Рішення № 137647390, 28.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2026Справа №910/1315/26

За позовомПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"доАкціонерного товариства "Гарантований покупець"простягнення заборгованості у розмірі 567 892 200,35 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Шатарська Т.Н.від відповідача:Кулибаба В.О.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2026 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості у розмірі 567 892 200,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" вказує, що у Державного підприємства "Гарантований покупець" наявний борг перед позивачем за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 з оплати послуг врегулювання небалансів у період з жовтня по грудень 2025 року (коригування до коригування: за березень 2025 року, листопад 2025 року) у розмірі 564 964 018,96 грн.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №0414-01051 від 25.06.2019, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" 3% річних у розмірі 2 360 449,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 567 731,49 грн, нарахованих за період з 30.10.2025 по 05.02.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 відкрито провадження у справі №910/1315/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 17.03.2026.

03.03.2026 Державним підприємством "Гарантований покупець" сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов, в якому відповідач вказує, що не погоджується з правомірністю розрахунку позивача щодо обсягу і ціни небалансів, вартість яких є предметом спору в цій справі. Посилаючись на те, що система управління ринком експлуатується і підтримується НЕК "Укренерго", відповідач звертає увагу суду, що позивач самостійно визначає обсяги небалансів кожного учасника ринку, самостійно розраховує всі складові ціни електричної енергії для врегулювання небалансів. Забезпечити коректність розрахунків небалансів електричної енергії та виставлення відповідних платіжних документів у відповідності до Правил ринку зі сторони позивача покликаний щорічний аудит системи управління ринком. Відповідач стверджує, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" не забезпечило проведення аудиту системи управління ринком за 2025 рік, хоча у межах даного спору розглядаються вимоги, що стосуються періодів, зокрема березня 2025 року, жовтня-грудня 2025 року. На думку відповідача, невстановлення позивачем факту і ступеню дотримання Правил ринку в частині проведення розрахунків та виставлення рахунків ставить під сумнів правильність роботи системи управління ринком як в цілому, так і в частині коректності проведення розрахунків обсягу та вартості небалансів електричної енергії, стягнути які позивач просить з відповідача. Також відповідач вказує, що звіти коригування були підписані КЕП Волковим Олександром Михайловичем, хоча його довіреність не передбачає повноважень на підписання звітів, як про коригування, так і місячних. Крім того, відповідач стверджує, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично неправильним, розрахований методологічно невірно, зокрема позивач застосував сукупний індекс інфляції, заокруглений не до десятих (одного знака після коми), а до "мільйонних" (шести знаків після коми) - 1,00600800. Відповідач зазначив, що з урахуванням ситуації, в якій опинилася Держава, приймаючи до уваги ту обставину, що рахунки-фактури (врегулювання) обумовлені порушення самим позивачем - ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" ліцензійних умов, що було встановлено Регулятором та зафіксовано в Акті НКРЕКП від 13.11.2023 №475, зважаючи на важливість Державного підприємства "Гарантований покупець" для економіки України, особливо в період дії режиму воєнного стану, вбачається настання підстав непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

04.03.2026 Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що за умовами Договору у разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ. Позивач стверджує, що уповноважив Волкова О.М. на підписання усіх документів, які пов`язані з виконанням умов договорів про врегулювання небалансів електричної енергії, протилежного, на думку позивача, відповідачем не доведено. Щодо тверджень відповідач про порушення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" Ліцензійним вимог, то позивач вказує, що дотримання ним положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії не є предметом позовних вимог у даній справі. Недотримання відповідних положень (у разі підтвердження таких) може нести наслідки лише для позивача, права відповідача у даному випадку не порушуються. І навіть у разі недотримання зазначених вимог це не впливає на обґрунтованість позовних вимог. До того ж, позивач повідомляє, що ним проведено щорічні аудити системи управління ринком відповідно до Правил ринку за 2021, 2022 та 2023 роки. Позивач вважає недоведеним відповідачем факт настання для нього форс-мажорних обставин, а також звертає увагу суду, що купівля-продаж електричної енергії за спірним договором відбувалась вже після введення в Україні воєнного стану. До того ж, позивач вказує, що фінансові санкції розраховані за допомогою Калькулятора інформаційно-правової системи Ліга:Закон.

