Рішення № 137646877, 24.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24904/25

Провадження №: 2-а/752/85/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) адміністративної відповідальності серія 2КІ №0009453600,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) адміністративної відповідальності серія 2КІ №0009453600.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29 серпня 2025 року відносно нього головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2KI №0009453600 про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб ближче 10м від виїзду з прилеглої території а саме транспортний засіб марки SUBARU Mодель BRZ, номерний знак НОМЕР_1 , 29 серпня 2025 року о 13.00 год за адресою м. Київ, вул. Костянтинівська, 10, чим порушив пункт ПДР 15.9, и) Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП, що зафіксовано на АРМ Інспектора. Постанову позивач отримав 22 вересня 2025 року листом через ПАТ «Укрпошта».

Позивач вважає таку постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він вказаного у постанові правопорушення не вчиняв.

Вказує, що дійсно, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб SUBARU модель BRZ, номерний знак НОМЕР_3 , 2014 року випуску, білого кольору, загальний легковий купе, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 належить позивачу на праві власності. Іншими автомобілями позивач не володіє. Однак відповідно до відомостей про фіксацію правопорушення з вебсайту в мережі Інтернет kyiv.digital/penalty/check, а саме фото матеріалів доказової бази по адміністративному правопорушенню, отриманих під час фотозйомки правопорушення, на них зображений інший автомобіль із іншим номерним знаком. Відповідно до викладених фото, на них зображений транспортний засіб позашляховик марки Dodge Journey, номерний знак НОМЕР_5 , чорного кольору, хоча дата та час фіксації збігаються із датою та часом, зазначеними вв складеному протоколі.

Окрім цього, транспортний засіб позивача SUBARU модель BRZ знаходяться за межами території України з січня 2024 року і до сьогодні, а тому його автомобіль не міг перебувати в м. Києві 29 серпня 2025 року. Таким чином, позивач не лише не вчиняв даного адміністративного правопорушення, але і не міг його вчиняти

На підставі викладеного позивач просить скасувати постанову від 29 серпня 2025 року серії 2КІ №0009453600 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам роз`яснено їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

24 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Рябоконь Віктор Вікторович направив відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Чернищуком Олександром Володимировичем 29 серпня 2025 року винесено постанову серія 2КІ № 0009453600, щодо власника транспортного засобу SUBARU BRZ, номерний знак НОМЕР_6 власником якого є позивач, у зв`язку з тим, що транспортний засіб зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушено пункт 15.9 и) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП. Ha позивача накладено адміністративне стягнення у сумі 680 грн, відповідно до санкції частини третьої статті 122 КУпАП.

Зазначає, що інспектор не на власний розсуд або суб`єктивне уявлення визначив, що транспортний засіб позивача розміщено таким чином, що він створював перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Інспектор в своїх діях керувався виключно приписами законодавства, в даному випадку статтею 265-4 КУпАП. Саме стаття 265-4 КУпАП містить вичерпний перелік випадків, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. До таких випадків входить, зокрема, розміщення транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, а також безпосередньо в місці виїзду. А тому, в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 29 серпня 2025 року головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Чернищуком Олександром Володимировичем було винесено постанову про адміністративне правопорушення, серія 2КІ № 0009453600. У вказаній постанові вказано, що 29 серпня 2025 року о 13 год. 00 хв. на вул. Костянтинівська, 10 в м. Києві транспортний засіб SUBARU BRZ, номерний знак НОМЕР_6 , зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушено пункт 15.9 и) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП та застосовувано адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 , власником транспортного засобу, марки SUBARU BRZ, номерний знак НОМЕР_6 , є ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Про право користування вказаним транспортним засобом чи належного користувача нічого не зазначено.

Згідно фото матеріалів, отриманих під час фотозйомки правопорушення, долучених до матеріалів справи, не підтверджують обставин, викладених в постанові серії 2КІ №0009453600 від 29 серпня 2025 року, а саме факт порушення позивачем пункту 15.9 (и) ПДР щодо заборони зупинки ближче 10 м від виїзду з прилеглих територій за адресою: вул. Костянтинівка, 10 в м. Києві. Оскільки, зафіксоване правопорушення має іншу марку авто «Dodge», а не SUBARU, іншу модель не «BRZ» а «Journey» інший державний номер « НОМЕР_5 » а не « НОМЕР_7 », а також інший колір «чорний» а не «білий».

Частиною другою статті 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рн/2010 зазначено, що притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортного засобу через те, що він є власником незаконно. Відповідальність в даному випадку повинен нести не власник транспортного засобу, а безпосередньо особа, яка керувала таким автомобілем на момент фіксації такого правопорушення спеціальними фото або відео засобами.

Згідно зі статтею 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена в частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Частиною першою статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає, що у разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

За правилами пункту 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділом 15 пункт 15.9 «Зупинка заборонена» пункт «и» Правил дорожнього руху України передбачено ближче 10 м від виїзду з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Оскільки водій транспортного засобу під час виїзду з прилеглої території повинен дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, а під час в`їзду на неї пішоходам, які ідуть по тротуару, то транспортні засоби, що стоять не повинні створювати йому обмеження в оглядності проїзної частини, а тим більше створювати перешкоди під час виїзду з прилеглої території або в`їзд на неї.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту частини першої статті 9 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

Диспозиція статей 73, 77 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідність відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням встановленого судом, керуючись принципами законності та справедливості, судом не було встановлено вини ОСОБА_1 в порушені вимог пункту 15.9 и) Правил дорожнього руху, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ №0009453600 від 29 серпня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд дійшов до висновку, що у зв`язку з задоволенням позову ОСОБА_1 необхідно стягнути з Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн відповідно до квитанцій № 7612-8368-3737-4467 від 01 жовтня 2025 року.

Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 122, 245, 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП, 5-7, 9, 77, 241-246, 268, 271, 280, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) адміністративної відповідальності серія 2КІ №0009453600, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення правил зупинки, стоянки. Паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0009453600 від 29 серпня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 680,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 34926981, адреса місцезнаходження: вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2, м. Київ, 03057.

Повне рішення суду виготовлено 24 червня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук