.06.2025? є істотним порушенням, оскільки спричинило Позивачеві збитки та фактично позбавило його можливості реалізувати продукцію за іншим зобов`язанням, на виконання якого він обґрунтовано розраховував при укладенні договору. Така поведінка Відповідача порушує баланс інтересів сторін та позбавляє договір своєї мети. У зв`язку з цим Договір поставки від 18.06.2025 підлягає розірванню на підставі частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжною інструкцією № 116 від 25.03.2026 відповідач повернув позивачу 350 000,00 грн. попередньої оплати за штампи заглушки згідно Договору №02/2025 від 18.06.2025. В цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмету спору.

В зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення 350000 грн. підлягає поверненню позивачу сплачений судовий збір в розмірі 5250,00 грн. після подання ним відповідної заяви.

Витрати на оплату судового збору покладаються на Відповідача на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 10,12, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 129, 130,231, 232,236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Розірвати договір поставки № 02/2025 від 18.06.2025, укладений між Підприємством об`єднання громадян "Дніпровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Універсальні інженерні рішення".

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Універсальні інженерні рішення" (79040, м.Львів, вул. Генерала В.Курмановича,2, код ЄДРПОУ 45724697) на користь Підприємства об`єднання громадян "Дніпровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (49026, м.Дніпро, вул. Івана Пулюя,37 код ЄДРПОУ 03288941) 380 000,00 грн. збитків та 8728,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

4.Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 350 000 грн. авансового платежу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2026.

Суддя Березяк Н.Є.