09.03.2026 Державним підприємством "Гарантований покупець" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що згідно змісту довіреності Волков О.М. уповноважений підписувати від імені Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" "інші документи за результатами проведення розрахунків з учасниками ринку", а не платіжні документи/документи, на підставі яких у іншої особи може виникати зобов`язання з оплати, тобто документи, які передують проведенню розрахунків. Твердження позивача про те, що спірний період не стосується періоду проведення аудиту, на думку відповідача, є необґрунтованим, оскільки встановлення фактів надання некоректних даних ставить під сумнів достовірність розрахунків небалансів загалом, а не лише за період, щодо яких заявлено вимоги. З урахуванням того, що виставлення платіжних документів (рахунків) здійснюється ОСП через систему управління ринком, правильність роботи відповідного модуля є сумнівною. Відповідач зазначає, що на підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем, в якості підтвердження своїх позовних вимог до позовної заяви додані звіти про коригування та місячні звіти, які в розумінні Правил ринку не є платіжними документами. Також відповідач вказує, що позивачем не спростований факт існування форс-мажорних обставин та наявність прямої вказівки на це безпосередньо у Правилах ринку.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.04.2026.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 закрито підготовче провадження у справі №910/1315/26; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/1315/26 по суті на 28.04.2026.

27.04.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про заміну учасника справи правонаступником, в якому заявник просить залучити до участі у справі №910/1315/26 Акціонерне товариство "Гарантований покупець" в якості відповідача, як правонаступника Державного підприємства "Гарантований покупець".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 залучено - замінено відповідача - Державне підприємство "Гарантований покупець" на його процесуального правонаступника - Акціонерне товариство "Гарантований покупець".

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 19.05.2026.

Оскільки призначене на 19.05.2026 судове засідання не відбулося б у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 призначено судове засідання у справі №910/1315/26 на 28.05.2026.

В призначене на 28.05.2026 судове засідання, з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю, а Акціонерне товариство "Гарантований покупець" проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 28.05.2026 судом завершено розгляд справи №910/1315/26 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі / ОСП) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Гарантований покупець) (сторона, відповідна за баланс / СВБ) укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 (надалі - Договір), який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому

За умовами п.п. 1.3, 1.4 Договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307 (надалі - Правила ринку).

У пункті 1.5 Договору вказано, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Згідно п. 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

У пункті 5.1 Договору вказано, що формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.

Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п. 9.1 Договору).

Позивачем було направлено відповідачу наступні акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів:

- Акт від 31.10.2025 №СВБ_02_2025_10_0414 (з урахуванням акту корегування №СВБ_К_03_2025_10_0414 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2025 №СВБ_02_2025_10_0414) на суму 93 854 920,45 грн;

- Акт від 30.11.2025 №СВБ_02_2025_11_0414 на суму 343 881 440,69 грн;

- Акт від 31.12.2025 №СВБ_02_2025_12_0414 на суму 127 227 615,56 грн;

- Акт корегування від 27.10.2025 № СВБ_К_04_2025_03_0414 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.03.2025 №СВБ_02_2025_03_0414 Акту корегування від 29.05.2025 №СВБ_К_03_2025_03_0414 на суму 27,81 грн;

- Акт коригування від 28.01.2026 №СВБ_К_03_2025_11_0414 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.11.2025 №СВБ_02_2025_11_0414 на суму 14,45 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що Державним підприємством "Гарантований покупець" не було виконано своїх грошових зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (як правонаступника Державного підприємства "Гарантований покупець") боргу у розмірі 564 964 018,96 грн, 3% річних у розмірі 2 360 449,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 567 731,49 грн.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії" (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно викладених у частині 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначень:

7) балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

12) відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

46) небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;

89) сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України визначений Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №307 (надалі - Правила ринку).

