Ухвала суду № 137647199, 19.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18670/23

Провадження №: 1-кс/755/2748/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2026 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 , погоджене прокурором заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді головного інженера в ТОВ «Спероні Україна», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015010000000098 від 26.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,

в с т а н о в и л а :

старший слідчий 2 відділення слідчого відділу Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 , звернувся до слідчої судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015010000000098 від 26.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ (з дислокацією у м. Київ) ГУ СБ України в АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015010000000098, відомості про яке 26.05.2015 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Згідно з вимогами частини другої статті 19 та статті 68 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права, свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до частини першої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Статтею 5, частиною першою статті 72 та статтею 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.

Крім того, відповідно до частини другої статті 72 Конституції України всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Водночас згідно з частинами першою та другою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Незважаючи на це, 06.03.2014 у приміщенні Верховної Ради АР Крим, у порушення вимог частини третьої статті 2, статей 72, 73, пункту 2 частини першої статті 85, статті 132 Конституції України та пункту 2 частини третьої статті 3, статей 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум, депутати Верховної Ради АР Крим прийняли постанову № 1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму». Цим рішенням визначено дату проведення незаконного волевиявлення - 16.03.2014, а на розгляд винесено питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації (далі - РФ) на правах суб`єкта федерації.

На виконання зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя проведено незаконний псевдо референдум, наслідком якого стала тимчасова окупація цих територій та спроба їх протиправної анексії шляхом включення до складу РФ. Результати вказаного волевиявлення не визнані жодною державою світу, крім країни-агресора.

Відповідно до пункту 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не має законної сили та не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя. Крім того, у пункті 1 цієї Резолюції Генеральна Асамблея ООН підтвердила свою прихильність суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

У подальшому, 17.03.2014, депутати Верховної Ради АР Крим прийняли незаконну постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму». На підставі «Декларації про незалежність Республіки Крим», ухваленої 11.03.2014 на позачергових пленарних засіданнях Верховної Ради АР Крим та Севастопольської міської ради, було проголошено створення незаконно створеного квазідержавного утворення «Республіка Крим».

Також Верховна Рада АР Крим ухвалила постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «Про правонаступництво Республіки Крим». Пунктом 1 цієї постанови передбачалося, що з моменту проголошення Республіки Крим незалежною суверенною державою її найвищим органом влади стає незаконно створена «Державна Рада Республіки Крим» - парламент у депутатському складі шостого скликання Верховної Ради АР Крим із терміном повноважень до вересня 2015 року.

Надалі, 18.03.2014 між РФ та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації.

Викладене вище свідчить про здійснення представниками та органами державної влади РФ підривної діяльності проти України.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, їхні внутрішні води, внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, а також територія виключної (морської) економічної зони та прилеглого континентального шельфу України є тимчасово окупованими внаслідок збройної агресії російською федерацією з 20 лютого 2014 року.

Відповідно до Положення про Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики, затвердженого постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 01.03.2011 № 73, цей Республіканський комітет є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, підзвітним, підконтрольним та відповідальним перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

У межах своїх повноважень Республіканський комітет організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази та в установленому порядку вносить їх на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Основними завданнями Республіканського комітету є: участь у формуванні та реалізації державної і регіональної політики в паливно-енергетичному комплексі та промисловості; забезпечення в межах компетенції формування та реалізації інноваційної й інвестиційної політики у сферах промисловості та паливно-енергетичного комплексу; сприяння створенню соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного розвитку та використання науково-технічного потенціалу Автономної Республіки Крим; управління об`єктами власності Автономної Республіки Крим, що перебувають у сфері його відання відповідно до чинного законодавства; вжиття заходів щодо стабілізації роботи та нарощування обсягів виробництва підприємствами промислового комплексу Автономної Республіки Крим, а також стимулювання розвитку паливно-енергетичного комплексу; розробка пропозицій стосовно вдосконалення механізмів регулювання функціонування промислового комплексу Автономної Республіки Крим; участь у формуванні, регулюванні та розвитку ринку паливно-енергетичних ресурсів.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за поданням Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини другого статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно зі статтею 8 вказаного Закону державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України «Про державну службу» особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

Водночас відповідно до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16.11.2011 № 559-6/11 «Про структуру органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» затверджено структуру органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, до якої входили республіканські комітети, зокрема Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики.

31.10.2012 на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 975-6/12 ОСОБА_5 призначено на посаду голови Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2012 № 946-р голові Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики ОСОБА_5 присвоєно п`ятий ранг державного службовця.

Проте, 27.02.2014 на підставі «рішення Верховної ради Автономної Республіки Крим» № 1631-6/14 «Про висловлення недовіри Раді міністрів Автономної Республіки Крим та припинення її діяльності» припинено повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у зв`язку з висловленням їй недовіри.

Того ж дня, 27.02.2014, на підставі «рішення Верховної ради Автономної Республіки Крим» № 1654-6/14 ОСОБА_5 звільнено з посади голови Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики та припинено його повноваження.

Наступного дня, 28.02.2014, на підставі незаконного «рішення Верховної ради Автономної Республіки Крим» (№ 1674-6/14 «Про формування Ради міністрів Автономної Республіки Крим» сформовано незаконно створену «Раду міністрів Автономної Республіки Крим» на строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим шостого скликання.

Разом із цим, 21.03.2014 державна дума РФ прийняла федеральний конституційний закон № 6-ФКЗ «Про прийняття до РФ Республіки Крим та утворення у складі рф нових суб`єктів - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» (рос. «О принятии в российскую федерацию Республики Крым и образовании в составе российской федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя»).

Відповідно до статті 7 зазначеного закону співробітники органів безпеки, митниці та міліції Республіки Крим, а також працівники інших державних органів, які обіймають посади в цих органах на день незаконного прийняття до РФ Республіки Крим та створення у складі РФ нових суб`єктів, мають переважне право на вступ на службу до органів федеральної служби безпеки, митних органів РФ, органів внутрішніх справ РФ та інших державних органів, що створюються за законодавством країни-агресора на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя. Передумовою для цього визначено наявність у них громадянства РФ, складання іспиту на знання російського законодавства та відповідність професійним вимогам.

Здійснюючи підривну діяльність проти України, представники органів державної влади іноземної держави утворили на окупованій території України окупаційні органи державної влади, місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, прокуратури та інші правоохоронні структури РФ з метою зміцнення й легалізації режиму тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Водночас самопроголошена влада Республіки Крим за сприянням РФ утворила незаконно створений орган - «Міністерство палива та енергетики Республіки Крим».

Зокрема, 06.03.2014 на підставі незаконної «постанови Верховної ради Автономної Республіки Крим» № 1704-6/14 «Про зміни у системі та структурі органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим внесено зміни до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16.11.2011 № 559-6/11 «Про структуру органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим», а саме: підпункт 1.1 пункту 1 доповнено абзацом такого змісту: «Міністерство палива та енергетики Автономної Республіки Крим».

Того ж дня, 06.03.2014, на підставі незаконної «постанови Верховної ради Автономної Республіки Крим» № 1714-6/14 «Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2014 року № 1674-6/14 «Про формування Ради міністрів Автономної Республіки Крим» склад цієї незаконно створеної ради доповнено рядком: « ОСОБА_5 - міністр палива та енергетики Автономної Республіки Крим» (рос. « ОСОБА_10 - министр топлива и энергетики Автономной Республики Крым»).

Надалі, 17.03.2014, на підставі незаконної «постанови Верховної ради Автономної Республіки Крим» № 1749-6/14 «Про офіційні найменування органів влади Республіки Крим та інших органів», у зв`язку зі спробою виходу зі складу України та проголошенням незаконно створеного утворення Республіка Крим незалежною державою, в офіційних найменуваннях органів влади цієї самопроголошеної республіки та інших органів замість слів «Автономна Республіка Крим» вирішено використовувати слова «Республіка Крим».

Того ж дня, 17.03.2014, на підставі незаконної «постанови Верховної ради Республіки Крим» № 1759-6/14 «Про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим» внесено зміни до легітимної постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16.11.2011 № 559-6/11 «Про структуру органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим та внесення змін до нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Відповідно до цих змін протиправно реорганізовано Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (код ЄДРПОУ 37427842) шляхом перетворення на незаконно створений орган - «Міністерство палива та енергетики Республіки Крим», а також визначено вказане міністерство правонаступником зазначеного легітимного органу влади України.

Нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, Присягою державного службовця, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, державним службовцем, достовірно знаючи про незаконне проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у кінці лютого 2014 року, але не пізніше 06.03.2014, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, перейшов на бік ворога в умовах збройного конфлікту та бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності, посиленні окупації півострову та утворенні в АР Крим системи незаконних державних органів російської федерації, перебуваючи в м. Сімферополі, АР Крим, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, погодився на незаконну пропозицію очолити «Міністерство палива та енергетики Автономної Республіки Крим», та виконувати управлінські функції до червня 2014 року, розуміючи, що це «Міністерство палива та енергетики Республіки Крим» відповідно до положень статті 64 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року є незаконно створеним окупаційним органом.

Отже, громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно та добровільно, перейшов на бік ворога в умовах збройного конфлікту з метою здійснення незаконної діяльності у незаконно створених органах влади, сформованих РФ на тимчасово окупованій території України. Керуючись законодавством РФ, він виконував функції представника окупаційної влади країни-агресора, чим забезпечив функціонування незаконно створеної системи виконавчої влади, що призвело до зміцнення окупаційного режиму та унеможливлення здійснення суверенітету і контролю органами державної влади України на Кримському півострові.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 111 КК України, державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах збройного конфлікту, надання іноземній державі, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Підозра ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами, а саме: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами оглядів від 15.05.2026; протоколами оглядів від 18.05.2026; відповідями оперативного підрозділу; іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності обґрунтовують підозру зазначеній вище особі.

Таким чином, 18.06.2026 орган досудового розслідування за погодженням з процесуальним керівником повідомив ОСОБА_5 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини, у справі «Феррарі - Браво проти Італії», не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таке ж тлумачення терміну «обґрунтована підозра» знайшло своє відображення у рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «K.F. проти Німеччини».

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останнього у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховується від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час досудового розслідування, в тому числі, шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у наступному:

1.Підозрюваний ОСОБА_5 : усвідомлює ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 12 до 15 років, що підтверджує реальний ризик умисного ухилення від явки в органи досудового слідства, слідчого судді, та/або переховування від органів досудового розслідування, та суду, а також перешкоджати встановленню істини по справі; має паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також після 20.02.2014 отримав паспорт громадянина РФ № НОМЕР_1 , ИНН 910611104332, СНИЛС 18303066745 (в тому числі можливі наявні паспорти інших держав), що підтверджує реальний ризик безперешкодно виїхати за вежі України; на протязі 2025-2026 років неодноразово виїжджав за межі України, тобто має навички до проходження блокпостів та інших фільтраційних заходів, що підтверджує реальний ризик безперешкодно виїхати за вежі України; є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик виїхати за межі України; має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 -«директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик виїхати через лінію бойових дій на тимчасово окуповану територію; має квартиру у м. Сімферополі на тимчасово окупованій території України АР Крим, що підтверджує реальний ризик після виїзду за межі України - постійно проживати на тимчасово окупованій території де моменту деокупації зазначеної території.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

2.Підозрюваний ОСОБА_5 є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик на підконтрольній території України самостійно та/або дистанційно видалити цифрові сліди, знищити або вжити заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, або спотворити їх, а також речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини; має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 - «директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик на тимчасово окупованій території України АР Крим самостійно та/або дистанційно видалити цифрові сліди, знищити або вжити заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, або спотворити їх, а також речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.Підозрюваний ОСОБА_5 є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик незаконними способами та засобами на підконтрольній території України впливати на свідків (спеціаліста) у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, - незаконний вплив на свідків, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

4.Підозрюваний ОСОБА_5 після 20.02.2014 отримав паспорт громадянина РФ та має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 -«директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема викривлення матеріалів кримінального провадження у Всесвітній мережі інтернет серед громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

5.Підозрюваний ОСОБА_5 : є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик про те, що останній при здійснені впливу на свідків та самостійному та/або дистанційному видаленні цифрових слідів, знищенню або вжиттю заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, вчинить інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров`я осіб, так і інший злочин, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин; після 20.02.2014 отримав паспорт громадянина РФ та має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на. посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 - «директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик про те, що останній при самостійному та/або дистанційному видаленні цифрових слідів, знищенню або вжиттю заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, вчинить інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров`я осіб, так і інший злочин, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення з метою приховати чи спотворити об`єктивні данні у злочинів в яких він обґрунтовано підозрюється.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення з метою приховати чи спотворити об`єктивні данні у злочинів в яких він обґрунтовано підозрюється.