У пункті 1.5.1 Правил ринку передбачено, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов`язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору.

Отже, сторонами було укладено Договір, за умовами якого Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" взяло на себе зобов`язання врегульовувати небаланси Державного підприємства "Гарантований покупець" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Гарантований покупець").

Згідно п. 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

Як стверджує позивач, ним було направлено відповідачу складені за період з жовтня по грудень 2025 року акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (у урахуванням актів коригування) на загинальну суму 564 964 018,96 грн. Факт отримання спірних актів відповідачем не заперечувався.

Вказані акти підписані КЕП представників та скріплені електронними печатками сторін, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.

Матеріали справи не містять жодних доказів незгоди відповідача із виставленими позивачем актами (зокрема доказів ініціювання спору щодо відображених в них сум), натомість останні підписані без зауважень представником та скріплені печаткою Державного підприємства "Гарантований покупець".

Наведене нівелює обґрунтованість доводів відповідача про наявність у нього сумнівів у вірності здійснених позивачем розрахунків сум, а також щодо відсутності у представника позивача Волкова Олександра Михайловича повноважень на підписання актів (тим більше, що позивач, від імені якої діяв Волков О.М. схвалює його дії), адже за таких обставин Державне підприємство "Гарантований покупець" протягом двох днів з дати отримання таких актів мало направити ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" свої зауваження до таких актів (в т.ч. до актів коригування).

Також суд не вбачає підстав вважати, що не проведення ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" незалежного аудиту систем управління ринком будь-яким чином свідчить про необґрунтованість розрахованих за період з жовтня по грудень 2025 року сум, тим більше за наявності підписаних сторонами без зауважень актів, в яких зафіксовані такі суми. Жодних конкретних недоліків щодо розрахованих сум відповідачем не зазначено, а лише викладено абстрактні посилання на виникнення у нього сумнівів щодо обрахованих сум через відсутність незалежного аудиту позивача, що є нічим іншим як припущеннями за відсутності обґрунтованих підстав для них.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.

Пунктом 7.3.2 Правил ринку унормовано, що для формування місячного звіту СВБ АКО на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ. СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ. З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії. АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів. Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії. У разі недостатності на рахунку ескроу СВБ коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, АР вживає заходів, передбачених главою 1.7 розділу I цих Правил.

Відповідно до п. 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Наявними в матеріалах справи роздруківками з електронного листування вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було направлено Державному підприємству "Гарантований покупець" Акти купівлі-продажу електричної енергії, акти коригування та звіти.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проте матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів оплати наданих позивачем у жовтні-грудні 2025 року послуг у встановлені Договором та Правилами ринку строки.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача боргу перед позивачем у розмірі 564 964 018,96 грн.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлений до стягнення борг.

Щодо тверджень відповідача про настання для нього форс-мажорних обставин, то суд зазначає, що у пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Натомість лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До того ж, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не листом на сайті Торгово-промислової палати України, а відтак посилання відповідача на нього є недоречними.

Будь-якого причиново-наслідкового зв`язку між невиконанням зобов`язань з оплати небалансів за період жовтень-грудень 2025 року та військовою агресію Російської Федерації проти України і введенням в Україні воєнного стану відповідачем не наведено, а суд не вбачає.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про існування форс-мажорних обставин за Договором, які унеможливили виконання Державним підприємством "Гарантований покупець" своїх зобов`язань з оплати наданих Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг врегулювання небалансів електричної енергії на суму 564 964 018,96 грн. Тим більше, що такі послуги були надані відповідачу на третьому році повномасштабної військової агресії.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що встановлені судом факт надання позивачем послуг врегулювання небалансів відповідачу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати наданих послуг за договором підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 564 964 018,96 грн.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" 3% річних у розмірі 2 360 449,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 567 731,49 грн, нарахованих за період з 30.10.2025 по 05.02.2026.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором та Правилами ринку строк свого обов`язку зі сплати коштів позивачу не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язань, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Незважаючи на астрономічну ціну позову - у розмірі 567 892 200,35 грн, ключове питання, яке постало перед судом при вирішенні даного спору, стосується стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 567 731,49 грн та зумовлене методикою розрахунку таких сум.

Це питання полягає у необхідності чи відсутності підстав для округлення до одного знаку після коми результату обчислення індексів інфляцій за період для обрахування суми інфляційних втрат за період.

Позивач провів обрахунки із допомогою інструмента "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон", який не здійснює округлення сукупного індексі інфляції за загальний період прострочення та одержав суму інфляційних втрат у розмірі 567 731,49 грн.

Натомість відповідач посилається на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, і вказує на необхідність заокруглення сукупного індексу інфляції у періоди до десяткового числа після коми, у зв`язку з чим за розрахунками Акціонерного товариства "Гарантований покупець" інфляційні втрати складають 566 975,35 грн.

На прикладі даної справи різниця у результаті (з урахуванням використання чи невикористання заокруглення сукупного індексу інфляції до десятого знаку після коми) становить 756,14 грн.

У разі наближеності другого знаку після коми до 5, закруглення призводить до похибки результату - суми коштів, яка підлягає чи не підлягає стягненню з відповідача до 0,049%, що, наприклад, при сумі основного боргу у розмірі 500 000 000,00 грн може становити суму 245 000,00 грн (500 000 000,00 грн х 0,00049). Тобто при заокругленні, наприклад, індексу інфляції 103,549% до десятих, сума інфляції не буде враховувати 0,049%, що при значних сумах боргу може становити чималі кошти. І навпаки, при заокругленні індексу інфляції 103,556% до десятих при розрахунку інфляції боржнику буде донараховано інфляційні втрати на 0,044% втрат, яких в дійсності не існує.

З дослідження практики Верховного Суду, судом встановлено існування таких правових позицій із цього питання:

1. Постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та постанови Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №924/534/19, від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18, від 23.09.2021 у справі №924/2/21, в яких суд здійснює округлення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми.

2. Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №757/26216/22-ц, в якій Верховний Суд самостійно обраховує сукупний індексі інфляції, який з його перерахунком становить 1,380697807943491 і самостійно обчислює та стягує інфляційні із Державного бюджету України.

3. Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №910/5349/22, де суд з дотриманням процесуальної економії самостійно здійснює арифметичний перерахунок інфляційних витрат та погоджується з правильністю поданого ПАТ "НЕК "Укренерго" розрахунку.

4. Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №921/481/22, де вказано, що використання судом інструмента "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" є усталеною практикою, що підтверджується численною практикою Верховного Суду (п. 31 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2025 у справі №910/18308/21, п. 54 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2026 у справі №910/13499/24).

5. Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №910/11325/23, в якій касаційний суд відхилив доводи про необхідність заокруглення до десяткового знаку після коми через недопустимості переоцінки доказів судом касаційної інстанції. Аналогічним чином мотивована постанови Верховного Суду від 06.05.2025 у справі №910/6632/23, від 05.08.2025 у справі №911/2307/24.

На перший погляд судові акти про необхідність заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового знаку після коми та правомірності його розрахунку інструмента "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" не суперечать одне одному, але суд констатує факт того, що відповідний "Калькулятор" не здійснює таке округлення. Розуміння цього факту дає підстави стверджувати про взаємовиключність підходів суду касаційної інстанції щодо обрахунку інфляційних втрат.

Отже, з викладеного вбачається, що наразі фактично існують дві взаємовиключні моделі обчислення сукупного індексу інфляції та два підходу суду касаційної інстанції до можливості перегляду його в межах касаційного провадження, а саме:

- заокруглення - до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України;

- не заокруглення - а) проведення розрахунку за допомогою інструмента "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон", який називається усталеною практикою, і який при обчисленнях не здійснює заокруглення сукупного індексу інфляції, б) проведення самосійних арифметичних розрахунків із застосуванням в формулі 15 знаків після коми (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №757/26216/22-ц);

- проведення самостійних розрахунків інфляційних;

- не проведення таких перерахунків з посиланням на недопустимість на стадії касаційного оскарження переоцінки доказів.