В свою чергу, створення незаконного органу «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ) призвело до примусової «націоналізації» українських державних активів та приватних компаній енергетичного сектору. Це стало інструментом для перерозподілу ресурсів на користь РФ, що викликало логістичні, правові та гуманітарні наслідки. Ключові наслідки «націоналізації» енергоактивів: захоплення стратегічних підприємств; окупаційна влада незаконно «націоналізувала» потужні енергетичні та нафтогазові компанії, підзвітні Україні. Зокрема, було експропрійовано активи державної компанії «Чорноморнафтогаз», що видобувала газ на шельфі Чорного моря, а також магістральні газопроводи та розподільчі мережі.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

З огляду на викладене, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти зазначеним ризикам, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи зазначені у клопотанні, зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначив, що ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 обумовлюється тим, що останній після окупації АР Крим отримав громадянство Російської Федерації, тривалий час обіймав керівні посади в незаконно створених органах окупаційної влади та на підприємствах, що функціонують за законодавством держави-агресора, а також має стійкі зв`язки з представниками РФ та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території АР Крим. Зазначені обставини свідчать про наявність у нього реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території РФ або тимчасово окупованій території України.

Крім того, враховуючи наявні зв`язки підозрюваного, його попередню службову діяльність та займані керівні посади, існує ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження з метою схилення їх до надання неправдивих показань або відмови від їх надання. Також прокурор вказав на наявність ризику знищення, приховування або спотворення документів та цифрових даних, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, а також ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом використання наявних зв`язків з представниками держави-агресора та окупаційних органів влади.

З огляду на викладене, прокурор вважає доведеними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому підстави для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу відсутні.

Захисник ОСОБА_4 зазначив, що клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим та таким, що не підтверджене належними і допустимими доказами.

Насамперед звернув увагу на те, що наведені прокурором відомості не свідчать про наявність у підозрюваного наміру вчиняти будь-які протиправні дії чи ухилятися від слідства.

З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 працював у Криму до 2014 року. 24 червня 2014 року він був звільнений із займаної посади за власним бажанням. У березні 2015 року він працевлаштувався на завод, де обіймав посаду директора. У травні 2025 року офіційно зареєструвався та здійснював трудову діяльність. У грудні 2025 року придбав квартиру, в якій постійно проживає.

Відтак, посилання сторони обвинувачення на відомості з мережі Інтернет не можуть самі по собі доводити вину особи. Будь-які твердження щодо намірів чи протиправної діяльності мають підтверджуватися належними доказами. Зокрема, в одному з протоколів огляду слідчий фактично використав інтерв`ю 2013 року, завантажене з мережі Інтернет. При цьому зміст зазначеного інтерв`ю жодним чином не стосується державної зради чи інших кримінально караних діянь та не містить відомостей про будь-яку протиправну діяльність.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, прокурором не наведено жодних конкретних фактів, які б підтверджували існування такого ризику. Паспорти для виїзду за кордон були вилучені під час проведення обшуку, тому твердження про можливість виїзду за межі України є суто припущенням.

Крім того, хоч підозрюваний раніше виїжджав за межі України, він завжди повертався назад, а також перевіз свою сім`ю до міста Києва, що свідчить про відсутність наміру переховуватися від правоохоронних органів чи суду.

Захисником зазначено, що прокурор не надав жодних доказів наявності зв`язків, які могли б сприяти переховуванню підозрюваного. Сам факт наявності квартири в місті Сімферополі не є доказом ризику переховування. Такі висновки повинні ґрунтуватися на конкретних фактичних даних, а не на припущеннях. Підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, сімейні та соціальні зв`язки. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, він також є недоведеним. На даний час свідки фактично не допитані, а прокурор не навів жодних обставин, які б свідчили про намір або можливість підозрюваного впливати на них.

Відтак, вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника та погодився з усіма наведеними ним доводами.