Останні два підходи не мають значення для вирішення даної справи, в той час як питання заокруглення чи незаокруглення є визначальним для правильного вирішення спору у даній справі.

Існування взаємовиключної практики суду касаційної інстанції з цього питання автоматично зумовить суперечність висновку суду у даній справі із однією із таких позицій. В будь-якому разі, на підставі частини 6 статі 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак, суд із врахуванням обізнаності про протилежні позиції суду касаційної інстанції врахує їх та застосує закон за власним переконанням із врахуванням іноземного досвіду розрахунку відповідних сум.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519).

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.

Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

Підхід щодо заокруглення вперше виснувався у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2020 у справі №905/21/19.

Вказана справа була передана на розгляд об`єднаній палаті у зв`язку із питанням правомірності застосування індексу інфляції при простроченні менше місяця, проте більше 15 календарних днів, врахування дефляції.

Після вирішення основного питання, у пункті 34 постанови об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала, що "разом з тим, Верховний Суд не погоджується з правильністю визначення величини приросту індексу споживчих цін 107,637090183%, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, та становить за період жовтень 2017 року - квітень 2018 року показник 107,6% (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України)".

Будь-якого іншого мотивування позиції щодо округлення сукупного індексу інфляції, постанова об`єднаної палати не містить.

Решта судової практики щодо округлення повторює цей висновок та наступні, які його дублюють.

Одночасно існує судова практика, яка вважає "усталеною практикою Верховного Суду" здійснення обчислення інфляційних втрат на підставі інструмента "Калькулятора" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон", який не здійснює округлень сукупного індексу інфляції, а касаційний цивільний суд самостійно рахує у формулі сукупний індекс із 15 знаками після коми.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Із наведеного вбачається, що норма закону надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики повноваження на встановлення місячного індексу інфляції.

Ніким не ставиться під сумнів встановлення місячних індексів інфляції у сумі з одним знаком після коми.

При цьому, жодна норма закону не визначає необхідність заокруглення до десятих сукупного індексу інфляції за період прострочення, а наведення у підзаконних актах прикладів обчислень індексацій зарплат чи інших соціальних виплат не має для суду обов`язкової сили.

Питання визначення результату математичної операції множення та математичної операції округлення регулюється виключно законами математики.

Округлення - математична операція, яка полягає в заміні числа а наближеним числом а1 із меншою кількістю значущих цифр. Число а1 вибирають так, щоб похибка округлення була якомога меншою.

Тобто як і множення, округлення є окремою математичною операцією, а її проведення має бути здійснено у виключно передбачених випадках та має наслідком появу приблизної суми математичного обчислення.

У різних галузях застосовують різні методи округлення. У всіх цих методах "зайві" знаки зводять до нуля (відкидають), а попередній їм знак коригується за одним із методів округлення.

Знак "приблизно дорівнює" (?) часом вживається для позначення округлення числа. Наприклад, таким чином: 9,80665 ? 10.

Округлення в математиці - це заміна точного числа наближеним, яке має меншу кількість значущих цифр, але є зручнішим для запису та використання.

Операція округлення застосовується в кількох, як правило, використовується у випадках:

1) Повсякденних розрахунків:

- грошові підрахунки: округлення до копійок (двох знаків після коми), оскільки дрібніші одиниці не беруть участі в готівковому обігу;

- покупки та вимірювання: округлення маси продуктів, об`єму рідини або довжини для зручності;

2) Спрощення обчислень:

- прикидка (оцінка): швидкий усний підрахунок результату дії "на око" перед виконанням точних обчислень, щоб уникнути грубих помилок;

3) Представлення результатів вимірювань:

- точність приладів: якщо результат вимірювання (наприклад, (3,14159...) см) перевищує фізичну точність лінійки чи приладу, число округлюють до можливого рівня вимірювальної похибки:

4) Роботи з ірраціональними та нескінченними числами

- дроби та константи: округлення чисел (наприклад, Пі до 3,14) або періодичних дробів (наприклад, 10 / 3 = 3,333... до 3,33), щоб з ними було зручно працювати в інженерних чи будівельних формулах.

Оцінивши випадки застосування округлення у математиці, суд не може себе переконати, що для визначення суми стягнення коштів з однієї особи на користь іншої може бути застосований хоча б один із випадків округлення.

Єдино можливим округленням у практиці суду є випадок округлення суми до копійки, який обумовлений об`єктивним критерієм - відсутністю грошового знаку, меншого ніж копійка.

Вище суд наводив розрахунок, що швидкий розрахунок "на око" може призводити до стягнення зайвого або не стягнення близько 245 000,00 грн при великих сумах основного боргу (і з збільшенням суми сума похибки буде збільшуватися).

Враховуючи загальновживані вимоги до судового рішення, суд не може себе переконати у правильності стягнення інфляційних втрат, визначених у приблизному, а не точному, розмірі. Суд враховує стан обчислювальних можливостей комп`ютерів, які безперешкодно можуть робити точні обчислення будь-якої відомої кількості знаків після коми, що не було доступним всім 30-40 років тому.

Відтак, обираючи між методом обчислення суми стягнення коштів, який а) дозволяє зробити приблизне обчислення та б) дозволяє зробити точне обчислення, суд обирає той метод, який дозволяє зробити точне обчислення.

Суд дослідив методику розрахунку інфляційних в інших країнах, адже суть інфляції та індексу інфляції є однаковою для всіх країн, а, для прикладу, Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007, на яку посилалася об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, складена на підставі досвіду іноземних країн (перелік джерел, які вказані у Методиці):

1. Jonassen M., Nordbo E. W. Alternative indicators of core inflation for Norway// UNECE WP No1. - 4 June 2006

2. Bilke L. A user point of viewon core inflation measures// UNECE WP №8 - 4 May 2006

3. Methodological basis and practice of estimating core inflation in the Russian Federation// UNECE WP ECE/CES/GE.22/2006/4. - 7 February 2006

4. ОСОБА_1, ОСОБА_2 Базова інфляція: концепція та деякі методи розрахунку// Вісник НБУ. - 2002 р. - N 12. - С. 47 - 48.

5. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Проблема вибору цільового показника монетарної політики// Вісник НБУ. - 2003 р. - N 07. - С. 8 - 14.

6. Агентство Республики Казахстан по статистике. Методологические положения по статистике цен// Алматы - 2006.

Отже, у Сполучених Штатах Америки для визначення розміру інфляції використовують US inflation calculator (за посиланням https://www.usinflationcalculator.com/).

При визначенні сукупного індексу (Cumulative rate of inflation), суд обрав знецінення 100 000 дол. США за 2024-2026 роки і при сукупному індексі інфляції у 6,8% результат вийшов не 106 800,00 дол. США, а 106 832,88 дол. США. Тобто обчислення здійснено від сукупного індексу інфляції без округлення, адже інакше б вийшло 106 800,00 дол. США. Таким чином, незважаючи на округлення в цьому інструменті сукупного індексу інфляції за період до 6,8%, результат обчислений за сукупний індексом 6,683288%, який і був використаний при розрахунку інфляційних втрат.

У Великобританії для визначення розміру інфляції використовують інструмент за посиланням https://www.bankofengland.co.uk/monetary-policy/inflation/inflation-calculator Inflation calculator Bank of England. При обрахунку знецінення 100 000,00 фунтів стерлінгів за аналогічний період (2024-2026 роки), в інструменті вказується сукупний індекс інфляції у розмірі 6,2%, проте сума з урахуванням знецінення склала 106 170,95 фунтів стерлінгів, а не 106 200,00 фунтів стерлінгів (якби обчислення здійснювалось виходячи із 6,2%). Таким чином, незважаючи на округлення сукупного індексу інфляції за період у 6,2%, результат обчислений за сукупний індексом 6,17095%.