Зазначив, що до міста Києва він переїхав добровільно та за власним рішенням. Наразі постійно проживає та працює в Києві, має житло, сімейні та соціальні зв`язки. Це, на його думку, свідчить про те, що у нього немає наміру залишати місце свого проживання або ухилятися від слідства. Зазначив, що готовий брати участь у всіх необхідних слідчих та процесуальних діях, з`являтися за кожним викликом слідчого, прокурора чи суду та виконувати покладені процесуальні обов`язки.

Щодо обставин своєї діяльності та переїзду підозрюваний пояснив, що наприкінці лютого 2014 року в Криму відбулася зміна влади та було сформовано новий склад органів влади Автономної Республіки Крим, у зв`язку з чим його звільнено із займаної посади. Після цього до нього зверталися з проханням повернутися до виконання службових обов`язків, оскільки виникла об`єктивна необхідність у завершенні поточних робочих питань та забезпеченні безперервності діяльності установи.

До червня 2014 року він продовжував виконувати свої посадові обов`язки в межах колишніх повноважень, зокрема, забезпечував видачу відповідних сертифікатів та здійснював поточну роботу. Проте, зважаючи на те, що ситуація в Криму постійно змінювалася та, на його переконання, розвивалася в негативному напрямку, він прийняв остаточне рішення звільнитися та повністю припинити свою діяльність у цій установі.

Після звільнення протягом близько восьми місяців шукав роботу за спеціальністю, після чого працевлаштувався на завод, де працював відповідно до своєї професійної кваліфікації та набутого досвіду. Зауважив, що на початковому етапі після зміни влади в Криму ситуація залишалася невизначеною, а після проведення так званого референдуму почали формуватися нові органи влади. Хоча багато державних службовців та працівників органів влади перейшли на роботу до структур Російської Федерації, підозрюваний на той момент уже не обіймав жодної посади в органах влади.

Стосовно отримання паспорта Російської Федерації у червні 2014 року зазначив, що це було вимушеним кроком, зумовленим виключно потребами повсякденного життя в тих умовах. Без наявності відповідних документів було неможливо офіційно працевлаштуватися, отримувати медичні чи адміністративні послуги та вирішувати інші побутові питання. Отримання цього документа жодним чином не було пов`язане з його політичними переконаннями чи наміром діяти на шкоду інтересам України. На момент працевлаштування на вищевказане підприємство за своєю спеціальністю йому не було відомо про наявність будь-яких санкцій щодо цього заводу, а на роботу він влаштовувався виключно з метою заробітку для забезпечення себе та своєї родини.

Згодом до міста Києва переїхала його донька, а пізніше й уся родина прийняла рішення розпочати нове життя в Україні. Наразі вони постійно проживають і працюють у Києві. Зазначені обставини в сукупності беззаперечно свідчать про те, що він пов`язує своє майбутнє виключно з Україною та не має жодного наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, а відтак до нього можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слідче управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим знаходиться за адресою: вул. Юрія Поправки, 14 А, м. Київ. Відтак, клопотання подано за правилами підсудності.

За вказаним вище фактом 26 травня 2015 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 42015010000000098.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копій клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

18.06.2026 о 11 год 25 хв ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

18.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.

У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколами оглядів від 15.05.2026; протоколами оглядів від 18.05.2026; відповідями оперативного підрозділу; іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності обґрунтовують підозру зазначеній вище особі.

Водночас, слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:

п. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 :

- усвідомлює ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 12 до 15 років, що підтверджує реальний ризик умисного ухилення від явки в органи досудового слідства, слідчого судді, та/або переховування від органів досудового розслідування, та суду, а також перешкоджати встановленню істини по справі;

- має паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також після 20.02.2014 отримав паспорт громадянина РФ № НОМЕР_1 , ИНН 910611104332, СНИЛС 18303066745 (в тому числі можливі наявні паспорти інших держав), що підтверджує реальний ризик безперешкодно виїхати за вежі України;

- на протязі 2025-2026 років неодноразово виїжджав за межі України, тобто має навички до проходження блокпостів та інших фільтраційних заходів, що підтверджує реальний ризик безперешкодно виїхати за вежі України;

- є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик виїхати за межі України;

- має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 -«директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик виїхати через лінію бойових дій на тимчасово окуповану територію;

- має квартиру у м. Сімферополі на тимчасово окупованій території України АР Крим, що підтверджує реальний ризик після виїзду за межі України - постійно проживати на тимчасово окупованій території де моменту деокупації зазначеної території.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років.