У Японії для визначення розміру інфляції використовують інструмент Japan Inflation Calculator за посиланням https://www.in2013dollars.com/japan/inflation. При визначенні сукупного індексу зміни цін (Cumulative price change), інструмент хоч і здійснює округлення, проте, для прикладу, суд обрав знецінення 100 000,00 єн за 2024-2026 роки, і при сукупному індексі -1,1% (дефляція) результат вийшов не 98 900,00 єн, а 98,902,78 єн. Тобто обчислення здійснено від сукупного індексу без округлення, адже інакше б вийшло 98 900,00 єн. Таким чином, незважаючи на округлення сукупного індексу інфляції (дефляції) за аналогічний період (2024-2026 роки) у -1,1%, результат обчислений за сукупний індексом -1,10939248%.

У Швеції для визначення розміру інфляції використовують інструмент за посиланням https://www.scb.se/hitta-statistik/sverige-i-siffror/prisomraknaren/. При обрахунку знецінення 100 000,00 шведських крон за аналогічний період (2024-2026 роки), в інструменті вказується сукупний індекс інфляції у розмірі 1,22%, проте сума з урахуванням знецінення склала 101 220,12 шведських крон, а не 101 220,00 шведських крон (якби обчислення здійснювалось виходячи із 1,22%). Таким чином, незважаючи на округлення сукупного індексу інфляції за період у 1,22%, результат обчислений за сукупний індексом 1,22012%.

У Швейцарії для визначення розміру інфляції використовують інструмент Landesindex der Konsumentenpreise за посиланням https://lik-app.bfs.admin.ch/de/lik/rechner?periodType=Monatlich&basis=AUTO&start=05.2025&ende=05.2026. При обрахунку знецінення 100 000,00 швейцарських франків за аналогічний період (2024-2026 роки), в інструменті вказується сукупний індекс інфляції у розмірі 1,8%, проте сума з урахуванням знецінення склала 101 786,00 швейцарських франків, а не 101 800,00 швейцарських франків (якби обчислення здійснювалось виходячи із 1,8%). Таким чином, незважаючи на округлення сукупного індексу інфляції за період у 1,8%, результат обчислений за сукупний індексом 1,786%.

Для наглядного досвіду обчислення інфляційних втрат у іноземних країнах, суд зупиниться на приведенні прикладів інших країн, адже результати калькулятора індексу інфляції США, Великобританії, Японії, Швеції та Швейцарії дозволяють зробити однозначний висновок: хоч сукупний індекс інфляції і округлюється до десятої після коми, проте обчислення суми знецінених коштів здійснюється від арифметично точно визначеної величини цього індексу без округлення.

Практика обчислення цієї величини у інших країнах підтверджує правильність підходу суду та необхідності врахування при математичному обчисленні розміру інфляційних втрат сукупного індексу за період без округлень.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" 3% річних у розмірі 2 360 449,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 567 731,49 грн.

За таких обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають задоволенню повністю, а з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" підлягає стягненню борг у розмірі 564 964 018,96 грн, 3% річних у розмірі 2 360 449,90 грн та інфляційні втрати у розмірі 567 731,49 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 75, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) суму боргу у розмірі 564 964 018 (п`ятсот шістдесят чотири мільйони дев`ятсот шістдесят чотири тисячі вісімнадцять) грн 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 567 731 (п`ятсот шістдесят сім тисяч сімсот тридцять одну) грн 49 коп., 3% річних у розмірі 2 360 449 (два мільйони триста шістдесят тисяч чотириста сорок дев`ять) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 931 840 (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот сорок) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 24.06.2026.

Суддя Роман БОЙКО