п. 2 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 :

- є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик на підконтрольній території України самостійно та/або дистанційно видалити цифрові сліди, знищити або вжити заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, або спотворити їх, а також речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини;

- має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 - «директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик на тимчасово окупованій території України АР Крим самостійно та/або дистанційно видалити цифрові сліди, знищити або вжити заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, або спотворити їх, а також речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 2 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного спотворити сліди злочину на місці події, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 маючи вплив та своє становище державного службовця, та стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим може спотворити або вжити заходів до знищення документів щодо своєї діяльності, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 12 до 15 років позбавлення волі.

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик незаконними способами та засобами на підконтрольній території України впливати на свідків (спеціаліста) у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, - незаконний вплив на свідків, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 вплинути на свідків, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний, не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочинів, у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив, зокрема, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 після 20.02.2014 отримав паспорт громадянина РФ, має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 -«директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема викривлення матеріалів кримінального провадження у Всесвітній мережі інтернет серед громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає доведеним оскільки підозрюваний після окупації АР Крим отримав громадянство РФ, тривалий час обіймав керівні посади в незаконно створених окупаційних органах влади та на підприємствах, що функціонують за законодавством держави-агресора, а також має стійкі зв`язки з представниками РФ та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території.

Наведені обставини свідчать про наявність у нього реальних можливостей використовувати наявні зв`язки та інформаційні ресурси для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом поширення викривленої інформації щодо обставин кримінального провадження серед осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України. З огляду на викладене, зазначений ризик є реальним та обґрунтованим.

п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 :

є державним службовцем та відповідно до відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється до цього часу Головою діючої юридичної особи - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань палива, енергетики та інноваційної політики (ЄДР 37427842), тобто має стійкі зв`язки з представниками органів державної влади України, що підтверджує реальний ризик про те, що останній при здійснені впливу на свідків та самостійному та/або дистанційному видаленні цифрових слідів, знищенню або вжиттю заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, вчинить інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров`я осіб, так і інший злочин, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин;

- після 20.02.2014 отримав паспорт громадянина РФ та має стійкі зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, оскільки у період з березня по червень 2014 року перебував на посаді міністра незаконно створеного «Міністерства палива та енергетики Республіки Крим» (окупаційного органу РФ), у період з 2014 по 2020 роки перебуваючи на. посаді «директора по развитию АО «Крымский содовый завод» (рос. ИНН 9106001900, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023) та у період з 10.03.2020 по 20.11.2024 - «директор ООО «Белогорские известняки» (рос. ИНН 9109004730, відносно якої застосовані санкції на підставі Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022), що підтверджує реальний ризик про те, що останній при самостійному та/або дистанційному видаленні цифрових слідів, знищенню або вжиттю заходів до знищення чи переховування документів щодо своєї злочинної діяльності, вчинить інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров`я осіб, так і інший злочин, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.

Таким чином, наявний реальний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення з метою приховати чи спотворити об`єктивні данні у злочинів в яких він обґрунтовано підозрюється.

Слідча суддя вважає цей ризик доведеним, оскільки підозрюваний тривалий час обіймав керівні посади як в органах державної влади України, так і в незаконно створених органах окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території АР Крим, зберігає стійкі зв`язки з представниками державних органів України, а також з представниками держави-агресора та підконтрольними їй структурами.

З огляду на вищевикладене та характер інкримінованого діяння, наявні підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може вдатися до вчинення інших кримінальних правопорушень, спрямованих на приховування або спотворення відомостей щодо обставин злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, тим більше, що наразі досудове розслідування не завершено. Відтак зазначений ризик є реальним та належним чином підтвердженим матеріалами клопотання.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків, той факт, той факт, що він одружений, є державним службовцем, має зв`язки з представниками РФ та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території АР Крим, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно задовольнити.

Окрім цього, слідча суддя звертає увагу на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. 131, 132, 176 -178, 183, 186, 193, 194, 197, 395 КПК України слідча суддя,

п о с т а н о в и л а :

клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 , погоджене прокурором заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 11 год 25 хв 18 червня 2026 року по 16 серпня 2026 року включно, у межах строку досудового розслідування.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та підозрюваному.

Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 23 червня 2026 року.

Слідча суддя: ОСОБА_11